| Період | Теорія | Суть теорії |
| 30-ті роки ХХ ст. | Кейнсіанство | Головна ідея полягає в обґрунтуванні необхідності державного втручання з метою стимулювання економічного росту та виходу з кризи. |
| 60-ті роки ХХ ст. | Монетаризм | Критикуючи кейнсіанство,висунув теорію зайнятості та політики стабілізації економіки, відводячи головну роль грошово-кредитним чинникам. |
| 80-ті роки ХХ ст. | “Економіка пропозиції” | Головним у проведенні економічної політики вважається скорочення податків як засобу у стимулюванні підприємницької діяльності. |
| Теорія раціональних сподівань | Досліджується ефективність державної економічної політики, вважаючи, що весь попередній досвід свідчить про обмежену ефективність такої політики у тривалому періоді. |
| Теорії економічного росту | Прагнуть виявити довготривалі фактори, що визначають життєвий рівень та роль економічної політики у прискоренні зростання. |
| Національна економіка – сукупність економічних суб’єктів і зв’язків між ними, які характеризуються національною цілісністю, спільністю у визначених часових та просторових межах |
| Ознаки | 1) наявність тісних економічних зв’язків між господарськими суб’єктами на основі поділу праці; 2) загальне економічне середовище, яке створюється єдиним законодавством, загальною грошовою одиницею, загальною фінансовою системою; 3) наявність загального економічного центру, який виконує регулюючу і координуючу функції за допомогою заходів економічної політики; 4) загальна система економічного захисту; 5) територіальна визначеність. |
| Суб’єкти | Домогосподарства | Між ними формуються вертикальні і горизонтальні відносини. Кожен з суб’єктів макроекономіки переслідує власні економічні інтереси, які часто вступають у протиріччя як під час горизонтальних, так і вертикальних зв’язків. |
| Фірми |
| Держава |
| Сектори | Реальний | Домогосподарств | представлений усіма приватними господарствами країни, діяльність яких спрямована на задоволення їх власних потреб |
| Підприємницький | сукупність всіх підприємств (фірм) зареєстрованих у межах країни, діяльність яких спрямована на отримання прибутку |
| Державний | представлений усіма державними інститутами (організаціями та установами); |
| “Закордон” (інший світ) | представляє всіх закордонних економічних суб’єктів, включаючи іноземні державні інститути |
Незалежно від економічної ситуації, національна економіка завжди прагне до стабільності, ефективності та справедливості, що можливо лише в умовах досягнення динамічної рівноваги.
Макроекономічна рівновага
| Економічна рівновага відображає такий стан економіки, за якого досягається стійке врівноваження взаємодіючих структур, що протистоять одна одній, їх взаємне збалансування; відповідність між матеріально-речовою та вартісною частиною суспільного продукту. |
| Основні види макроекономічної рівноваги (підтримка яких є проблемою макроекономічної політики) | а) рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції; б) рівновага попиту та пропозиції грошей; в) рівновага на ринку праці; г) рівновага доходів і видатків держави. |
| Макроекономічний показник - це теоретична формула для вимірювання та оцінки якого-небудь народногосподарського процесу чи явища |
| Роль макроекономічних показників | 1) Головна функція макроекономічного показника полягає у здійсненні суспільного рахівництва за допомогою обробки, узагальнення та оцінки різноманітної ринкової інформації; 2) макроекономічні показники сприяють: - отриманню інформації про стан національної економіки; - оцінці економічного потенціалу країни; - співставленню економічних показників різних країн; - управлінню національною економікою. |
| Види макро-економічних показників | потокові (відображають передачу цінностей одними суб’єктами економічної діяльності іншим). Вимірюються за певний проміжок часу |
| запасів (відображають нагромадження та використання цінностей економічними суб’єктами). Визначаються на певну дату; |
| економічної кон’юнктури (пов’язані з коливанням ділової активності). |
Наши рекомендации
