Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців

РОЗДІЛ І

1.1 Розрахунково-аналітична частина

На товарному ринку є три продавця і три покупця . За умовами задачі нас відомі функції пропозиції по ціні продавців :

Q^s₁= 2P-10; Q^s₂=P-16; Q^s₃= w×P-h

i функції попиту по ціні покупців:

Q^D₁=g-z×P; Q^D₂=8-0,5P; Q^D₃=15-3P.

За поданими таблицями ми обираємо індивідуальний варіант і підставляємо відомі коефіцієнти: h=35 , g=40 , w=4,0 , z=2,3. Звідси ми отримуємо функції пропозиції та попиту:

Q^s₁= 2P-10; Q^D₁=40-2,3P;

Q^s₂=P-16; Q^D₂=8-0,5P;

Q^s₃= 4P-35; Q^D₃=15-3P;

У першому завданні нам потрібно визначити ціну рівноваги і обсяг угоди кожного учасника торгівлі. Для цього необхідно знайти мінімальну ціну, нижче якої продавець не буде продавати:

2P-10=0 P-16=0 4P-35=0

P=5 P=16 P=8,8

А також максимальну ціну для покупців, тобто таку, вище якої не купуватимуть:

40-2,3P=0 8-0,5P =0 15-3P=0

P=17,4 P=16 P=5

На основі вище утворених функцій та їх значень складаємо галузеві функції попиту та пропозиції для кожного проміжку. Щоб знайти галузеву функцію пропозиції потрібно обчислити функції для кожного проміжку.

А для побудови графіка галузевої функції попиту ми знаходимо всі проміжки, а потім наносимо їх на графік.

Попит:

16<P≤17,4 40-2,3P

5<P≤16 48-2,8P

0<P≤5 63-5,8P

Ринковий попит формується як сумарний попит усіх споживачів. Залежно від споживацьких уподобань і доходів їхнє бажання та можливості придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися. Крива ринкового попиту складається з кривих індивідуального попиту споживачів.

Функцію попиту будуємо за такими точками:

Р₁ = 17,4, тоді Q₁ = 40-2,3P = 40 – 2,3*17,4 = 0,02≈0; (17,4; 0);

P₂ = 16, тоді Q₂ =48-2,8P = 48 – 2,8 *16 = 3,2; (16; 3,2);

Р₃= 5, тоді Q₃ = 63-5,8P = 63 – 5,8*5 = 34 (5; 34);

Р₄=0, тоді Q₄=63-5,8P=63- 5,8*0=63 (0;63).

Рисунок 1.1. «Галузева функція попиту»

Тепер складемо інтервали ціни пропозиції:

Пропозиція:

5<P≤8,8 2P-10,

8,8<P≤16 6P-45

P>16 7P-61

Функцію пропозиції будуємо за такими точками:

Р₁ = 5 тоді =2P – 10 = 2*5 – 10 =0 ; (5; 0);

Р₂ = 8,8, тоді = 6P – 45=6*8,8 – 45 = 7,8; (8,8; 7,8);

Р₃ = 16, тоді = 7P – 61 = 7*16 – 61= 51 (16; 51)

Р₄ = 20, тоді = 7P – 61 = 7*20 – 61= 79 (16; 79)

Рисунок 1.2. «Галузева фінкція пропозиції»

Випишемо всі ціни, що утворилися на ринку (попиту та пропозиції):

0; 5; 8,8; 16; 17,4.

Потрібно визначити інтервал в якому буде знаходитися рівноважна ціна для цього:

1) P=5 підставляємо у фінкцію попиту та пропозиції саме в ту, що включає в проміжок 5:

Q^D(5)=40-2,3×5=28,5 дифіцит (у розмірі 28,5)

Q^S(5)=2×5-10=0

2)Р=8,8

Q^D(8,8)=48-2,8×8,8=23,4 дифіцит (у розмірі 15,6)

Q^S(8,8)=6×8,8-45=7,8

3)Р=16

Q^D(16)=63-5,8×16= 29,8 надлишок (у розмірі 21,2)

Q^S(16)=7×16-61 =51

Отже рівноважна ціна буде дорівнювати проміжку [8,8;16]

В результаті взаємодії попиту і пропозиції утворюється рівноважна ціна і рівноважна кількість.

