Сучасна логістична концепція

Найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з вико­нанням так званих правил логістики. Найбільш поширеним підходом є виділення семи правил логістики(7R), так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом)¹:

— продукт — потрібний продукт;

— кількість — у необхідній кількості;

— якість — відповідна якість;

— місце — употрібне місце;

— час — необхідно доставити у потрібний час;

— споживач — певний споживач;

— витрати — з мінімальними витратами.

У літературі можна знайти дефініції 5R, б і? і 8R, у яких крім названих R, трапляються також ознаки відповідного стану продукту, інформації, асортименту².

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведе­ні вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швид­ка відповідь на ринковий попит при найменших витратах.

Незважаючи на те, що сьогодні об'єктом логістичних дослі­джень науковці вважають матеріальні, фінансові та інформаційні потоки, основні положення сучасної логістичної концеп­ції ґрунтуються на вивченні шляхів раціоналізації управління матеріальним потоком. Основні положення цієї концепції сформульовано так³:

1) Системна побудова логістики підприємства на основі методології загальної кібернетичної теорії систем із фіксуванням основних моментів системного підходу: мети створення системи логістики; обґрунтованого вибору її елементів і структури, спрямованих на досягнення поставленої мети; функціонування цієї системи, її взаємодії з зовнішнім середо­вищем; аналізу результатів діяльності та порівняння його з по­ставленою метою.

2) Головне в процедурі організації матеріального потоку - це врахування потреб ринку. Немає необхідності організо­вувати матеріальний потік, витрачаючи на нього ресурси і зусилля, якщо немає повної впевненості в тому, що ці товари будуть користуватися попитом на ринку, знайдуть збут, свого споживача. Для того щоб, переконатися в цьому, попередньо на етапі планування й організації матеріального потоку дослі­джують потреби ринку, роблять розрахунки можливих обсягів продажів товару, прогнозують фінансові результати.

3) Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом, тобто вважається, що важливіше спланувати і передбачити розподіл і збут товарів, ніж їх виготовити. Насправді непотріб­ні товари, які не відповідають за якими-небудь параметрами потребам ринку, не знайдуть свого споживача або на ринку бу­дуть продані за зниженою ціною, що може призвести до збит­ків. На їх виготовлення були витрачені певні ресурси, які не окупляться, що не дозволить почати новий логістичний цикл без додаткових витрат.

4) Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів.На перший погляд здається, що чим вищий рівень обслуговування, тим краще, оскільки найбіль­шою мірою при цьому задовольняються потреби клієнтів. Од­нак чим вищий рівень обслуговування, тим більші витрати на виготовлення і доставку товарів споживачу, а отже, і вища ціна товарів. Тому варто обирати обґрунтоване компромісне рішен­ня за рівнем обслуговування: він має бути не дуже низьким (щоб не втратити клієнтів) і не занадто високим (щоб витрати не були надмірними).

5) Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу,тобто від пункту прибуття або призначення матері­ального потоку та у напрямку, зворотному матеріальному по­току. Також і кожна логістична операція в ланцюзі має проектуватися так, щоб якнайкраще відповідати потребам і умовам наступних операцій (у напрямку матеріального потоку).

6) Під час удосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга цю ланку варто роз­глядати не ізольовано, а весь логістичний ланцюг і проана­лізувати, як зміни в одній ланці логістичного ланцюга впли­нуть на весь матеріальний потік і загальні результати ло­гістичного процесу.

7) Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень із організації ванта­жопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції як у матеріальній підсистемі матеріального потоку, так і в підсистемі його інформаційного забезпечення.

8) Вибір варіантів логістичної системи на підставі по­рівняння їх техніко-економічних показників. Варто не про­сто розглядати різні можливі варіанти технічних й організа­ційних рішень, а визначати за ними техніко-економічні по­казники і на підставі їх порівняння обирати оптимальні рішення та варіанти.

9) Відповідність усіх рішень із планування й організації матеріальних потоків загальної стратегії підприємства.

10) Наявність і використання найбільш повної інформації про товари, матеріальні потоки, виробників і споживачів товарів, логістичних посередників, закони, нормативні акти іт. ін. Докладні описи, масиви і довідники за всіма вказаними напрямками складають у ході розробки інформаційного забез­печення логістики.

11) Під час організації та здійснення матеріальних потоків необхідно створювати і підтримувати ділові, партнерські відносини з іншими підприємствами - учасниками логістичного ланцюга на основі врахування взаємних інтересів і компромісів. Очевидна протидія один одному учасників ло­гістичного процесу призведе до додаткових перешкод і затри­мок логістичного процесу, конфліктних і навіть ворожих відносин, в умовах яких стає все важче організовувати ефективні матеріальні потоки.

12) Ведення обліку логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. В системі обліку витрат логістичних процесів слід виділяти витрати, які виникають у процесі реалізації логістичних функцій. Це дає змогу формувати інформа­цію про найбільш значимі витрати, а також про характер їх взаємодії один з одним. За дотримання цієї умови з'являється можливість використовувати важливий критерій оптимального варіанта логістичної системи - мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.