Роль торгівлі у формуванні розумних потреб споживачів
Потреби як економічна категорія тісно пов'язані зі способом життя. Вивчення та вдосконалення способу життя є завданням великого значення. Знання основних рис та закономірностей розвитку способу життя необхідне для ефективного планування й управління суспільними процесами, перспективного прогнозування розвитку економіки й народного господарства. Визначення характеристик і тенденцій розвитку способу життя набирає зараз особливого значення в боротьбі за державний суверенітет, людську гідність, демократичність суспільства. Важливе місце в удосконаленні способу життя належить торгівлі, яка забезпечує задоволення потреб людей.
Вже з перших кроків свого існування торгівля виступала як суспільно організований і соціально спрямований механізм, який безпосередньо бере участь в системі державотворення. Повсякденне життя людини вимагає від торгівлі наявності широкого асортименту товарі в. відсутність яких має негативні наслідки для всієї життєдіяльності людини. Саме тому подальший розвиток і покращення торгівлі є важливою умовою здійснення широкої соціальної програми розвитку життєвого рівня людей. Важка і відповідальна роль торгівлі в здійсненні цієї програми призводить до виникнення питання про формування і розвиток розумних потреб членів суспільства.
Роль торгівлі у формуванні розумних потреб не тільки в її участі у процесах задоволення потреб людей шляхом зростання загального обсягу роздрібного товарообороту, але й у формуванні його структури з позиції соціального значення товару. Товар як продукт суспільної праці несе в собі не тільки економічний, але й соціально-естетичний зміст у тому розумінні, що він є формою вираження духовної і матеріальної культури суспільства.
Формування розумних потреб передбачає постійне зростання духовних цінностей у житті людини. Однак цей процес не завжди забезпечується торгівлею, оскільки не всі духовні цінності мають товарний характер і підлягають купівлі-продажу. Багато цінностей є народним надбанням і служать засобом залучення людей до творчості, мистецтва. Одним із показників культури народу є обсяг реалізації газет, книг, журналів. З огляду на формування потреби важливе значення має рівень споживання й величина задоволення потреб членів суспільства.
Подальше вдосконалення попиту людей, зростання вільного часу значною мірою залежить від виробництва і споживання товарів культурно-побутового призначення. Ці вироби представляють собою матеріально-технічну базу вдосконалення побутових умов життя. Вони дають змогу не тільки механізувати й електрифікувати широке коло домашніх робіт, але й водночас вносять у кожну сім'ю елементи культури через соціально-політичну і наукову інформацію, залучають кожного члена суспільства до світової літератури, науки, музики. Саме тому вдосконалення побуту ставить перед промисловістю і торгівлею серйозні завдання щодо підвищення якості товарів, розробки науково обгрунтованого асортименту цих виробів, випуску нових предметів, необхідних для скорочення витраченого часу і полегшення домашньої праці, підвищення культури дозвілля, фізичного і морального виховання людей.
Споживаючи куплені товари через торгівлю, люди задовольняють свої особисті потреби, водночас відтворюючи свою здатність до праці — робочу силу, яка є головною продуктивною силою суспільства.
Підприємства, реалізуючи через торгівлю виготовлені товари, відшкодовують у грошовій формі затрати на виробництво, забезпечують реалізацію сукупної суспільної праці, отримують можливість для подальшого продовження виробничої діяльності. Виконуючи цю роль, торгівля забезпечує провідні напрями розвитку потреб. Домагаючись відповідності пропозиції попиту і створюючи тим самим умови для безперешкодної реалізації товарів, торгівля виступає одним із головних чинників вирішення важливої соціальної задачі, а саме підвищення реальних доходів населення.
Важливим елементом у формуванні розумних потреб є матеріальна зацікавленість у праці, в формуванні якої велика роль належить торгівлі. Зростання грошових доходів ще не означає реального підвищення рівня життя. Принцип матеріального стимулювання праці порушується тоді, коли структура товарообігу не відповідає структурі платоспроможного попиту.
