Інформація щодо стану двосторонніх переговорів з країнами, які вступають до СОТ
Набуття членства в СОТ дало змогу нашій державі не тільки стати повноцінним гравцем на світовому ринку, а й взяти участь у формуванні якісно нових параметрів світової торгівлі на найближчі роки.
Для забезпечення реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів, формування режиму найбільшого сприяння для товарів і послуг на зовнішніх ринках Україна, у травні 2008 року, приєдналась до робочих груп таких країн: Азербайджан, Алжир, Андорра, Афганістан, Багамські Острови, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Бутан, Ємен, Іран, Ірак, Казахстан, Коморські Острови, Лаос, Ліберія, Ліван, Лівія, Сан-Томе і Принсіпі, Самоа, Сейшельські Острови, Сербія, Судан, Таджикистан, Чорногорія, Російська Федерація, Узбекистан, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія.
В даний час Україна є членом 25 робочих груп щодо вступу нових членів до СОТ. Зазначені переговори спрямовані на покращення доступу до ринків товарів країн-кандидатів шляхом зменшення їх ставок ввізного мита, забезпечення реалізації інтересів вітчизняних виробників, збільшення експорту товарів та послуг тощо.
У 2011 році підписано двосторонній протокол щодо доступу до ринку товарів між Україною та Самоа та двосторонній протокол щодо доступу до ринку товарів та послуг між Україною та Чорногорією. Також завершено роботу делегації України у Робочій групі з розгляду заявки Російської Федерації про вступ до СОТ, щодо якої Україна брала участь у низці засідань та консультацій країн − членів, серед іншого, в частині санітарного і фітосанітарного регулювання та надавала свої пропозиції до тексту зобов’язань РФ у зазначеній сфері.
У 2012 році закінчено двосторонні переговори з Лаосом. Після завершення відповідних внутрішньодержавних процедур сторони підпишуть двосторонній протокол стосовно доступу до ринків товарів в рамках вступу Лаосу до СОТ. Підписаний протокол стане частиною загального пакету документів та домовленостей між Лаосом та країнами-членами СОТ, що має бути схвалений Генеральною радою СОТ.
8 грудня 2010 р. Європейська Комісія ухвалила Стратегію ЄС для Дунайського регіону (СДР) відповідно до звернення країн-членів ЄС.
З урахуванням схвалення у лютому ц.р. відповідної резолюції Європейського Парламенту Дунайська стратегія була затверджена Радою ЄС 24 червня ц.р.
Дунайська стратегія є політичним документом, який дає державам Придунав’я (членам і нечленам ЄС) та інституціям ЄС орієнтири для забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.
В географічному плані Стратегія охоплює 14 держав:
- країни Євросоюзу - Німеччина (Баден-Вюртенберг, Баварія), Австрія, Словацька Республіка, Чеська Республіка, Угорщина, Словенія, Румунія та Болгарія;
- країни, які не входять в Євросоюз - Хорватія, Сербія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.
Важливою частиною Стратегії є План дій, який передбачає 11 пріоритетних напрямів, у рамках яких має розвиватися практична робота. 3 лютого 2011 року Єврокомісар ЄС з питань регіональної політики Й.Хан оголосив перелік країн-координаторів згаданих пріоритетних напрямів СДР, а також було визначено базові параметри досягнення ключових цілей:
1) поліпшення ситуації у транспортній сфері та розвиток єдиного транспортного комплексу:
1а) внутрішнє судноплавство (координатор - Австрія);
1б) автомобільний, залізничний транспорт та авіаційне сполучення (Словенія);
До 2020 року має бути забезпечено навігацію на Дунаї протягом 300 днів на рік.
До 2020 року тоннаж вантажів, які перевозяться річковим шляхом має бути збільшений на 20 % у порівнянні з 2010 роком.
До 2030 забезпечити залізничне сполучення між усіма столицями країн регіону року (орієнтовна швидкість потягів 120 км/год).
2) розвиток сталої енергетики (Угорщина);
Зменшення викидів парникових газів на 20 % у порівнянні з 1990 роком.
Збільшення використання енергії з відновлювальних джерел на 20 % у порівнянні з 1990 роком.
Наближення до 20 % збільшення енергоефективності у порівнянні з 1990 роком.
3) сприяння розвитку культури та туризму, контактам між людьми (Болгарія);
До 2020 року збільшити чисельність туристів до регіону на 50 % у порівнянні з 2010 роком.
До 2020 року збільшити круїзний туризм на 50 % у порівнянні з 2010 роком.
4) відновлення та підтримка належної якості води (Угорщина);
До 2020 року зменшення забруднення поживними відходами на 20 % у порівнянні з 2010 роком.
До 2020 року зменшення забруднення органічними речовинами на 20 % у порівнянні з 2010 роком
До 2020 року 80 % житлових ареалів басейну мають бути пов’язані з системою очистки.
До 2020 року 80 % водних ресурсів Дунаю мають бути принадними для купання.
5) моніторинг екологічних ризиків (Угорщина);
авершити розробку та ухвалити до 2013 року План розвитку Дунаю.
До 2020 року зменшити ризики повенів на 25 %.
6) збереження біорозмаїття, заповідників, якості повітря та земель (Німеччина - Баварія);
До 2020 року збільшити території національних заповідників на 20 % у порівнянні з 2010 р..
Збільшити різноманіття видів риби на 50 %.
7) розвиток інформаційного суспільства шляхом впровадження інформаційних технологій, наукових досліджень та поліпшення системи освіти (Словаччина);
До 2020 року збільшити загальних обсяг державних та приватних інвестицій у сферу дослідження та технічного розвитку на 50 %.
До 2013 року забезпечити 80 % впровадження широкополосного доступу до мережі Інтернет.
8) підтримка конкурентоспроможності підприємств (Німеччина – Баден-Вюртемберг);
До 2020 року збільшити внутрішню торгівлю на 50 % у порівнянні з 2010 роком.
Збільшити на 50 % кількість патентів, що видаються.
9) інвестиції в освіту та перепідготовку (Австрія);
До 2020 року забезпечити отримання 30 % молодих людей віком до 30-34 років повної вищої освіти.
До 2020 року збільшити в 2 рази рівень доходів населення.
10) підвищення інституційної спроможності та адміністративної взаємодії (Австрія - Відень);
До 2020 року скоротити до 4 тижнів термін здійснення необхідних процедур для започаткування бізнесу.
11) взаємодія у подоланні викликів у сфері безпеки та боротьба з організованою злочинністю (Німеччина)
До 2015 року мати ефективну систему обміну інформацією (ДНК включно) між 14 країнами регіону.
До 2015 року впровадити ефективну взаємодію правоохоронних органів з метою боротьби з організованою злочинністю.