Розділ 5. визначення економічної ефективності заходів
З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Завдання успішного розвитку будь-якої держави вимагають всебічного економічного аналізу діяльності суспільства. У зв'язку з цим важливим напрямком є ефективне використання виробничого й науково-технічного потенціалу країни, кожного підприємства, їх матеріальних і трудових ресурсів.
Затрати, які країна виділяє на поліпшення умов праці, розробку і реалізацію заходів щодо зниження виробничого травматизму і професійної захворюваності, на додаток до значного соціального ефекту, характеризуються й економічними результатами, що виражаються у вигляді таких показників:
· збільшення періоду професійної активності трудящих;
· ріст продуктивності праці;
· скорочення втрат, пов'язаних з травматизмом і професійною захворюваністю;
· зменшення плинності кадрів;
· скорочення витрат на пільги і компенсації, що виділяються працюючим у випадку виробничого захворювання або травматизму.
Збільшення періоду трудової діяльності працюючих обумовлене тим, що поліпшення умов праці зберігає здоров'я працюючої людини, подовжує тривалість її життя і відповідно збільшує період професійної активності.
Умови праці значно впливають на підвищення продуктивності праці. При сприятливих умовах працездатність людини підвищується, тому що знижуються енергетичні витрати на формування захисних реакцій організму під впливом небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Крім того, підвищується ефективність використання робочого часу в результаті зниження його втрат, викликаного тимчасовою непрацездатністю працюючих.
Статистичні дані показують, що впровадження раціонального комплексу заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, може забезпечити підвищення продуктивності праці на 15...20 %.
Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто скороченням тимчасової непрацездатності працюючих, викликаної різними захворюваннями і травмами. Аналіз статистичних даних, що відносяться до використання фонду робочого часу на одного робітника в цілому по промисловості, показує, що в загальному числі втрат робочих днів неявки через хворобу складають 60...80 %.
Втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність на різних підприємствах різні і складають приблизно 2,5 % його річного фонду на підприємствах з нормальними умовами праці і 5...10 % на підприємствах з незадовільними умовами. Виходячи з цього виконується розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці.
Глава 5.1. Методика розрахунку економічної ефективності заходів
З охорони праці
1. Визначити середньодобовий розмір збитку підприємству (N, грн.), що утворився у зв'язку з професійними захворюваннями і виробничим травматизмом:
N = (У1 + У2 + У3 + У4)/Т1,
де Т1 – втрати робочого часу протягом року через тимчасову непрацездатність до впровадження заходів з охорони праці, днів; У1 – матеріальна допомога з тимчасової непрацездатності за рік, грн.; У2 – виплати, викликані виробничим травматизмом і професійними захворюваннями, грн.; У3 – пенсії з інвалідності, грн.; У4 – витрати на придбання медичного устаткування, видаткових матеріалів і ліків, грн.
2. Визначити скорочення втрат робочого часу після впровадження заходів з охорони праці, днів:
Тск = Т1 – Т2,
де Т2 – втрати робочого часу протягом року через тимчасову непрацездатність після впровадження заходів з охорони праці, дні.
3. Визначити збільшення амортизаційних відрахувань, грн.:
ΔФ = (Ф · С)/100,
де Ф – норматив амортизаційних відрахувань, %; С – річні витрати на впровадження заходів з охорони праці, грн.
4. Розрахувати річну економію у зв'язку зі скороченням виробничого травматизму і професійних захворювань, грн.:
Ен = (Т1 – Т2) · N.
5. Визначити відносну економію, що виражається в додатковій кількості працюючих, чол.:
Еч = Тск/Т3,
де Т3 – річний фонд робочого часу одного працюючого, днів.
6. Визначаємо ріст продуктивності праці, %:
П = (Еч · 100)/(К – Кч),
де К – розрахункова середньоспискова кількість працюючих, чол., Кч – середньоспискова кількість працюючих за рік, які не працювали через тимчасову непрацездатність після впровадження заходів з охорони праці, чол.
7. Розраховуємо строк окупності витрат на впровадження заходів з охорони праці, рік:
Тед = С/(Ен – ΔФ).
8. Визначаємо річний економічний ефект від впровадження заходів з охорони праці, грн.:
Ег = Ен – ΔФ – 0,15 · С.
