Особливості функціонально-вартісного

Аналізу

У самостійний вид за формою досліджуваних економічних відносин виділяють функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Його суть полягає у комплексному дослідженні функцій об'єкта (про­дукції, технологічних процесів, виробничих і інших систем) з ме­тою мінімізації затрат на стадіях його проектування, виробництва й експлуатації при збереженні чи підвищенні використання ним своїх функцій і збільшення його корисності для споживачів.

Конкретними частковими цілями ФВА можуть бути: підви­щення якості продукції робіт, послуг; зниження витрат на проекту­вання, виробництво й експлуатацію продукції, підвищення конку­рентоспроможності продукції; достовірне прогнозування розвитку об^єктів техніки і технології виробництва та систем управління; зниження матеріаломісткості та трудомісткості продукції (робіт, послуг); підвищення економічності виробництва та ін.

Методика ФВА грунтується на вивченні функцій об'єкта і витрат на їх виконання. Вонараховують те, що під час проведення аналізу треба абстрагуватись від цього розв'язку виконання Функцій об'єктом і зосередитись на його абстрактних функціях, які вимагають мінімальних витрат для їх виконання.

Всі витрати поділяють на:

Є.В. Мних. Економічний аналіз

а) функціонально необхідні, без яких неможливо обійтись
при створені й експлуатації аналізованого об"єкта;

б) надлишкові, зайві, необов'язкові для виконання
об'єктів необхідних функцій.

Відповідно до цього будь-який об'єкт має резерви свого вдосконалення. Найзначніше джерело резервів:

' невідповідність вимог до об'єкта стосовно його фактичних

функціональних показників у реальних умовах експлуа­тації; і неефективне використання науково-технічної інформації,

недооцінка впливу економічних факторів; -і погана обізнаність проектувальників з маркетингом; >■ недоліки організації виробництва, праці та ін.

Повний цикл проведення ФВА охоплює декілька етапів.

На підготовчому етапі, головне призначення якого поля­гає в організаційному забезпеченні та проведенні ФВА, вибира­ють об'єкт, визначають вимоги до нього, їх важливість, визнача­ють цілі аналізу, його програму й організацію.

На інформаційному етапі проводять: підготовку інфор­маційних матеріалів, систематизацію об'єкта і побудову елемент­ної моделі ФВА.

На аналітичному етапі : оцінюють вартісні обмеження на створення об'єкта (ціни, витрати ресурсів та інше), будують структур­ну модель ФВА, проводять функціональний, вартісний, генетичний і параметричний аналіз структурної моделі, будують функціонально-ідеальну модель, формують задачі з реалізації цієї моделі; формують пропозиції щодо виконання об'єктом різних функцій.

На творчому етапі, який передбачає вибір най­доцільніших ехніко-економічних рішень, відбувається: кла­сифікація задач за ступенем складності їх можливого розв'язання; вибір способу розв'язання задач; розв'язання задач декількома варіантами; порівняльний аналіз пропозицій і відбір най-доцільнніших варіантів; формування комплексів взаємопов яза-них пропозицій, побудова варіантів нової структурної моделі.

На дослідницькому етапі - перевіряють ефективність запро­понованих рішень, проводяться: теоретичну й експериментальну перевірку пропозицій; укрупнену оцінку якості виконання функцій

Розділ 2. Види економічного аналізу

за варіантами; визначають відповідність витрат на функції до прий­нятих економічних обмежень; досліджують одержані рішення з ме­тою забезпечення їх впровадження; прогнозують дальший розвиток об'єкта та розширюють сферу отриманих рішень.

На рекомендаційному етапі, завданням якого є прийняття управлінських рішень з реалізації рекомендацій ФВА.проводять: техшко-економічне порівняння альтернативних пропозицій; екс­пертизу запропонованих рішень, комплексну оцінку і кінцевий вибір варіанту побудови об'єкта; оформлення заявок на раціоналізацію та винахідництво, підготовка і затвердження звіту за результатами ФВА.

На етапі впровадження рекомендацій виконують такі ро­боти: координуються діяльність підрозділів і спеціалістів, ведуть авторський нагляд за використанням пропозицій ФВА, прово­дять коректуючі рішення.

Застосування ФВА дає змогу:

а) створювати об'єкти з високорезультативними параметрами;

б) забезпечити прискорене впровадження НТП;

в) забезпечити пропорційний розвиток об'єкта;

г) досягати інтеграції науки та виробництва.

ФСА є самостійною галуззю знань, проте її можна викори­стовувати як метод в економічному аналізі. Він є складовою час­тиною системного аналізу, може бути ефективно реалізований лише при використанні ЕОМ.