Щоб знайти Р_E необхідно прирівняти рівняння попиту та пропозиції, які належать даному проміжку.

Q^D=48-2,8Р

Q^S=6Р-45

48-2,8Р=6Р-45

-8,8Р= -93

Р_Е≈10,56

Підставляємо Р_Е, щоб знайти Q_E:

Q_E=6 10,56-45=18,36

Шукаємо обсяг угоди кожного учасника,для цього підставляємо Р_E в рівняння кожного учасника.

Q^D: 1)40-2,3×10,56=15,7

2)8-0,5×10,56= 2,72

3)15-3×10,56=-16,68

Q^D в цілому у нас буде (15,7+2,72-16,68)=1,74

Q^S: 1) 2×10,56-10=11,1

2) 10,56-16=-5,44

3) 4×10,56-35=7,24

Звідси Q^S=11,4+7,8-5,3=12,9

Отже, Q^S ≠Q^D

2. Відобразимо ціну рівноваги і обсяг угоди кожного учасника тогрівлі графічно.

За знайденими вище точками функцій попиту і пропозиції будуємо графік:

Рисунок 1.3. «Ринкова рівновага»

Рівновага ринку може порушуватись під дією певних факторів. У цих

випадках реальна ціна буде відхилятись від рівноважної. За будь-якої ціни,

відмінної від рівноважної, баланс попиту і пропозиції порушується, ринкова рівновага втрачається.

Ціна ринкової рівноваги досягається під дією конкурентних ринкових сил стихійно, в "автоматичному режимі". Проте, якщо хтось (наприклад, монополія чи держава) здобуває можливість суб'єктивно впливати на процес

ціноутворення (як правило, у власних інтересах), ринкова рівновага буде порушуватись.

На вільному ринку відхилення рівня ціни від рівноваги обов'язково приведе до вирівнювання величин попиту і пропозиції за нового рівня ціни

рівноваги. При цьому надлишок пропозиції тисне на ціну вниз, а надлишок

попиту піднімає ціни вгору, що створює компромісну ціну ринкової рівноваги. Так діє стихійний і об'єктивний ринковий механізм ціноутворення. Але, коли є стійкі обмеження рівня ціни, рівновага такого ринку стихійко і об'єктивно не відновлюється.

Рівновага ринку може порушуватись і внаслідок зміни обсягу попиту чи обсягу пропозиції і відновлюватись лише за відповідної зміни рівня рівноважної ціни.

3. Щоб розрахувати коефіцієнти цінової еластичності на кожній ділянці кривої попиту та кривої пропозиції,потрібно застосувати формулу:

Е^D_p= × | (1.1)

де Q₁ / P₁=початкова кількість / ціна,

Q₂ / P₂=нова кількість / ціна

Еластичність попиту:

1) 0<P≤5

Q₁₌63-5,8×0=63; P₁=0

Q₂=63-5,8×5=34 P₂=5

Е^D_p=| × =|-29/97| ≈0,29

2) 5<P≤16

P₁=5 Q₁=34

P₂=16 Q₂=3,2

Е^D_p=| × =|-0,83×­­-1,9|=1,58

1) 16<P≤17,4

P₁=17,4 Q₁=-0,02

P₂=16 Q₂= 3,2

Е^D_p=| × =|1,08×(-23,86)| ≈25,77

Еластичність пропозиції:

