Проблеми та перспективи розвитку
НАСЕЛЕННЯ
На території району проживає 7680 тис. чоловік, з них в Донецькій області - 5007 тис. чоловік і 2673 тис. чоловік - в Луганській області. Міське населення становить в Донецькій області 90,2%, в Луганській області - 86,4%. Велика частина населення зайнята в промисловості. Середня густота населення - 154,3 чол./км2, в тому числі в Донецькій області - 210 чол/км2. Це найвищий показник в Україні.
5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ
Галузі спеціалізації промисловості
Провідною галуззю є вугільна промисловість. У районі діє 214 шахт. Але вугілля видобувається в основному в старих шахтах. Дуже велика спрацьованість основних фондів. У Донецькій області видобувають коксівне вугілля, а в Луганській області-енергетичне. На базі вугільної промисловості працює електроенергетика.
Електроенергетика. Галузь представлена тепловими електростанціями. Електростанції району виробляють 30% електроенергії України. Діє могутня лінія електропередач Донбас-Західна Україна. Найбільші ГРЕС - Вуглегірська, Старобешівська, Слов'янська, Курахівська, Миронівська (Донецька область), Штерівська, Луганська, Лисичанська (Луганська область). У районах розташування електростанцій склалася дуже несприятлива екологічна обстановка.
Галуззю спеціалізації є чорна металургія. За випуском чорних металів район знаходиться на другому місці після Придніпровського. У районі виробляють 50% чавуну і 33% всієї продукції металургії України. Металургія району розвивається на власних ресурсах коксівного вугілля і нерудної сировини, привізній (з Придніпров'я) залізній і марганцевій рудах. Створена густа мережа залізниць і шосейних доріг, зростає попит на метал, є трудові ресурси. У районі працюють 13 металургійних комбінатів. Найбільші з них: “Азовсталь”, Донецький, Макіївський, Алчевський комбінати. Чорну металургію обслуговує коксохімічна промисловість. Вона дає більше 50% всього коксу України. Найбільші коксохімічні заводи: Авдіївський, Донецький, Горлівський, Маріупольський, Єнакієвський.
Хімічна промисловість району розвивається на базі родовищ кам’яної солі і газового вугілля. Розвинена содова промисловість. З коксохімічною промисловістю пов’язане виробництво азотних добрив. Провідні підприємства галузі ВО “Стирол” (Горлівка), ВО “Азот” (Сіверськодонецьк) виробляють азотні добрива. Рубіжанський хімкомбінат - найбільший в країні виробник барвників. На Костянтинівському хімкомбінаті виробляють фосфорні добрива.
Розвивається хімія органічного синтезу (Лисичанськ, Стаханов, Донецьк).
Машинобудування. Район виробляє 14% продукції машинобудування України. Важке машинобудування розвивалося високими темпами для задоволення потреб металургійної, енергетичної, вугільної, гірничорудної галузей промисловості. Найбільший центр важкого машинобудування - Краматорськ. У Донецьку, Маріуполі, Луганську розміщені сільськогосподарське машинобудування і виробництво устаткування для легкої і харчової промисловості. У Маріуполі розвинене суднобудування і виробництво залізничних цистерн, в Стаханов! - виробництво вагонів, в Луганську - виробництво тепловозів. Виробництво електротехнічного устаткування зосереджене в Донецьку, Слов'янську, Торезі.
Будівельний комплекс. Район спеціалізується на виробництві залізобетонних конструкцій, віконного і технічного скла, цементу. Найбільші виробництва розміщені в Костянтинівці, Амвросіївці, Краматорську, Єнакієвому, Макіївці.
Легка промисловість представлена текстильною, швейною, трикотажною і шкіряно - взуттєвою. Великі центри промисловості - Донецьк, Макіївка, Луганськ. Швейна і промисловість розташована в Донецьку, Луганську, Маріуполі, Артемівську. Виробництво взуття - в Донецьку, Луганську, Макіївці, Горлівці, Шахтарську.
Центри промисловості
Донецька обл.: Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Єнакієве, Дебальцеве, Пантелеймонівка, Ясинівка, Краматорск, Слов'янськ, Артемівськ, Часів Яр, Костянтинівка, Дружківка.
Луганська обл.: Луганськ, Лисичанськ, Сіверськодонецьк, Рубіжне, Кремінна, Стаханов, Алчевськ, Брянка, Первомайськ.
