Економічна політика стимулювання сукупної пропозиції

Однієї з теоретичних основ програм подолання високої інфляції і супутнього їй безробіття (поєднання, особливо характерне для країн із перехідною економікою) є концепція “економіки пропозиції”.

Прихильники цієї концепції вважають, що економічна політика, спрямована на стимулювання сукупного попиту, неефективна. Вона не змогла справитися зі стагфляцією, що уразила розвиті країни в 70-х роках, а тому повинна бути замінена більш ефективною економічною політикою. “Активною силою”, що впливає на рівень безробіття й інфляції, є, на їхню думку, зміни в сукупній пропозиції (зсуви довгострокової кривої AS). Економічна політика, що стимулює пропозицію, може включати програми підтримки зайнятості, перепідготовки робітників, стимулювання конкуренції, податкові реформи і т.п.

Одним із діючих чинників збільшення сукупної пропозиції прихильники даної концепції вважають зниження податків. При цьому вони спираються на криву Лаффера.

Зниження податкових ставок, на думку Лаффера і його прихильників, може створити додаткові стимули до праці, інвестицій, заощаджень, розширення виробництва і, відповідно, податкової бази. Скоротиться і ухиляння від сплати податків. Все це сприятливо відіб'ється на стані бюджету: ріст зайнятості знизить виплати по безробіттю, а ріст прибутку збільшить сумарні податкові надходження в бюджет навіть при більш низькій податковій ставці.

Критики даного підходу вказують на той факт, що податкові стимули зможуть привести до зростання виробництва лише в довгостроковому періоді. Багато в чому це залежить від чутливості економіки до зміни податкових ставок. Не можна, наприклад, однозначно стверджувати, що при зниженні подоходних податків люди стануть працювати більше, а не віддадуть перевагу відпочинку, якщо тепер той же доход після виплати податків (використовуваний доход) можна буде одержати, витрачаючи менше праці.

Віддача від додаткових інвестицій буде отримана не відразу, а збільшення споживання при зниженні податків розширить сукупний попит. Ріст попиту випередить збільшення пропозиції, що може призвести до інфляції і бюджетного дефіциту.

Проблема ліквідації “податкового клинця” стала в останні роки особливо актуальною для України. Одним із чинників спаду в економіці стало поєднання високої ресурсомісткості виробництва і росту цін на ресурси, причому головним чином за рахунок збільшення їх податкової складової. Зменшення податкового пресу дозволить знизити ціни на ресурси, скоротити витрати виробництва в багатьох галузях і в такий спосіб не тільки послабити інфляцію, але і створити умови для зростання виробництва і зниження дефіциту бюджету.

Серед заходів економічної політики, спрямованих на стимулювання сукупної пропозиції, нерідко виділяють:

1) заходи для стимулювання поточного обсягу виробництва;

2) заходи, що спрямовані на довгострокове підвищення темпів зростання виробництва. До першої групи звичайно відносять заходи для підвищення ефективності використання чинників виробництва, підвищення ефективності розподілу ресурсів між конкуруючими сферами їхнього застосування через реформу фінансової системи, державного сектора, ринку праці і т.д., заходи для скорочення “податкового клинця” через реформу податкової системи, скорочення дотацій, зняття торгових обмежень і інші заходи, що сприяють розвитку конкуренції і т.д. До другої групи відносять стимулювання заощаджень і інвестицій, а також удосконалювання механізму переведення перших у другі; стимулювання нововведень в області освіти і створення нових технологій; стимулювання притоку іноземних інвестицій і інші структурні перетворення.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

· Адаптивні чекання

· Адаптивна антиінфляційна політика

· Активна антиінфляційна політика

· Відсутність координації в поведінці фірм

· Довгострокова крива Філліпса

· Ефективна заробітна плата

· Жорсткість цін і заробітної плати в короткостроковому періоді

· Інфляційна інерція

· Кейнсіанська модель трактування сукупної пропозиції

· Класична модель трактуваннясукупної пропозиції

· Коефіцієнт втрат