Причини та економічна суть дефіциту бюджету

Бюджет є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі, його показники визначають фінансовий стан держави і значною мірою рівень суспільного добробуту. Стан бюджету може характеризуватись трьома показниками: рівновагою доходів і видатків, перевищенням доходів над видатками (профіцитом) або, навпаки, видатків над його доходами, тобто бюджетним дефіцитом.

Отже, бюджетний дефіцит - це перевищення видатків бюджету над його доходами. Він притаманний бюджетам більшості країн світу, у тому числі і країнам з розвиненою ринковою економікою. Його величина коливається від 2 до 15% валового національного продукту при середньосвітовій величині 4,5%. Вважається, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3% ВНП, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку інфляції.

Бюджетний дефіцит виражає такі об'єктивні економічні відношення, що виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання коштів понад наявних закріплених джерел прибутків у силу росту граничних витрат виробництва. Такі засоби утворюються головним чином унаслідок грошової і кредитної емісії, продажу облігацій державних позик, сертифікатів і інших видів цінних паперів, здійснення великомасштабних зовнішніх позик. Визначені дії, що призводять до дефіциту бюджету, обумовлюють необхідність розроблення чіткої програми фінансового маневру в межах грошового потенціалу країни, а також пошуку ефективних джерел покриття бюджетного дефіциту і контролю за його розвитком, визначення платоспроможності суб'єктів бюджетного фінансування. Фінансування бюджету займає важливе місце в бюджетних потоках, а отже потужно впливає на економічне середовище. Значення фінансування у формуванні ресурсів центральних урядів різних країн за останнє десятиріччя XX століття можна простежити шляхом розрахунку частки дефіциту у загальній сумі видатків і кредитування мінус погашення. Нині у розвинених країнах чітко спостерігається скорочення частки видатків, які уряд фінансує через дефіцити. Але обсяги операцій з фінансування, як буде показано далі на прикладі США, залишаються вагомими.

Для країн, які переживають формування і становлення ринкової економіки, джерела фінансування дефіциту відіграють важливу роль для виконання урядами взятих на себе зобов'язань.

Бюджетний дефіцит являє собою суму перевищення видатків бюджету над його доходами за бюджетний період. Фактично це означає, що доходів, які планується централізувати у бюджеті протягом року, недостатньо для повного покриття запланованих видатків. Тому, щоб здійснити бажаний обсяг бюджетних виплат, встановлюють додаткові джерела залучення до бюджету фінансових ресурсів - джерела фінансування. У вітчизняній економічній літературі часто не розрізняють фінансування бюджетного дефіциту та шляхи його скорочення, або ж згадують фінансування побіжно, акцентуючи увагу переважно на інфляційному чи неінфляційному характері його джерел.

Оскільки бюджет є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі, то його стан визначає фінансовий стан держави і значною мірою рівень суспільного добробуту в цілому. Стан бюджету може характеризуватися трьома показниками: балансом доходів і видатків, перевищенням доходів над видатками (профіцитом) або, навпаки, видатків над його доходами, тобто бюджетним дефіцитом.

Нормальним явищем є збалансованість доходів і видатків. Перевищення доходів над видатками означає економічну і фінансову стабільність у державі. Найскладнішим явищем є бюджетний дефіцит, який притаманний бюджетам більшості країн світу, в тому числі й високорозвиненим.

Дефіцит державного бюджету - явище в економіці не нове. Повною мірою бюджетний дефіцит є наслідком дискреційної бюджетно-податкової політики, адже уряд не може точно визначити розмір майбутніх бюджетних надходжень і необхідних витрат. Він лишезатверджує загальні положення, що регулюють податкові ставки, форми та обсяги трансфертних виплат, а також визначає пріоритети в структурі державних замовлень і закупівель. Однак навіть при налагодженій процедурі прийняття зазначених рішень реальні обсяги надходжень до бюджету та розміри державних витрат значною мірою залежать від стадії (циклу) розвитку економіки. Інакше кажучи, бюджетний дефіцит зростає в періоди спаду, оскільки державні доходи від податкових надходжень зменшуються, а обсяги трансфертних виплат підвищуються, і скорочується під час підйому економіки, оскільки податкові надходження збільшуються, а обсяги трансфертних виплат відповідно зменшуються. Дискреційна бюджетно-податкова політика - це свідоме маніпулювання податками та державними витратами з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю над інфляцією та прискоренням економічного розвитку.

Бюджетний дефіцит має різні причини та прояви. Його не можна оцінювати однозначно, оскільки завжди необхідно враховувати всі його чинники. Характеристика дефіциту дається за формою прояву, причинами виникнення та спрямуванням коштів.

Причини виникнення бюджетного дефіциту обумовлюються:

·надзвичайними подіями, що потребують використання великих обсягів коштів, а звичайних резервів для цього не вистачає;

·необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому зможе забезпечити приріст ВВП і НД, зміцнити економічну могутність держави, підвищити матеріальний та культурний рівень життя населення;

·кризовими явищами в економіці, її розвалом;

·неефективністю фінансово-кредитних зв'язків;

·нездатністю влади тримати під контролем фінансову ситуацію у державі;

·недосконалістю фінансового законодавства;

·зменшення приросту національного доходу;

·збільшення бюджетних витрат;

·зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками;

·інфляційними процесами.

