Тема 16: Фінансово-кредитна система

План.

1. Суть і функції фінансів.

2. Кредитна система країни.

3. Основні функції та види банків.

4. Цінні папери та фондова біржа.

Економічні терміни та категорії: фінанси, кредит, фінансова система, бюджет, дефіцит бюджету, податки, банк, ощадний банк, комерційні банки, національний банк, іпотечні банки, фондова біржа, цінні папери, акція, облігація, вексель.

–1–

Фінанси — це система економічних відносин, які складаються між державою, підприємствами і громадянами щодо привласнення частини національного доходу через механізм оподаткування та його розподілу відповідно до виконуваних державою соціально—економічних функцій. Фінансова система включає: державні фінанси, фінанси підприємств та фінанси населення. З точки зору речового змісту фінанси є сукупністю всіх грошових коштів, їх розподілу і використання.

Фінанси підприємств – це певна сукупність грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворення у рамках даного підприємства, а також сукупність форм і методів їх утворення й витрачання.

Фінанси населення – це грошові фонди, що формуються з доходів громадян, отриманих на основі трудової, господарської та іншої діяльності або із спадщини.

Державні фінанси – це сукупність грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для забезпечення властивих їй функцій,, а також та сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються.

Повніше сутність фінансів розкривається через такі категорії, як податки, бюджетне фінансування, платежі, відрахування, доходи і витрати, прибуток, дотації, які характеризують конкретні види руху грошових ресурсів та економічні відносини в країні.

В соціально орієнтованій економіці фінанси виконують три головні функції, а саме: розподільчу, регулюючу та контролюючу. Крім того, фінанси держави виконують функції ефективності, справедливості та стабільності.

–2–

Кредит— це угода між партнерами (фізичними та юридичними особами) про надання у власність майна або грошей іншій особі на умові відстрочки повернення такої ж вартості з виплатою процентів. Основна форма кредиту — грошова позика, яка є формою руху позичкового капіталу. Надання грошової позики є своєрідним товаром, за користування яким потрібно платити певну суму (процент).

Слід звернути увагу на те, що повніше сутність кредиту розкривається у його функціях. Основними з них є: 1) опосередкування процесу перерозподілу вільних грошей між галузями народного господарства; 2) сприяння прискоренню обігу грошей, а тим самим економії витрат обігу; 3) сприяння вирівнюванню норм прибутку між галузями і сферами народного господарства і формуванню середньої норми прибутку; 4) посилення процесу концентрації і централізації капіталу.

Таким чином, кредитна система — це сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту, а також сукупність кредитно—фінансових установ тієї чи іншої країни в певний період.

Необхідно зазначити, що основними елементами кредитної системи є банки та небанківські кредитно—фінансові установи (ощадні каси, страхові компанії. фонди соціального страхування, пенсійні фонди, інвестиційні та холдингові компанії і т.ін.).

Основними тенденціями розвитку кредитної системи в сучасних умовах є посилення концентрації, універсалізації і спеціалізації діяльності таких установ. Серцевиною кредитної системи є центральні (національні) банки, які у більшості країн є державними. Центральні банки виконують функції емісійного і кредитного центрів, роль касира держави та "банку банків". В умовах ринкової економіки основою кредитної системи є комерційні банки, контроль за ними з боку центральних банків здійснюється головним чином через норму обов'язкових резервів.

Банківська система в Україні перебуває в стадії становлення. Вона будується за західним типом.

–3–

Банк - це кредитно - фінансова установа, яка здійснює фінансове посередництво. Залучаючи і нагромаджуючи вільні грошові кошти підприємств, організацій, населення, банки перерозподіляють їх, надаючи кредити.

В Україні сформувалася дворівнева банківська система, яка включає в себе Національний банк і комерційні банки. НБУ є центральним банком держави, здійснює емісію грошей, контроль за банківськими операціями, зберіганням валютних резервів, регулюванням грошово-кредитної політики. Важливою функцією НБУ є організація грошового обігу та міжбанківських розрахунків. НБУ діє відповідно до закону і має монопольне право на випуск грошей в обіг, а також на випуск національної грошової одиниці.

Комерційні банки в сучасних умовах — це акціонерні товариства, власний капітал яких є основою для здійснення банківських фінансових операцій. Комерційні банки ведуть касове й інші обслуговування підприємств, організацій, населення. За характером своїх операцій комерційні банки поділяються на універсальні й спеціалізовані.

Розвиток ринкових відносин розширює сферу дії банків. Важливими інструментами їх діяльності стають довірчі (трастові) операції, а також лізинг і факторинг.

–4–

Цінні папери — це належним чином оформлені документи, що виражають майнові відносини у суспільстві та підтверджують право на певне майно або грошову суму. До цінних паперів відносять паї, акції, облігації, векселі, чеки, сертифікати, ощадні бони, комерційні папери, гаранти тощо. У фінансовій практиці до цінних паперів відносять лише такі грошові документи, які можуть бути об'єктом купівлі—продажу, а також джерелом доходу (разового або постійного). Відносини з приводу обміну цінних паперів утворюють відповідні ринки (акцій, облігацій, іпотек, векселів тощо). Акції переважно обертаються на фондовій біржі, облігації — у банківській сфері. Розрізняють капітальні та грошові цінні папери. Серед капітальних, що виступають засобом залучення капіталу, найбільш поширені акції та облігації. До грошових цінних паперів належать різні векселі, депозитні сертифікати, комерційні папери та ін. Капітальні цінні папери виступають джерелом постійного, а грошові — разового доходу.

Фондова біржа — це спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Вона діє за принципами приватного підприємництва або на основі державної власності. Біржі — це переважно акціонерні товариства, засновниками яких можуть бути юридичні і фізичні особи при наявності у них дозволу на комерційну і комісійну діяльність з цінними паперами.

Засновники здійснюють підготовчу роботу по створенню фондової біржі. Після придбання акцій біржі вони стають її акціонерами. Основними функціями фондової біржі є: 1) мобілізація тимчасово вільних грошових засобів фізичних і юридичних осіб шляхом реалізації цінних паперів; 2) встановлення ринкової вартості (біржового курсу) цінних паперів; 3) перелив капіталів між компаніями, галузями, сферами виробництва і обслуговування. Купівля—продаж цінних паперів на фондовій біржі здійснюється на основі біржового курсу (котировки), залежно від співвідношення попиту і пропозиції на них. Управління фондовою біржею здійснюють загальні збори членів біржі, біржова рада, правління та інші виконавчі органи.

Питання для самоконтролю.

1. Види і функції фінансів.

2. Особливості кредитної системи.

3. Види банків та їх функції.

4. Види цінних паперів.

5. Характеристика фондової біржі.