Характеристика податкового регулювання та його принципів. Інструменти податкового регулювання.

Визначення менеджменту і податкового менеджменту. Функції, об’єкт результат, правова база, структура і завдання державного податкового менеджменту. Сутність відносин між суб’єктами податкового менеджменту.

Менеджмент – це сукупність прийомів та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт для досягнення певного результату. Податковий менеджмент– це сукупність принципів, прийомів, засобів, форм та методів організації податкових платежів.

До функцій державного податкового менеджменту належить:

- планування податкової системи;

- організація податкової системи;

- контроль податкової системи;

- регулювання податковоїсистеми;

- стимулювання суб’єктів господарювання.

Складовими державного податкового менеджменту є:

1. Податкове прогнозування і планування - це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави в процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту, які проявляються через визначення обсягу податкових надходжень, оцінку господарсько-відтворювальних операцій за звітний період, оцінку перспектив господарського розвитку, нормативне оформлення податкової роботи тощо.

2. Податкове регулювання – це сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення у бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування.

3. Податковий контроль - це контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю надходження податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди від юридичних та фізичних осіб.

Об'єктомдержавного податкового менеджменту є податкова система держави.

Правове забезпечення полягає в розробці та прийнятті нор­мативних актів, що регулюють суспільні відносини у сфері оподаткування, сукупність яких становить податкове право.

Метою державного податкового менеджменту є забезпечення створен­ня та функціонування оптимальної податкової системи.

Виходячи із зазначених принципів та мети державного по­даткового менеджменту, до його завдань слід віднести:

-розробку та впровадження нормативних актів у сфері оподаткування;

-створення та забезпечення функціонування системи органів податкового адміністрування та контролю;

-створення та забезпечення функціонування системи контролю за податковою системою держави.

Чинна система нормативно-правових актів і, перш за все, податкових законів, регулює відносини:

- між державою і платником стосовно визначення основ­них елементів оподаткування; порядку обчислення і справлян­ня податків, зборів, обов'язкових платежів; правового статусу
платників, їх відповідальності перед державою за порушення
податкового законодавства;

- між державою і органами місцевого самоврядування що­до розмежування їхніх прав в подат­ковій сфері, законодавчого закріплення за бюджетами кож­ного рівня власної дохідної бази, законодавчого визна­чення тієї частки загальнодержавних податків, яка на постій­ній чи довготривалій основі закріплюється за місцевими бю­джетами;

- між державою і органами, що забезпечують справляння
податків, зборів, обов'язкових платежів, з приводу визначен­ня правового статусу цих органів; порядку адміністрування
податків, зборів, обов'язкових платежів; відповідальності за
забезпечення своєчасного надходження податків, зборів, обо­в'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів; дотримання по­даткового законодавства;

- між органами податкової служби і платниками стосовно
їхніх взаємин, прав та обов'язків і механізму їх реалізації.

7. Сутність державного податкового менеджменту та його складові. Визначення податкового прогнозування і планування, їх цілі та завдання.Класифікація прогнозів.Напрямки процесу податкового прогнозування і планування і фактори, що впливають на їх якість.

Сутність державного податкового менеджменту є забезпечення створення та функціонування оптимальної податкової системи.

Складовими державного податкового менеджменту є:

1. Податкове прогнозування і планування - це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави в процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту, які проявляються через визначення обсягу податкових надходжень, оцінку господарсько-відтворювальних операцій за звітний період, оцінку перспектив господарського розвитку, нормативне оформлення податкової роботи тощо.

2. Податкове регулювання – це сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення у бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування.

3. Податковий контроль - це контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю надходження податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди від юридичних та фізичних осіб.

Податкове прогнозування і планування — це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту.

Основне завдання податкового прогнозування і планування — це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні й кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, керуючись розробленою і прийнятою в законодавчому порядку соціально-економічною доктриною.

