Тема 12. Транспортна логістика
12.1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу
1. Які основні завдання логістики у транспортних процесах?
2. Які вихідні дані входять у інформаційну підсистему логістичної системи управління потоковими процесами?
3. Які інформаційні потоки формуються у транспортній логістиці за для координації та оптимізації потокових процесів?
4. Два яких традиційних завдання вирішуються транспортною логістикою фірми. Яким шляхом йде розвиток цих завдань і що отримує цей розвиток?
5. Чим визначається ефективність транспортного підприємства на сучасних ринках транспортних послуг?
6. Які вимоги концепції оновлення виробництва на транспортному підприємстві, що використовує логістику, необхідно враховувати?
7. В чому складається головна вимога концепції оновлення виробництва на основі логістики, яка також у повній мірі відноситься і до транспортного виробництва як потоковому процесу?
8. Які три основні моделі оновлення процесу транспортного виробництва можливо здійснити на підприємствах, які використовують транспортну функцію для випуску своїх товарів?
9. Що слід приймати за “нормативну базу” оновлення транспортного виробництва на основі логістики?
10. Перерахуйте основні транспортні операції.
12.2. Виконання практичних завдань.
12.3. Підготовка реферативних матеріалів. Підвищення рівня транспортного обслуговування на основі логістики. Використання основних принципів логістики при формуванні транспортних технологічних процесів. Оновлення виробництва на транспортному підприємстві за рахунок логістики.
Ключові слова, терміни і напрями письмового звіту:
1. Транспортна логістика
2. Технологічний процес транспорту
3. Взаємодії транспортних організацій і підприємств
4. Транспортні потоки
5. Інформаційні потоки на транспорті
Завдання 8
Підприємству Х необхідно визначити оптимальну кількість складів, необхідних для зберігання готової продукції. Вона може зберігатися на власному складі підприємства-виробника, а також на складах посередників А, В, С, Д, Е, К. Постачається продукція споживачам L, M, N, P. Розміри складів дають можливість зберігати будь-яку кількість продукції. Перевезення продукції здійснюється автомобільним транспортом. Вартість перевезення (у. о.) надається. Оптимальна кількість визначається знаходиться графічно.
Таблиця 7.9.
| Показник | Варіант | |||||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VI | VII | VIII | |
| Обсяг товарного запасу, т. Обсяг поставок споживачам, т. | ||||||||
| L | ||||||||
| M | ||||||||
| N | ||||||||
| P | ||||||||
| Відстань від підприємства-виробника Х до споживача, км | ||||||||
| X—L | ||||||||
| X—M | ||||||||
| X—N | ||||||||
| X—P | ||||||||
| Відстань від підприємства-виробника до складів посередників, км | ||||||||
| X—A | ||||||||
| X—B | ||||||||
| X—C | ||||||||
| X—Д | ||||||||
| Х—Е | ||||||||
| Х—К | ||||||||
| Відстань від складів до споживачів, км | ||||||||
| A—L | ||||||||
| A—M | ||||||||
| A—N | ||||||||
| A—P | ||||||||
| B—N | ||||||||
| B—P | ||||||||
| B—L | ||||||||
| B—M | ||||||||
| C—P | ||||||||
| C—N | ||||||||
| C—M | ||||||||
| Е—М | ||||||||
| Д—Р | ||||||||
| Д—N | ||||||||
| E—P | ||||||||
| E—N | ||||||||
| C— L | ||||||||
| K—P |
Складські витрати на утримання запасу на складі підприємства-виробника 60 у. о. за 1 т, на складі А — 68 у. о., В — 70 у. о., С — 66 у. о., Д — 68 у. о., Е — 70 у. о., К — 68 у. о.
Тариф за перевезення автомобільним
транспортом (у. о.)