Контрольні запитання і завдання
| 1. | Якими показниками визначається економічна ефективність заходів з охорони праці ? |
| 2. | У чому виражається вплив умов праці на підвищення продуктивності праці ? |
| 3. | Який принцип покладений в основу методики визначення економічної ефективності заходів з охорони праці. |
| 4. | В яких показниках виражається збільшення ефективного фонду робочого часу при впровадженні заходів з охорони праці ? |
| 5. | Охарактеризуйте втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність у числових показниках. |
| 6. | Які показники використовують при визначенні середньодобового розміру збитку підприємству ? |
| 7. | Які показники використовують при визначенні величини скорочення втрат робочого часу після впровадження заходів з охорони праці ? |
| 8. | Як визначається збільшення амортизаційних відрахувань ? |
| 9. | Як розраховується річна економія у зв'язку зі скороченням виробничого травматизму й професійних захворювань ? |
| 10. | За якою формулою розраховується зростання продуктивності праці на підприємстві ? |
| 11. | Як розраховується строк окупності витрат на впровадження заходів з охорони праці ? |
| 12. | Як визначається річний економічний ефект від впровадження заходів з охорони праці ? |
Додаток 1
ПОКАЗНИКИ Й КРИТЕРІЇ УМОВ ПРАЦІ, ЗА ЯКИМИ НАДАЮТЬСЯ ЩОРІЧНІ ДОДАТКОВІ ВІДПУСТКИ ПРАЦІВНИКАМ, ЗАЙНЯТИМ НА РОБОТАХ, ПОВ'ЯЗАНИХ З НЕГАТИВНИМ ВПЛИВОМ НА ЗДОРОВ'Я ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ *
| № п/п | Шкідливі виробничі фактори | Додаткова відпустка в календарних днях | ||
| 3-й клас умов і характеру праці (шкідливі й небезпечні) | ||||
| І ступінь | ІІ ступінь | ІІІ ступінь | ||
| Шкідливі хімічні речовини: | ||||
| 1-й, 2-й класи небезпеки | ||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | ||||
| Пил переважно фіброгенної дії | ||||
| Вібрація (загальна або локальна) | ||||
| Шум | ||||
| Інфразвук | – | – | ||
| Ультразвук | – | – | ||
| Неіонізуюче випромінювання: | ||||
| · радіочастотного діапазону | – | – | ||
| · діапазону промислової частоти | – | – | ||
| · оптичного діапазону (лазерне випромінювання) | – | – | ||
| Мікроклімат у приміщенні: | ||||
| · температура повітря | ||||
| · швидкість руху повітря | – | |||
| · відносна вологість повітря | – | |||
| · інфрачервоне випромінювання | ||||
| · температура зовнішнього повітря (при роботі на відкритому повітрі) | ||||
| – влітку | ||||
| – взимку | ||||
| Атмосферний тиск: | ||||
| · підвищений | ||||
| · знижений | ||||
| Біологічні фактори: | ||||
| 1-й, 2-й класи небезпеки | ||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | ||||
| Напруженість праці | – | |||
| Вага праці | – | |||
| Максимальна тривалість додаткової відпустки ** |
* Визначення тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу в несприятливих умовах базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці, за критеріями відповідно до Гігієнічної класифікації праці (за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу) № 4137-86, затвердженої МОЗ СРСР 12 серпня 1986 року.
** Фактична тривалість щорічної додаткової відпустки визначається як сума календарних днів, що даються за роботу в шкідливих умовах праці по окремих шкідливих виробничих факторах, залежно від їх гігієнічного значення, але не повинна перевищувати максимальну тривалість, встановлену для кожного ступеня шкідливості.
