Різновиди стратегій та їх характеристика

За ієрархією в системі управління виділяють чотири види стратегій:

- корпоративна стратегія – стратегія найбільш високого рівня для компаній і сфер діяльності в цілому;

- ділова стратегія – стратегія найбільш високого рівня вузько спеціалізованих компаній або стратегія другого рівня для диверсифікованих компаній;

- функціональна стратегія – існує окремо для кожного функціонального

напряму діяльності;

- операційна стратегія – є вузькою стратегією для окремих структурних одиниць.

За функціональним критерієм виділяється ціла низка окремих стратегій, серед яких слід виділити маркетингову, виробничу, фінансову, організаційну та соціальну стратегії. Крім того, різновидами функціональних стратегій є екологічна стратегія, стратегія науково-дослідницьких та проектно-конструкторських робіт.

За стадіями життєвого циклу бізнесу можна умовно виділити:

стратегія зростання;

стратегія утримання;

стратегія скорочення.

Відповідно до конкурентної позиції на ринку розрізняють:

стратегія лідера;

стратегія претендента;

стратегія послідовника;

стратегія початківця.

За способом досягнення конкретних переваг виділяють три основні стратегії: стратегія мінімальних витрат, стратегія диференціації, стратегія зосередження.

Таким чином, розглянуті нами стратегії мають свої особливості і сферу застосування.

Економічна стратегія як сукупність господарських

І аналітичних дій

Економічна стратегія – це система і механізми стратегічного управління

активами і капіталом підприємства в умовах відсутності точної і детальної картини майбутнього.

Економічна стратегія підприємства в контурі поточного управління

передбачає:

- організацію виробничої кооперації і науково-технічної співпраці;

- забезпечення збалансованої діяльності по стадіях життєвого циклу продукції;

- створення нових механізмів інвестування в розширення і науково-технічний розвиток підприємства;

- досягнення узгодженості інтересів держави і власників підприємств по використанню природних ресурсів;

- ефективне використання основного і оборотного капіталу.

Для виконання економічної стратегії підприємства необхідно всесторонньо вивчати процес виробництва.

Процес виробництва є формою виробничого капіталу, пов’язаного з двома іншими формами капіталу – грошовим і товарним і відповідно з двома стадіями його кругообігу. Важливими чинниками ефективного управління кругообігом капіталу є аналіз і контроль витрат підприємства, калькуляція продукції. Аналіз собівартості продукції дає можливість виявити збиткові види продукції, з’ясувати причини таких збитків і ухвалити відповідні рішення. Система контролю за витратами підприємства базується на порівнянні реальних витрат з прогнозними або нормативними по таких статтях, як матеріали, витрати на оплату праці, накладні витрати і ін.

За даними бухгалтерського обліку, звітності, бізнес-плану можна отримати інформацію для аналізу планових показників структури витрат, як по підприємству в цілому, так і по окремих видах продукції, а також для аналізу беззбитковості.

Таким чином, економічна стратегія, як сукупність господарських і аналітичних дій, передбачає вміння аналізувати як зовнішнє, так і внутрішнє середовище підприємства з метою визначення найбільш ефективної лінії поведінки.

1.4. Стратегічний план діяльності підприємства

Кінцевим продуктом роботи аналітиків та менеджерів щодо розробки

стратегії підприємства є стратегічний план.

Стратегічний план створюється для того, щоб допомогти підприємству максимально використати можливості у середовищі, яке постійно змінюється.

У стратегічному плані враховується цілі та пріоритети підприємства, його реальні можливості.

Стратегічний план повинен бути інструментом встановлення, документального оформлення та впровадження у поточну діяльність елементів стратегії підприємства.

Основними підходами до формування стратегічному плану є:

- підхід “від досягнутого”;

- оптимізаційний;

- адаптаційний.

Планування “від досягнутого” спрямовано на досягнення низки бажаних і цілком реальних цілей. Відправною крапкою є поточний стан підприємства, а сам підхід, орієнтований на збереження статус-кво. Зміни стратегії або організаційної структури розглядається як небажані, оскільки ці зміни можуть розбалансувати механізми функціонування підприємства. При застосуванні підходу “від досягнутого” мінімізуються витрати на формування і підтримку реалізації стратегічного плану.

