Приклади нанесення зон хімічного забруднення на карту (схему) при аварійному прогнозуванні

Приклад 1. Визначення напрямку вітру (рис.4).

Рис. 4. Визначення напрямку вітру.

Прийняті позначення для напряму вітру:

Вітер	Позначення напряму вітру літерами	Напрям вітру (азимут) Нв, град
	латинські	кирилиця
північний	N	Пн	0° (360°)
східний	E	Сх	90°
південний	S	Пд	180°
західний	W	Зх	270°
північно-західний	NW	Пн-Зх	315°
південно-східний	SE	Пд-Сх	135°
північно-північно-східний	NNE	Пн-Пн-Сх	22,5°

Приклад 2. Нанесення зон хімічного забруднення на карту (схему) місцевості при аварійному прогнозуванні.

а) Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру – західний.

Північ

Схід

Південь

Захід

Зона можливого хімічного забруднення

Прогнозована зона хімічного забруднення

Рис. 5. Нанесення зон хімічного забруднення на карту (схему), v_в = 2 м/сек, Н_в – Зх.

б) Для метеоумов: швидкість вітру менше 1 м/с. Напрямок вітру – північно-західний.

Північ

Схід

Південь

Захід

Зона можливого хімічного забруднення

Прогнозована зона хімічного забруднення

Рис. 6. Нанесення зон хімічного забруднення на карту (схему), v_в £ 1 м/сек, Н_в – Пн-Зх.

ЗМХЗ на картах фарбується жовтим кольором. ПЗХЗ для виділення на фоні ЗМХЗ потрібно заштрихувати. Після нанесення всіх зон в масштабі на карту (схему), визначаються межі осередків хімічного ураження.

Приклад 3.Вигляд зон можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) та фактичного зараження (ПЗХЗ) при аварійному прогнозуванні.

Рис. 6. Вигляд зон можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) та фактичного зараження (ПЗХЗ) при аварійному прогнозуванні

Приклад 4. Нанесення зон хімічного забруднення на карту (схему) місцевості при аварійному прогнозуванні, швидкості вітру 1 м/с, напрямку вітру – 320^о, рис. 7.

Рис. 7. Нанесення зон хімічного забруднення на карту (схему) при аварійному прогнозуванні, v_в = 1 м/сек, Н_в = 320^о.

Додатки

Додаток 1

Таблиця 1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)

Найменування НХР	Кількість ХНР в ємності, т
Інверсія
Хлор	4,65	12,2	18,5	28,3	36,7	50,4	78,7
Аміак	<0,5	1,6	2,45	4,05	5,25	6,85	10,8
Соляна кислота	1,25	3,05	4,65	6,8	8,75	12,2	18,7	31,7
Ізотермія
Хлор	1,75	5,05	7,35	11,6	14,8	20,2	30,9
Аміак		<0,5	1,25	1,55	1,95	2,75	4,45	8,35
Соляна кислота	<0,5	1,3	1,85	2,9	3,7		7,45	14,7
Конвекція
Хлор	0,75	2,4	4,05	6,05	7,6 10,7	16,1	31,9
Аміак				<0,5	1,05	1,45	2,2	4,55
Соляна кислота		<0,5	0,95	1,5	1,9	2,6	4,0	7,7

Примітки.1.При температурі повітря +20°С глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря збільшується, а при -20°С зменшується на 5 %, від наведених у таблиці для 0°С. 2.При температурі +40°С при ізотермії та конвекції глибина збільшується на 10 %. 3. Для НХР, що не увійшли до таблиці, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певної НХР: фосген - 1,14; оксиди азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін - 0,24; нітробензол - 0,01; оксид етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.

Таблиця 2.Значення коефіцієнта α

Гз зм/Гз	0,05	0,1	0,20	0,3	0,4	0,5-1,0
α	0,3	0,5	0,75	0,85	0,93	1,0

Таблиця 3. Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР

Найменуванні НХР	Густина НХР, d, т/м3	Вражаюча токсодоза, мг хв/л	k2 залежно від температури
-20°С	0 °С	20 °С	40°С
Аміак	0,681
Хлор	1,553	0,6
Соляна кислота	1,198		0,1	0,3		1,6

Таблиця 4. Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди

Швидкість вітру, м/с	Ніч	День
Ясно	Напівясно	Похмуро	Ясно	Напівясно	Похмуро
0,5	Інверсія		Конвекція
0,6 – 2,0
2,1 – 4,0		Ізотермія		Ізотермія
Більше 4,0

Таблиця 5. Корегувальні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру

СВСП	Швидкість вітру, м/с
Інверсія		0,6	0,45	0,4	-	-
Ізотермія		0,65	0,55	0,5	0,45	0,35
Конвекція	І	0,7	0,6	0,55	-	-

Таблиця 6.Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" в залежності від висоти обвалування

Найменування НХР	Висота обвалування, м
Н=1	Н=2	H=3
Хлор	2,1	2,4	2,5
Аміак		2,25	2,35
Соляна кислота	4,6	7,4

Примітка. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметично зачиняються та обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.

Таблиця 7.Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР на кожний 1 км довжини закритої місцевості, k_зм

СВСП	Міська забудова	Сільська забудова будівництво	Лісові масиви
Інверсія	3,5		1,8
Ізотермія		2,5	1,7
Конвекція			1,5

Таблиця 8.Швидкість переносу переднього фронту забруднення в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год.

СВСП	Швидкість вітру, м/с
Інверсія					-	-
Ізотермія
Конвекція					-	-	-

Таблиця 9. Залежність кутового розміру сектора ЗМХЗ j від швидкості вітру

v, м/с	< 1			> 2
j, град

Таблиця 10.Тривалість випаровування (термін дії джерела забруднення) t_ур, год (швидкість вітру 1 м/с)

Найменування НХР	Характер розливу
Ємності не обваловані розлив “вільний”	Ємності обваловані, розлив у "піддон"
h=0,05 м	Н=1м	Н=3м
Температура повітря , °С
-20				-20				-20
Соляна кислота	28,5	9,5	2,85	1,8			45,7	28,6				99,8
Хлор	1,5	23,9	83,7
Аміак	1,4	21,8	76,3

Примітка. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться корегувальний коефіцієнт:

Швидкість вітру
Корегувальний коефіцієнт	0,75	0,6	0,5	0,43	0,25

Таблиця 11. Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ) (%)

Забезпеченість засобами захисту	На відкритій місцевості	В будівлях або в простіших сховищах
Без протигазів	90-100
У протигазах	1-2	до 1
У простіших засобах захисту		30-45

Примітка: Структура втрат може розподілятися за наступними даними: легкі отруєння – до 25%; середньої тяжкості – до 40%; зі смертельними наслідками – до 35%.

Додаток 2