Цілі податкового прогнозування і планування:

а) прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроекономічних показників (обсяг ВВП,індекс інфляції,обсяг товарообороту);

б) розподіл регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів територій.

Процес державного податкового прогнозування і плануван-ня включає два основних напрями:

- прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроеконо-мічних показників;

- розподіл регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів тери-торій

фактори, які впливають на якість прогнозування і планування.

1. В Україні немає методологічного забезпечення проектування дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень.

2. Окремі податкові закони часто змінюються і спостері-гається значна кількість поточних змін до законів в питань оподаткування.

3. Поведінка платників податків, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках, передбачувана.

4. Обсяг надходжень до бюджету залежить від рівня подат-кової дисципліни і культури, від політичної ситуації.

5. Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна ґрунтуватися тільки на макроекономічних показниках і по-требі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків та вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі.

6. Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал дер-жави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

7. Спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг.

8. Характеристика методів податкового прогнозування і планування.

Багатомірні методи статистичного аналізу:

1. Методи елімінування

- метод ланцюгових підстановок;

- метод абсолютних різниць;

- метод відносних різниць;

метод скоригованого показника.

3.”Визначальні прогнози”

Кореляційно-регресійний аналіз:

- кореляційний аналіз;

- регресійний аналіз

Статистичні методи прийняття рішень:

- теорія ігор;

- теорія масового обслуговування

Інші економіко-математичні методи:

- інтерполяція та апроксимація даних;

- імітаційні методи;

- детерміновані методи досліджень операцій;

- методи експертних оцінок

Багатомірні методи - Об’єднують методи вивчення статистичних даних, які є значеннями багатомірних кількісних чи якісних ознак.

Методи елімінування - При наявності інформації про фактичні (очікувані) та базові показники, дозволяють розрахувати вплив окремих факторів на результативний показник.

Прогнозування тенденцій - Техніка тенденцій припускає, що рівень росту у майбутньому році буде таким же, як і в останні роки. В основу техніки береться час як єдина визначальна перемінна.

„Визначальні прогнози” - Використовують не час, а інші фактори для складання прогнозу.

Регресійний та кореляційний аналіз - Дозволяють розглянути вплив декількох перемінних на доходи шляхом визначення незалежних перемінних, що найбільш прийнятні для відповідних даних.

Кореляційний аналіз - Визначає щільність зв’язку між факторними та результативними показниками, що не перебувають у функціональній залежності. Чим ближче значення коефіцієнта кореляції до 1, тим зв’язок між явищами тісніший. Якщо коефіцієнт кореляції знаходиться в межах:

0,1 – 0,3 –зв’язок слабкий;

0,3 – 0,5 – помірний; 0,5 – 0,7 – помітний 0,7-0,9- тісний.

0,9 – 0,99 – досить тісний

Регресійний аналіз - В найбільшій мірі підходить для економічного прогнозування.

Теорія ігор - Моделює ситуації, котрі виникають в результаті прийняття ряду управлінських рішень ще до реалізації їх на конкретному об’єкті.

Теорія масового обслуговування - Вивчає потоки вимог на обслуговування, що поступають в систему з обмеженими пропускними властивостями. Метою дослідження є раціональний вибір структури системи і самого процесу обслуговування, що забезпечить мінімізацію часу очікування та середньої довжини черги

Інтерполяція - Передбачає знаходження приблизного чи точного значення якоїсь величини по вже відомих окремих значеннях цієї чи іншої, зв’язаної з нею величини.

Апроксимація - Передбачає заміну одних математичних величин іншими, близькими до вихідної, дозволяє вивчити числові характеристики та якісні властивості об’єкта, зводячи завдання до вивчення більш простих і зручних величин

Імітаційні методи - Застосовуються тоді, коли перемінні, які впливають на ситуацію, не підлягають логіці простих аналогічних рішень

Детерміновані методи досліджень операцій - Використовуються, коли є в наявності багато взаємопов’язаних змінних і потрібно знайти оптимальне рішення

Методи експертних оцінок - Ґрунтуються на використанні експертної інформації (метод індивідуальних оцінок; групові методи експертизи)

9. Алгоритм дій при розробці поточних завдань у сфері оподаткування. Напрями підвищення рівня податкового прогнозування та планування.

