Особливості проведення експертизи імпортної плодоовочевої продукції
При проведенні експертизи імпортної плодоовочевої продукції всі необхідні дані експерт записує в робочий зошит, а потім використовує їх для складання акта експертизи.
У завдання експертизи бананів і ананасів входить визначення середньої ваги одиниці тари, ваги стовбурів і гребенів бананів, ростових пагонів ананасів у відсотках по відношенню до загальної ваги нетто, а також визначення якості плодів. Банани і ананаси, пред’явлені експерту не розсортовані, розглядаються як єдина партія. Перед початком проведення експертизи експерт повинен визначити температуру і відносну вологість повітря в приміщенні (температура повітря не нижче +12 °С для бананів і не нижче +8°С для ананасів).
Визначення середньої ваги одиниці тари проводять окремо по кожному виду тари таким чином: від партії бананів в гвінейській упаковці (кетяги упаковані в двошаровий крафтпапір з прокладкою з рисової соломи) відбирають 5 % кетягів в повноцінній упаковці з різних місць партії з таким розрахунком, щоб вага брутто відповідала вазі 5 % брутто, вказаній у ваговій відомості одержувача товару. Від партії бананів в поліетиленових мішках, бананів або ананасів в бамбукових корзинах, дерев’яних ящиках і картонних коробках відбирають 5 % місць з повноцінною упаковкою з різних місць партії. Потім тару звільняють від вмісту, зважують разом з пакувальним матеріалом і визначають середню вагу одиниці тари. При неоднорідності тари (упаковки) проводиться угрупування місць за ємкістю і виглядом, і встановлюється середня вага одиниці тари кожного виду окремо. Одержувач товару складає акт розташування товару за виглядом тари і прикладає його до акта експертизи. Визначення ваги стовбурів і гребенів бананів проводять одночасно з визначенням середньої ваги одиниці тари. Для цього беруть кетяги, звільнені від упаковки і зважені раніше при визначенні ваги тари. Грону плодів відокремлюють ножем від стовбура по кільцю гребеня так, щоб вони не втрачали своєї форми і плоди не відділялися від кисті. Стовбури з гребенями зважують і встановлюють їх вагу у відсотковому відношенні до ваги нетто.
Після визначення середньої ваги одиниці тари вся партія бананів розпаковується і визначається якість плодів. У разі надходження бананів, однорідних за ступенем зрілості та якістю, відбирають з різних місць партії не менше 5 % кетягів і розсортовують за товарними сортами. У разі надходження бананів, неоднорідних за ступенем зрілості та якістю, експерт зобов’язаний зажадати розпакування їх і розсортувати на наступні групи: кетяги із зеленими плодами; кетяги із зрілими плодами; кетяги з перезрілими і пошкодженими плодами; кетяги з плодами, що погнили; опадання плодів. Визначення якості бананів проводять у кожній групі окремо. Одержувач товару оформляє акт розсортування бананів за групами, який додається до акта експертизи. Кетяги з перезрілими та пошкодженими плодами і опадання плодів піддають стовідсотковому розсортовуванню за товарними сортами, визначаючи їх якість в першу чергу. У тих випадках, коли банани, що надійшли, містять велику кількість кетягів з перезрілими плодами, що загнили і гнилими, експерт на прохання замовника експертизи і з дозволу керівництва відділу товарних експертиз проводить визначення якості за фактичним виходом плодів.
Плоди ананасів, що надійшли на базу або склад, розташовуються одержувачем товару за ступенем зрілості і видом тари відповідно до маркування на тарі. За відсутності маркування на тарі розташування плодів за ступенем зрілості проводять після розташування всіх місць.
Для визначення якості плодів відбирають не менше 5 % неповноцінних упаковок з плодами споживчого ступеня зрілості з різних місць партії, розпаковують їх, і плоди розсортовують за товарними сортами. Визначення якості плодів, що не досягли споживчого ступеня зрілості, проводять після процесу дозрівання.
На далекі відстані кавуни, дині і гарбузи перевозяться у вагонах укладеними на підстилку завтовшки не менше 10 см. Висота завантаження кавунів у вагон не повинна перевищувати 130 см. Укладання кавунів різносортних і з різним забарвленням шкірки проводиться окремо.
Дині у вагонах перевозяться або без тари (з укладанням на підстилку заввишки в 2–3 шари), або упакованими в ящики. Практикують перевезення динь у вагонах, обладнаних полицями-стелажами. Дині укладають на підстилці в 2–3 шари, а також підвішують, обв’язавши їх трав’янистими джгутами.
Гарбузи перевозять в ящиках або навалом з підстилкою.
У кожній упаковці господарсько-ботанічний сорт динь і гарбузів повинен бути однорідний.
Перевезення кабачків і патисонів здійснюється тільки на короткі відстані автомобільним транспортом в ящиках по 16–20 кг. Приймання свіжих плодів баштанних культур проводиться партіями. Для визначення якості відбирається середній зразок з різних місць вагону. При безтарному перевезенні середній зразок відбирається у розмірі від 2 до 3 % від ваги партії. При перевезенні плодів у тарі для складання середнього зразка з партії до 100 місць відбирають не менше трьох одиниць упаковки, а з партії понад 100 місць відбирається додатково на кожні 50 місць по одній одиниці упаковки. Середній зразок зважується і аналізується за всіма показниками, передбаченими у відповідних стандартах.
Для визначення внутрішнього стану плодів кавунів беруть до 10 % плодів від ваги стандартної частини зразка, але не менше 5 плодів, і шляхом розрізання встановлюють кількість зрілих і незрілих плодів у відсотках.
При експертизі якості невеликих партій кавунів і динь (1–3 вагони) рекомендується визначати наявність пошкоджених і гнилих плодів за їх фактичною вагою. При цьому спочатку з вагону вивантажують цілі, здорові плоди, а ті, що залишилися у вагоні – биті і гнилі плоди – зважують і за фактичною вагою обчислюють їх процентний вміст в партії. Плоди, пошкоджені в процесі вивантаження, не враховуються. За результатами аналізу середнього зразка експерт дає висновок про якість плодів у відсотках до ваги партії, без урахування допусків, передбачених стандартами. В заключенні вказується причина псування (загнивання) плодів.
Найбільш поширені хвороби плодів баштанних культур представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1