1) 5<P≤8,8

P₁=5 Q₁=0

P₂=8,8 Q₂=7,8

Е^D_p=| × ≈3,6

2)8,8<P≤16

P₁=8,8 Q₁=7,8

P₂=16 Q₂=51

Е^D_p=| × ≈0,21

3) P>16

P₁=16 Q₁=81

P₂= 20 Q₂=119

Е^D_p=| × =1,71

4. Надлишок (чистий зиск споживача) — це зиск від торгівлі, одержаний покупцем, величина якого відповідає різниці між сумою грошей, яку покупці згодні заплатити за даний товар, і реальними витратами на його придбання. При графічному зображенні величина споживчого надлишку дорівнює площі вертикально заштрихованого трикутника. Величина надлишку (чистого зиску) виробника - це різниця між сумою грошей, яку виробники готові витратити на виробництво і реалізацію даного товару, і їх реальними доходами від його продажу. На графіку величина надлишку виробника дорівнює площі горизонтально заштрихованого трикутника Сума величин вказаних вище надлишків характеризує суспільну вигоду, що виникає у зв'язку з можливістю купівлі-продажу товарів, тобто у зв'язку з існуванням ринку взагалі.[10]

Рисунок 1.4. «Надлишок споживача і виробника»

1- \\\-Надлишок споживача

2- /// -Надлишок виробника

1.2 Проблемно-питальна частина

1. Яким чином можна отримати галузеву функцію пропозиції?

Функція галузевої пропозиції утворюється в результаті підсумовування індивідуальних функцій пропозицій всіх виробників. Спочатку необхідно визначити мінімальні ціни, за якими продавці згодні пропонувати свій товар, наприклад для першого виробника – 5 гр.од, для другого – 12,5 гр.од. За ціною,яка входить в проміжок від 5 до 12,5, продавати товар буде лише 1-й продавець, адже для 2-го така ціна є надто низька. Якщо взяти проміжок від 12,5 і вище, то така ціна задовольняє обох продавців, і функція пропозиції буде складатися із суми функцій 1-го і 2-го виробника.

Знайдіть зміну величини пропозиції, якщо ціна змінилася з 6,2 до 12.

Ціна P₁, отже Q = 2P – 10 = 2 6,2 – 10 = 2,4

Ціна P₂ , отже Q = 2P – 10 = 2 12 – 10 = 14

Q₂ – Q₁ = 14 – 2,4 = 11,6

Тобто, якщо P змінилася з 6,2 до 12, то обсяг зріс на 11,6 одиниць.

Як побудувати графік галузевого попиту?

Щоб побудувати графік галузевого попиту, необхідно знайти максимальну ціну, яка б задовольняла кожного споживача. Наприклад, для 1-го споживача максимальна ціна складає 5, а для 2-го – 16. Якщо взяти ціновий проміжок від 0 до 5, то він буде задовольняти 1-го і 2-го споживача, адже вони обидва можуть споживати благо за ціною 5 гр.од, а проміжок від 5 до 16 задовольняє лише 2-го споживача.

Знайдіть зміну величини попиту, якщо ціна змінилася з 2,2 до 10.

P ≤ 5

40-2,3P, якщо 16< P ≤ 17,4

48-2,8P, якщо 5< P ≤ 16

63-5,8P, якщо P ≤ 5

Ціна P₁ належить проміжку P ≤ 5, отже Q = 63-5,8P = 63 – 5,8 2,2 = 50,24

Ціна P₂ належить проміжку 5< P ≤ 16, отже Q = 48-2,8P = 48 – 2,8 10 = 20

Q₂ – Q₁ = 30,24

Отже при зміні ціни з 2,2 до 10, попит зменшується на 30,24 одиниці.

2. Як у результаті взаємодії попиту та пропозиції визначається ціна товару?

Попит — це представлена на ринку потреба в товарах або послугах, що забезпечена грошовим еквівалентом (платоспроможна потреба). Суть закону попиту — зворотна залежність між ціною товару і величиною попиту на товар (за інших рівних умов). Чим вища ціна, тим менше благ купить споживач, і, навпаки, менша ціна — більший попит. Якщо ціна на замінюваний продукт зростає, то пропозиція продукту зменшується, і крива пропозиції цього продукту переміщується вліво. Якщо ціна на взаємодоповнюваний продукт зростає, пропозиція продукту також зростатиме, і крива пропозиції продукту переміститься вправо.

Пропозиція — загальна сума товарів, що є на ринку або можуть бути на нього доставлені. Пропозиція породжує і формує попит, але водночас повинна пристосовуватися до попиту, до його змін і коливань. Зв'язок між ціною й обсягом продукту прямий — суть закону пропозиції. Виробник прагне одержати вигоду, але ціна пропозиції має враховувати інтереси споживача, орієнтуючись на його платоспроможність. Високі ціни на ринку змушують виробника пропонувати більше своїх товарів, а низькі - менше[4].

Чи відповідають рівноважна ціна і рівноважний обсяг інтервалам цін і обсягів попиту та пропозиції, на яких є точка перетину функцій?
Так, рівноважна ціна і рівноважний обсяг відповідають інтервалам цін і обсягів попиту та пропозиції.

3.Чому крива ринкового попиту є більш пологою, ніж будь-яка з кривих індивідуального попиту, що її складають?

Ціна	Попит споживача	Ринковий попит D
d1	d2	d3
P1 =5	-	-
P2 =4	-
P3 =3
P4 =2

На ринку існує багато споживачів,які мають свій власний індивідуальний попит. Для того щоб скласти криву ринкового попиту,необхідно додати всі криві індивідуального попиту кожного споживача. Але існує «ефект юрби», коли ринковий попит впливає і зумовлює індивідуальний попит споживача. В результаті цього змінюються ціни на товар, в свою чергу це явище тягне зміни еластичності індивідуального попиту і призводить до зміни еластичності ринкового попиту. Тобто, ринковий попит еластичніший за індивідуальний. Це сприяє тому, що крива ринкового попиту є більш пологою , ніж будь-яка з кривий індивідуального попиту, що її складають [3].

4. Які є види еластичності? Які способи розрахунків коефіцієнта еластичності ви використовували у своїх розрахунках. Чому?

Один з видів еластичності - еластичність попиту за ціною - відношення відсоткової величини попиту на товар до даної процентної зміни його ціни. Знайти можна за допомогою коефіцієнта Еd, що обчислюється за такою формулою:

Еластичний попит- Еd буде більше одиниці. Еd > 1.

Нееластичний попит - Еd є меншим за одиницю. Еd < 1

Одинична еластичність - Еd = 1.

Абсолютно нееластичний попит - коли зміна ціни взагалі не приводить ні якої зміни величини попиту.

Абсолютно еластичний попит - збільшення ціни викликає зниження попиту до нескінченності.

Еластичність попиту за доходом - вимірюється за допомогою коефіцієнта ЕІ, який показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту при зміні доходу споживача на 1% . Вимірюється формулою :

1> >0 – Нормальні товари

>1 – Предмети розкоші

=0 – Товари першої необхідності

<0 – Товари низької якості

Перехресна еластичність - показує, на скільки зміниться обсяг попиту на товар X при зміні ціни товару Y на 1%:

> 0 – перехресна еластичність для товарів взаємозамінників (субститутів)

= 0 – коефіцієнт перехресної еластичності для незалежних товарів

< 0 – коефіцієнт перехресної еластичності для товарів - доповнювачів (комплементів)

Нульовий чи майже нульовий коефіцієнт свідчить про те, що два продукту не пов'язані між собою, тобто є незалежними в споживанні товарами [7].

Еластичність пропозиції показує, на скільки відсотків зміниться кількість запропонованого товару при зміні його ціни на 1 %.

> 1 – пропозиція еластична

< 1 – нееластична пропозиція

= 1 – пропозиція з одиничною еластичністю

= 0 – абсолютно еластична пропозиція

∞

5. Що показує надлишок споживача і надлишок виробника?

Надлишок споживача — це різниця між граничною корисністю одиниці блага і його ціною.

Також, надлишок споживача можна назвати його прибутком, адже він є різницею між корисним результатом споживання і витратами на нього. Споживчий надлишок показує економічний добробут споживача, адже чим вище показник надлишку, тим краще добробут.

Надлишок виробника – різниця між мінімальною сумою, за якою виробник був готовий продати свою продукцію і сумою реально отриманою. Надлишок виробника – це є його виграш [2].

6. Яким чином встановлюється ринкова рівновага за А. Маршаллом і Л. Вальрасом?

Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».

