Тема 1.9. Витрати виробництва. 2 страница

Задача 2

Розрахувати запаси незавершеного виробництва та валової продукції підприємства.

Найменування продукції	Виробнича програма, од.	Тривалість виробничого циклу, днів	Коефіцієнт готовності	Ціна од., грн..	Величина незавершеного виробництва	Валова продукція
На початок року	На кінець року	Од.	Грн.
Виріб А			0,5
Виріб Б			0,5
Всього

Задача 3

Протягом року буде виготовлено 1000 виробів, собівартість кожного з яких 183 грн. Тривалість циклу виготовлення 9 днів, на його початку затрачається 405 грн. Обчислити норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві.

1.3. Реферати:

- формування портфелю замовлень підприємства

- оптимізація виробничої програми підприємства

1.4. Результати роботи оформити у формі:

- конспекту

- рефератів

Література:

1. Тарасюк Г.М., "Планування діяльності підприємства", К. 2003 Т.1, Т.2

2. Алексєєва М.М. "Планування діяльності фірми", М. 1998, ст.. 3-35.

3. Покропивний С.Ф. "Економіка підприємства", К. 2002.

4. Білов М.А., Євдокимова Н.М. „Планування діяльності підприємства" - К., 2002

5. Ільїн А.І. „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2004 р.

6. Е.А. Афітов „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2001 р.

7. Р.Б. Тян „Планирование деятельности предприятия" - К., 1998 г.

Бухалков М.І. „Внутріфірмове планування" - М., 2003 р.
Тема 1.5. Оперативно-календарне планування та регулювання виробництва

Самостійна робота № 5. Особливості оперативно-календарного планування на підприємствах одиничного, серійного та масового типів виробництва

Мета: Розглянути сутність оперативно-календарного планування, його особливості на підприємствах одиничного, серійного та масового типів виробництва.

Студент повинен знати: особливості оперативно-календарного планування різних типів виробництва

Студент повинен вміти: розрізняти методику планування різних типів виробництва.

Завдання для самостійної роботи

1.1. Звернути увагу на питання:

1. Оперативне планування його види, задачі

2. Диспетчеризація виробництва

3. Особливості планування різних типів виробництва

Методичні вказівки

Оперативне керування виробництвом включає функції календарного планування і диспетчеризації виробництва, рознарядки робіт і контролю їхнього виконання.

Складання оперативно-виробничих планів на підприємствах різного типу виробництва

На підприємствах з масовим типом виробництва оптимальною вважається система планування за ритмом випуску.

У масовому виробництві використовуються також системи ОВП за термінами міжцехових подач, за стандартними термінами міжцехових подач, «на склад».

Основною планово-обліковою одиницею в цій системі для заготівельних, обробних цехів є деталь, а для збірних — готовий виріб. Основною ланкою планування служить потокова лінія. Основними календарними нормативами є такт, швидкість потокової лінії, величини заділів.

На підприємствах серійного типу виробництва зі стабільною номенклатурою виготовлення виробів їх випуск здійснюється рівномірно.

Об'єктом оперативно-виробничого планування служить партія деталей. Оптимальною вважається комплектна та подетальна система планування за рівнем забезпеченості і за добовим графіком, а прогресивною можна вважати систему неперервного оперативно-виробничого планування.

На підприємствах одиничного типу виробництва об'єктом планування є замовлення, до термінів виконання якого входить час виробництва, випробування, технічна підготовка. На під­приємствах одиничного типу використовуються такі системи:

v позамовна (при короткому циклі складання виробу);

v комплектно-вузлова і комплектно-групова (при тривалості складального циклу понад 1 місяць);

v «на склад» (при виробництві уніфікованих і нормалізованих деталей).

1.2. Самостійно розробити:

- функції оперативно-виробничого планування і регулювання (ОВП і Р)

Таблиця. Порівняльна характеристика видів планування

Вид планування	Функції оперативного планування
об'ємне планування	календарне планування	оперативне регулювання
І.Міжцехове (заводське) планування
2. Цехове планування
3. Дільничне планування

- порівняльну характеристику оперативно-календарному плануванню різних типів виробництва:

Тип виробництва	Суттєва характеристика	Відрізняльні відзнаки	Сфера виробництва

1.3. Реферати:

1. Особливості оперативно-календарного планування на різних типах виробництва.

2. Міжцехове та внутрішньо цехове планування, зміст та основи завдання.

1.4. Результати роботи оформити у формі:

- конспект

- реферат

- таблиці

Література:

1. Тарасюк „Планування діяльності підприємства"

2. Зінь В.А., Турчанок М.О. „Планування діяльності підприємства" - К., 2004 р.

3. Алексєєва М.М. "Планування діяльності фірми", М. 1998, ст.. 3-35.

4. Покропивний С.Ф. "Економіка підприємства", К. 2002.

5. Білов М.А., Євдокимова Н.М. „Планування діяльності підприємства" - К.,
2002 р.

6. Ільїн А.І. „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2004 р.