Промислові вузли
- Донецько-Макіївський промисловий вузол (вугільна промисловість, чорна металургія, легка та харчова промисловість).
- Маріупольський промисловий вузол (виробництво залізничних цистерн і металургійного устаткування, легка та харчова галузі промисловості).
- Горлівсько-Єнакієвський промисловий вузол (вугільна, хімічна, коксохімічна, металургійна, цементна і машинобудівна галузі промисловості, декілька підприємств легкої і харчової промисловості).
- Краматорсько-Костянтинівський промисловий вузол (важке та електротехнічне машинобудування, чорна і кольорова металургія, легка, скляна та хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, видобуток вогнетривких глин і кам’яної солі).
- Луганський промисловий вузол (важке машинобудування, виробництво інструментів, верстатів, деталей до автомобілів і сільськогосподарських машин, санітарно-технічного обладнання, труб, легка, меблева і харчова промисловість).
- Лисичансько-Рубіжанський промисловий вузол (вугільна, хімічна, скляна галузі промисловості, промисловість будівельних матеріалів, а також легка і харчова).
- Стаханово-Алчевський промисловий вузол (вугільна, коксохімічна промисловість, чорна металургія, хімічна, машинобудівна, легка, харчова промисловість).
АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
Галузі спеціалізації промисловості
АПК орієнтований передусім на задоволення потреб міського населення. Рівень сільськогосподарської освоєності дуже високий. Розораність досягає 86%. У структурі сільського господарства тваринництво переважає над рослинництвом. У тваринництві провідне місце належить скотарству молочно-м’ясного напряму. У найбільш індустріальній частині району (центральна частина) розвинене приміське господарство. У рослинництві переважає зернове господарство.
На базі сільського господарства розвинена харчова промисловість. Галузь працює на потреби району. Тільки соляна галузь має загальнодержавне значення. У районі видобувається 75% солі в країні. За межі району відправляють соду і лікеро-горілчану продукцію, шампанські вина. Один з найбільших в Європі заводів шампанських вин розташований в Артемівську.
Центри промисловості
Артемівськ (найбільший в Європі завод шампанських вин). Донецьк, Макіївка, Луганськ, Маріуполь, Горлівка, Шахтарськ Єнакієве, Дебальцеве, Луганськ, Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка.
ТРАНСПОРТ
За загальним обсягом перевезень Донецький район посідає перше місце в країні. Характерне переважання вивозу над ввезенням. Перше місце за перевезенням вантажів і пасажирів посідає залізничний транспорт. Висока густота міських поселень і великі обсяги перевезень сировини і готової продукції зумовлюють найгустішу в країні мережу залізниць, що становить 56 км на 1000 км2 території. Основні залізниці: Ясинувата -Чапліно - Дніпропетровськ - Кривий Ріг, Іловайськ - Слов’янськ - Лозова -Харків, Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь.
Друге місце за перевезенням вантажів і пасажирів посідає автомобільний транспорт. Головні автостради: Донецьк-Дніпропетровськ, Донецьк-Артемівськ-Харків, Луганськ-Дебальцеве-Красний Луч-Ростов-на-Дону, Луганськ-Старобельськ-Білолуцьк. Розвинені також морський і трубопровідний транспорт.
8. ВВІЗ ТА ВИВІЗ ПРОДУКЦІЇ (ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ)
З Донецького економічного району експортують в інші райони вугілля, кокс, чорні метали, електроенергію, різноманітні машини і устаткування, добрива, продукцію АПК. З Придніпров’я в Донбас надходять залізна і марганцева руди, з Карпатського району - калійні добрива, ліс, автобуси, телевізори, із Столичного - різноманітні машини і обладнання, продукція легкої промисловості. Значну кількість продуктів дістає район з Причорноморського та Подільського районів.
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Для Донецького економічного району характерний ряд економічних проблем:
- нерівномірність розвитку окремих частин району;
- проблема раціонального використання трудових ресурсів;
- складна екологічна ситуація;
- водопостачання населення і господарства;
- модернізація і технічне переозброєння промислових підприємств;
- забруднення Азовського моря.
Придніпровський економічний район розташований у центральній і південно-східній частинах країни. Включає Дніпропетровську і Запорізьку області.
Район має сприятливі природні умови. Рельєф: Придніпровська та Приазовська височини, Придніпровська та Причорноморська низовини. Клімат помірно континентальний, у південній частині досить посушливий. Ґрунти – чорноземи звичайні.