| Додаток 2 КАРТА УМОВ ПРАЦІ | |
| Підприємство (організація, установа) | Номер робочого місця___________________ |
| ______________________________________ | Професія (посада) _________________ |
| Виробництво__________________________ | ______________________________________ |
| Цех (дільниця, відділ) ____________________ | (код за ЕТКД, КД, повна назва) |
| Номери аналогічних | |
| робочих місць _______________________ __ |
| Оцінка факторів виробничого і трудового процесів |
| № п/п | Фактори виробничого середовища і трудового процесу | Дата дослідження | Нормативне значення (ГДР, ГДК) | Фактичне значення | 3-й клас: шкідливі й небезпечні умови і характер праці | Подовженість дії фактора, % за зміну | Примітки | ||
| І ступінь | ІІ ступінь | ІІІ ступінь | |||||||
| Шкідливі хімічні речовини: | |||||||||
| 1-й клас небезпеки | |||||||||
| 2-й клас небезпеки | |||||||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | |||||||||
| Пил переважно фіброгенної дії | |||||||||
| Вібрація (загальна і локальна) | |||||||||
| Шум | |||||||||
| Інфразвук | |||||||||
| Ультразвук | |||||||||
| Неіонізуючі випромінювання: | |||||||||
| · радіочастотний діапазон | |||||||||
| · діапазон промислової частоти | |||||||||
| · оптичний діапазон (лазерне випромінювання) | |||||||||
| Мікроклімат у приміщенні: | |||||||||
| · температура повітря, °С | |||||||||
| · швидкість руху повітря, м/с | |||||||||
| · відносна вологість повітря, % | |||||||||
| · інфрачервоне випромінювання, Вт/м кв | |||||||||
| Температура зовнішнього повітря (під час роботи на відкритому повітрі), °С | |||||||||
| · влітку | |||||||||
| · взимку | |||||||||
| Атмосферний тиск | |||||||||
| Біологічні фактори: | |||||||||
| Мікроорганізми | |||||||||
| 1-й клас небезпеки |
Продовження дод. 2
| 2-й клас небезпеки | |||||||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | |||||||||
| Білкові препарати | |||||||||
| 1-й клас небезпеки | |||||||||
| 2-й клас небезпеки | |||||||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | |||||||||
| Природні компоненти організму (амінокислоти, вітаміни і т.п.) | |||||||||
| 1-й клас небезпеки | |||||||||
| 2-й клас небезпеки | |||||||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | |||||||||
| Важкість праці: | |||||||||
| Динамічна робота | |||||||||
| · потужність зовнішньої роботи, (Вт) при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба | |||||||||
| · те ж, при роботі з переважною участю м'язів плечового пояса | |||||||||
| · маса піднімання й переміщення вантажу, кгГ | |||||||||
| · дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук (кількість за зміну) | |||||||||
| Статичне навантаження | |||||||||
| · величина навантаження за зміну (кг ´ с) при утриманні вантажу: | |||||||||
| однією рукою | |||||||||
| двома руками | |||||||||
| за участю м'язів тулуба і ніг | |||||||||
| Робоча поза | |||||||||
| Нахили тулуба, переміщення в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом) | |||||||||
| Напруженість праці | |||||||||
| Увага: | |||||||||
| · тривалість зосередження (% до тривалості зміни) | |||||||||
| · частота сигналів у середньому за годину | |||||||||
| Напруженість аналізаторних функцій: | |||||||||
| · зору (категорія зорових робіт за СНиП ІІ-4-79) | |||||||||
| слуху (при виробничій необхідності сприйняття мови або диференціювання сигналів) |
Продовження дод. 2
| Емоційна й інтелектуальна напруженість | |||||||||
| Одноманітність: | |||||||||
| · кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях | |||||||||
| · тривалість виконання повторюваних операцій, сек. | |||||||||
| · час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (% до тривалості зміни) | |||||||||
| Змінність | |||||||||
| Кількість факторів | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ |
| І. Гігієнічна оцінка умов праці |
| ІІ. Оцінка технічного й організаційного рівня |
| ІІІ. Атестація робочого місця |
| IV. Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їхнє економічне обґрунтування |
| V. Пільги і компенсації |
