Склад верстатного парку підприємства

Верстати	Кількість одиниць С	Середня категорія складності ремонту Rсер.	Наведена кількість ремонтних одиниць ∑R
Токарні
Токарно-револьверні
Токарно-лобові
Токарно-карусельні
Токарні півавтомати
Токарні автомати
Плоскошліфувальні
Круглошліфувальні
Внутрішньошліфувальні
Свердлильні
Фрезерні
Протяжні
Інші
Разом верстатів
Середня категорія склад­ності ремонту по парку		11,3

Таблиця 9.5

Норми часу на виконання ремонтних
і профілактичних робіт (на одну ремонтну одиницю)

Ремонтні операції	Норми часу, год.
слюсарні	верстатні	інші	всього
Промивка і перевірка	0,75	—	—	0,75
Огляд	0,75	0,1	—	0,85
Малий ремонт	4,0	2,0	0,1	6,1
Середній ремонт	16,0	7,0	0,5	23,5
Капітальний ремонт	23,0	10,0	2,0	35,0

Структура міжремонтного циклу має такий вигляд:

К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К.

Тривалість міжремонтного циклу — 24 000 год., або 6 років, при двозмінній роботі обладнання.

Режим роботи цехів двозмінний. Тривалість зміни — 8 год. Корисний фонд часу роботи одного робітника — 1835 год. на рік. Корисний фонд часу роботи одного верстата — 2000 год. на рік. Коефіцієнт змінності роботи верстатів в РМЦ — 0,9, К_в.н — 1.

1. Норми обслуговування на 1 робочого в І зміну:

верстатні роботи — 1650 ремонтних одиниць складності (р.о.с.).

слюсарні роботи — 500 р.о.с.

мастильні роботи — 1000 р.о.с.

Розрахунок ведеться в такій послідовності:

1. Розрахунок сумарної кількості одиниць ремонтної складнос­ті. Для цього цифри колонки 2 табл. 9.4 множимо на колонку 3 і значення заносимо в колонку 4. Сума цифр колонки 4 дасть нам (сумарна кількість одиниць ремонтної складності всього устаткування ).

2. Розрахунок середніх річних обсягів слюсарних, верстатних та інших робіт проводиться за формулою [9.10].

Розрахунки ведуться окремо для слюсарних, верстатних та інших робіт, а також підраховується загальна кількість годин на рік.

3. Обчислення річного обсягу робіт із міжремонтного обслуговування проводиться за формулою [9.11].

Розрахунки ведуться окремо по видах робіт (слюсарні, верстат­ні, інші), а також підраховується загальна кількість годин, необхідних для технічного обслуговування на рік.

4. Обчислюється кількість ремонтних робітників, необхідних для виконання ремонту та міжремонтного обслуговування.

Для ремонту обладнання кількість робітників (Р_рем) по видах робіт обчислюється, виходячи з відповідної трудомісткості, річного фонду часу роботи одного робітника та коефіцієнта виконання норм робітниками К_в.н за формулою [9.12].

Далі підсумовується загальна кількість Р_рем..

Для міжремонтного обслуговування устаткування число робіт­ників по видах робіт обчислюється за нормами обслуговування на одного робітника за формулою [9.13].

Підсумовується загальна кількість .

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

Задача 1. Користуючись умовами попередньої задачі визначити трудомісткість слюсарних робіт по капітальному ремонту устаткування за таких умов: на підприємстві працюють 34 одиниці фрезерного устаткування, які підлягають капітальному ремонту в плановому періоді. Середня складність одного верстата 28 одиниць ремонтної складності.

Відповідь для самоперевірки: 21 896 год.

Задача 2. Визначити кількість слюсарів-мастильників, необхідних для чергового обслуговування в механічному цеху, який працює в дві зміни. Вихідні дані: в цеху працюють 184 одиниці металорізального устаткування. Середня ремонтна складність одного верстата складає 16 одиниць.

Відповідь для самоперевірки: 9 чол.

Задача 3.Визначити загальну кількість верстатів для ремонтного обслуговування за умов: на підприємстві працюють 498 одиниць устаткування; річний фонд часу роботи верстатів в РМЦ 2100 год.; коефіцієнт змінності роботи верстатів — 1,2. Інші умови у попередньо вирішеній задачі.

Відповідь для самоперевірки: 10 верстатів.

в) енергетичне забезпечення

Задача-приклад 1. Визначення потреби в електроенергії.

У механічному цеху працює певна кількість верстатів із певними характеристиками (дані наведені у табл.). Потрібно визначити річну потребу в рушійній електроенергії для цеху, а також потребу в енер­гії на його освітлення.

Таблиця 9.6

Вихідні дані

Параметри	Верстати
токарі	свердлильні	фрезерні
Кількість, шт.
Потужність двигуна, кВт год.	11,63	8,15	8,48
Втрати енергії в мережі, К3	0,52	0,52	0,49
Середній фактичний коефіцієнт завантаження устаткування К1	0,29	0,3	0,4
Коефіцієнт використання устаткування в часі, К2	0,01	0,01	0,01

Загальна площа цеху — 360 м², тривалість роботи цеху з освіт­ленням — 1680 год. на рік, питома потужність освітлювальних джерел — 25 Вт/м², коефіцієнт втрат в електричних мережах — 0,24, фонд часу роботи цеху — 4000 год/рік.

Розв’язання

Кількість рушійної електроенергії розраховується по потужності діючого устаткування за формулою [9.17]:

Для токарних верстатів:

млн кВт.

Кількість електричної енергії, яка іде на освітлення (W осв), визначається за формулою [9.18]:

кВт год.

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

Задача 1. Визначити потребу в рушійній електроенергії для підприємства, якщо загальна рушійна потужність усіх верстатів становить 1200 кВт. (іншими даними користуватись з поперед­ньої задачі).

Відповідь для самоперевірки: 58000 кВт год.

Задача 2. Визначити потребу в бензині для автотранспорту підприємства за умов, наведених в табл. 9.7.

Таблиця 9.7