Світове господарство та особливості його розвитку
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
До виконання практичних занять студентів
з дисципліни: | Міжнародні економічні відносини |
для студентів: | __3__ курсу |
напряму підготовки: | 6.030601 «Менеджмент» |
за професійним спрямуванням: | «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» |
галузі знань: | 0306 – менеджмент і адміністрування |
факультету: | міжнародних економічних відносин, управління і бізнесу |
Херсон – 2016 р.
|
Укладач: ас. Федорова Н.Є., ст. викл. Плющик І.А.
Кількість сторінок: с.
Рецензент: д.е.н., проф. Фомішина В.М.
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
зовнішньоекономічної діяльності
Протокол №від « »20___ р.
Завідувач кафедри: _______ д.е.н., проф. В.М. Фомішина
ВСТУП
Метою викладання навчальної дисципліни «Міжнародні економічні відносини» є формування у майбутніх менеджерів системи спеціальних знань з проблем та перспектив розвитку міжнародних економічних відносин (МЕВ) для фундаментальної та спеціальної освіти, практичної діяльності за фахом.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Міжнародні економічні відносини» є:
- розуміння сутності МЕВ, їх еволюції, чинників та рівнів розвитку;
- засвоєння категоріального апарату, що застосовується для аналізу процесів та явищ сучасного світового економічного розвитку;
- знати форми МЕВ, особливості розвитку інтеграційних процесів та діяльності міжнародних економічних організацій;
- вміти творчо аналізувати стан і тенденції розвитку системи МЕВ, визначати проблеми і перспективи їх розвитку.
Результатом вивчення дисципліни є:
- формування цілісного уявлення про процеси, які характеризують міжнародний рівень національних економік,
- оволодіння новітніми підходами щодо оцінки еволюційного характеру розвитку системи МЕВ,
- оволодіння культурою сучасного економічного мислення;
- формування у студенів навичок і вмінь щодо використання набутих знань для самостійного аналізу світогосподарських процесів;
- уміння визначати показники обсягів, динаміки, результативності та ефективності міжнародних торговельних, інвестиційних, валютно-фінансових відносин на різних рівнях господарювання;
- засвоєння методичних підходів до оцінки поточного стану та прогнозування тенденцій розвитку основних форм МЕВ;
- уміння використовувати емпіричний та статистичний аналіз стану міжнародного середовища для обґрунтування стратегій ЗЕД на рівні окремих підприємств;
- володіння методиками проведення порівняльного аналізу щодо загроз та переваг для вітчизняних підприємств при виході на різні сегменти міжнародних товарних, фінансових, валютних ринків.
Дисципліна «Міжнародні економічні відносини» вивчається на базі дисципліни «Соціально-економічне прогнозування світових ринків» та закладає фундамент для вивчення дисципліни «Міжнародні економічні організації».
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється на основі виконання всіх видів навчальної роботи без порушення встановлених термінів. Підсумковий контроль знань – екзамен.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1:
ПРЕДМЕНТ ТА ЗАВДАННЯ ДИСИЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ»
Мета заняття – розглянути міжнародні економічні відносини як економічну категорію, їх сутність, значення та передумови розвитку; визначити предмет, рівні розвитку та форми МЕВ.
Структура заняття:
1. Вибіркове опитування згідно запропонованих питань.
2. Тестування за темою.
3. Виконання практичних завдань.
Питання, що підлягають обов’язковому розгляду:
1. Предмет вивчення дисципліни.
2. МЕВ як економічна категорія. Сутність МЕВ, їх значення, об’єктивна основа і передумови розвитку.
3. Рівні розвитку МЕВ: функціональний, економічний, територіальний, за суб’єктами діяльності.
4. Види та форми МЕВ, їх взаємозв’язок.
Приклад практичних завдань до практичного заняття № 1
1.1. Розв’яжіть криптограму.
1. | |||||||||||||||||||||||
2. | |||||||||||||||||||||||
3. | |||||||||||||||||||||||
4. | |||||||||||||||||||||||
5. | |||||||||||||||||||||||
6. | |||||||||||||||||||||||
7. |
1. Надання країною іншій країні пільгового режиму співробітництва.
2. Кожна країна має право на однакові умов в МЕВ, відсутність дискримінації.
3. Кожна країна має право на отриманні взаємних переваг від участі у МЕВ. 4. Виключає можливість застосування тиску, різних економічних санкцій, введення обмежень.
5. Передбачає спільну працю с метою розвитку держав-учасниць МЕВ.
6. Держави-учасниці МЕВ мають сприяти подальшому розвитку МЕВ.
7. Передбачає право держав на мирне розв’язання суперечок.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2:
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ
Мета заняття – розглянути сутність, елементи, суб’єкти, фактори і головні тенденції розвитку світового господарства (СГ), його якісний і кількісний аспекти розвитку; нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу; типологізацію країн – суб’єктів СГ.
Ключові поняття:світовий ринок,світове господарство, підсистеми світового господарства, міжнародний поділ праці, міжнародна спеціалізація, міжнародне виробниче кооперування, єдиний світогосподарський простір, відкритість економіки, торгові (торгуючі) товари, неторгові (неторгуючі) товари, міжнародна економіка, валовий світовий продукт, національний дохід, чистий внутрішній продукт, валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, високорозвинені країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою.
Структура заняття:
1. Вибіркове опитування згідно запропонованих питань.
2. Розв’язання задач.
3. Підготовка доповіді згідно запропонованих тем.
Питання, що підлягають обов’язковому розгляду:
1. Світове господарство (СГ): сутність, елементи і суб’єкти, фактори розвитку.
