Вимоги до тексту документа

Практичне заняття 11

ТЕМА 7.Форми колективного обговорення професійних проблем

Мета заняття: виробити навички висловлювати свою думку, відстоювати її; забезпечити засвоєння ділової та фахової лексики.

План заняття

1. Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення.

2. Мистецтво перемовин.

3. Збори як форма прийняття колективного рішення.

Обладнання: навчально-методичний посібник з дисципліни.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Спираючись на опрацьований самостійно матеріал, виконайте практичні завдання.

Завдання

1. Перекладіть українською мовою словосполучення.

А. Рассчитываем на тесное и взаимовыгодное сотрудничество; просим Вас как можно быстрее подтвердить свое согласие; просим срочно принять меры для улучшения ситуации; прошу позвонить мне в любое удобное для Вас время; пожалуйста, телеграфируйте нам своё согласие или отказ принимать участие в этом проекте; искренне просим прощения за эту вынужденную задержку с оплатой.

2. Прочитайте уривки з текстів. Про які професії розповідається в них? Умотивуйте свою думку

А. З легкої руки американців слово «менеджмент» стало сьогодні відомим кожній освіченій людині, бо саме вона розробляє стратегію управління персоналом, кадрову політику; вивчає ринок. Саме від її керівництва залежить морально-психологічний клімат у колективі; встановлення ділових відносин; раціональна організація праці підлеглих; забезпечення високої трудової дисципліни для досягнення поставлених цілей і завдань.

Ви б хотіли опанувати цю професію і мати задоволення від праці з людьми?

Б.Бухгалтерський облік породив цікаву, творчу, престижну професію, яка потребує належних знань нормативних матеріалів, що регламентують організацію і ведення обліку, складання фінансової звітності. Займатися цією захоплюючою справою доводиться і в будні, і в свята.

Від людей цієї професії залежить правильність нарахування заробітної платні, виконання багатьох розрахунків з працівниками, громадянами, юридичними особами відповідно до чинного законодавства тощо.

Чи можна обійтися без цієї професії? Назвіть її.

В.Такі перевірки покликані активно сприяти збільшенню грошових нагромаджень, раціональному й економічному використанню матеріальних, трудових ресурсів; поліпшенню організації обліку; дотриманню законності фінансових операцій; збереженню грошових засобів і майна.

Хто займається такою важливою справою? Скажіть, будь ласка, якими якостями повинні (не повинні) володіти представники даних професій?

Що ви ще знаєте про ці професії?

3.Що є особливо важливим для Вас як майбутніх менеджерів, аудиторів, бухгалтерів, економістів:

· любов (до чого? до кого?);

· заняття (чим?);

· інтерес (до чого?);

· захоплення (ким? чим?);

· знання (кого? чого?);

· навички (які?).

Література до теми

1-10

Практичне заняття 12

ТЕМА 7.Форми колективного обговорення професійних проблем

Мета заняття: виробити навички висловлювати свою думку, відстоювати її; забезпечити засвоєння ділової та фахової лексики.

План заняття

1. Нарада.

2. Дискусія.

3. «Мозковий штурм».

Обладнання: навчально-методичний посібник з дисципліни.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Спираючись на опрацьований самостійно матеріал, виконайте практичні завдання.

Завдання

1.Запишіть слова і словосполучення українською мовою. Складіть з будь-якими з них 5 речень у діловому стилі.

Проживать по адресу; диплом с отличием; фирма «Консалтинговые услуги» находится по адресу; в круг моих обязанностей входит…; водительские права; рабочий телефон; возбудить ходатайство; должностные обязанности.

2. Зі слів, поданих у дужках, виберіть те, яке, на вашу думку, є найдоцільнішим у даному реченні. Аргументуйте свій вибір.