Головним у підході Л.Вальраса є різниця у обсягах попиту й пропозиції. Якщо ринкова цінаP₁>P_E, то величина пропозиції більше величини попитуQ_P.S¹>>Q_D¹, над ринком – надлишок пропозиції (за ціниP₁), надлишок дорівнюєQ_P.S¹ -Q_D¹. Через війну конкуренції продавців відбувається зниження ціниP_E і надлишок зникає. Якщо ринкова цінаP₂>P_E, то величина попиту більше величини пропозиціїQ_D²>Q_P.S², над ринком надлишок попиту (за ціниP₂), тобто дефіцит дорівнюєQ_D² -Q_P.S². внаслідок конкуренції покупців відбувається підвищення цін доP_E і дефіцит зникає.

Головним у підході А.Маршалла - різниця цінP₁ іP₂. А.Маршалл розмірковує так, що продавці, передусім, реагують на різницю за ціни попиту і пропозиції. Що це розрив, тим більше коштів стимулів на шляху зростання (чи скорочення) пропозиції. Збільшення (чи скорочення) обсягу пропозиції зменшує цю різницю і тим самим сприяє досягненню рівноважної ціни. За версією Л.Вальраса, за умов дефіциту активно діють покупці, а умовах надлишку товарів – продавці. Відповідно до версії А.Маршалла, домінуючою силою у формуванні ринкової кон'юнктури завжди є підприємці [6].

7. Що таке “павутиноподібна” модель? Павутиноподібна модель – одна з найпростіших моделей ціноутворення. Вона показує формування рівноваги у галузі з фіксованим виробництвом, на основі існуючих в попередньому періоді цін. Основною ідеєю моделі є врахування виробником минулого періоду - виробники наперед визначають обсяги виробництва , залежно від ціни минулого періоду. Споживачі знають який обсяг товару вони бажають купити за певної ціни .

Частіше за все дана модель використовується у сільському господарстві, адже в ньому виготовлення товару тривалий процес.

Павутиноподібна модель покликана показати як саме виробник встановлює рівноважну ціну [7].

8. Що відбувається на ринку, коли, наприклад, держава втручається в процес ринкового ціноутворення?

Відхилення ціни від рівноважного рівня може спостерігати­ся уразі порушення рівноваги внаслідок втручання держави, яка встановлює ціни на ринку вище чи нижче рівноважного рівня.

Запровадження верх­ньої межі ціни (ціна "стелі") чи нижньої межі ціни (ціна "під­логи"). Ціна "стелі" обмежує рух ціни вверх (підвищення ціни), тобто це штучно занижена ціна. Ціна "підлоги" обмежує рух ціни вниз (зниження ціни), тобто це штучно завищена ціна.

Максимальна межа ціни (Цінова «стеля» ) - це законодавчо встановлена максимальна ціна, по якій продавець може продати свій товар. Негативними наслідками максимальної межі ціни є виникнення дефіциту такого товару чи послуги. Тобто величина його попиту більша за величину пропозиції.

Нижній рівень ціни (Цінова «підлога» ) - це мінімальна ціна, встановлена державою, яка перевищує ринкову ціну. Негативним наслідком встановлення мінімальної ціни є надвиробництво продукції. Тобто величина пропозиції товару є більшою за величину попиту.

Втручання держави у ціноутворення призводить до порушення рівноваги, таких явищ як надлишок і дефіцит товару, пов’язаних із зміною ціни, також виникає підвищення витрат споживачів. Регулювання ринкових процесів державою може здійснюватись тільки у випадках крайньої необхідності і на короткий термін.
Яка ситуація складеться на вашому ринку, якщо встановити ціну P1=1,6 P2 = 15,0

1) при ціні = 1,6

6 - 45=6 1,6 -45 = - 35,4

Отже, на ринку дефіцит

2) при ціні

Проаналізувавши дані, можна зробити висновок, що на ринку дефіцит.
При встановленні ціни на рівні P2,то на ринку виникне надлишок, таким чином буде встановлено стелю, якщо ж встановити ціну на рівні P1, то на ринку буде спостерігатись дефіцит, отже, встановлено цінову підлогу.

РОЗДІЛ 2