Досить різноманітні природні ресурси, окремі з яких за якістю і кількістю мають світове значення. Головні багатства району – паливні корисні копалини та руди різних металів. У північній частині Дніпропетровської області розташований Західний Донбас, а у південній – Дніпровський буровугільний басейн.
На території району розташовуються найбільші в Україні родовища залізної руди (Криворізький басейн та Бєлозерський район), а також манганової руди (Нікопольський басейн), крім цього видобувають руди різних металів, зокрема нікелевих. Район багатий на будівельну сировину: вапняки, глини, каоліни.
Провідною галуззю економіки є промисловість. Галузі спеціалізації: чорна металургія, машинобудування та металообробка, хімічна промисловість та електроенергетика.
Найбільш розвиненою галуззю промисловості є чорна металургія. За виробництвом чорних металів район посідає перше місце в Україні. Тут виник цикл виробництв, що складається з видобування коксівного вугілля (Західний Донбас), залізної і манганової руд, нерудної сировини, виробництва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів, прокату. На території району розташовані 4 з 5-ти вузлів чорної металургії України, що входять до Придніпровського металургійного району (Дніпропетровський, Запорізький, Нікопольський та Криворізький). Найбільшими підприємствами є металургійні комбінати „Криворіжсталь”, „Запоріжсталь”, електросталеплавильний комбінат „Дніпроспецсталь” тощо.
У комплексі з чорною металургією розвивається коксохімія. Основними її центрами є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь.
Кольорова металургія представлена виробництвом алюмінію, магнію та титану (Запоріжжя).
Машинобудування і металообробка поступається тільки чорній металургії. Провідну роль відіграє важке металомістке машинобудування. Металургійне і гірничо-шахтне устаткування виробляють у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, електротехнічне – у Запоріжжі і Бердянську, будівельно-шахтне – у Бердянську, Дніпропетровську, Нікополі. Транспортне машинобудування зосереджено в Дніпродзержинську і Запоріжжі, виробництво металоконструкцій – у Кривому Розі і Дніпропетровську.
Підприємства хімічної промисловості в районі порівняно небагато, але їх продукція значна за обсягом. Головні центри: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ та Кривий Ріг.
У Придніпровському економічному районі розвинена будівельна індустрія, розвиткові якої сприяє потужна сировинна база.
Природні умови району сприяють розвиткові сільського господарства. Рослинництво переважає над тваринництвом. У рослинництві переважають зернові (близько 50% посівних площ, більша частина яких припадає на озиму пшеницю). Провідні технічні культури – соняшник і цукрові буряки. Поблизу великих міст – приміське господарство. Провідну роль у тваринництві відіграє молочно-м’ясне скотарство. Досить розвиненими є свинарство, птахівництво, вівчарство. У Азовському морі та водосховищ Дніпра ловлять рибу.
Район має добре розвинений транспортний комплекс. Перше місце належить залізничному транспорту. У внутрішньообласних перевезеннях першість належить автомобільному транспорту. Велике значення мають річковий і морський транспорт. У різних напрямах район перетинають трубопроводи (переважно газопроводи).
Придніпровський район є одним з найрозвиненіших в Україні, чому сприяє вигідне економіко-географічне положення та наявність потужної сировинної бази для промисловості, родючі ґрунти та сприятливі агрокліматичні умови для розвитку АПК.
Столичний (Центрально-Поліський) економічний район розташований у басейні Дніпра на півночі країни. Включає Київську, Чернігівську та Житомирську області. Район має одночасно центральне і вигідне прикордонне економіко-географічне положення.
Природні умови сприятливі для розвитку господарства. Переважає рівнинний рельєф: Поліська і Придніпровська низовини, Придніпровська височина і Словечансько-Овруцький.
Клімат помірно континентальний з теплим та вологим літом і відносно м’якою зимою. Ґрунти дерново-підзолисті, сірі лісові, на півдні – чорноземи. Район добре забезпечений водними ресурсами. Тут зосереджені значні лісові ресурси. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 р. завдано великої шкоди природним ресурсам, особливо рекреаційним, лісовим і ґрунтовим, завдано великої шкоди.
Район багатий на природні ресурси. Серед паливних ресурсів є відносно значні родовища нафти, торфу, бурого вугілля. Серед рудних корисних копалин промислове значення мають розсипні титанові руди. З нерудних корисних копалин переважає будівельна сировина: граніт, лабрадорит, габро, доломіт, крейда.
Провідною галуззю економіки є промисловість. Галузь спеціалізації: машинобудування, хімічна, легка і харчова промисловість.
Паливно-енергетичний комплекс Столичного району працює в основному на привізних кам’яному вугіллі, природному газі і нафтопродуктах. Енергетика представлена Трипільською ДРЕС, кількома ТЕЦ та Київськими ГЕС і ГАЕС на Дніпрі.
Машинобудування виробляє понад 25% валової продукції промисловості. У районі випускають будівельно-шляхові і транспортні машини, розвинуті сільськогосподарське і транспортне машинобудування, виробництво обладнання для харчової і хімічної промисловості, точне і неметаломістке машинобудування. Головні центри – Київ, Житомир, Біла Церква, Ніжин, Фастів, Коростень, Чернігів.
Підприємства хімічної промисловості виробляють хімічні волокна, пластмаси, гумотехнічні вироби, лаки, фарби, товари побутової хімії. Головні центри – Київ, Житомир, Чернігів, Бровари, Прилуки, Біла Церква.
На місцевій і привізній сировині працює лісовиробничий комплекс. Виробляють пиломатеріали, паркет, папір, меблі. Головні центри – Київ, Житомир, Бровари, Обухів, Малин, Коростень.
Центри виробництва будівельних матеріалів розташовані в Білій Церкві, Борисполі, Києві, Малині, Ірпені, Житомирі. Там виробляють залізобетонні вироби, цеглу, асфальт. У районі сформувався найпотужніший у країні комплекс скляної і порцеляно-фаянсової промисловості. Скляна промисловість дістала найбільшого розвитку у Києві, порцеляно-фаянсова – у Житомирській області.
Найважливішими галузями харчової промисловості є цукрова, молочна, м’ясо-молочна, борошномельна, круп’яна, хлібопекарська, кондитерська, плодоовочева, спиртова. Підприємства харчової промисловості розміщені у великих і середніх містах: Бердичеві, Києві, Чернігові, Житомирі, Прилуках, Білій Церкві, Ніжині.
Легка промисловість представлена текстильною (Житомир, Коростень, Новгород-Сіверський, Київ, Чернігів, Дарниця), швейною (Київ, Житомир, Бердичів, Коростень), шкіряно-взуттєвою (Київ, Прилуки, Біла Церква, Чернігів). Народні художні промисли розвинуті в Богуславі, Ніжині, Прилуках.
У сільському господарстві за обсягами продукції тваринництво дещо переважає рослинництво. Тваринництво Столичного району має м’ясо-молочний напрям. Найінтенсивніше воно розвинуте поблизу Києва та обласних центрів. Вирощують зернові, технічні і кормові культури. На півночі району переважають посіви жита і гречки, на півдні – озимої пшениці і кукурудзи. З-поміж технічних культур провідна роль належить цукровим бурякам і льону. За виробництвом картоплі Чернігівська область посідає перше місце в країні.
Добре розвинуті всі види транспорту. Район відрізняється великою густотою шляхів сполучення. Особливе місце належить повітряному транспорту. Київ – найбільший вузол повітряних сполучень країни.
Столичний район має особливе економіко-географічне положення, що впливає на розвиток його господарства.
Північно-Східний економічний район розташований на північному сході України. Включає територію Харківської, Полтавської і Сумської областей. Район займає вигідне економіко-географічне положення: розташований поблизу потужних металургійних баз Донбасу і Придніпров’я, має можливість економічного співробітництва з Росією.
Природні умови сприятливі для розвитку господарства. Рельєф рівнинний: Придніпровська і Полтавська низовини, відроги Середньоросійської височини. Клімат помірно континентальний з жарким літом та помірно холодною зимою. Більша частина території багата на родючі ґрунти – типові чорноземи, в Сумській області – сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти.
Територія району багата на корисні копалини: паливні (природний газ та нафта), залізні руди, будівельна сировина.
Провідною галуззю економіки району є промисловість. Найрозвиненішими є машинобудування і металообробка. Також добре розвинені паливна промисловість, електроенергетика, легка і харчова галузі, хімічна, нафтохімічна, промисловість будівельних матеріалів.
Машинобудування спеціалізується на виробництві устаткування для електроенергетики, вугільної та залізорудної промисловості, чорної металургії, транспортних засобів, сільськогосподарських машин, приладів тощо. Найбільшим центром машинобудування є Харків. Тут розташовані підприємства літакобудування, енергетичного машинобудування, локомотиво-, тракторо-, верстатобудування, електроніки, виробництва приладів, інструментів.