Оптимізаційний план, як правило, формується у межах раціонального підходу і спирається на використання економіко-математичних методів і моделей з метою ефективного використання ресурсів і досягнень.

Застосування оптимізаційного підходу до формування стратегічного плану може привести до необхідності здійснення навіть радикальних змін, що приводять до нових витрат. Оптимізаційний стратегічний план дозволяє, як мінімум, отримувати діапазон можливих змін стану підприємства залежно від тих або інших припущень.

При адаптаційному підході все починається з вивчення навколишнього середовища – оточення підприємства.

Очікувані події розділяються на три основні категорії: детерміновані

події, імовірні події, невизначені події.

Для кожної категорії подій застосовуються свої методи і прийоми.

Отже, стратегічний план – це важливий документ, який повинен бути інструментом розвитку потенціалу підприємства. У ньому викладається зміст довгострокової стратегії підприємства, ознайомлення з якою допомагає користувачам краще зрозуміти те, яким чином підприємство збирається діяти в майбутньому і виконувати свою місію.

Питання для самоконтролю знань

1. Що означає термін “стратегія”?

2. Які визначення стратегії в контексті економіки і управління Ви можете навести?

3. Що таке корпоративна, ділова, функціональна і операційна стратегія?

4. Які стратегії можна виділити за функціональною ознакою?

5. Які стратегії можна виділити залежно від стадії життєвого циклу бізнесу?

6. Що означає термін “економічна стратегія”?

7. У чому полягають стратегії мінімальних витрат, диференціації і зосередження?

8. Які переваги і недоліки мають стратегії вузької спеціалізації і диверсифікації?

9. Яка мета і особливості складання стратегічного плану діяльності підприємства?

10. Які Ви знаєте підходи до формування стратегічного плану?

Тести для перевірки знань

1. Стратегія це:

а) комплексний план діяльності підприємства, сформований для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства;

б) дослідження плану дій, яке розвиває перевагу у бізнесу;

в) обережне дослідження плану дій для задоволення споживачів.

1. Реальна стратегія складається з:

а) комплексу стратегічних планів;

б) маркетингової, виробничої і фінансової стратегій;

в) продуманих цілеспрямованих дій та реакції на непередбачений розвиток подій і на конкуренцію, що зростає.

2. Стратегія найвищого рівня для компанії і сфер її діяльності в цілому це:

а) функціональна стратегія;

б) корпоративна стратегія;

в) операційна стратегія.

4. Виробнича стратегія розробляється відповідно до:

а) фінансової стратегії;

б) організаційної стратегії;

в) корпоративної стратегії.

5. Стратегія спрямована на створення своїх власних конкурентних переваг, яких не має лідер у галузі, це:

а) стратегія послідовника;

б) стратегія претендента;

в) стратегія новачка.

6. Стратегія скорочення передбачає:

а) комплексні дії щодо поступового згортання бізнесу який перейшов у завершальну стадію життєвого циклу;

б) здійснення вибіркового інвестування і утримання балансу між витратами і доходами;

в) вибір цільових сегментів інвестування, науково-дослідні розробки та інновації.

7. Стратегія яка полягає у прагненні досягти мінімуму сукупних витрат на одиницю продукції і отримати прибуток вище середнього у галузі, це:

а) стратегія диференціації;

б) стратегія зосередження;

в) стратегія мінімальних витрат.

8. Стратегічний план підприємства складається для:

а) допомоги акціонерам (власникам) отримати уявлення про стратегію, яка обрана керівником;

б) надання менеджерам різного рівня інформації про стратегічні наміри вищого керівництва;

в) допомоги підприємству максимально використати можливості у середовищі, що постійно змінюються.

9. Вивчання навколишнього середовища є початковим етапом підготовки стратегічного плану за умови застосування:

а) оптимізаційного підходу;

б) підходу “від досягнутого”;

в) адаптаційного підходу.