1. Головуючий (відчинив, відкрив, розкрив, розгорнув) чергове засідання профспілкових зборів. 2. Сьогодні по телебаченню виступатиме (нинішній, чинний, діючий, теперішній, існуючий) Президент. 3. Я (рахую, вважаю, гадаю, думаю), що проект реконструкції старої частини міста затвердять. 4. (Відношення, відносини, взаємини, стосунки) цих двох керівників складалися протягом кількох років. 5. Безперечно, що ці два факти не можна (зв’язувати, пов’язувати, з’єднувати, поєднувати). 6. Зазначену суму треба (негайно, терміново, невідкладно) (перерахувати, перевести, переказати, передати, перечислити) на наш розрахунковий рахунок. 7. У цих документах (зустрічаються, трапляються, попадаються) грубі граматичні помилки. 8. (Уздовж, уподовж, упродовж, на протязі, протягом) усієї подорожі нас (жодного разу, ні разу) не потурбували. 9. На (адрес, адресу) фірми (прийшло, поступило, надійшло, прибуло) термінове повідомлення. 10. В академії я (одержав, отримав, здобув, получив, набув, дістав) вищу освіту. 11. Комп’ютери в нашому офісі (знаходяться, містяться, розташовані, перебувають) у великій наріжній кімнаті.

3. Складіть речення з поданими словами.

Викликати – спричиняти; дати – подати – надати; плата – зарплата; прийти – дійти; вирішити – розв’язати; зайняти – посісти.

4. Мозковий штурм з проблеми «Шляхи вирішення мовного питання в Україні».

5.Перебудуйте текст так, щоб кожне наступне речення продовжувало й доповнювало попереднє, водночас сприяючи висвітленню теми.

Сім’я мешкає за вказаною адресою в двокімнатній квартирі, житлова площа якої становить 28 м². Це троє дітей віком до 8 років і 1 пенсіонер. Середній дохід на одного члена родини становить 600 грн. Прошу розглянути клопотання про надання державної допомоги нашій родині, яка складається з 6 осіб, із яких 4 непрацездатних. Бюджет сім’ї складається з моєї заробітної плати, заробітної плати дружини та пенсії матері.

6. Перепишіть речення, добираючи з дужок найбільш точне слово. Вмотивуйте свій вибір.

1. Підписи (людей, особистостей, особин, осіб, персон), які брали участь у складанні акта. 2. У зв’язку з цим просимо (послати, надіслати, відправити, відрядити, делегувати) до нас кількох досвідчених спеціалістів. 3. Запрошуємо Вас до участі в роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перспективи та пріоритети соціально-економічного розвитку України», яка (пройде, здійсниться, звершиться, відбудеться, станеться) 14-15 жовтня 2011 року у Дніпропетровській державній фінансовій академії. 4. У нього щодня були якісь (спішні, екстрені, шпаркі, термінові) справи. 5. Поняття тексту у лінгвістиці (товкмачать, тлумачать, трактують) по-різному. 6. (Помисли, думоньки, думки, погляди) Олександра Потебні мали великий вплив на розвиток української лінгвістики. 7. На сьогоднішньому засіданні кафедри (мовили, говорили, балакали) про результати зимової сесії.

Література до теми

1-10

Практичне заняття 13

ТЕМА 7.Форми колективного обговорення професійних проблем

Мета заняття: виробити навички висловлювати свою думку, відстоювати її; забезпечити засвоєння ділової та фахової лексики.

План заняття

1. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми.

2. Технології проведення «мозкового штурму».

Обладнання: навчально-методичний посібник з дисципліни.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Спираючись на опрацьований самостійно матеріал, виконайте практичні завдання.

Завдання

1.Утворіть дієприкметники від дієслів.

Моделювати, забронювати, асоціювати, вмеблювати, ізолювати, евакуювати, простудіювати, регулювати, опрацювати, створити, організувати.

2.Перекладіть і запишіть текст українською мовою.

Текущая переписка между учреждениями применяется для разрешения оперативных вопросов и обеспечения управленческих аппаратов необходимой информацией. В целях упорядочения переписки следует четко определить учреждения, в которые направляются и откуда поступает информация, установить ее периодичность и состав. Общими причинами возникновения переписки являются: требования вышестоящих, функциональных и контрольных органов; запросы подведомственных и сторонних организаций; необходимость осуществления оперативных связей (когда невозможно решить вопрос путем личного контакта, по телефону или посредством телефонограмм).

3. Порівняйте листи до молоді П.Грабовського й І.Франка (на осі Схід-Захід). Які ідеї їх об’єднують? Які існують розбіжності? У чому актуальність даних робіт?

Лист до молоді української

П.Грабовський

Не на підставі історичних прав «славетного» прошлого, а в ім'я насущних потреб сучасності та ліпшого будучого повертаюсь до вас: працюймо! Націоналізм чи космополітство? Залишімо слова, що досі паморочили нам голови! Європейство на ґрунті українському, — то нехай буде написано на нашому стягові. Кожна народність має дорости до загальнопросвітного рівня або загинути безслідно. … Перейміться вищими ідеалами часу і несіть їх до люду, освітіть його розум, підніміть його добробут, прямуйте до вироблення волі. Яко українці ви повинні працювати коло народу українського, — то перша умова поступу; але пам'ятайте: зміст вашої праці мусе бути загальнолюдським, бо інак — смерть вам, яко нації. Державна відрубність (т. зв. сепаратизм) — то мрія, для здійснення котрої у нас немає ні сил, ні навіть далекої надії... Крайова незалежність у всіх проявах життя — то наші реальні вимоги. Ми віруємо в можливість чи, краще сказати, конечність, тієї незалежності, аби вона стала свідомим приводом громади і... народу в його принаймні передовому осередку. Виробити такий осередок — то первісна задача наша! Освіта … - то наш шлях. Хай питома народність осягне ступня інших народностей, остаючись тим часом народністю українською. Як усяка друга, вона не зречеться самої себе, а значить — і мови рідної,— то річ безперечна. Але поліпшення нашої долі можливе лишень яко послідок зміни тяжких обставин світових чи зокрема державних,— тож треба працювати в напрямку знищення отих загальних обставин; в тому напрямку закликаємо до участі всіх і кожного.

В своїй праці ми виходимо з думок радикалізму європейського, яко здоровіших нині засадів громадянських. Чимало людців не поділяє тих думок ні в Галичині, ні на Україні; другі, признаючи їх прекрасними в істоті, вважають утопічними з погляду здійснення; треті — просто пустими чи шкідливими; четверті — навіть безбожними і т.д. Запримітимо одно: що це думки легально-поступової частини громади російської і можуть залякати тільки ретроградне подіння[1]. Закони еволюційного розвитку тіл соціальних породили ці думки і дали їм вагу.

З поля теорії тарозумінь абстрактних ступимо до ґрунту дійсності: які ж мають бути конкретні прояви нашої діяльності? А то, кажучи коротко:

1) ширення всіма можливими способами ідей радикалізму межи українцями (звичайно, ця точка не виключає конечності відповідного працювання, і межи іншими народностями);]

2) зав'язання гуртів та товариств, що постановили б на меті оте ширення, — як прилюдних, в межах дозволу, так і приватних;

3) заснування якомога більш бібліотек, постійних і рухомих, для розповсюджування вартих книжок українських — рухомих найпаче: ми знаємо чимало прикладів, що в Росії арештували людей за книжкові склади з 200, 500 примірників по наукам історичним та соціальним, за твори, додамо, найлегальніші, котрі відбирано і не вертано назад жандармами, — гинули і книжки, і люди; рухомі бібліотеки, окрім того, пособляють живішій обміні думок, особливо поміж селянами;

4) можливо ширша літературна праця на рідній мові в напрямі пропаганди радикалізму європейського, а також виробу самосвідомості народноукраїнської, … як рівно популяризація руху українського в мовах інших;

5) заснування фондів грошових для видавництв українських в Росії і Цісарщині,[2] а також ширення тих видавництв межи робітництвом та селянами;

6) літературні збори, бесіди та вечорниці як в цілях агітаційних, так і інших: взаїмного познакомлення, відшуку матеріальних засобів тощо.

Такими, на нашу думку, будуть конкретні прояви діяльності; значна частина їх — літературного характеру; мусять бути і другі — характеру суспільного... Але мова наша стосується головно до України російської, де громада не грає майже ніякої ролі, а вдруге: нам, далекому фактично від лану активної діяльності, трудно балакати про її можливі прояви. Що ж до праці словесної, то ми додамо ще деякі уваги. Насамперед нам бракує популярних, але науково та критично оброблених, дешево виданих, таких книжок, як «Історія Русі-України», «Історія письменства русько-українського», «Стан селянства русько-українського», «Стан робітників русько-українських», … «Справжні причини бідування людського і як йому зарадити», … «Земельні відносини на Русі-Україні і якими вони повинні бути» (земля — громадська власність) і пр.

Добре, коли б конкретна діяльність українолюбців виявилася на перший раз хоть в такій праці. Другим виявом хай буде широка запомога часописів галицьких — радикальних та народовських, переважно «Зорі» та «Народа» …

От з москвофілами у нас не може і не мусить бути ніяких зв'язків в межах літературних, хоч і може траплятись часом солідарність в справах суспільно-полі тичних, от як у справі загального голосування, коли деякі москвофіли простигли руку помочі народові; але при тому не треба забувати, що в основі — то вороги нашого народу (свідомі чи несвідомі), а значить — і наші.

Тепер що тичеться до літератури «народної»; на неї треба звернути пильнішу увагу, але коли вона буде такою, як була досі, то може й сміло не появлятися на світ божий. …

Народна література мусить виробитись на ґрунті насущних потреб народних та живої дійсності сучасної, як і вся остання література українська взагалі, тоді її будуть читати не тільки українолюбці, а й інші гурти: українці-неукраїнолюбці (таких чимало), москалі, поляки і другі з тих, кому не чужі питання громадські.

На самих «українолюбців» плоха надія. От є у мене два товариші: один москаль, ідейний «общерус», другий — «кацапофоб», «українолюбець», — і що ж? Тоді, як «общерус» з цікавістю та задоволенням читає одну з відбираних мною часописів українських і переглядає другі,— «українолюбець» навіть не приторкнеться! Не вадило б мати на увазі подібні речі!..

Ще кілька слів про літературу перекладану; тій літературі, по моїй думці, бракує у нас певної системності та провідного напрямку, — це перше. Друге: які речі найбільше бажані по перекладу? Такими речами, на мою думку, мусять бути переважно: а) класичні твори поезії та краснописі іносторонньої; б) писання про справи громадські. Такі твори, як, напр., поезії Байронові, являються й надовго ще являтимуться живим джерелом ідей та завзяття свободолюбного незмірно дужче, ніж усі наші оригінальні галаси про Запорожжя та козацтво. Повчила б нас дечого, от хоча б прихильності до рідного краю, і поезія слов'янська. … Не зайвим було б звернути більшу увагу і на критику літературну, котра все ще не вийшла у нас якось за межі бібліографії...

Чудним може здатись декому, що я, радикал, ставлю між іншим точку про вироб народноукраїнської самосвідомості. Але в тому я пересвідчений і не зречусь тієї точки. Ні конституція, … ні навіть революція, коли б така сталась, не покінчать цілком питання українського: революціонери російські в значній часті являються «общерусами» — «поєдначами», якщо не по програмі, то по духу; між тими «общерусами» подибуються й наші братчики-українці, та ще й «завзятіші» (так опроче завжди буває). Тому-то, поділяючи програму вимогів радикалізму європейського, я закликаю і буду закликать земляків до праці на ґрунті українському, коло народу українського, в мові українській.

Від нашої власної рухливості або байдужості залежить успіх рідної справи, - … — тож до боротьби, згідніше, розумніше!

Лютий, 1894 р.[3]

Отвертий лист до гал. української молодіжи

І.Франко

Перед українською інтелігенцією відкриється тепер, при свобіднійших формах життя в Росії, величезна дієва задача — витворити з величезної етнічної маси українського народу — українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя, відпорний на асиміляційну роботу иньших націй, відки-б вона не йшла, та при тім податний на присвоювання собі в як найширшій мірі і в як найшвидшім темпі загальнолюдських культурних здобутків, без яких сьогодні жадна нація і жадна, хоч і як сильна, держава не може состояти ся.

