Використані скорочення
В.О.Михайлюк, В.А.Дубінін, В.І.Ізотов
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи за темою:
«Визначення ступеня ризику небезпеки ОЕ»
Миколаїв 2012
УДК 351.86.614.8
Михайлюк В.О., Дубінін В.А., Ізотов В.І. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи за темою: «Визначення ступеня ризику небезпеки ОЕ». – Миколаїв: НУК, 2011. – 51 с.
Кафедра безпеки життєдіяльності та цивільного захисту
Методичні вказівки призначенні для студентів внзів, які вивчають дисципліни «Безпека життєдіяльності» та «Цивільний захист», за всіма спеціальностями, а також для викладачів цих дисциплін.
Рецензент: канд. хім. наук, доцент Кулалаєва Н.В.
© Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова, 2012 рік
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи за темою:
«Визначення ступеня ризику небезпеки ОЕ»
Миколаїв 2012
Використані скорочення
АЕС – атомна електростанція
АКСЛ – аварії, катастрофи, стихійні лиха
АТО – адміністративно територіальна одиниця
БЖД – безпека життєдіяльності
ВБ – верхній б’єф
ВВЕР – водноводяний реактор
ВНЗ – вищій навчальний заклад
ГЕС –гідроелектростанція
ГТС – гідротехнічна споруда
ДЕС – дизель-електростанція
НБ – нижній б’єф
НС – надзвичайна ситуація
ОЕ – об’єкт економіки
ПНО – потенційно небезпечний об’єкт
ПРВ – пожежа, яка регулюється вентиляцією
ПРН – пожежа, яка регулюється навантаженням
РБМК – реактор великої потужності, канальний
РНО – радіаційно небезпечний об’єкт
РЗ – радіаційне забруднення
РЗМ – радіоактивне забруднення місцевості
РВР – ремонтно-відновлювальні роботи
РО – радіаційна обстановка
РР – радіоактивна речовина
УХ – ударна хвиля
ЦЗ – цивільний захист
Вступ
Найбільші стихійні лиха і промислові катастрофи XX століття заподіяли шкоду здоров'ю більш мільярду людей населення Землі. З них на виробництві загинуло п'ять мільйонів і травмовано майже двісті. Руйнівні наслідки окремих техногенних аварій часом порівнянні з наслідками тяжких стихійних та соціальних лих. Визначальним фактором у підтриманні безпечної життєдіяльності населення, котрий суттєво впливає на країну, є її економічний стан. Головною складовою економічного потенціалу держави є об’єкти економіки (ОЕ), їхнє стійке функціонування. У зв'язку з цим виникає необхідність запроваджувати відповідні заходи з забезпечення і підвищення стійкості роботи ОЕ та захисту їхнього виробничого персоналу.
Для забезпечення стійкого функціонування ОЕ сьогодення потребує реалізації двох напрямків :
- недопущення випадкових шкідливих викидів енергії та речовини у життєве середовище і зменшення безупинних їхніх викидів;
- відмовлення або максимально можливе скорочення енергоємності та токсичності технологічних процесів, які там застосовуються.
Відповідно до першого напрямку, зауважимо, що його втілення сприяє усуненню або максимальному можливому зменшенню можливого для ОЕ техногенного ризику. Реалізація цього заходу одночасно впливає на запобігання помилкових дій персоналу, не допущення відмов устаткування, яке він використовує, а також виключення несприятливих зовнішніх впливів на людей, техніку і навколишнє середовище.
Другий напрямок зберігає такий ризик, але при цьому не недопускається значне забруднення природного середовища шкідливими викидами. Отже, доцільно вибирати таку технологію робіт на ОЕ, яка враховувала б й імовірність появи зазначених передумов і передбачала б заходи щодо зниження збитку від можливих небезпечних подій. Тому, необхідно не тільки прагнути виключати окремі передумови НС, але й готуватися до вживання заходів на випадок їхньої появи.