Реальний номінальний ціна вітчизняного товару в нац валюті
обмінний = обмінний * ---------------------------------------------------
курс курс ціна іноземного товару в ін. валюті
Якщо реальний обмінний курс менший від одиниці, то купівля вітчизняних товарів на національному ринку вигідніша за імпорт аналогічного товару. Якщо реальний обмінний курс більший від одиниці, то імпорт є вигіднішим за купівлю товарів вітчизняного виробництва. Водночас продаж вітчизняного товару на національному ринку є вигіднішим за його експорт. Реальний обмінний курс національної валюти вимірює ефективність імпорту і, отже визначає умови торгівлі на національному ринку. Існують два основні види валютних курсів – плаваючі та фіксовані. Плаваючі курси визначаються на валютних ринках під впливом взаємодії попиту і пропозиції, а фіксовані – незмінні впродовж тривалих проміжків часу. Виділяють основні чинники, що впливають на динаміку плаваючого курсу валюти: 1) рівень інфляції у країні і за кордоном. Вищий рівень інфляції в країні порівняно з рівнем інфляції в іншій країни призводить до знецінення валюти країни з вищим рівнем інфляції. 2) номінальний валютний курс залежить від зміни рівня реальних процентних ставок у країні та за кордоном. Підвищення процентних ставок у країні порівняно із іншими країнами веде до зростання курсу її валюти.3) динаміка номінального валютного курсу країни залежить від темпів зростання продуктивності праці в даній країні й за кордоном. Вищі темпи зростання продуктивності праці в даній країні ведуть до підвищення курсу її валюти. 4) на номінальний курс валюти впливає стан платіжного балансу країни. Активний платіжний баланс створює імпульси до поцінування валюти, а пасивний – до знецінення. 5) номінальний валютний курс залежить від валютно-курсових сподівань та спекуляцій. 6) номінальний валютний курс країни залежить від банківських інтервенцій – втручання її центрального банку в процес формування валютного курсу. Вільне плавання валютних курсів у відповідь на пропозиції іноземної валюти чи попиту на неї автоматично коригує дефіцити і надлишки платіжних балансів. Однак плаваючі валютні курси мають певні вади. Передовсім коливання валютних курсів породжують невизначеність і ризики у міжнародній торгівлі та міжнародному інвестуванні. Для уникнення недоліків плаваючих валютних курсів, країни за взаємною домовленістю можуть підтримувати фіксовані валютні курси в сучасній міжнародній валютній системі. Але таке підтримування передбачає пряме чи опосередковане втручання державних інституцій у функціонування валютних ринків, оскільки попит і пропозиція валюти з перебігом часу змінюється. Найприйнятніше знаряддя для підтримання фіксованого курсу і покриття дефіциту платіжного балансу – це використання офіційних резервів, тобто запасів іноземної валюти, якими володіє уряд. Щоб підтримувати фіксовані курси, коли виникає дефіцит у платіжному балансі країна, уряд може застосувати інструментарій зовнішньоторговельної політики. У цьому разі уряд різними методами стимулює експорт і стримує імпорт. Ще один спосіб, який уряд може використати для підтримання стабільних курсів, - валютний контроль. В цьому разі уряд змушує всіх вітчизняних експортерів продавати йому зароблену ними іноземну валюту. Нарешті, для підтримання фіксованого валютного курсу уряд може використати інструментарій фіскальної і монетарної п.