Величезні трудності тої задачі стануть Вам ясно перед очима, коли подумаєте про той стан, у якім застає Україну нова доба. Без власних шкіл і без виробленої осьвітньої традиції, без перейнятого осьвітними і народолюбними думками духовенства, без популярного і висшого письменства, яке могло би бодай на першій горячій порі заспокоювати всі духовні потреби величезної маси, без преси, яка могла-б ясно держати і систематично боронити стяг національности та приложеної до місцевих потреб, свобідної культурної праці, без надії на сильну фалянгу вповні сьвідомих і на висоті сучасної осьвіти стоячих репрезентантів у законодатних ділах, і без міцної опори в лавах народу та інтелігенції навіть для тих немногих репрезентантів, що забажають вповні відповісти своїй національній і культурній задачі, наша Україна готова знов опинитися в ролі ковала, на якому ріжні чужі молоти вибиватимуть свої мельодії, або в ролі крілика, на якому ріжні прихильники вівісекції будуть доконувати своїх експериментів.

От тут і стає перед нами, Галичанами, а особливо перед Вами, молоді приятелі, велика історична задача — допомогти російській Україні в тяжких переломових хвилях і потім, у початках, у закладинах великої праці — здвигнення нашої національної будови в усій її цілости. Перед Вами стоїть задача й обов’язок — віддячити ся російській Україні за все те духовне й матеріальне добро, яке вона доси давала нам. Чи і заскілько ми почуємо ся до того обов’язку, чи і на скілько совісно, розумно, обдумано візьмемо ся до його сповнювання, від того буде залежати в дуже великій мірі наша будущина яко нації, здібної заняти місце в хорі иньших культурних націй.

Ми мусимо навчити ся чути себе Українцями — не галицькими, не буковинськими Українцями, а Українцями без офіціяльних кордонів. І се почуте не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції. Ми повинні — всі без виємка — поперед усього пізнати ту свою Україну, всю в її етнографічних межах, у її теперішнім культурнім стані, познайомити ся з її природними засобами та громадськими болячками і засвоїти собі те знанє твердо, до тої міри, щоб ми боліли кожним її частковим, льокальним болем і радували ся кождим хоч і як дрібним та частковим її успіхом, а головно, щоб ми розуміли всі прояви її життя, щоб почували себе справді, практично частиною його.

Не забувайте, що ми досі в Галичині жили з національного погляду крайнє ненормальним житєм. Велика більшість нашої нації лежала безсильна, закнебльована, а ми, маленька частина, мали свободу рухів і слова. І нам иноді здавало ся що ми — вся українська нація, що ми її чільні ряди, її репрезентанти перед світом. …

Всі наші національні та громадські питання мусять улягти основній переміні, коли впадуть дотеперішні китайські стіни, які ділять нас від України. Наша література і преса мусить перейти на висший рівень, коли не захоче гинути в конкуренції з тим типом літератури і преси, що виробив ся в Росії не вважаючи на цензурний тиск, а може власне завдяки йому. Тісніші, частіші, близші зносини з закордоновими Українцями мусять виробити у нас ширший, свобідні ший світогляд, щиріші і свободнійші товариські форми, як ті, що виробили ся у нас під шляхетсько-польськими або буршівсько-німецькими впливами. Наш голосний, фразеольогічний та в більшій частині нещирий, бо ділами не попертий патріотизм мусить уступити місце поважному, мовчазному, але глубоко відчутому народолюбству, що виявляє себе не словами, а працею.

1905 р.[4]

Література до теми

1-10

Практичне заняття 14

ТЕМА 8.1.Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації

Мета заняття: виробити у майбутніх фахівців навички писемної професійної комунікації.

План заняття

1. Класифікація документів. Національний стандарт України.

2. Склад реквізитів документів.

2.1. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.