Таблиця 7.10.
| Відстань, км | Тариф, у. о. | Відстань, км | Тариф, у. о.. | Відстань, км | Тариф, у. о. |
| 3,5 | 45,06297 | 114,0956 | |||
| 3,78 | 46,98054 | 116,0132 | |||
| 4,0824 | 48,89811 | 117,9307 | |||
| 4,408992 | 50,81569 | 119,8483 | |||
| 4,761711 | 52,73326 | 121,7659 | |||
| 5,142648 | 54,65083 | 123,6835 | |||
| 5,55406 | 56,56841 | 125,601 | |||
| 5,998385 | 58,48598 | 127,5186 | |||
| 6,478256 | 60,40355 | 129,4362 | |||
| 6,996516 | 62,32112 | 131,3538 | |||
| 7,556237 | 64,2387 | 133,2713 | |||
| 8,160736 | 66,15627 | 135,1889 | |||
| 8,813595 | 68,07384 | 137,1065 | |||
| 9,518683 | 69,99142 | 139,024 | |||
| 10,28018 | 71,90899 | 140,9416 | |||
| 11,10259 | 73,82656 | 142,8592 | |||
| 11,9908 | 75,74414 | 144,7768 | |||
| 12,95006 | 77,66171 | 146,6943 | |||
| 13,98607 | 79,57928 | 148,6119 | |||
| 15,10495 | 81,49685 | 150,5295 | |||
| 16,31335 | 83,41443 | 152,4471 | |||
| 17,61842 | 85,332 | 154,3646 | |||
| 19,02789 | 87,24957 | 156,2822 | |||
| 20,55012 | 89,16715 | 158,1998 | |||
| 22,19413 | 91,08742 | 160,1174 | |||
| 23,96966 | 93,00229 | 162,0349 | |||
| 25,88724 | 94,91987 | 163,9525 | |||
| 27,80481 | 96,83744 | 165,8701 | |||
| 29,72238 | 98,75501 | 167,7876 | |||
| 31,63996 | 100,6726 | 169,7052 | |||
| 33,55753 | 102,5902 | 171,6228 | |||
| 35,4751 | 104,5077 | 173,5404 | |||
| 37,39267 | 106,4253 | 175,4579 | |||
| 39,31025 | 108,3429 | 177,3755 | |||
| 41,22782 | 110,2605 | ||||
| 43,14539 | 112,178 |
Цю саму задачу можна розв’язати й за допомогою програмного забезпечення Excel.
Одержане рішення дає змогу встановити оптимальні маршрути перевезень.
Дуже важливе значення має вибір оптимальної кількості складів. Складська мережа, через яку здійснюється розподіл матеріального потоку, є визначальним елементом логістичної системи. Побудова цієї мережі впливає на витрати, які виникають протягом доведення товарів до споживачів, а через них — на кінцеву вартість виробу, який реалізується.
Розглянемо можливі варіанти моделі, розподілу матеріального потоку, наведені на рис. 7.5.
Рис. 7.5. Системи розподілу матеріального потоку
Припустимо, що на визначеній території є декілька споживачів матеріального потоку (три варіанти організації розподілу): за допомогою одного, двох або шістьох складів (відповідно рис. А, В, С). У разі прийняття варіанта А транспортні витрати з доставки будуть найбільшими. Варіант С передбачає наявність шістьох розподільчих центрів, максимально наближених до місця знаходження споживачів матеріального потоку. У цьому разі транспортні витрати з товарозабезпечення будуть мінімальними. Однак поява у мережі розподілу п’ятьох додаткових (щодо варіанта А) складів збільшує експлуатаційні витрати, а також витрати на постачання товарів на склади, на управління всією розподільчою системою. Не виключено, що додаткові витрати у цьому разі можуть значно перевищити економічний виграш, отриманий від скорочення пробігу транспорту, який доставляє товар споживачам. Тому можливо, що найкращім буде варіант В, за яким район обслуговується двома складами.
Як бачимо, при зміні кількості складів у системі розподілу частка витрат, пов’язаних із процесом доставки, зменшується. Це дає змогу ставити та вирішувати завдання визначення оптимального варіанту щодо кількості складів. Як незалежну змінну слід обрати кількість складів N через які здійснюється забезпечення споживачів. Як залежні змінні будемо розглядати такі види витрат: транспортні витрати; витрати на утримання запасів; витрати, пов’язані з експлуатацією складського господарства; витрати, пов’язані з управлінням складською системою
Розглянемо залежність витрат кожного виду від кількості складів.