Розробка поточних завдань у сфері оподаткування на відповідний плановий період містить цілий ряд взаємопов’язаних дій:

1.пошук варіантів податкового режиму з врахуванням тенденцій, які склались в економіці за минулий період.

2. Оцінка варіантів оптимального оподаткування, їх ран-жування за податковими групами, типами фінансово-госпо-дарської діяльності, групами платників податків, окремими територіями тощо.

3. Обґрунтування переваг варіанту майбутніх режимів опо-даткування.

4. Розрахунок проекту податкових надходжень із ураху-ванням результатів проведених експертиз виконання бюджету попереднього року.

5. Обговорення прийнятих урядом і парламентом податко-вих зобов'язань за відповідними статтями бюджетної класифі-кації, уточнення і прийняття на основі кінцевих погоджень бюджетних доходів відповідних законів.

До основних напрямів удосконалення процесу податкового прогнозування та планування доцільно віднести:

1. Досягнення довготривалої стабільності норм, складу, ставок і предмета оподаткування.

2. Поступове зменшення податкового навантаження.

3. Становлення рівноправних відносин між податківцями і платниками, усунення дискримінації платників за ознаками форми власності, правового статусу, рівня прибутковості.

5. Створення прозорих умов та відносної конкурентної переваги для ведення бізнесу та здійснення інвестицій в Україну

-6. Подолання довготривалого конфлікту між владою і біз-несом.

7. Загальне прискорення динаміки реального ВВП.

8. Підвищення рівня сплачуваності податків.

10. Законодавчі зміни до спеціальних режимів оподатку-вання суб'єктів господарювання на територіях спеціальних економічних зон, пріоритетного розвитку та технопарків.

11. Підвищення ефективності діяльності Державної подат-кової служби шляхом:

- відслідковування динаміки нарахувань і надходжень за видами платежів, галузями народного господарства, видами економічної діяльності, формами власності;

- аналізу факторного впливу змін індексів цін, тарифів, темпів інфляції та інших макроекономічних показників на стан надходжень до бюджету;

-аналізу та оцінки виконання розрахункових показників мобілізації доходів за платежами, рівнями бюджетів, регіона-ми, міністерствами, галузями народного господарства, країни платниками податків та відстеження окремо їх впливу на за-гальні надходження платежів до бюджету;

-виявлення схем ухилень від оподаткування та розробки методів їх запобігання;

-аналізу фінансового стану та виробничої діяльності під-приємств у різних галузях народного господарства, за видами економічної діяльності,

-аналізу законопроектів щодо змін чинного податкового законодавства з питань оподаткування.

-організації роботи з обстеження визначальних платни-ків податків на предмет виявлення причин спаду надходжень платежів до бюджету;

- вивчення практики господарської діяльності окремих підприємств з метою виявлення вузьких місць в оподаткуван-ні;

- вивчення досвіду інших країн з питань податкової полі-тики та використання його у своїй діяльності.

Характеристика податкового регулювання та його принципів. Інструменти податкового регулювання.

Під податковим регулюванням розуміють ціле-спрямований вплив держави на учасників економічних відно-син шляхом використання засобів та інструментів податкової політики.

Принцип наукової обґрунтованостіє одним із базових принципів державного регулювання та передбачає врахування вимогоб'єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного ісоціального життя суспільства, національних особливостей.

Принцип узгодження інтересівє одним із ключових принципів податкового регулювання, оскільки механізм впли-ву заходів податкової політики на соціально-економічні проце-си реалізується саме через учасників податкових правовідно-син.

