Стратегічний вартісний аналіз

Один з найбільш чітких індикаторів ситуації підприємства – її цінова позиція стосовно конкурентів. Особливо це відноситься до галузей зі слабко диференційованим виробництвом. Розбіжності у витратах конкурентів можуть виникати на підставі різниць у:

цінах на сировину, комплектуючі матеріали, електроенергію тощо; базових технологіях, віці устаткування; внутрішній собівартості через різні розміри виробничих одиниць, кумулятивний ефект випуску, рівні продуктивності, різні умови оподаткування, рівні організації виробництва; чутливості до інфляції та змін курсів валют; транспортних витратах тощо.

Стратегічний вартісний аналіз заснований на відносній вартісній позиції підприємства у порівнянні з його конкурентами. Первинним аналітичним підходом до такого аналізу є побудова вартісного ланцюга за поступовими операціями, що показує формування вартості від моменту придбання сировини до формування ціни продажу. Виділяють три головних області в ланцюзі операції – витрати, де можливі найбільші розходження для конкуруючих фірм: 1) область постачання; 2) ринки збуту; 3) власне внутрішня діяльність підприємства. Якщо підприємство втрачає конкурентоздатність в одній з частин ланцюга, воно може відновити її за рахунок зміни в інших частинах.

Якщо вартісні проблеми пов’язані з областю постачання, підприємство може виконувати наступні стратегічні дії:сформувати базу потенційних постачальників; домагатися більш сприятливих цін у постачальників сировини; співпрацювати з постачальниками з метою зниження їх цін; встановлювати контроль над нормами витрат; використовувати більш дешеві замінники сировини; знайти нові джерела постачання з прийнятними цінами; економити в інших частинах ланцюга.

У випадку, якщо цінові характеристики пов’язані з реалізацією продукції, можливі три коригувальні впливи: використовувати більш привабливі для споживачів форми товару, пакувальні матеріали; змінити економічну стратегію, включаючи можливість попередньої інтеграції; спробувати компенсувати різницю зниженням витрат в інших частинах ланцюга.

Коли джерело втрати конкурентоздатності за вартістю пов’язане з внутрішньою діяльністю, доцільно розглянути можливість наступних дій: перевірити внутрішні статті бюджету; підвищити продуктивність праці та фондовіддачу; проаналізувати, чи не буде вигідніше виконувати деякі технологічні процеси на стороні; запровадити ресурсозберігаючі технології; модифікувати складові продукції з метою зниження її вартості.