1. Залежність розміру витрат на транспортування від кількості складів у системі розподілу. Транспортні витрати поділяють на дві групи: витрати, пов’язані з транспортуванням виробів на склади системи розподілу (далі цю категорію транспортної роботи називатиметься далекими перевезеннями) та витрати з транспортування товарів зі складу посередника до споживача (близькі перевезення).
Залежність витрат із постачання від кількості складів розглянемо для кожної групи окремо
Зі збільшенням кількості складів (N) у системі розподілу вартість постачання товарів, тобто вартість далеких перевезень, збільшується, оскільки збільшуються кількість їздок та сукупна величина пробігу транспорту. Така залежність (рис. 7.5) не є прямолінійною, оскільки тут є умовно-постійні та умовно-змінні складові. Витрати з постачання збільшуються повільніше, ніж відстань перевезень.
Рис. 7.6. Залежність витрат на транспортування товарів (С) на склади посередників від кількості складів (N)
Інша частка транспортних витрат — вартість постачання товарів зі складів посередників споживачам. Зі збільшенням кількості складів вона зменшується — за рахунок різкого скорочення пробігу транспорту.
Характер залежності цієї складової витрат від кількості складів унаочнює рис. 7.6.
Рис. 7.7. Залежність сумарних витрат, пов’язаних із постачанням
товарів зі складів системи розподілу споживачам від кількості складів
Сумарні транспортні витрати із збільшенням кількості складів у системі розподілу, як правило, зменшуються. Однак це зменшення не має настільки виявленого характеру, як зниження витрат на близькі перевезення, оскільки на форму залежності впливає збільшення витрат на завезення на склади (зі збільшенням кількості складів).
Загальний графік сумарних витрат на перевезення в залежності від кількості складів наведено на рис. 7.8.
Рис. 7.8. Залежність сумарних витрат, пов’язаних із постачанням товарів, від кількості складів у системі розподілу
2. Залежність витрат на утримання запасів від кількості складів системи розподілу. Збільшуючи кількість складів, ми тим самим скорочуємо зону обслуговування кожного з них. Так, у разі моделі обслуговування з шістьома складами (варіант С), зона обслуговування одним складом зменшується у шість разів. Скорочення зони обслуговування впливає відповідно на зменшення запасів на складі. Однак запас зменшується, як правило, не так швидко, як зона обслуговування. Це зумовлюється кількома причинами, наприклад, за наявності одного складу страховий запас можна мати у одному місці. Збільшення складської мережі потребує тиражування страхового запасу. Тобто, створюючи шість складів, необхідно у кожному з них мати страховий запас. Тому сумарний запас у всіх шістьох складах збільшиться (порівняно із запасом в розподільчий системі з одним центральним складом).
Потреба у складах для деяких груп товарів із зменшення зони обслуговування може бути нижчою від мінімальних норм, за якими склади отримують товар. Це спричинює завезення таких товарів на склади у кількості, що перевищує потребу, а отже, збільшує запаси. Є й інші причини зростання сукупного обсягу запасів у системі розподілу зі збільшенням кількості складів.
Характер залежності витрат на утримання запасу від кількості складів у системі розподілу унаочнює рис. 7.9.
Рис. 7.9. Залежність витрат на утримання запасів
від кількості складів у системі розподілу
3. Залежність витрат, пов’язаних з експлуатацією складського господарства, від кількості складів у системі розподілу.
Зі збільшенням кількості складів у системі розподілу витрати, пов’язані з експлуатацією одного складу, знижуються. Однак сукупні витрати розподільчої системи на утримання всього складського господарства зростають. Це пов’язане з так званим ефектом масштабу: зі зменшенням площі складу експлуатаційні витрати, які припадають на 1 м2, збільшуються. Наприклад, у торгівлі у разі зменшення площі складу з 10,5 тис. м2 до 1,5 тис. м2, тобто у сім разів, експлуатаційні витрати зменшуються лише в 5,25 раза. Заміна одного складу на сім (загальна площа залишається незмінною — 10,5 тис. м2) призведе до збільшення експлуатаційних витрат в 1,4 раза. Залежність величина питомих експлуатаційних витрат від розміру складської площі (сфера торгівлі товарами народного споживання) наведено у табл. 8.1.