Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток

Вивих — це стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної рухомості, інколи з розривом суглобної сумки і зв'язок і виходом однієї з кісток з сумки.

Вивихи можливі внаслідок ­ різких, надмірних рухів у суглобі, у випадках падіння з висоти на витягнуту кінцівку, ­ в результаті сильного удару в ділянку суглоба. Часто вивихи супроводжуються переломами.

Ознаки: 4 біль в ділянці ушкодженого суглоба, 4 втрата звичайної рухливості в суглобі, 4вимушене положення кінцівки, 4 зміна форми кінцівки в ділянці суглоба.

Допомога. Потерпілого необхідно якнайшвидше доставити до медичного закладу, де йому вправлять суглоб. На час транспортування потерпілого до медичного закладу на ушкоджений суглоб потрібно накласти транспортну шину чи пов'язку, що надійно фіксує кінцівку. Для зменшення болю можна дати потерпілому таблетку анальгіну чи іншого обезболювального засобу. Ні в якому разі не слід вправляти вивих самостійно.

4 Розтягування та розривання зв'язок найчастіше буває в ділян­ці гомілкостопного суглоба.

Ознаки. Різкий, гострий біль у суглобі в місці закріплення ушкодженої зв'язки; рухливість в цьому місці обмежена і супроводжується значними болями; припухлість в ділянці суглоба (крововилив в порожнину суглоба).

Допомога. Холод на місце ушкодження і припухлості, стискуюча пов'язка, повний спокій суглобу (в разі необхідності — накладання транспортної шини на кінцівку).

4 Перелом — це порушення цілісності кістки. Розрізняють закриті
переломи, коли не відбувається пошкодження шкіри, та відкриті, коли
зламана кістка виходить назовні.

Ознаки: ­біль постійний чи такий, що виникає в разі навантаження на ушкоджену кінцівку або при обмацуванні місця перелому, ­ немож­ли­вість рухів в ушкодженій ділянці, ­ зміна форми частини тіла (кінцівки) в ділянці перелому, крововиливи, ­ ненормальна рухомість кістки в місці перелому.

Загальний стан потерпілого залежить від характеру перелому і може бути досить важким (особливо в разі переломів кісток черепа, таза, стегна тощо), часто підвищується температура тіла.

Слід пам'ятати, що деякі з перелічених ознак іноді можуть бути відсутні. Тому, коли є підозра на перелом, пошкодження слід розцінювати як перелом і надавати потерпілому відповідну допомогу.

Допомога полягає в забезпеченні повного спокою пошкодженої частини тіла (кінцівки) та усуненні рухомості уламків кісток у місці перелому. Для цього потрібно іммобілізувати пошкоджену частину тіла, тобто зробити її нерухомою. Це досягається накладанням утримуючої пов'язки або ще краще — транспортної шини. Стандартні готові шини бувають металеві (дротяні чи з сітки) та дерев'яні. Для транспортної іммобілізації найкраще користуватися готовими стандартними шинами, в разі їх відсутності шини виготовляють самі. їх можна зробити з будь-яких матеріалів або предметів, які можна знайти на місці нещасного випадку — палиці, дошки, дранки, кори дерева, очерету тошо. Головна вимога — достатня довжина та міцність шини.

Шини найкраще накладати на оголене тіло, але якщо зняття одя­гу завдає біль чи створює інші проблеми, можна накласти шину поверх одягу. У випадку накладання на оголену частину тіла, шину потрібно обгорнути ватою чи тканиною, особливо там, де вона прилягає до виступів кісток. Шина повинна щільно прилягати до пошкодженої частини тіла.

Основне правило іммобілізації більшості переломів — накладена шина повинна одночасно охоплювати не менше ніж два суглоби — вище та нижче від місця перелому (рис. 5.5). У разі відкритого перелому місце навколо рани змазують йодом, на рану накладають стерильну пов'язку і потім накладають шину. Тільки після накладання транспортної шини потерпілого з переломом кісток можна перевозити в медичний заклад.

Переломи деяких кісток вимагають особливого підходу до надання першої допомоги.

Рис.5.5. Приклади накладання шини при переломі: а) передпліччя; б) гомілки; в) стегна.

4Переломи ключиці виникають від удару, а також від падіння вперед чи на витягнуту руку.

