Стан, розміщення, розвиток та ефективність використання підприємств роздрібної торгівлі
У процесі економічного аналізу розвитку роздрібних торгових підприємств важливим є встановлення стану торгових підприємств. Він визначається ступенем виконання проектів, введенням в експлуатацію підприємств роздрібної торгівлі чи їх реконструкції. Важливим є визначення динаміки розвитку торгової мережі за декілька років порівняно з показниками змін гюздрібного товарообігу, товарних запасів, чисельності працівників та чисельності населення, яке обслуговується.
Характеристика стану роздрібної торгової мережі передбачає дотримання затвердженої номенклатури типів магазинів, асортиментної політики, а також забезпеченість населення, яке обслуговується цими торговими підприємствами (торговою площею). Така характеристика визначається внаслідок співставлений одиничної торгової площі магазинів з нормативною в розрахунку на 1000 осіб.
Стан та розміщення роздрібних торгових підприємств визначається також виявленням змін якісного складу підприємств торговельної мережі, а саме встановленням частки магазинів у загальній кількості різних підприємств. Потім визначенням питомої ваги універсальних та спеціалізованих магазинів, ступенем впровадження прогресивних методів торгівлі. Безпосередньо розміщення підприємств вимагає оцінки загального розташування торгової мережі у місті, сільському районі, його населених пунктах з урахуванням кількості населення, адміністративно-господарської значущості торговельного підприємства в обслуговуванні населення.
Характеристика стану та розвитку торгової мережі вимагає оцінки оснащеності магазинів обладнанням, устаткуванням відповідно до встановлених нормативів. Кінцеві результати роботи підприємства знаходять своє відображення у показниках ефективності використання торгової мережі як частини основних фондів. Аналіз стану розвитку торгової мережі знаходить своє відображення тільки при загальній оцінці розвитку міст, селищ, сільських населених пунктів.
Окремо слід виділити показник введення в експлуатацію підприємств торгівлі та громадського харчування. Він розраховується як відношення практично введеної кількості підприємств до планового завдання, внаслідок чого визначають ступінь виконання плану введення в дію підприємств торгівлі.
Для характеристики розвитку та ефективності використання підприємств роздрібної торгівлі використовують таку методику (табл. 5):
Таблиця 5. Методика характеристики розвитку та ефективності використання підприємств
Показник | Одиниця виміру | Попередній рік | Звітний рік | Динаміка 1 або відхилення |
Усього підприємств роздрібної торгівлі на кінець року | одиниць | |||
У тому числі магазини | одиниць | |||
Торговельна площа | тис. м2 | |||
Середня торговельна площа одного магазину | ||||
Торговельна площа на 1000 осіб населення | м2 | |||
Частка підприємств, забезпечена холодильним обладнанням | % | |||
Питома вага магазинів самообслуговування | % | |||
Частка магазинів, що працює у безперервному режимі | % | |||
Роздрібний товарооборот на уг торгової площі магазинів | грн |
Інтенсифікація діяльності торгових підприємств певною мірою залежить від ефективності використання їх основних фондів. Показниками для торговельних підприємств є фондовіддача (товарооборот за рік поділити на середньорічну вартість основних фондів), фондомісткість (суму вартості основних фондів поділити на роздрібний товарооборот), фондорента-бел ьність (відношення суми прибутку за рік до середньорічної вартості основних фондів), коефіцієнт змінності (ділення кількості годин роботи магазину в день до тривалості однієї зміни), коефіцієнт безперервності (відношення кількості робочих днів магазину до календарної кількості днів).
Поряд із наведеними загальними показниками ефективності використання роздрібної торгової мережі є ще низка окремих показників. Одним із них є товарооборот на 1 м2 торгової площі. Цей показник використовується для характеристики ступеня використання торговельної площі. Аналітичним показником ефективності є коефіцієнт використання холодильного, технологічного, ваговимірювального, касового, піднімально-транспортного обладнання.
Коефіцієнт інтенсивності використання обладнання розраховується для умов планового і фактичного виробництва продукції шляхом ділення обсягів планового чи фактичного виробництва продукції в натуральному обчисленні на максимальний випуск продукції (теоретичний).
Виділяють також інтегральний коефіцієнт використання обладнання. Цей показник визначає завантаження засобів праці як у часі, так і за продуктивністю. Він обчислюється як добуток коефіцієнта інтенсивності й коефіцієнта екстенсивності.
Найбільш вагомим резервом підвищення використання роздрібної торгової мережі є скорочення термінів будівництва підприємства, концентрація капітальних вкладень на основних, пускових об'єктах; збільшення їх частки, направленої на реконструкцію і технічне переозброєння, вдосконалення структури площ магазинів у бік збільшення площі їх торгових залів, збільшення частки активної частини основних фондів, запровадження прогресивних форм обслуговування покупців, скорочення затрат ручної пращ.