Розширене відтворення робочої сили та вплив на нього держави

З урахуванням сутності людини розширене відтворення робочої силияк політекономічна категоріяозначає процес відтворення на ширшій основі основних рис та властивостей людини економічної (людини-працівника і людини-власника), біологічної та соціальної сторін сутності людини, а отже, не лише фізичних, але й розумових, творчих, організаторських, духовних здібностей людини, розширене відтворення сукупного працівника.

Розширене відтворення людини-власника означає постійне збільшення реальної заробітної плати залежно від зростання вартості робочої сили, отримання все більшої частки дивідендів або відсотків на заощадження, розширення участі найманих працівників в управлінні власністю на підприємстві, збільшення сімейної власності, поступове подолання соціально-економічного відчуження від засобів виробництва.

З урахуванням вартості робочої сили її розширене відтворення передбачає покращення фізичних, розумових і організаторських здібностей у взаємозв'язку з моральним, історичним і соціальним елементами.

Основними чинниками розширеного відтворення робочої сили у розвинених країнах світу є:

1) посилення ролі особистого чинника за умов НТР;

2) зростання вартості робочої сили, а отже, низки чинників, які детермінують таке зростання;

3) наростання та поглиблення процесів соціалізації економічної системи капіталізму;

4) посилення ролі особистого чинника у конкурентоспроможності національної економіки та ін.

Роль держави у розширеному відтворенні людини-працівника виявляється у сприянні розвитку системи професійної підготовки і професійної орієнтації, організації навчання та перенавчання безробітних, розвитку освіти, передусім, вищої (у СІЛА та Японії ставиться завдання запровадження обов'язкової вищої освіти). Про вирішальну роль держави в цій сфері свідчить, зокрема, той факт, що у США понад 80 % всіх витрат на розвиток освіти у 1998 р. здійснювала держава, а її витрати на вищу освіту становили майже 150 млрд дол.

Оскільки важливою складовою людини-працівника є його здоров'я, то держава бере вагому участь у фінансуванні охорони здоров'я. Такі витрати США в цей період становили понад 1 трлн дол. (понад 46 % всіх витрат).

Для розширеного відтворення людини-власника держава в деяких країнах бере активну участь у формуванні власності найманих працівників, про що йшлося раніше. Зокрема, шляхом поступового зниження податкових ставок для основної маси платників податків (а отже, податків на заробітну плату), хоча основний виграш від таких знижок отримує клас капіталістів; законодавчого забезпечення прав інвесторів у різних видах фондів та вкладів в ощадні банки. Так, у США держава гарантує на випадок банкрутства банків вклади в сумі 100 тис. дол.

У протилежному напрямі розвивались процеси, пов'язані з відтворенням робочої сили в Україні у 90-х роках XX ст. – на початку XXI ст.: якщо у розвинених країнах світу відбувалось розширене відтворення людини-працівника і людини-власника, то в Україні – звужене. Це виявляється, по-перше, у погіршенні системи професійної освіти, по-друге, у декваліфікації значної частини населення внаслідок масового безробіття; наша країна посідає перше місце за рівнем смертності в Європі; смертність удвічі перевищує народжуваність, внаслідок чого за 1991–2001 рр. чисельність населення скоротилась більше, ніж на 3 млн осіб; середня тривалість життя скоротилась на 6–7 років і становить у чоловіків 61 рік; істотно зменшилася середня калорійність харчування тощо. З 1990 р. обсяг витрат на розвиток професійної освіти скоротився у 12 разів. Значна частина випускників не може працевлаштуватись, займається перепродажем товарів (так звані "човники"), емігрує за кордон та ін.

Звуження відтворення людини-власника знаходить своє вираження у втраті трудових заощаджень у сумі понад 130 млрд. крб. під час розпаду СРСР та при проведенні грошової реформи, у пограбуванні різними трастами частини заощаджень (держава після цього гарантувала вклади в сумі лише 100 грн., відтак 500 грн.), у значному скороченні реальної заробітної плати, яка не дозволяє робити заощадження переважній більшості працездатного населення, у подальшому поглибленні соціально-економічного відчуження найманих працівників від засобів виробництва та управління власністю. Водночас певною протидією цій тенденції стало отримання земельних ділянок у власність, зростання чисельності фермерів, підприємців. Проте домінуючою була тенденція до деградації людини-власника, основою якої є, передусім, звужене відтворення людини-працівника.