3. Вимоги до бланків документів.

4. Оформлювання сторінки.

Вимоги до тексту документа.

Обладнання: навчально-методичний посібник з дисципліни.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Спираючись на опрацьований самостійно матеріал, виконайте практичні завдання.

Завдання

1. Перекладіть словосполучення українською мовою. Складіть 3 речення з будь-якими з них в офіційно-діловому стилі.

Противопожарные правила; соблюдать технику безопасности; поставлять некачественное сырье; удачное разрешение конфликта; поставить все точки над «и»; завершить в текущем году; явиться не вовремя; поступить на курсы водителей; поступить согласно инструкции; товар поступил испорченным.

2.Утворіть кличну форму.

Петро Михайлович, Людмила Василівна, голова зборів, доповідач, пан директор, шановний президент компанії, адвокат, високоповажний суддя, засновник фірми, редактор, виконавець, орендар, вступник, студент, учитель, клієнт, акціонер, претендент, менеджер, кандидат, інспектор, адміністратор.

3.Складіть речення з поданими словами

Реклама – рекламація; зайняти – посісти; положення – становище; пригода – нагода; дилема – проблема; аматор – дилетант; ринок – базар; викликати – спричиняти; через – крізь; інцидент – прецедент; вибирати – обирати; піднімати – підіймати.

3.Визначте характер помилок у фрагментах документів. Відредагуйте їх.

1. Нам треба навести суворий розпорядок з дрібними крадіжками концкормів. 2. Товариський суд виніс сувору догану з опублікуванням у пресі громадянину К. за кражу з погреба громадянина Н. 3. Пора вже трохи запрягати до роботи чоловіків, а то ми по жінках їздимо круглі сутки. 4. Товариші! Ми підвели підсумки роботи у тваринництві. Це сама головна, сама відповідальна і почесна робота. 5. Мобілізувати сидящих жінок вдома на буксир проривки цукрового буряка. 6. Радгосп «Дзвінкове» запрошує на роботу операторів машинного доїння корів і скотарів. 7. Продається корова за домовленістю з телям. 8. Перелік продуктів, які дозволяється передавати хворим: молоко, сир, мило, зубну пасту. 9. Новоушицькому комбінату громадського харчування на постійну роботу потрібні робітники по переміщенню вантажів чоловічої та жіночої статі. 10. Заводу потрібні зборщики, кровельщики, крановщики і слюсаря.

4.Перекладіть словосполучення українською мовою, вибравши правильний варіант запису числової інформації.

Недостаточно для семьи из (пяти, 5) человек; в течение последних (пятнадцати, 15) лет он работал на должности экономиста, обязуюсь вернуть (три тысячи, 3 тыс., 3 000) грн. в определенный срок; по возможности направить комиссию в составе (трёх, 3) человек; оставить под вопросом (пятый, шестой; 5-й, 6-й; 5, 6-й, 5, 6) пункты; продолжить изучение данного курса в (2004-2005, 2004/05) учебном году.

5. З’ясуйте, чи правильно вжито в листах слова іншомовного походження. Відредагуйте речення.

1. Він систематично дебоширить мене і мою сім’ю. 2. Прошу редакцію відповісти, чи можна порушувати правила аморальної поведінки щодо сусідів. 3. Для ізольованого житла маю пріоритет: стаж, виробничу травму. 4. А невістка не схотіла витримувати випробування життя і зробила з мого сина персону нон ґрата – здала в ЛТП. 5. Я звернулася до директора заводу з прокламацією, щоб він проложив водопровід. 6. Персонал свою роботу виконує недбало: в коридорах негігієнічна чистота, нема інвентаря для прання – мила. 7. Такий лейб-мотив цього вірша, який я написав.

Література до теми

1-11

Практичне заняття 15

ТЕМА 8.2.Документація з кадрово-контрактних питань

Мета заняття: виробити навички складання документів з контрактно-кадрових питань.

План заняття

Резюме.

Характеристика.

Заява. Види заяв.

4. Автобіографія.

6. Особовий листок з обліку кадрів.