Роль торгівлі у формуванні розумних потреб визначається також взаємозв'язками торгівлі з грошовим обігом. У ринкових умовах важливе стимулююче значення має саме грошова оплата праці, економічні стимули. У зв'язку з цим потрібно забезпечити стійкий грошовий обіг, нормальне функціонування стабільності цін. У вирішенні цих завдань важливу роль відіграє торгівля. Чим менше часу обертається товар, чим більше товарна маса відповідає попиту ринку, тим стійкіший грошовий обіг, тим більш стимулююча роль грошової оплати праці. З розширенням масштабів товарообороту роль торгівлі у формуванні розумних потреб збільшується.
Зі збільшенням рівня споживання матеріальних благ зростає величина вільного від роботи часу, протягом якого є можливість підвищувати свою кваліфікацію, культурно-освітній рівень. У розвитку цих потреб торгівлі також належить значна роль. Важливе місце належить торгівлі в економії і правильному використанні структури вільного часу. Зростаюча роль торгівлі у формуванні й організації вільного часу пов'язана з сучасними умовами, покращенням обслуговування населення, розширенням системи додаткових послуг. Створення максимуму зручності покупцям, скорочення часу на придбання товарів—усе це сприяє повнішому задоволенню потреб споживача.
Вирішення проблеми формування розумних потреб проходить через скорочення витрат споживача, тобто тих затрат часу, які витрачає населення на придбання товарів і підготовку їх до безпосереднього споживання. Підвищення культури торгівлі, розвиток рівня обслуговування тісно пов'язані з будівництвом, раціональним розміщенням торгових підприємств та їх технічною оснащеністю.
Зараз все більшого значення набуває будівництво великих сучасних торгових підприємств з універсальним та спеціалізованим асортиментом товарів. Таке будівництво розширює радіус обслуговування, що іноді збільшує затрати часу на перебування покупця в дорозі. З раціонального погляду важливо запроваджувати лише малі підприємства, які будуть максимально наближені до споживача, саме товарами повсякденного попиту. Це дозволить покупцям суттєво економити затрати часу на дорогу.
Важко переоцінити можливості торгівлі активно впливати на формування купівельного попиту і виховання естетичних смаків населення. У цій важливій справі торгівля володіє широким арсеналом засобів і прийомів. Говорячи про соціальне значення і вплив торгівлі на формування потреб споживачів, слід визначити її активну участь у формуванні розумних потреб. Особливу роль у цьому процесі повинна відіграти реклама.
Зміст реклами повинен базуватися на повазі до покупця. Через рекламу повинна здійснюватися пропаганда не тільки товарів, але й норм способу життя. Витрати на рекламу різко зростають. Можливості реклами у справі формування нових потреб, розширення ємності внутрішнього ринку ще далеко не вичерпані. Особливо великого значення набуває визначення рівня і структури як поточного, так і перспективного попиту населення, територіальних і національних особливостей його формування і розвитку. Зростання обсягів і структури пропозиції вимагає тісного зв'язку з попитом, а це можливо через торгівлю. В умовах ринку це досягається через явну і приховану конкуренцію.
Проблема відповідності попиту і пропозиції набуває виключного значення в умовах необхідності економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Неповне задоволення платоспроможного попиту через невідповідність купівельної спроможності окремих груп населення веде до збільшення ресурсних затрат, гальмує розвиток суспільного виробництва, знижує його ефективність. Відставання виробництва предметів народного споживання від платоспроможного попиту викликає диспропорції в наявності товарів і грошей, порушує нормальний процес купівлі-продажу, сприяє штучному збільшенню попиту, підвищенню цін, послаблює дію заробітної плати як міри праці і міри споживання.
Таким чином, розглядаючи роль торгівлі у формуванні розумних потреб споживачів, треба розглядати ЇЇ як фактор не тільки економічного, але й соціального розвитку.
Вплив торгівлі на вирішення ряду важливих завдань значно зростає в період переходу до ринку, коли проблеми формування розумних потреб висуваються на передній план. Плануючи розвиток торгівлі на близьку і віддалену перспективу, потрібно передбачити не тільки підвищення її економічної ефективності, але й збільшення значення реалізації цілої низки соціальних завдань з формування людини в ринкових умовах.