Виробнича програма та обсяг товарної продукції
Таблиця 1
Найменування | План продажу | Залишки готової нереалізованої продукції | Виробнича програма | Ціна за одиницю | ТП тис. грн | |
На початок періоду | На кінець періоду | |||||
двигуни | 350,7 | |||||
запчастини | 297,3 | |||||
інструмент | ||||||
Всього: |
Виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто бути оптимальною.
Оптимальна виробнича програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.
У зв'язку з цим, для розв’язання задач оптимізації необхідно вибрати економічний критерій, максимум або мінімум якого буде свідчити про те, що отриманий результат буде оптимальним. Процес рішення багатьох задач оптимізації вимагає обґрунтування максимального або мінімального значення тільки однієї функції. Виходячи із цього, за критерій оптимальності може бути прийнятий один показник із низки таких показників як: прибуток, обсяг валової продукції, обсяг реалізації продукції, доход підприємства, витрати, пов'язані iз виробництвом продукції, продуктивність праці, завантаження виробничих фондів тощо.
Оптимізація виробничої програми проводиться з метою:
- планування оптимальної структури номенклатури продукції;
- визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та
економічної межі нарощування виробництва.
Для вирішення першого завдання застосовується економіко-математичних метод - метод лінійного програмування (сиплекс-метод), в тому числі із застосуванням ЕОМ, при якому вибирається критерій оптимізації та його математична форма – цільова функція.
Розглянемо приклад вирішення першого завдання.
Приклад. Оптимізація обсягів виробництва двох видів продукції А і Б, що забезпечує отримання максимального прибутку при таких обмеженнях:
• витрати матеріальних ресурсів на виріб — 4 і 6 кг, трудових — 8 і 4 люд.-год;
• ліміт відповідних ресурсів на підприємстві — 3200 кг і 3800 люд.-год;
• плановий прибуток по виробу А складає 20 грн., по виробу Б — 15.
Для розв'язання цієї задачі застосовуємо метод лінійного програмування.
При вирішенні другої задачі може використовуватися метод точки беззбитковостi.
Розрахунок точки беззбитковості дозволяє визначити обсяг продажу, при якому підприємство буде беззбитковим (коли доход від реалізації продукції збігається з витратами виробництва) , тобто визначити той обсяг продажу, нижче якого підприємство починає втрачати кошти.
При плануванні обсягів виробництва у вартісному виражені необхідно врахувати часову вартість грошей. Загальновідомо, що гроші отримані сьогодні, мають вищу вартість, ніж гроші, отримані завтра. Причинами цього є інфляція, ризик. Тому при розробці плану необхідно враховувати можливе знецінення планових коштів у майбутньому та оцінювати майбутні кошти сьогоднішніми критеріями. Метод порівняння різночасових коштів називається дисконтуванням.
Перерахунки поточних і майбутніх поступлень у еквівалентні величини шляхом дисконтування дозволяють спеціалістам з планування більш обґрунтовано і якісно розробляти плани, враховуючи майбутні і поточні витрати та результати.
Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні. Товарна, валова, реалізована і чиста продукція.
Планування виробничої програми в натуральному вираженні
Номенклатуру, асортимент і обсяг поставок підприємство визначає самостійно шляхом вивчення ринків збуту, державних замовлень, діючих прямих тривалих зв’язків з підприємствами-споживачами, інших укладених господарських угод.
За обсягом поставок визначається плановий обсяг виробництва:
де - обсяг виробництва j-го виду продукції в натуральному вираженні;
- обсяг поставок j-ї продукції;
, - запаси на складі j-ї продукції на кінець і початок планового періоду.
Запаси готової продукції на кінець планового періоду визначаються за їх фактичною величиною на початок планового (кінець звітного) періоду за формулою
де - середній термін зберігання j-го виду продукції на складі, днів;
- тривалість планового періоду.
У разі виробництв з неминучими технологічними втратами продукції (неминучий технологічний брак) обсяг виробництва у натуральних показниках коригується на коефіцієнт цих втрат ( ) за формулою
де - обсяг виробництва j-го виду продукції в натуральному вираженні з урахуванням неминучого технологічного браку.