| Пільги і компенсації | Діючі | Запропоновані | Витрати |
| Пенсійне забезпечення | |||
| Доплати | |||
| Додаткові відпустки | |||
| Інші |
Голова атестаційної комісії ________________
Члени атестаційної комісії ______________________
___________________________________________________
___________________________________________________
З атестацією ознайомлені __________________________
___________________________________________________
___________________________________________________
Додаток 3
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УМОВ ПРАЦІ *
| № п/п | Фактор | 3-й клас: шкідливі й небезпечні умови, характер праці | ||
| І ступінь | ІІ ступінь | ІІІ ступінь | ||
| Шкідливі хімічні речовини | Перевищення ГДК, раз | |||
| І-й клас небезпеки | до 2 | 2,1…4 | Більше, ніж у 4 | |
| 2-й клас небезпеки | до 3 | 3,1…5 | Більше, ніж у 5 | |
| 3-й, 4-й класи небезпеки | до 4 | 4,1…6 | Більше, ніж у 6 | |
| Пил переважно фіброгенної дії | Перевищення ГДК, раз | |||
| до 2 . | 2,1…5 | Більше, ніж у 5 | ||
| Вібрація (загальна й локальна) | Перевищення ПДУ | |||
| до 3 дБ | 3,1–6 дБ | Більше, ніж на 6 дБ | ||
| Шум | Перевищення ПДУ | |||
| до 10 дБА | 10–15 дБА | Більше, ніж на 15 дБА | ||
| Інфразвук | вище ГДР | – | – | |
| Ультразвук | вище ГДР | – | – | |
| Неіонізуюче випромінювання: | ||||
| радіочастотний діапазон | вище ГДР | – | – | |
| діапазон промислової частоти | вище ГДР | – | – | |
| оптичний діапазон (лазерне випромінювання) | вище ГДР | – | – | |
| Мікроклімат у приміщенні: | ||||
| температура повітря, °С | Вище гранично допустимих значень у теплий період або нижче мінімально припустимих значень у холодний період | |||
| до 4°С | 4,1…8°С | вище 8°С | ||
| швидкість руху повітря, м/сек | Вище рівнів допустимих величин у холодний і теплий періоди року або нижче мінімально допустимих у теплий період року | |||
| до 3 разів | Більше, ніж у 3 рази | – | ||
| Відносна вологість повітря, % | Перевищення рівнів, допустимих санітарними нормами в теплий період року | |||
| до 25 % | більше 25 % | – | ||
| інфрачервоне випромінювання, Вт/м2 | 141–350 | 351–2800 | вище 2800 |
Продовження додатку 3
| Температура зовнішнього повітря (при роботі на відкритому повітрі), °С | |||||||||
| улітку | до 32 °С | (32,1…40)°С | вище 40°С | ||||||
| узимку | – (10…14) °С | – (15…20) °С | нижче (–20) °С | ||||||
| Атмосферний тиск | |||||||||
| підвищений, атм. | 1,3–1,8 | 1,93–3,1 | вище 3 | ||||||
| Знижений, метрів над рівнем моря | 1100–2000 | 2100–4000 | вище 4000 | ||||||
| Біологічні фактори: | |||||||||
| Мікроорганізми | Перевищення ГДК, разів | ||||||||
| 1-й клас небезпеки | до 2 | 2,1…4 | більше, ніж у 4 | ||||||
| 2-й клас небезпеки | до 3 | 3,1…6 | більше, ніж у 6 | ||||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | до 5 | 5,1…10 | більше, ніж у 10 | ||||||
| Білкові препарати | Перевищення ГДК | ||||||||
| 1-й клас небезпеки | до 3 | 3,1…5 | більше, ніж у 5 | ||||||
| 2-й клас небезпеки | до 5 | 5,1…10 | більше, ніж у 10 | ||||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | до 10 | 10,1…20 | більше, ніж у 20 | ||||||
| Природні компоненти організму (амінокислоти, вітаміни й ін.) | Перевищення ГДК | ||||||||
| 1-й клас небезпеки | до 5 | 5,1…10 | більше, ніж у 10 | ||||||
| 2-й клас небезпеки | до 7 | 7,1…15 | більше, ніж у 15 | ||||||
| 3-й, 4-й класи небезпеки | до 10 | 10,1…20 | більше, ніж у 20 | ||||||
| Важкість праці: | |||||||||
| Динамічна робота | |||||||||
| Потужність зовнішньої роботи, (Вт), при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба | муж. більше 90 жін. більше 63 | – | – | ||||||
| Те ж, при роботі з переважною участю м'язів плечового пояса | муж. більше 45 жін. більше 30,5 | – | – | ||||||
| Маса піднімання і переміщення вантажу, кГ | муж. 31…35 жін. 11…15 | більше 35 більше 15 | |||||||
| Дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, кількість за зміну | 40001-60000 | 60001-80000 | більше 80000 | ||||||
| Статичне навантаження | |||||||||
Продовження додатку 3
