Тема 3. ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ
План:
1. Поняття та особливості фінансово-правових норм.
2. Структура фінансово-правової норми.
3. Класифікація фінансово-правових норм.
4. Поняття та особливості фінансових правовідносин.
5. Класифікація фінансових правовідносин.
6. Структура та зміст фінансових правовідносин.
7. Підстави виникнення, зміни та припинення фінансових правовідносин.
Вивчення питань необхідно розпочати з того, що фінансово-правові відносини – це врегульовані нормами фінансового права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав та обов’язків, які реалізують приписи цих норм по формуванню, розподілу і використанню державних фондів коштів.
Далі слід розглянути такі елементи фінансових правовідносин, як суб’єкти, об’єкт, зміст та юридичні факти, які є підставами виникнення, зміни та припинення фінансових правовідносин. Слід відзначити, що деякі вчені виділяють лише три елементи, які формують склад фінансових правовідносин (суб’єкти, об’єкт, зміст), а юридичні факти визначають не як елемент, а як підстави виникнення правовідносин; інші ж дослідники визначають чотири елементи, які складають фінансові правовідносини.
Щодо класифікації фінансових правовідносин, то вона має важливе навчальне значення, оскільки допомагає краще розібратися у їх складі. Види фінансових правовідносин можна визначати залежно від суб’єктів, об’єктів, розподілу прав та обов’язків між суб’єктами, підстав виникнення правовідносин тощо.
Дайте відповідь на запитання:
1. Що таке фінансово-правова норма? Які вона має загальні риси як правова норма? Які вона має особливості?
2. Які компоненти має норма фінансового права? В чому вони полягають?
3. Як класифікуються фінансово-правові норми за різними критеріями?
4. Що таке фінансові правовідносини? Які їх ознаки як різновиду правовідносин? Які вони мають особливі риси та який характер, виходячи з цих особливостей?
5. Що є матеріальним та юридичним змістом фінансових правовідносин?
6. Які компоненти структури фінансових правовідносин?
7. Що таке суб'єкти фінансових правовідносин та які їх основні групи?
8. Що таке правосуб'єктність і які її складові?
9. Що є об'єктом фінансових правовідносин?
10. Що становить зміст фінансових правовідносин? В чому різниця та які основні типи зв'язку між суб'єктивними правами та обов'язками?
11. Як класифікують фінансові правовідносини за різними ознаками?
12. Що таке юридичний факт, яке його значення?
Виконайте завдання:
Завдання 1.
Визначте суб’єкти та об’єкти таких фінансових правовідносин:
а) сплата податку;
б) отримання банківського кредиту юридичною особою;
в) відкриття банківського рахунку фізичною особою;
г) плата за оренду землі;
д) сплата фізичною особою акцизного податку.
Завдання 2.
У наведених нижче правових нормах визначте їх гіпотезу, диспозицію та санкцію:
— "У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування, - зупинити операції з бюджетними коштами";
— „У разі порушення банками вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку Національний банк застосовує до банків захід впливу попереднього реагування у вигляді письмового попередження".
Завдання 3.
На основі Закону України „Про страхування” поясність, які страхові правовідносини регулюються нормами фінансового права, а які – нормами цивільного.
Завдання 4.
У нижченаведених нормах визначте їх диспозицію, гіпотезу та санкцію:
1) ст. 199 Кримінального кодексу України: „Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років”;
2) ст. 155¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення: „Неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою державним податковим органам звітності, пов’язаної із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, незбереження документів, визначених порядком застосування електронних контрольно-касових апаратів, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
3) ст. 118 Бюджетного кодексу України: „У разі виявлення правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державно-контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських, міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування, - зупинити операції з бюджетними коштами”;
4) ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”: „До резидентів, нерезидентів за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені п. 2 ст. 5 цього Декрету, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України – накладається штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України, за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із книги реєстрації банків або без такого виключення”;
5) ст. 1 Положення Національного банку України про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства: „У разі порушення банками вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку Національний банк застосовує до банків захід впливу попереднього реагування у вигляді письмового застереження”.
З’ясуйте сутність бланкетного характеру деяких із наведених правових норм.
Нормативні акти та література до завдань:
- Бюджетний кодекс України. // ВВРУ. -2010. -№50-51. -Ст. 572.
- Кодекс про адміністративні правопорушення України. // ВВР УРСР. – 1984. - №51. – стор.1122.
- Кримінальний кодекс України. // ВВРУ. – 2001. - №25. – Ст.131.
- Закон України „Про страхування” від 07.03.1996р. №85-96/ВР // ВВРУ. – 1996. - №18. – Ст.78.
- Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1996р. №15-93 // ВВРУ. – 1993. - №17. – Ст.184. – із останніми змінами.
6. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2011.