Загальні принципи аналізу господарської діяльності

Аналітичне дослідження, його результати і використання цих результатів повинні відповідати певним вимогам:

1) аналіз повинен базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ та результатів господарювання;

2) аналіз повинен носити науковий характер, тобто враховувати економічні зміни розвитку виробництва;

3) аналіз повинен бути комплексним;

4) забезпечення системного підходу полягає в тому, що кожен досліджуваний об’єкт розглядається як складна динамічна система, що складається з ряду елементів певним чином пов’язаних між собою і зовнішнім середовищем;

5) аналіз господарської діяльності повинен бути об’єктивним і точним. Для цього він повинен ґрунтуватися на достовірній інформації, що реально відображу дійсність;

6) аналіз має бути діючим, тобто активно вплив на хід виробництва і його результати;

7) аналіз повинен проводитись за планом;

8) аналіз повинен бути оперативним. Оперативність – вміння швидко проводити аналіз, приймати управлінські рішення і виконувати ці рішення.

9) аналіз має бути демократичним.

10) аналіз повинен бути ефективним. Витрати на проведення аналізу повинні давати багаторазовий ефект.

Облік необоротних коштів на підприємстві

Необоротні кошти - активи компанії, що не беруть участі в обігу. До них відносять: основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові вклади.

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів; надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року. Рахунок 10 «Основні засоби». Основні засоби, які мають специфічні особливості (бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необороті матеріальні активи) - рахунк 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути відокремлений від підприємства та утримується ним з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Рахунок 12 «Нематеріальні активи». За дебетом - придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Незавершене будівництво - об'єкти, які розпочаті будівництвом і не прийняті в експлуатацію, включаючи законсервовані об'єкти.

Довгострокові фінансові вкладення являють собою витрати на участь на паях у статутному капіталі інших підприємств, на придбання акцій, облігацій на довгочасній основі. Довгострокові інвестиції діляться на 2 частини: а) інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі, б) інші довгострокові інвестиції. Рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції".

Бюджетна система України

Бюджетна система держави – це сукупність різних видів бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права.

Складовими бюджетної системи України є державний бюджет та місцеві бюджети.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад сіл, селищ та міст).

Для аналізу та прогнозування економічного та соціального розвитку держави складається Зведений бюджет України. Він включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету АРК та зведених бюджетів областей та міст Києва та Севастополя.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

1) принцип єдності бюджетної системи України;

2) принцип збалансованості;

3) принцип самостійності;

4) принцип повноти;

5) принцип обґрунтованості;

6) принцип ефективності;

7) принцип субсидіарності;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів;

9) принцип справедливості та неупередженості;

10) принцип публічності та прозорості;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.