2. Якісний і кількісний аспекти розвитку СГ.
3. Головні тенденції формування СГ, рівні і цикли його розвитку.
4. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу.
5. Типологізація країн – суб’єктів СГ.
6. Соціально-економічний принцип систематизації країн світу.
7. Теми для доповіді:
7.1. Проблема ліквідації економічної відсталості і неоколоніальної залежності країн, що розвиваються.
7.2. Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) як концепція перебудови МЕВ.
7.3. Нові індустріальні країни. Країни з перехідною економікою: умови формування, моделі розвитку.
7.4. «Вашингтонський консенсус».
7.5. «Шокова терапія».
7.6. Проблеми інтеграції країн з перехідною економікою у світове ринкове господарство.
Приклад практичних завдань до практичного заняття № 2
2.1. Іноземна фірма реставрує площу Ринок у Львові. Які товари, що використовує фірма, можуть вважатися торговими, а які неторговими?
2.2. Розрахуйте та порівняйте основні показники залучення української та казахської економік до світової економіки та міжнародних економічних відносин у 2015 році згідно даних, наведених у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Показник | Казахстан | 2015 рік |
Експорт товарів, млн. дол. США | 46 200 | 35 428 |
Імпорт товарів, млн. дол. США | 33 600 | 38 737 |
Кількість емігрантів, млн. чол. | 3,53 | 0,519 |
Кількість іммігрантів, млн. чол. | 3,56 | 0,53 |
Середньорічна чисельність населення країни, млн. чол. | 17,976 | 42,76 |
Прямі іноземні інвестиції, млн. дол. США | 11 100 | 43 371,4 |
Зовнішній борг, млн. дол. США | 155 239 | 117 358 |
Валовий внутрішній продукт, млн. дол. США | 188 748 | 90 615 |
Алгоритм розв’язання:
Показники долучення національної економіки до світової та МЕВ
Індикатори залучення до міжнародної торгівлі:
• експортна квота:
Ек = (Е/ВВП)*100, (2.1)
де Ек— експортна квота;
Е — обсяг експорту.
• імпортна квота:
Ік = (І/ВВП)*100, (2.2)
де Ік — імпортна квота;
І — обсяг імпорту.
Комбінація експортної та імпортної квоти дає уявлення про масштаби зв'язку окремих національних економік із світовим господарством.
Показником відкритості слугує також інтенсивність міграції, яка визначається співставленням кількості мігрантів з чисельністю населення країни. В цьому разі розраховується коефіцієнт еміграції (Ке), імміграції (Кі) та міграційного обороту (Кт):
Ке= Мі/Р*1000, (2.3)
Кi= Мj/Р*1000, (2.4)
Кm= (Мі + Мj)/Р*1000, (2.5)
де Р — середньорічна чисельність населення країни,
Мі — кількість емігрантів,
Мj — кількість іммігрантів.
Коефіцієнти міграції звичайно обчислюються у проміле (‰).
Різниця між кількістю іммігрантів і кількістю емігрантів (Мj-Мi) становить міграційне сальдо країни; воно може бути позитивним або від'ємним.
На відкритість економіки вказує й участь економіки країни в міжнародному русі капіталу. Індикатори залучення національної економіки до міжнародної інвестиційної діяльності:
• Роль іноземного капіталу (передусім ПІІ) в економіці країни визначається його часткою у загальній сумі капіталовкладень в країні (включаючи вкладення резидентів):
Чік=Із/ВВП*100, (2.6)
де Із — іноземні інвестиції.
• частка прямих іноземних інвестицій на душу населення в країні:
ЧПІІ на душу населення = Із/Р (2.7)
Індикатори залучення національної економіки до міжнародних кредитно-фінансових відносин:
• частка зовнішнього боргу в ВВП:
Чзб=ЗБ/ВВП; (2.8)
• частка зовнішнього боргу на душу населення:
Чзб на душу населення=ЗБ/Р (2.9)
2.3. Обґрунтувати наявність взаємозв’язків та взаємозалежності між структурними елементами світового господарства. Навести приклади.
2.4. Дані про соціально-економічний розвиток країни (млрд. дол.)
Кінцеві споживчі витрати = 1 758.
Предмети споживання тривалого використання = 863.
Валові капіталовкладення = 247.
Рентні платежі = 255.
Доходи фірм і корпорацій = 7 458.
Державні витрати на заробітну плату службовцям = 4 158.
Витрати держави на закупівлю товарів та послуг = 3 266.
Сальдо експорту та імпорту = -2 277.
Розрахувати ВВП за витратами.
2.5. Соціально-економічний розвиток країни характеризується такими даними (млрд. дол.)
Валовий внутрішній продукт = 3 045.
Валовий національний продукт = 3 413.
Трансферти за кордон = 25.
Амортизація основного капіталу = 478.
Національний дохід = 1 798.
Трансферти з-за кордону = 37.
Розрахувати: валовий національний дохід; чистий факторний дохід;
чистий внутрішній продукт; непрямі податки.
2.6. Соціально-економічний розвиток країни характеризується такими даними (млрд. дол.):
Прибутки некорпоративних підприємств = 2 248.
Валові капіталовкладення = 2 214.
Рентні платежі = 412.
Прибутки фірм і корпорацій = 3 569.
Сальдо експорту та імпорту = -1 125.
Заробітна плата найманих робітників = 2 777.
Амортизаційні відрахування = 521.
Непрямі податки = 201.
Предмети тривалого вжитку = 3 603.
Державні субсидії = 178.
Розрахувати ВВП за доходами.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3: