Бібліографічний список до теми

[4,14,15,21,24]

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ

ЗАНЯТЬ

Модуль 1. Регіональна економіка і екологія

Змістовий модуль 1. Регіональна економіка

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема 2: Теорії та концепції формування продуктивних сил та регіональної економіки

Мета заняття: поглибити, та систематизувати теоретичні знання студентів з питань сучасних теорій концепцій розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

План заняття

1. Сутність і складові елементи продуктивних сил.

2. Визначення теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

3. Зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

4. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світового економічного простору.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

В процесі вивчення першого питання необхідно звернути увагу на поняття “продуктивні сили”, “суспільні продуктивні сили”, “природні продуктивні сили”, “всезагальні продуктивні сили” та знати складові елементи продуктивних сил.

При розгляді другого і третього питань рекомендується засвоїти вітчизняні та зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

Опрацьовуючи третє питання, слід звернути увагу на розвиток продуктивних сил в умовах глобалізації та реалізації світового економічного простору. Знати значення терміну “глобалізація” та джерела тих процесів, які в сукупності утворюють явище глобалізації; з’ясувати чому основні ролі в процесах глобалізації відіграють глобалітети; бажано чітко знати поняття “регіоналізація”, “інтернаціоналізація”.

Питання для обговорення

1. Сутність продуктивних сил.

2. Складові елементи продуктивних сил.

3. Категорія капітал.

4. Вітчизняні та зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил.

5. Глобалізація економіки.

6. Роль транснаціонального капіталу в процесах глобалізації.

7. Регіоналізація як характеристика ознаки світової економіки.

8. Міжнародна інтеграція та інтернаціоналізація продуктивних сил.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Економічна оцінка природних ресурсів України.

2. Якість води та методи її поліпшення.

3. Географія ґрунтових ресурсів України.

4. Рекреаційне господарство України.

5. Економічна ефективність природоохоронних заходів.

Тести

1. Природно-ресурсний потенціал країни ‑ це:

а) сукупність природних ресурсів і природних умов, зосереджених на певній території;

б) загальна маса корисних копалин, яка міститься в надрах;

в) сукупність природних ресурсів, родовища яких детально розвідані та експлуатуються у промислових масштабах.

2. Природні ресурси – це:

а) сукупність трудових ресурсів та корисних копалин на території країни;

б) це умови, які забезпечують саме можливість діяльності людини;

в) це тіла і сили природи, які можуть бути використані для задоволення потреб суспільства в формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

3. Умови, які забезпечують саме можливість діяльності людини (клімат, рельєф, внутрішнє тепло планети та ін.) – це:

а) природні ресурси;

б) природні умови;

в) інвестиційний клімат в країні.

4. Серед запропонованих варіантів структури природно-ресурсного потенціалу, виберіть дані, які відповідають саме Україні:

а) 40% ‑ земельні ресурси; 40% ‑ водні ресурси; 10% ‑ рекреаційні ресурси; 5% ‑ мінеральні; 5% ‑ інші види ресурсів

б) 50% ‑ рекреаційні ресурси; 20% ‑ мінеральні ресурси; 10% ‑ водні ресурси;

в) 40% ‑ земельні ресурси; 30% ‑ мінеральні ресурси; 20% ‑ рекреаційні ресурси; 10% ‑ усі інші види ресурсів.

5. За походженням природні ресурси бувають:

а) вичерпні та невідновні;

б) водні, мінеральні та біологічні;

в) вірні відповіді “а” і “б”.

6. Впровадження у виробництво ресурсозберігаючих технологій дозволяє:

а) економити матеріальні ресурси;

б) знижувати витрати на відновлення деяких видів ресурсів;

в) зменшувати негативний вплив на природне середовище і людей.

7. Головним напрямком використання природно-ресурсного потенціалу є:

а) інтенсифікація розробки родовищ корисних копалин, що експлуатуються;

б) ресурсозбереження і раціональне природокористування;

в) всі перелічені відповіді вірні.

8. Серед багатьох забруднювачів повітряного басейну особливо виокремлюють:

а) транспорт, енергетичні, хімічні і металургійні підприємства;

б) сільське господарство, комунальний транспорт, об’єкти соціальної інфраструктури;

в) лісна і деревообробна промисловість, хімічна промисловість.

9. Основними джерелами забруднення внутрішніх вод неочищеними стоками є:

а) автотранспорт, підприємства зв’язку, підприємства машинобудування;

б) промисловість, комунальне та сільське господарство;

в) водний і повітряний транспорт.

10. Гідроенергетичний потенціал ‑ це:

а) та частина водних ресурсів, що використовується в промисловості;

б) ті можливості водних ресурсів, що використовуються в енергетиці;

в) всі перелічені відповіді вірні.

11. Серед основних методів поліпшення якості води розрізнюють:

а) тестування; стендові випробування;

б) механічне очищення, виморожування, біологічне очищення, фізико-хімічне очищення;

в) іонізація, дистиляція, ректифікація, охолодження.

12. Земельні ресурси як засіб виробництва мають такі особливості:

а) земельні ресурси є продуктом природи, вони просторово обмежені, незамінні, відновлювані, одночасно виступають і засобом і предметом праці;

б) земельні ресурси лише умовно прив’язані до певного регіону, земельні ресурси як засіб і предмет праці замінні, продуктивність земель залежить від клімату та рельєфу певної території;

в) всі перелічені відповіді вірні.

13. Відомо, що ефективність земельних ресурсів визначається їх плодючістю. За видами плодючість розрізнюють:

а) природна, штучна, економічна;

б) економічна, екологічна, біологічна;

в) інтенсивна, екстенсивна.

14. Охорона земельних ресурсів передбачає такі заходи:

а) боротьба з водною і повітряною ерозією ґрунту, рекультивація земель, впровадження альтернативного землеробства;

б) випровадження автоматичного контролю за становищем земельних ресурсів, консервація земель, механічне відновлення ґрунтів;

в) всі перелічені відповіді вірні.

15. Які ресурси відносять до рекреаційних:

а) столові і лікувальні мінеральні води; термальні води; паркові і лісові території; лікувальні грязі;

б) узбережжя Чорного та Азовського морів;