Ознаки: ключиця стає мовби коротшою, біль у місці перелому, плече і вся рука приспущені донизу, рухи руки обмежені.

Допомога. В пахвову ямку кладуть великий жмут щільно скрученої вати, руку згинають у лікті під прямим кутом і щільно прибинтовують до тулуба, передпліччя підвішують на косинці до шиї (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Іммобілізація в разі перелому ключиці

4 Переломи ребервиникають в результаті ударів чи в разі здав­лювання ­грудної клітки. Одночасно можливе пошкодження внутрішніх органів.

Ознаки: різко виражений біль у місці перелому, що посилюється під час вдихання повітря, кашлю, рухах грудної клітки. Коли одночасно пошкоджена плевра та легені, під шкірою скупчується повітря (підшкірна емфізема). В таких випадках під час прощупування під шкірою відчувається потріскування бульбашок повітря. Інколи спостерігається відхаркування крові.

Допомога. Накласти тугу пов'язку навколо нижньої частини грудної клітки з метою обмеження її рухливості під час дихання. Для зменшення болю можна дати потерпілому обезболювальну таблетку. Допомога при пошкодженні при цьому внутрішніх органів описана в 5.2.3. Перевозити потерпілого необхідно сидячи.

4 Переломи хребтанадзвичайно небезпечні, особливо в тих випадках, коли пошкоджується спинний мозок. Такі переломи можливі
в результаті падіння з висоти чи притискання важким предметом.

Ознаки: ­ різкий біль в ділянці виступаючих позаду відростків, ­ не­мож­ливість рухів в ділянці хребта. Коли внаслідок перелому пошкод­жено спинний мозок, то ­ спостерігається параліч кінцівок, ­ втрата чут­ливості тіла нижче місця перелому, ­ розлад функцій тазових органів (затримка сечі та калу).

Допомога. Потерпілого необхідно дуже обережно піднімати та переносити. Не допускати згинання хребта, тому що в цьому випадку можна пошкодити спинний мозок. Найважливіше — забезпечити нерухомість хребта. Для цього потерпілого кладуть на ноші з жорсткою по­верхнею в положенні на животі; під плечі та голову підкладають ва­лик. Для того щоб покласти потерпілого на ноші, спершу потрібно обе­реж­­но повернути його вниз животом, а потім двоє-троє людей одно­часно піднімають його і кладуть на ноші, не допускаючи при цьому зги­нан­ня хребта. Можна перед тим, як піднімати потерпілого, підкласти під нього дошку.

4При переломі шийної частини хребта голову у потерпілого, який лежить долі, фіксують ватною пов'язкою у вигляді нашийника або вели­кої підкови довкола голови, а потім кладуть його на ноші.

4Переломи кісток тазу виникають від сильного стискання тазу, на­при­к­лад, між стіною та транспортним засобом, що рухається, а також під час падіння з висоти. Переломи нерідко супроводжуються пошкод­женням тазових органів (сечового міхура, прямої кишки та інших).

Ознаки. Потерпілий не може ­ стояти, ­ ходити, ­ а лежачи — не мо­­же підняти витягнуту ногу; ­ в місці перелому з'являється припух­лість, сильні болі, крововиливи в пахову ділянку та порожнину. Як пра­вило, потерпілий лежить в позі «жабки», на спині з розведеними на­пів­­зігну­тими ногами. Такі переломи здатні викликати дуже тяжкий за­галь­ний стан (шок).

Допомога. Покласти потерпілого на жорсткі ноші обличчям догори, його ногам надати положення «жабки», для чого під коліна підкласти тов­с­ті валики. Широким рушником чи простирадлом стягнути таз та верхні частини стегон і терміново доставити потерпілого в медичний заклад.

4 Переломкістокчерепа, як правило, супроводжується пошкод­жен­ням м'яких тканин голови та головного мозку.

Допомога. Потерпілого з будь-якою травмою черепа, яка супро­вод­жується загальним розладом, необхідно обережно доставити в медич­ний заклад. Непритомність потерпілого не є перешкодою для транспор­ту­вання. Характер допомоги в разі струсу мозку та пошкодженні м'яких тканин описано в розділах 5.2.2 та 5.2.3.