Принцип системностіподаткового регулювання обумов-лений системним характером об'єкта регулювання — націо-нальної економіки. Виходячи з цього дер-жавне регулювання взагалі та податкове регулювання зокрема має ґрунтуватися на системних засадах у розв'язанні еконо-мічних, соціальних, науково-технічних та інших проблем.

Принцип комплексності. Податкове регулювання є не єди-ним методом реалізації соціально-економічної політики дер-жави. Воно має застосовуватися в комплексі з іншими прями-ми та непрямими методами державного регулювання, такими як митно-тарифне регулювання, державна політика ціноутво-рення, бюджетна політика, монетарна політика тощо.

Принцип пріоритетності передбачає чітке визначення пріоритетів податкового регулювання — основних соціально-економічних проблем розвитку країни.

Принцип раціонального поєднання стратегічного та тактичного підходів у податковому регулюванні. На кожному етапі розвитку економіки країни постає завдання раціонального поєднання стратегії і тактики податкового регулювання.

Принцип безперервностіполягає в тому, що процес подат-кового регулювання має безперервний характер.

Принцип мінімальної достатності- держава повинна виконувати тільки ті функ-ції, які не може забезпечувати ринок.

Принцип ефективностіподаткового регулювання означає порівнянність втрат бюджетів та витрат, пов'язаних з податко-вим адмініструванням заходів податкового регулювання, з ре-зультатами державного втручання в економіку засобами податкової політики.

інструменти податкового регулювання можна поділити на три групи:

1) системні;

2) комплексні;

3) локальні.

До інструментів системного характеру належать засоби податкового регулювання, вбудовані в систему оподаткування.

- рівень оподаткування. Посилення податкового навантаження в загальному випадку є чинником, який стримує економічну активність і процеси нагромадження, а також створює умови для прискореного розвитку тіньової економіки.

- структура діючої в країні системи оподаткування. Змінити цю структуру можна двома основними шляхами: по-перше, введенням нових податків і зборів і виключенням із системи оподаткування тих податків, регуляторний потенціал яких вичерпний, по-друге, зміною співвідношення податкових ставок за різними податками і зборами.

- застуванняальтернативних систем оподаткування, до яких належать: фіксований сільськогосподарський податок з юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Комплексний характер мають інструменти податкового регулювання, які одночасно стосуються декількох основних податків та зборів, що створює спеціальний режим оподаткування для первинних груп платників. До них можуть належати:

1. Спеціальні податкові режими, що вводяться за територіальною ознакою, - спеціальні економічні зони й території пріоритетного розвитку. Застосування таких інструментів пов’язано з необхідністю прискореного розвитку депресивних регіонів шляхом економічного стимулювання залучення інвестицій і створення робочих місць.

2. Спеціальні режими оподаткування, що вводяться за галузевою ознакою - є комплексом пільг що вводяться одночасно за декількома різними податками та зборами, одержувачами яких є суб’єкти господарювання однієї галузі або платники, що здійснюють певний вид діяльності.

Локальні інструментиподаткового регулювання пов’язані з реалізацією регуляторного потенціалу кожного окремого податку або збору, що визначається вибором елементів податку й відповідним порядком обчислення податкових зобов’язань.

Ця група засобів податкового регулювання містить такі інструменти.

1. Інструменти, пов’язані з об’єктом оподаткування. Сам факт введення того або іншого податку на діяльність усіх тих платників, які мають відповідні об’єкти оподаткування.

2. Визначення складу платників податків. Масштаби податкового регулювання і його ефективність визначаються тим наскільки повно охоплені потенційні платники.

3. Принцип встановлення і розмір ставки податку.

У загальному випадку збільшення податкової ставки стримує дії платників податків, пов’язані зі збільшенням бази оподаткування. Зменшення ставок оподаткування, навпаки, стимулює суб’єкт господарювання, за інших умов, до розширення масштабів таких дій.

Одним із різновидів цієї підгрупи інструментів податкового регулювання є встановлення диференційованих ставок, що дає змогу регулювати податкове навантаження з урахуванням специфіки окремих складових об’єкта оподаткування.