Вихідні дані для розрахунку норми штучно-калькуляційного часу на шліфувальну операцію
Шліфування є основним методом чистової обробки зовнішніх циліндричних поверхонь.Розрізняють такі види шліфування:
а) обдирне;
б) точне, яке може бути попереднім і чистовим;
в) тонке.
Обдирне шліфування застосовується замість попередньої обробки різанням лезовим інструментом. Найбільш поширеним є звичайне тонке шліфування, яке дає можливість отримати вищий ступінь точності обробки,
Тонке шліфування здійснюється м’яким дрібнозернистим шліфувальним кругом при великій швидкості його обертання (більш 40 м/сек) при малій швидкості обертання оброблюваної деталі (до 10 м/хв.) і малій глибині різання (до 5 мм); шліфування супроводжується посиленим охолодженням оброблюваної деталі.
Шліфування зовнішніх циліндричних і конічних поверхонь («кругле» шліфування) виконують на круглошліфувальних верстатах, причому оброблювана деталь може бути встановлена в центрах верстата, цанзі, патроні або в спеціальному пристосуванні. Швидкість обертання деталі при шліфуванні залежно від її діаметру становить від 10 до 50 м/хв.; швидкість шліфувального кола складає зазвичай у багатьох верстатів 30 м/сек, а при використанні міцніших кругів досягає 50 м/сек. Повздовжня подача і глибина різання варіюються залежно від способів шліфування.
Розрізняють два способи круглого шліфування:
а) шліфування з повздовжньою подачею;
б) шліфування з поперечною подачею (спосіб врізання).
Перший спосіб полягає в тому, що в процесі шліфування оброблювана деталь здійснює повздовжні рухи поперемінно в обидві сторони; поперечна подача шліфувального круга проводиться після закінчення кожного повздовжнього руху (ходу). При попередньому шліфуванні повздовжня подача зазвичай складає 0,5-0,8 висоти круга на один оберт деталі, при остаточному – 0,2-0,5 висоти круга; глибина різання – 0,005-0,02 мм на кожен прохід. Цей спосіб є найбільш поширеним і зручним для шліфування валів.
Другий спосіб – шліфування з поперечною подачею, або спосіб врізання. При цьому способі шліфування проводиться широким кругом відразу по всій довжині шліфованої поверхні деталі. Шліфувальному кругу повідомляється поперечна подача у напрямку до центрової лінії деталі. Висота круга вибирається дещо більше, ніж довжина шліфованої поверхні деталі. Цей спосіб найбільш продуктивний і широко застосовується в масовому і багатосерійному виробництві.
Безцентрове шліфування
При безцентровому шліфуванні деталь не закріплюється в центрах, як на круглошліфувальних верстатах, а вільно (без кріплення) розташовується між двома шліфувальними колами,з яких один більшого діаметра і є тим що шліфує, а друге коло – меншого діаметру – ведуче коло, яке обертає деталь і повідомляє їй повздовжню подачу. Шліфувальне коло обертається з коловою швидкістю 30-35 м/сек, ведене коло має швидкість 20-30 м/хв. Оброблювана деталь підтримується опорою зі скосом, що має форму ножа. Завдяки скосу, направленому у бік ведучого кола, деталь притискається до нього.
Опора встановлюється таким чином, щоб центрова вісь оброблюваної деталі знаходилася вище лінії центрів кіл.
На бесцентрово-шліфувальних верстатах можна шліфувати деталі, що мають форму тіл обертання з циліндричними, конічними і фасонними поверхнями.
Безцентрове шліфування може проводитися двома способами. Вибір того або іншого способу залежить від форми оброблюваної деталі.
1-й спосіб – спосіб повздовжньої подачі (наскрізне шліфування «на прохід»);
2-й спосіб – поперечної подачі (врізання ).
Шліфування способом повздовжньої подачі застосовують для шліфування валів, втулок, поршньових пальців, поршнів і інших деталей циліндричної форми (без буртиків); шліфована деталь поступає з одного боку верстата, а виходить – з іншого. Для здійснення цього руху (наскрізної подачі) ведуче коло встановлюється під кутом нахилу α = 1 - 5° до вісі кола.
Шліфування способом поперечної подачі (способом врізання) здійснюється поперечною подачею ведучого кола по напряму до шліфувального кола. Перед цим деталь встановлюється на опору зверху або збоку. Після закінчення шліфування деталі, коли досягнутий необхідний розмір, ведуче коло відводиться, деталь знімається і закладається нова.
Вихідними даними для розрахунку норми штучно-калькуляційного часу є:
1 Відомості про деталь, яка буде оброблятись:
- довжина та розмір поверхні, яка шліфується;
- вага деталі;
- матеріал деталі.
2 Обладнання, що використовується для обробки.
3 Партія випуску виробів (nвип).
4 Відомості про розміри ріжучого інструменту (ширина).
5 Відомості про вимірювальний інструмент.