Система управління по слабких сигналах
В умовах підвищеного динамізму зовнішнього середовища необхідна зміна підходу до використання стратегічної інформації: замість того щоб очікувати повної інформації, підприємство здійснює поступове уточнення ситуації з моменту появи перших тривожних повідомлень, паралельно прогнозуючи можливі варіанти розвитку подій, підготовляючи альтернативні рішення й умови для дуже швидкої реалізації остаточного рішення після повного прояснення ситуації. Конкретизація заходів, що вживаються, здійснюється в міру поповнення інформації.
Розрізняють сильні й слабкі сигнали навколишнього середовища.
Сильні – очевидні проблеми, виявлені в результаті моніторингу зовнішнього середовища.
Слабкі – проблеми відомі по ранніх і неточних ознаках.
Виявлення слабких сигналів вимагає від спостерігача чуйності, високої вибірковості, кваліфікації, творчого підходу, орієнтації на незвичну інформацію. Щоб виловити найменші ознаки погроз і можливостей, необхідно «розкидати широкі мережі» збору інформації й уміло «просівати» її, залучаючи консультантів, експертів.
Коли проблема повністю визначена (слабкий сигнал змінився на сильний), рішення вже готове й підготовлено ресурсні й організаційні передумови для його проведення в життя, такий підхід визначається як «поступове посилення відповідних мір», «реагування на слабкі сигнали», «управління по слабких сигналах».
Чим сильніше сигнал, тим менше часу має підприємство для відповідної реакції.
Реакція підприємства на зміни зовнішнього середовища являє собою відповідні міри на очевидні й конкретні події, значимість яких підприємство в змозі оцінити. Для вироблення адекватної реакції підприємству необхідно оцінити відносну чинність сигналу.
Співвідношення рівня чинності сигналу (рівня поінформованості) з адекватними мірами ілюструється табл. 3.2.
Сила відповідної реакції повинна відповідати силі сигналу:
слабкий сигнал – слабка реакція; сильний сигнал – сильна реакція. Порушення відповідності сили реакції силі сигналу створює ризик втрат від запізнювання або випередження реакції.
Таблиця 3.2 –Дії фірми при різних рівнях сигналу про виникаючу проблему.
| Заходи щодо наростання їх дійсності Сила сигналу від зовнішнього середовища | Уважне спостереження за зовнішнім середовищем в області передбачуваних подій | Оцінка сили й слабкості передбачуваного впливу | Зниження зовнішньої стратегічної уразливості | Підвищення внутрішньої гнучкості | Розробка підготовлених планів і здійснення попередніх мір | Розробка планів практичних заходів і їхнє здійснення |
| 1. Почуття небезпеки або нові можливості (Н/НВ) | Область мір, що вживаються, залежно від рівня сигналів | |||||
| 2. Визначення джерел Н/НВ | ||||||
| 3. Конкретні обриси масштабів Н/НВ | ||||||
| 4. Можна визначити шляхи рішення проблеми | ||||||
| 5. Передбачувані результати відповідних мір |
За сильним сигналом підприємство може діяти рішуче, наприклад, припинити закупівлю будь-якого товару при надходженні сигналу про різке зниження попиту. Діяти настільки рішуче за слабким сигналом ризиковано: тенденція, що намітилася, може не підтвердитися надалі. Тому відповідна реакція на слабкий сигнал повинна бути розтягнута в часі й підсилюватися в міру посилення сигналу.
Слабкі сигнали можуть перетворюватися в сильні сигнали зовнішнього середовища. При слабких сигналах зовнішнього середовища підприємству доцільно використовувати стратегію поінформованості, що припускає постійний контроль за станом зовнішнього середовища, відстеження ймовірних проблем і нових можливостей.
При середній силі сигналу – стратегію гнучкості, спрямовану на підвищення готовності підприємства до вживання відповідних заходів.
При сильній силі сигналу – стратегія безпосередньої реакції, що передбачає відповідні дії компанії у зовнішньому середовищі й забезпечується прийняттям прямих контрзаходів щодо усунення небезпек і використання сприятливих можливостей.