Звісно, за умов, коли економіка розвивається динамічно і стабільно, бюджетний дефіцит у кількісно допустимих межах не є загрозливим. Правда, при цьому кількість не повинна переходити в негативну якість, тобто сума отриманих державою в борг фінансових ресурсів не повинна перекладатись на економіку держави, на платників податків, супроводжуватись скороченням соціальних програм.

Бюджетний дефіцит може бути пов'язаний також із політикою «дефіцитного фінансування», відповідно до якої дефіцити, причому хронічні й у значних розмірах, можуть виступати потужним стимулом, «регулятором» економіки, оскільки залучення великих грошових сум на позичковому ринку для фінансування державних видатків «збуджує» ділову активність приватного капіталу.

Існують глибинні, загальні причини бюджетного дефіциту, що властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету перевищують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально-економічна політика.

Бюджетний дефіцит має різні причини та прояви. Його не можна оцінювати однозначно, оскільки завжди необхідно враховувати всі його чинники. Характеристика дефіциту дається за формою прояву, причинами виникнення та спрямуванням коштів.

Види дефіциту бюджету

Бюджетний дефіцит може набувати різної якості, виникати за різних обставин, викликати різні наслідки. У зв' язку з цим доцільно говорити про різні види бюджетного дефіциту.

1.Залежно від виду бюджету розрізняють:

- дефіцит державного бюджету;

- дефіцит місцевого бюджету.

Для країн з федеративним устроєм можна виокремити дефіцит федерального бюджету, дефіцит бюджету члена федерації, а також дефіцит місцевого бюджету.

Зазначені види бюджетного дефіциту є важливими при розгляді діяльності уряду та окремих органів місцевого самоврядування, а також для аналізу консолідованої позиції сектору загального державного управління.

2.Відповідно до фондів, які формуються у складі бюджету, розрізняють:

- дефіцит загального фонду бюджету;

- дефіцит спеціального фонду бюджету. Вітчизняне законодавство вимагає, щоб спеціальний фонд бюджету був збалансованим.

Крім того, бюджетний фонд може бути розділений на поточний бюджет і бюджет розвитку, відповідно розрізняють:

-дефіцит поточного бюджету. Загальною вимогою є балансування поточного бюджету.

-дефіцит бюджету розвитку. Зазвичай цей бюджет призначений насамперед для фінансування державних капіталовкладень.

3.Відомий американський економіст розробив концепцію активного й пасивного бюджетного дефіциту:

- активний дефіцит виникає тоді, коли уряд через збільшення видатків бюджету стимулює сукупний попит

-пасивний дефіцит -це дефіцит, що виникає як наслідок економічного спаду, зниження виробництва та зайнятості і призводить до зменшення бюджетних доходів.

4.Залежно від урахування дефіциту в процесі бюджетного планування можна виокремити:

-запланований бюджетний дефіцит (або очікуваний). Запланований бюджетний дефіцит щорічно затверджується парламентом у законі про державний бюджет

-фактичний бюджетний дефіцит. Його розмір отримують за даними звітів про виконання бюджету.

5.За терміном дії можна говорити про:

- тимчасовий бюджетний дефіцит. Він виникає не регулярно - з року в рік, а лише в окремі періоди несприятливої соціально-економічної кон' юнктури.

- постійний (хронічний) бюджетний дефіцит.Сучасні бюджети мають хронічні бюджетні дефіцити.

6.За формою прояву бюджетного дефіциту розрізняють:

- відкритий бюджетний дефіцит - це дефіцит, який офіційно відображений у щорічному законі про бюджет, звітності про виконання бюджету та в бюджетній статистиці.

-прихований бюджетний дефіцит -це дефіцит, який виникає через несвоєчасне фінансування запланованих у бюджеті призначень унаслідок недоотримання запланованих доходів.

7.Залежно від зв'язку з державним боргом у теорії і на практиці виокремлюють:

-первинний дефіцит -це дефіцит, при розрахунку якого з видатків виключено витрати на сплату процентів за державним боргом.

- операційний дефіцит - це первинний дефіцит, у розрахунку якого процентні платежі за державним боргом скориговані на темпи інфляції.

8. На основі дослідження взаємозв'язків між бюджетними дефіцитами та гіперінфляцією в 1990-х роках було розроблено концепцію нового виду бюджетного дефіциту - віртуального. Віртуальний дефіцит - це дефіцит, який був би за нульових темпів інфляції і повного фінансування урядом запланованих у бюджеті видатків.

9. Залежно від зв' язку з економічним циклом виділяють такі види бюджетного дефіциту:

- циклічний бюджетний дефіцит - це дефіцит, який виникає під час циклічного економічного спаду і скорочення внаслідок цього бюджетних доходів.

- структурний дефіцит - це різниця між фактичними бюджетними видатками і сумою доходів, яка була б отримана бюджетом в умовах повної зайнятості за існуючої системи оподаткування.