Зміст системи управління податковими ризиками

Механізм управління ризиками в сфері оподаткування

Управління податковими ризиками є важливим елементом розбудови вітчизняної податкової системи, який спрямований на забезпечення її сталого розвитку. Його мета – мінімізація та протидія податковим ризикам в державі.

Ситуація, що склалася у сфері оподаткування, свідчить про те, що в процесі становлення ринкових відносин вітчизняна податкова система виявилася неадекватною щодо умов ринкової економіки, оскільки не може повною мірою забезпечити розвиток економічних реформ та добровільну сплату податків. Швидкий розвиток підприємницької діяльності, бізнесових структур збільшив ризик виникнення значного розриву між розвитком бізнесу та можливостями контролюючих органів у сфері оподаткування. Про це свідчить тенденція до зростання застосування схем мінімізації й ухилення від оподаткування та загалом – до зростання обсягу “тіньового” сектору економіки. Зазначена ситуація викликала необхідність перебудови податкової служби на таку, яку б підтримувало суспільство і яка б спиралася на визначені у податковому законодавстві правові норми відносин між платниками податків та податковою службою, неупереджено ставилася до добросовісних платників податків та ефективно застосовувала заходи і санкції щодо випадків ухилення від сплати податків.

З метою створення партнерських відносин та атмосфери повної довіри і поваги між податковою службою і платниками податків, Державна податкова адміністрація України обрала за приклад досвід діяльності Податкової та митної адміністрації Нідерландів – держави, в якій рівень добровільної сплати податків становить 97 %. Основним принципом податкової служби Нідерландів є орієнтування платників на добровільну сплату податків, а головним напрямком роботи є законодавча політика роботи з ризиками і управління ними. Варто зазначити, що на управління податковими ризиками орієнтуються податкові органи й інших розвинутих країн світу, зокрема Франції, Канади.

Отже, використовуючи світовий досвід, в практику діяльності вітчизняних податкових органів в 2001 році було впроваджено моніторинг податкових ризиків. Згідно з відповідним наказом Державної податкової адміністрації України, податковий ризик трактується як вірогідність порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджету. Головна мета моніторингу податкових ризиків – підвищення ефективності роботи підрозділів податкового аудиту в умовах обмежених фінансових і трудових ресурсів за рахунок їх раціональнішого використання, а також дієвий контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства.

Отже, податкові ризики є новою парадигмою процесу модернізації податкової служби, а відповідно й розбудови вітчизняної податкової системи. При розгляді їх сутності потрібно враховувати, що в податковій сфері поняття ризику включає в себе не стільки наявність ризикової ситуації і її усвідомлення, скільки прийняття рішення на основі проведеного кількісного і якісного аналізу ризику. Податкові ризики потребують дій, які б їх не тільки передбачали, а й зменшували, тобто управління ними.

Визначення змісту управління податковими ризиками є однією з основних передумов ефективної діяльності податкових органів щодо їх мінімізації. Деякі західноєвропейські економісти дотримуються думки, що управління ризиком – це дії, через здійснення яких досягається надійність відповідної діяльності шляхом включення можливих втратних випадків до процесу управління. Однак таке визначення підкреслює лише функціональну роль управління ризиком, якою суть управління ризиком не обмежується. Набагато важливіше встановити його процес, який забезпечує виконання відповідних функцій.

Система управління загалом являє собою складний механізм впливу управляючої системи на систему, якою управляють, з метою отримання бажаного результату. Існують різні думки щодо використання терміна “система управління ризиком”. Деякі автори вважають, що з точки зору дослідження операцій словосполучення “управління ризиком” не має змісту, оскільки невизначеністю управляти не можна. Тобто, коли говорять про систему управління ризиком, йдеться про систему підтримки прийняття рішень того чи іншого суб’єкта, головне завдання якого полягає в максимальному зниженні ступеня невизначеност.

Таке трактування системи управління ризиком дещо зменшує її призначення. Система управління ризиком, безперечно, включає процес прийняття рішень, однак на цьому її функції не обмежуються. Вона включає також подальший моніторинг ризикових позицій, порядок взаємодії підрозділів в процесі виявлення та попередження ризиків, а також удосконалення методів нейтралізації будь-яких можливих наслідків ризиків.

Тому під час аналізу системи управління податковими ризиками доцільно використовувати як основний методологічний інструмент – системний підхід, тобто усесторонній підхід, який фокусує увагу не тільки на організації, але і на середовищі, що її оточує. Центральним поняттям системного підходу є поняття “система”, яке відображає суть того, що різні елементи, об’єднуючись, набувають нової якості, яка відсутня у кожного з них окремо. Нова якість виникає завдяки наявності зв’язків в системі, які переносять властивості кожного елемента системи всім іншим елементам. Такі зв’язки називають інтегральними, або системними.