Якщо продукція користується підвищеним попитом, а можливості її випуску обмежені, то вихідним у розрахунках є максимальний обсяг виробництва, на основі якого визначається обсяг поставок, тобто
де - максимальний обсяг виробництва j-го виду продукції.
За окремими видами продукції плановані обсяги випуску обґрунтовуються виробничою потужністю.
Планування виробничої програми у вартісному вираженні
Узагальнюючими плановими показниками є вартісні показники товарної, реалізованої, валової й чистої продукції.
Товарна продукція у загальному вигляді містить вартість продукції підприємства, що буде випущена у плановому періоді й підготовлена до реалізації.
До товарної продукції належать:
- готові вироби, запасні частини, напівфабрикати свого виробництва й продукція допоміжних цехів, що поставляється на сторону;
- роботи промислового характеру,щовиконані на сторону й для непромислових господарств свого підприємства;
- капітальний ремонт і модернізація устаткування, виконані робітниками підприємства;
- тара, яка не враховується в оптову ціну виробу;
- роботи промислового характеру, пов’язані з освоєнням і впровадженням нової техніки;
- послуги капітального будівництва;
- монтажні роботи, виконані штатними працівниками;
- інша продукція.
Не включаються в товарну продукцію:
- послуги заводського транспорту;
- капітальний ремонт будинків і споруджень;
- роботи з усунення дефектів продукції, виявлені після поставки замовникові;
- вартість конструкційних робіт, виконаних на сторону;
- науково-дослідницькі та проектні роботи на сторону;
- відпускання на сторону купованої енергії;
- продукція непромислових господарств;
- реалізація відходів, товарно-матеріальних цінностей та інше.
Товарна продукція розраховується на основі плану виробництва у натуральному вираженні ( ) за формулою
де - обсяг товарної продукції;
- обсяг виробництва j-го виду продукції;
- оптова ціна підприємства на одиницю j – го виду продукції;
- вартість запчастин, напівфабрикатів власного виробництва, що реалізуються на сторону;
- вартість робіт і послуг на сторону;
n – кількість найменувань продукції, що виготовляється на підприємстві.
Реалізована продукція – це товарна продукція, яка відвантажена споживачеві, за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника або мають надійти в зазначений термін. Згідно з чинним законодавством реалізованою продукцією вважається продукція, що відвантажена замовникові незалежно від того, оплачена вона чи ні.
За складом товарна й реалізована продукція однакові. Кількісно товарна й реалізована продукція відрізняються на величину залишків нереалізованої продукції на початок і кінець планового періоду:
де - запас готової продукції у грошовому вираженні на складі підприємства на початок і кінець планового періоду;
- вартість продукції, відвантаженої замовникам, але не оплаченої, на початок і кінець планового періоду.
Валова продукція - вартість всієї промислової продукції незалежно від ступеня її готовності.
де - залишки незавершеного виробництва у вартісному вираженні на кінець і початок планового періоду;
- залишки спеціального технологічного оснащення у вартісному вираженні на кінець і початок планового періоду;
- вартість сировини й матеріалів замовників.
Валова продукція розраховується замість показника товарної продукції, якщо вироби мають тривалі виробничі цикли.
При обчисленні валової продукції в масштабі галузі виникає так званий «повторний рахунок» (подвійний рахунок), бо проміжна продукція враховується як самостійно, так і в складі тієї продукції, до якої вона належить як складова частина.
Чиста продукція є найбільш об’єктивним показником, відображає наново створену на підприємстві вартість.
де М – матеріальні витрати на виробництво продукції;
А – амортизаційні відрахування основних фондів, перенесені на вартість товарної продукції.
Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства та прибутку.
Чиста продукція формує суму національного доходу суспільства, що являє собою загальну суму чистого доходу, створену всіма галузями виробництва.
Функції різних показників обсягу виробництва:
Реалізована продукція відображає обсяг продукції, що надійшов у споживання; застосовується для розрахунку прибутку й аналізу виконання зобов’язань із постачання;
Товарна (валова) продукція відображає обсяг виготовленої продукції; застосовується для аналізу витрат на 1 гривню товарної продукції, динаміки й структури виробництва, матеріаломісткості продукції;
Чиста продукціявідображає обсяги власних робіт, застосовується для розрахунку продуктивності праці, фондовіддачі.