У Полтаві і Конотопі розташоване електротехнічне машинобудування; в Кременчуку – виробництво будівельно-шляхових машин і вантажних автомобілів; у Сумах – електронних мікроскопів; в Лубнах, Сумах та Чугуєві – верстатобудування.
Паливна промисловість базується як на місцевій сировині ( нафті та природному газі), так і на привізному вугіллі Донбасу, імпортних нафті й газі. В електроенергетиці переважають теплові електростанції. Найбільша з них – Зміївська у Харківській області.
Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси, хімічні реактиви, кіно- і фотоматеріали, лаки, фарби, лікарські препарати. Найбільшими центрами є Харків, Кременчук, Суми, Шостка, Лубни, Мерефа.
Досить потужною галуззю району є будівельна індустрія. Воно виробляє цемент, збірні залізобетонні конструкції, стінні матеріали, черепицю, будівельну кераміку, фаянс тощо. Цементна промисловість розвинута в Балаклії (Харківська обл.). Залізобетонні конструкції виробляють у Кременчуку, вироби зі скла – у Полтаві і Мерефі (Харківська обл.).
Північно-Східний район має розвинене сільське господарство. Рослинництво розвинене краще за тваринництво. Господарства в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Серед зернових культур виділяється озима пшениця. Картоплю й овочі вирощують скрізь, найбільше в приміських зонах. Тваринництво в цілому має молочно-м’ясний напрям. На південному сході розвинуте вівчарство.
Маючи потужну базу, харчова промисловість району за обсягом виробництва поступається лише машинобудуванню. Великі цукрові заводи працюють у Сумах, Лохвиці, Куп’янську. Підприємства маслосироробної промисловості розміщені в районі досить рівномірно.
У районі розвинуті всі види транспорту, за виключенням морського. Провідне місце належить залізничному транспорту.
Північно-Східний економічний район має сприятливе ЕГП, природні умови і ресурси для розвитку господарства. Провідною галуззю промисловості району є машинобудування і металообробка.
Центральний (Центральноукраїнський) економічний район розташований в центральній частині України. Він включає в себе Черкаську і Кіровоградську області.
Природні умови сприятливі для розвитку господарства. Рельєф рівнинний: Придніпровська височина і Придніпровська низовина. Клімат помірно континентальний з теплим літом, м’якою зимою. Район добре забезпечений водними ресурсами (річки Дніпро, Південний Буг, Інгулець, Рось тощо; Кременчуцьке, Канівське водосховища). Ґрунти родючі: опідзолені та типові чорноземи.
Корисних копалин порівняно небагато. Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля (Дніпровський басейн), родовища торфу в Черкаській області. Великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каміння.
Провідною галуззю господарства є промисловість. Галузі спеціалізації: машинобудування, хімічна, харчова і легка.
Енергетичною основою розвитку господарства району є паливно-енергетичний комплекс. Він представлений видобуванням бурого вугілля у Ватутіному та Олександрії, торфу в Черкаській області, невеликими тепловими електростанціями.
Машинобудування представлене виробництвом сільськогосподарських машин (Кіровоград), обладнання для харчової промисловості (Черкаси), цукрової промисловості, верстатів (Корсунь-Шевченківський), електротехнічних приладів (Умань), локомотивів (Сміла).
Підприємства хімічної промисловості зосереджені в Черкаській області і виробляють азотні добрива, хімічні волокна та реактиви.
Легка промисловість: в Черкасах – текстильна, в Умані, Золотоноші, Кіровограді та Олександрії – швейна.
У районі розвинуті майже всі галузі харчової промисловості. Виділяються цукрова промисловість (36 заводів), м’ясо-молочна, молочно-консервна, борошномельно-круп’яна.
У районі добре розвинуте сільське господарство. Переважає рослинництво. Вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу. Серед технічних культур – цукрові буряки, соняшник. Провідними галузями тваринництва є скотарство і свинарство, допоміжними – вівчарство, птахівництво, бджільництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво.
Провідними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Важливу роль відіграє водний (річковий).
Центральний економічний район розташований у центрі країни, має досить зручне транспортно-географічне положення, найкращий потенціал земельних та агрокліматичних ресурсів, недостатній рівень розвитку промислового розвитку.