Контрольні питання

1. Класифікаційні ознаки видів економічного аналізу.

2. Розкрийте зміст стратегічного аналізу.

3. Виділіть особливості та дайте характеристику
оперативного економічного аналізу.

4. Дайте характеристику зовнішнього і внутрішнього
економічного аналізу.

5. Виділіть та дайте характеристику методів стратегічного
аналізу.

6. Розкрийте зміст та виділіть основні напрями ретроспек­
тивного аналізу.

Є.В. Мних. Економічний аналіз

7. Виділить особливості управлінського і фінансового
аналізу.

8. Дайте характеристику етапів функціонально-вартісного
аналізу.

9. Виділіть особливості макроекономічного і мікроекон-
омічного аналізу.

Розділ 3. Методи економічного аналізу

Розділ 3. Методи економічного аналізу Ключові терміна і поняття

Метод аналізу. Прийоми аналізу. Факторна система. Детер­міновані і стохастичні залежності. Модулювання факторних сис­тем. Адитивні, мультиплікативні, кратні, змішані моделі. Елімі­нування. Ланцюгові підстановки. Пайова участь. Індекси. Динаміч­ні ряди. Сума місць. Двомірне чикалування. Компетентний аналіз. Сітковий графік. Аналітичний граф. Кореляційний і регресивний аналіз. Лінійне програмування. Ключова матриця. Матриця багатокритеріальної оптимізації. Теорія гри. Експертні оцінки. Семикратний пошук. Мозковий читурм. Морфологічний аналіз.

3.1. Метод економічного аналізу та його характеристики

Грунтуючись на загальній теорії наукового пізнання та вра­ховуючи особливість економічної теорії, економічний аналіз як наука має свою специфіку методу дослідження. Під методом економічного аналізу розуміємо науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об^єкта шляхом виявлен­ня і визначення взаємозвязку та зміни його параметрів, кількісного й якісного вимірювання впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну. Метод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі. Характерні ознаки методу економічного аналізутакі: 1. Розкладання та деталізація складних економічних систем. Діалектичний підхід полягає в тому, що будь-яке явище чи процес розглядають як складну систему і в процесі дослідження треба виділити їх елементну будову за цільовими ознаками аналізу та

63 Є.В. Мних. Економічний аналіз

взаємозв'язки цих елементів. Наприклад, процес виробництва роз­глядають у взаємозв'язку використання знарядь праці, предметів праці, живої праці, організації виробництва і праці, управління ними, умов виробництва тощо. Такий поелементний поділ дає змогу глиб­ше пізнати природу будь-якого явища чи процесу, чинники їх зміни та розвитку і, як наслідок, провадити синтез знань про ці системи та формувати організаційно-економічні механізми управління ними.

2. Виявлення та визначення взаємозв'язків елементів дослід­
жуваної системи і причинно-наслідкових зв'язків зміни їх пара­
метрів. Метод аналізу передбачає з'ясуввання типу та характеру
зв'язків, побудову алгоритму факторної залежності і визначення
послідовності оцінок впливу факторів. Найпоширенішим і
доцільним є вираження економічних взаємозв'язків у вигляді ма­
тематичних формул чи математичних моделей. Використання в
аналізі аналітичних моделей дає змогу абстратктно (інфор­
маційно) виразити основні взаємозв'язки, які існують у реальній
господарській системі. Звичайно, не вся сукупність зв'язків може
бути формалізована, але чим більший результат формалізації, тим
об'єктивніші оцінки та висновки. Будь-який взаємозв'язок можна
подати як функціональний. Функція - математична категорія, яка
виражає залежність одних величин від інших. Якщо позначити
досліджуваний результату, а фактори, від яких він залежить - (х_1;
х₂, х₃,..., х_п), то невизначену поки що залежність можна описати як

У =/(х₁,х₂,х₃, ...,х_п).

Дати чітку визначеність аналітичної моделі можна на підставі таких досліджень:

• визначення конкретних факторів, які достатньо корелюють-
ся у функціональному зв'язку. їх сукупність і ступінь агре-
гованості залежать від глибини аналітичного дослідження;

• визначення алгоритму функціональної залежності та
виділення кількісних і якісних факторів впливу.

3. Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну пара­
метрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у
зміні загального результату їх сукупної дії. Цей процес залежить
від того, наскільки правильно визначений алгоритм зв'язку і від
коректності проведенихобчислень. Вичерпність і точність
аналітичних результатів перевіряють за критерієм балансової уз-

Розділ 3. Методи економічного аналізу

годженості (сума часткових результатів впливу окремих факторів дорівнює результату їх сумарної дії).

4. Оцінка аналітичних результатів та обгрунтування вис­новків за цільовою функцією дослідження. Для узагальнення важ­ливим є досягнення об'єктивності оцінок.

Для вибору способів дослідження економічних явищ і про­цесів важливим є визначення характеру функціональної залеж­ності. Всю сукупність функціональних зв'язків можна поділити на детерміновані та стохастичні. Детерміновані зв'язки - це про­порційні залежності між двома чи більше параметрами аналітич­ної моделі, коли певному значенню фактора відповідає адекватне значення аналізованого параметра. Стохастичні зв'язки - це складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли то­му самому значенню фактора може відповідати декілька значень результатного параметра, тобто відповідний ступінь впливу вияв­ляється у певному співвідношенні одного фактора з іншими.

Економічний аналіз - це насамперед факторний аналіз, який передбачає перехід від результатного параметра до його кінцевої факторної системи і навпаки, розкриття повного набору корельоьа-них факторів та їх кількісне й якісне вимірювання. При прямому факторному аналізі виявляються окремі фактори впливу на резуль­тативний параметр, визначають форму функціонального зв'язку та ступінь впливу факторів. У випадку прямого детермінованого фак­торного аналізу вихідні дані для аналізу подають у формі конкрет­них значень, а результати отримують точні й однозначні. При пря­мому стохастичному факторному аналізі вихідні дані подають вибіркою, а результати отримують з певною ймовірністю. Розвиток задач стохастичного факторного аналізу вимагає вибору достатньо корельованих факторів, добору виду регресії, яка б найкраще відоб­ражала зв'язок досліджуваного параметра з набором факторів, та визначення методу вимірювання зв'язку.

В економічному аналізі виникають задачі інтеграції багать­ох економічних характеристик в єдине ціле, тобто потрібно побу­дувати функцію, яка містить основні якості всіх параметрів-аргу-ментів, тобто виникають задачі, обернені до задач прямого фак­торного аналізу. Ці задачі також можуть бути детермінованими та стохастичними, наприклад, задача комплексної оцінки резуль-

.V'¹'

Є.В. Мних. Економічний аналіз

татів господарської діяльності, задача аналізу економічної ефек­тивності інновацій тощо.

З метою дослідження причинно-наслідкових зв'язків прово­дять логіко-інформаційне моделювання економічних явищ і про­цесів. Це дає змогу отримати чітке уявлення про досліджуваний об'єкт, кількісно описати, дати якісну характеристику його внутрішньої структури та зовнішніх зв'язків. Процес моделювання полягає у розробленні економіко-математичної конструкції дослід­жуваного обєкта на підставі визначення й опису його суттєвих ха­рактеристик (логічно, графічно, алгоритмами функцій і рівнянь), теоретичного аналізу моделі та їх порівняння з об^єктом, що реаль­но функціонує. Цей процес умовно поділяють на три етапи. Пер­ший етап - аналіз теоретичних закономірностей, властивих досліджуваному об'єкту, та емпіричних даних про його структуру й особливості. Для цього етапу характерне формування кінцевої ме­ти побудови моделі та вибір критерію порівняння рішень. Другий етап - вибір найраціональніший. метод розв'язку аналітичної за­дачі. Найкраща модель та, яка дає змогу отримати най-раціональніше розв'язання та точніші економічні оцінки. Третій етап моделювання - всебічний аналіз результатів, одержаних при дослідженні економічних явищ і процесів. Критерієм достовірності та якості моделей є практична дієвість висновків і пропозицій.

Моделювання факторних систем грунтується на основних критеріях виділення факторів як елементів цих систем: причин­ності, достатньої специфіки, самостійності існування, облікової можливості. Для формалізації аналітичної моделі вони повинні мати кількісне вираження.

При моделюванні детермінованих функціональних зв^чязків в економічному аналізі виділяють такі види моделей.

1. Адитивні моделі, які можна виразити алгоритмом

Прикладами таких моделей є зведені витрати на вироб­ництво за сумою елементів цих витрат, баланс продажу продукції, баланс робочого часу робітника.

2. Мультиплікативні моделі, які виражаються алгоритмом

Розділ 3. Методи економічного аналізу

Сукупність методів, прийомів і окремих способів, які виз­начають алгоритм розв'язку аналітичної задачі чи їх комплексу, називають методикою економічного аналізу. Визначення методи­ки аналізу складний науково-пізнавальний процес, який назива­ють методологією економічного аналізу. Ці проблеми розгля­даємо в окремому розділі.