Світові фінансові кризи, їх передумови та особливості
Якщо говорити про історію світових криз, то короткий огляд представлений у табл.1
Еволюція світових криз
Термін | Назва, причини та особливості криз |
Перша міжнародна фінансова криза. На початку 1820-х рр. європейські інвестори (переважно вихідці з Великої Британії) вкладали грошові кошти в розроблення золотих і срібних копалень у Латинській Америці. Видобуті в регіоні дорогоцінні метали постачали до Британії. Масові спекуляції із золотом та сріблом виснажили резерви банку Англії, виникла фондова криза, що викликала паніку в банківській системі Великої Британії. Криза поширилась на Латинську Америку, оскільки золотошукачі втратили основний ринок збуту. | |
Перша світова економічна криза. Почалася у США. Причина – масові банкрутства залізничних компаній. Колапс на фондовому ринку спровокував кризу американської банківської системи. Цього ж року криза поширилася на Європу та Латинську Америку. | |
Міжнародна фінансова криза. Була викликана початком Першої світової війни. Причина – тотальний розпродаж цінних паперів іноземних емітентів урядами США, Великої Британії, Франції та Німеччини дія фінансування воєнних дій. | |
1920-1922 | Світова економічна криза. Повоєнна дефляція та рецесія, пов'язана з банківськими і валютними кризами в Данії, Італії, Фінляндії, Нідерландах, Норвегії, США та Великій Британії |
1929-1933 | Велика депресія. 29 жовтня 1929 р. («чорний четвер») обвалилися усі фондові індекси на американських біржах. Кризі передувало скорочення виробництва у країнах, що розвивалися. Бум фондового ринку США у 1927-1928 рр. призвів до відпливу капіталу з Європи та Латинської Америки, спровокував декілька валютних криз в Австралії. Аргентині. Бразилії, Уругваї |
Перша енергетична криза. Причина: зниження країнами – членами ОПЕК обсягів видобутку нафти. В такий спосіб добувачі «чорного золота» намагалися підняти вартість нафти на світовому ринку. 16 жовтня 1973 р. ціна бареля нафти підвищилася на 67% – з 3 до 5 дол. США. У 1974 р. вартість нафти сягнула 12 дол. США за барель. | |
Чорним понеділок 19 жовтня 1987 р. американський фондовий індекс Dow Jones Industrial знизився на 22,6%, Після цього обвалилися фондові ринки Австралії, Канади. Гонконгу. Причиною вважають «стадний» ефект. | |
Азійська криза. Найбільше падіння азійського фондового ринку і часів Другої світової війни. Криза стала наслідком виходу іноземних інвесторів з країн Південно-Східної Азії. Причина – девальвація національних валют і високий рівень дефіциту платіжного балансу країн регіону. За підрахунками економістів, азійська криза знизила світовій ВВП на 2 трлн. дол. США | |
Криза. соm. Крах Інтернет-компаній (доткомів), що спеціалізувалися на послугах b2b (бізнес для бізнесу). Причина кризи – невиправдано високий рівень інвестицій у підприємства ІТ-сектору і низькі фінансові показники багатьох із них. Після кризи доткомів у США почалася рецесія |
Сучасна світова криза, що зародилась у США як криза ринку нерухомості та похідних фінансових інструментів, доволі швидко зачепила Велику Британію, невдовзі вщент зруйнувала успішну економіку Ісландії – «країни найвищого добробуту». Серйозно постраждали практично всі країни Європи, згодом криза дійшла й до найвіддаленіших куточків, захопивши навіть Австралію. Враховуючи характер зародження кризи та її специфіку, насамперед найбільше (в абсолютних масштабах) постраждали провідні країни світу з добре розвиненим фондовим ринком (США, Велика Британія, Японія, Німеччина), пізніше країна вдарила по тих країнах, де не витримала тиску національна валюта (Угорщина, Україна). Відчутних втрат зазнали також країни з начебто чудово розвиненою фінансово-банківською системою, проте без серйозної основи в реальному секторі економіки (країни Балтії), а також опинилася на межі економічного колапсу країни, що розвиваються (Пакистан).
Серед основних причин світової кризи експерти виділяють наступні:
• надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США;
• наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США;
• недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках,
• недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях.
Етапи розвитку сучасної світової кризи представлені в табл. 2.
Таблиця 2. Сучасна світова фінансова криза
Терміни | Ринки виникнення | Причини | Ринки охоплення | Причини |
Літо 2007 | Іпотечний ринок США | Масові неповернення платежів за іпотечними кредитами | Європейський ринок іпотеки | Сек’юритизація іпотеки |
21.01.2008 22.01.2008 | Фондові ринки Європи та США | Публікація песимістичних прогнозів: щодо «охолодження» європейської і американської економік | Фондові ринки Азії та країн BRIC | Транспарентність фондових ринків |
Вересень 2008 | Банківській ринок США | Банкрутство Lehman Brothers, продаж Merrill Lynch | Європейський банківський ринок | Фінансові проблеми банківських установ Великобританії, Ісландії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Франції |
Жовтень 2008 | Фондовий ринок США (рекордне падіння біржових індексів) | Відхилення в першому читанні проекту закону США щодо підтримки фінансового ринку країни | Фондові ринки Європи, Азії, країн BRIC та інших країн з перехідною економікою, в тому числі й України | Ефект «доміно», початок рецесії в США та уповільнення темпів економічного розвитку Китаю |
Липень 2009 | Фінансовій ринок США | Монетарна політика США, що призвела до девальвації долара | Фондові ринки Америки, Європи та Азії (падіння індексів) | Підвищена ліквідність фондових ринків на фоні низького попиту на сировину |
Світова фінансова криза за всіма ознаками переросла в глобальну економічну кризу, її руйнівні дії з фінансового сегмента економіки сьогодні дедалі більше перекидаються на реальний сектор. Нинішня криза – це криза не лише геоекономічного, а й геополітичного устрою світу, який сформувався в останні десятиріччя, а отже слід вести мову не лише про кризу світової економіки, а й про геополітичну кризу. Світова фінансова криза у багатьох своїх визначеннях відбиває, насамперед, суперечності нинішньої системи геополітичних відносин.