Права людини в адміністративному праві

Змыст

Правила поведінки службовців і керівника 2

Права людини в адміністративному праві 4

Етіка та етикет у взаемовідносинах з кліентами та партнерами по бізнесу 7

Список використаної літератури 9

ПРАВА ЛЮДИНИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ

З набуттям незалежності в Україні почалися демократичні перетворення, спрямовані на формування громадянського суспільства, розбудову правової держави, в якій, згідно з Конституцією, людина, її життя і здоров’я, честь, гідність, недоторканність та інші права і свободи визнаються найвищою соціальною цінністю. Це, в свою чергу, визначає зміст і спрямованість діяльності держави та всіх її органів щодо забезпечення цих завоювань світової цивілізації як один із головних обов’язків.
Для реалізації основних прав і свобод людини та громадянина недостатньо проголосити їх на конституційному і законодавчому рівнях. Необхідно реально забезпечити, цебто за допомогою соціальних, матеріальних, право регулюючих та правоохоронних заходів гарантувати їх реальне існування, що особливо важливо для такої форми реалізації прав і свобод, як їх використання.

Отже, для поглиблення демократичної спрямованості виконавчої влади потрібно суттєво оновити механізм реалізації прав і свобод громадян у сфері діяльності органів виконавчої влади усіх рівнів. Особливо важливими є питання удосконалення адміністративних процедур.
Громадяни України наділені певним колом прав та свобод, закріплених нормами адміністративного права. Але недосконалість механізму реалізації цих прав та свобод, а також не досить чітке їх визначення заважають громадянам повністю використовувати належні їм права й свободи. Оскільки адміністративне право – це галузь права, через яке громадяни здійснюють задоволення своїх потреб практично в усіх сферах суспільного життя, то законодавець має більш уважно ставитися до регламентації прав, свобод і обов’язків громадян, а також детальніше визначити кореспондуючі права та обов’язки інших суб’єктів адміністративного права.
З огляду на вищесказане стає зрозуміло, що шлях до забезпечення реальності прав і свобод громадян у сфері державного управління передбачає подальше значне покрашення правотворчої й право застосовної діяльності держави. І особливо це стосується встановлення і дотримання гарантій реалізації прав громадян.
Основними засобами захисту і охорони прав та свобод громадян від зловживання владними повноваженнями й некомпетентності у діяльності посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування є:
створення організаційно-правового механізму та повсякденна робота уповноважених органів (суду, прокуратури, правоохоронних органів виконавчої влади тощо), головним завданням яких є охорона правопорядку;
існування та діяльність незалежних від держави інститутів громадянського суспільства, які покликані захищати права громадян. Серед них є інститути: засновані спеціально для цієї мети (адвокатура); ті, для яких така діяльність є основною (профспілки); а також інші (засоби масової інформації, партії, добровільні об’єднання тощо);
– активна діяльність самих громадян щодо використання наданих їм прав, а також процесуальний захист (регламентація в кримінальному, адміністративному, трудовому законодавстві прав осіб, які притягуються до відповідальності).
У реальному житті всі названі засоби тісно пов’язані між собою й використовуються одночасно. Громадянин захищає свої права сам (наприклад, нез’явлення на роботу по закінченні терміну, встановленого законом з дня подання заяви про звільнення за власним бажанням) або звертається до державних і недержавних організацій по допомогу.
Крім того, проблематичність здійснення багатьох прав і свобод зумовлена нездатністю економіки забезпечити всім належні умови для їх здійснення. Тому одним з найважливіших завдань є подальше поглиблення економічних перетворень з метою переорієнтування нашої економіки на загальносоціальні потреби, збалансування свободи ринкових відносин із забезпеченням соціальної справедливості та захищеності громадян.

Наши рекомендации