| Величина навантаження за зміну (кГ ∙ с) при утриманні вантажу: | |||||||||
| однією рукою | 43001-97000 | вище 97000 | – | ||||||
| двома руками | 97001-208000 | вище 208000 | – | ||||||
| за участю м'язів тулуба і ніг | 130001-260000 | вище 260000 | – | ||||||
| Робоча поза | Перебування в нахиленому положенні до 30° ─ 26…50 % тривалості зміни | Перебування в нахиленому положенні до 30° ─ більше 50 % тривалості зміни | – | ||||||
| Перебування в змушеному положенні (на колінах, навприсідки і т. п.) 25 % тривалості зміни | Перебування в змушеному положенні (на колінах, навприсідки і т. п.) більше 25 % тривалості зміни | – | |||||||
| Нахили тулуба | Змушені нахили більше 30° 101…300 разів за зміну | Змушені нахили більше 30 ° більше 300 разів за зміну | – | ||||||
| Переміщення в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом) | 10,1…17 км за зміну | Більше 17 км за зміну | |||||||
| Напруженість праці | |||||||||
| Увага: | |||||||||
| тривалість зосередженості (% до тривалості зміни) | вище 75 | – | – | ||||||
| частота сигналів у середньому за годину | вище 300 | – | – | ||||||
| Напруженість аналізаторних функцій: | |||||||||
| зір (категорія зорових робіт за СНиП 11-4-79) | високоточна | Особливо точно з використанням оптичних приладів | – | ||||||
| слух (при виробничій необхідності сприйняття мови або диференціювання сигналів) | Розбірливість слів і сигналів менше 70 % | – | – | ||||||
Продовження додатку 3
| емоційна й інтелектуальна напруженість | Виішення важких завдань в умовах дефіциту часу й інформації з підвищеною відповідальністю | Особливий ризик, небезпека, відповідальність за безпеку інших осіб | – | |||
| Одноманітність: | ||||||
| кількість елементів у багаторазово повторюваній операції (прийомі) | 3–2 | – | – | |||
| тривалість виконання повторюваних операцій, сек. | – | – | ||||
| час спостереження за ходом виробничого процесу без активні дії (у % до тривалості зміни) | 96 і більше | – | – | |||
| Змінність | Нерегулярна змінність з роботою в нічну зміну | – | – | |||
* Використана "Гігієнічна класифікація праці" № 4137-86
Додаток 4
ПОКАЗНИКИ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА, ВАЖКОСТІ Й НАПРУЖЕНОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРАВА НА ПІЛЬГОВЕ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
І. Право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджується за наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів 3-го класу умов і характеру праці.
За списком № 1:
1) не менше двох факторів 3 ступеня відхилення від норм;
або
2) одного фактора 3 ступеня і трьох факторів 1 або 2 ступеня відхилення від норм;
або
3) чотирьох факторів 2 ступеня відхилення від норм;
або
4) наявності в повітрі робочої зони хімічних речовин гостронаправленої дії 1-го або 2-го класів
небезпеки.
За списком № 2:
1) одного фактора 3 ступеня відхилення від норм;
або
2) трьох факторів 1, 2 ступеня відхилення від норм;
або
3) чотирьох факторів 1 ступеня відхилення від норм.
ІІ. Орієнтовані показники можуть бути використані при встановленні дострокових пенсій за рахунок
засобів підприємств.
Примітка. Показники зроблені на підставі "Гігієнічної класифікації праці"
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Баратов А. Н., Иванов Е., Н., Корольченко А. Я. й др. Пожарная безопасность. Взрывобезопасность / Спр. – М.: Химия, 1987. – 272 с.
2. Бедрій Я. І., Джигирей В. С., Кидасюк А. I.та ін. Охорона праці: Навч. посібник. – Львів, Афіша, 1997. – 258 с.
3. Безопасность производственных процессов: Справочник / Под общей ред. Белова С. В. – М.: Машиностроение, 1985. – 448 с.
4. Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості
трудового процесу. МОЗ України. – К., 1998. – 34 с.
5. Гогіташвілі Г. Г. Охорона праці на підприємствах промисловості будівельних матеріалів: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1993. – 252 с.
6. Даценко 1.1., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 1999. – 694 с.
7. Денисенко Г. Ф. Охрана труда: Уч. пособие. – М.: Высш. шк., 1985. – 319 с.
8. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. – К.: Основа, 1998. – 240 с.
9.Долин П. А. Основи техники безопасности в злектроустановках. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 376 с.
10.Жидецкий В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. – Львів: Афіша, 2000. – 176с.
11.Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. – Вид. 3-є, доп. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.
12.Законодавство України про охорону праці. У 4-х томах. – К.: Основа, 1995.
13.Климов Е. А. Введение в психологию труда: Учебник для ВУЗов. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. – 350 с.
14.Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / За ред. Вакуленка В. М., Товстенка О. П. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 1040 с.
15.Козьяков А. Ф., Морозова Л. Л. Охрана труда в машиностроении: Учеб. для учащихся сред. спец. учеб. заведений. – М.: Машиностроение, 1990. – 256 с.
16.Купчик М. П., Гандзюк М. П., Степанець І. Ф. та ін. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – 416 с.
17.Людина і праця. Довідник з правових питань / Укл.: Козінцев І. П.,
Савенко Л. А. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 336 с.
18.Міжнародне законодавство про охорону праці. У 3-х томах. – К.: Основа, 1997. .
19.Новак С. М., Логвинец А. С. Зашита от вибрации и шума в строительстве:
Справочник. – К.: Будівельник, 1990. – 184 с.
20.Науково-практичний коментар до Закону України „Про охорону праці". – К.: Основа, 1997.–328 с.
21.Охорона праці в Україні. Нормативна база / Роїна О.М. – К.: КНТ, 2007. – 548 с.
22.Охрана труда в машиностроении / Подред. Юдина Е. А., Белова С. В. –
М.: Машиностроение, 1983. – 432 с.
23.Охрана труда в злектроустановках / Под ред. 5. А. Князевского. – М.:Знергоатомиздат, 1985.–376с. .
24.Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. У 4-х томах. –
К.: Основа, 1997–1998.
25.Правила пожежної безпеки в Україні. – К.: Укрархбудінформ, 1995.– 195с.
26.Прокофьев Ф. Й. Охрана труда в геодезии и картографии. – М.: Недра, 1987.– 292с.
27.Рожков А. П. Пожежна безпека на виробництві. – К., 1997. – 448 с.
28. Сабарно Р. В., Степанов А. Г. й др. Электробезопасность на
промышленных предприятиях – К.: Техніка, 1985.–288с.
29.Сериков Я.А., Болотских О.Н. Охрана труда / Уч. пособие для дистанционной формы образования в рамках международного европейского проекта Tempus-Tacis CD JEP – 24150 - 2003 «HUREMA». Харьков, 2006. – 120 с.
30.Справочная книга по охране труда в машиностроении / Под общ. ред.
Русака О. Н. – Л.: Машиностроение, 1989. – 541 с.
31.Справочная книга по светотехнике / Под ред. Айзенберга Ю. Б. – М.:
Энергбатомиздат, 1983. – 472 с.
32.Сулейманов М. М.,, Вечхайзер Л. Я. Шум и вибрация в нефтяной
промышленности: Справ. пособ – М.: Недра, 1990. – 160 с.
33.Сулла М. Б. Охрана труда: Пособие для студентов. – М.: Просвещение,
1989. – 272с.
34.Ткачук К. Н., Иванчук Д. Ф. и др. Справочник по охране труда на
промышленном предприятии – К.: Техніка, 1991. – 285 с.
35.Трахтенберг І. М., Коршун М. М., Чебанова О. В. Гігієна праці та
виробнича санітарія. – К., 1997. – 464с.
36. Чижевский Й. М., Куликов Г. Б., Сидорин Ю. А. Охрана труда
в полиграфии. – М.: Книга, 1988. – 320 с.
37.Щербаков А. С., Никитин Л. Й., Бобков Н. Г. Охрана труда в лесной и деревообрабатывающей промышленности:. – М.: Лесн. про-сть, 1990. – 432 с.
38.Кушелев В.П. Основы техники безопасности на предприятиях химической промышленности. – М.: Химия, 1992.
39.Кобевник В.Ф. Охрана труда. – К.: Вища школа, 1990.
40.Энциклопедия по безопасности и гигиене труда: Пер. с англ. / Под ред.
Бирюкова А. П. – М.: Профиздат, 1985. – Т. 1. – 694 с.