7. Е.А. Афітов „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2001 р.

8. Р.Б. Тян „Планирование деятельности предприятия" - К., 1998 г.

9. Бухалков М.1. „Внутріфірмове планування" - М., 2003 р.

Тема 1.6. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю

Самостійна робота № 6. Система показників виробничої потужності, їх розрахунок

Мета: Розглянути систему показників виробничої потужності, методику їх розрахунку.

Студент повинен знати: систему показників виробничої потужності, методику їх розрахунку.

Студент повинен вміти: розрахувати показники виробничої потужності.

Завдання для самостійної роботи

1.1. Звернути увагу на питання:

1. Виробнича потужність підприємства та її види.

2. Методика обчислення виробничої потужності.

3. Баланс виробничої потужності.

4. Система показників виробничої потужності.

Методичні вказівки

Студент повинен звернути увагу на визначення виробничої потужності. Виробнича потужність — максимально можливий обсяг продукції встановленої номенклатури, яку може виготовити підприємство за певний період часу за умов раціонального використання обладнання та виробничих площ.

Виробнича потужність розраховується, як правило, нарік. Одиниці виміру виробничої потужності застосовуються різні залежно від характеру та типу виробництва, а також галузевої підпорядкованості, але за таким загальним правилом: виробнича потужність має визначатися в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік виготовлюваної продукції (послуг, що надаються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції.

Розрахунки виробничої потужності підприємства базуються на таких основних методичних принципах:

1. Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності провідних цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва.

2. Виробнича потужність підприємства визначається кількістю устаткування (виробничих площ).

3. Виробнича потужність підприємства визначається на підставі корисного фонду часу роботи одиниці обладнання (використання площі). Визначається окремо для двох груп машин та агрегатів, а саме:

а) для машин і агрегатів безперервної дії (роботи):

де — відсоток утрати робочого часу на поточний ремонт агрегату.

б) для машин і агрегатів дискретної дії:

де Тн — номінальний фонд часу роботи обладнання.

У свою чергу, номінальний фонд розраховується за такою формулою:

де Др — кількість робочих днів;

n — кількість робочих змін;

t_зм. — тривалість однієї робочої зміни;

Дпс — кількість передсвяткових днів;

t_скор. — час скорочення зміни у передсвятковий день.

4. Виробнича потужність підприємства розраховується на підставі норм продуктивності устаткування, виробничих площ та трудомісткості виробів, норм виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва.

Розрахунки виробничої потужності проводяться відповідно до типів виробництва.

Розрахунок виробничої потужності у масовому виробництві

Величина виробничої потужності технологічної лінії за розрахунковий період (рік, квартал) визначається як співвідношення фонду робочого часу в цьому періоді та трудомісткості одного виробу (деталі), виражених в однакових одиницях виміру часу. Якщо треба обчислити виробничу потужність механічного цеху підприємства, то використовується наступна формула:

де Тк — корисний фонд роботи часу одиниці устаткування;

g — кількість устаткування;

t_вир — норма часу на одиницю виробу (деталі).

Для обчислення виробничої потужності складальної дільниці (складального цеху) застосовується наступна формула:

де F— корисна виробнича площа дільниці (цеху);

Тн — кількість робочих днів у розрахунковому періоді;

f — тривалість циклу складання одного виробу, днів;

t— виробнича площа, необхідна для складання одного виробу.

Розрахунок виробничої потужності у серійному виробництві.

У серійному виробництві виробнича потужність розраховуєть­ся відносно типового представника, а саме:

де t_тип. — трудомісткість обробки типового представника. Якщо продукція комплектна, то виробнича потужність розраховується за наступною

де t_комп. — трудомісткість комплекту.

У свою чергу, трудомісткість комплекту розраховується у такий спосіб:

де Ni — кількість деталей г-го найменування, які входять од ком­плекту;

tі — час обробки і-оті деталі.

Розрахунок виробничої потужності у багатономенклатурному виробництві.

За розрахунків потужності багатономенклатурних виробництв у грошовому виразі обов'язково додається виробнича програма підприємства, стосовно якої визначено потужність.

У цьому типі виробництва потужність розраховується в три етапи: 1. Усе устаткування розбивається на групи відповідно до технологічних операцій; відповідно, по групам визначаються коефіцієнти виробничої потужності, а саме:

де п — кількість найменувань виробів;

Ni — кількість виробів i-го найменування;

tі - час обробки одиниці i-го виробу по даній групі устаткування;

Наведений вище коефіцієнт завжди має бути не менше одиниці.

2. З усіх визначених коефіцієнтів відповідно до угрупувань устаткування обирається один, який розраховано відносно провідної групи (самий найменший).

3. Визначається виробнича потужність з урахуванням коефіцієнта. Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, який характеризує зміни її величини протягом розрахункового періоду.

Система показників виробничої потужності.

На підприємстві розраховуються наступні показники потужності:

- потужність на початок року (вхідна потужність підприємства);

- потужність на кінець року (вихідна потужність підприємства);

- середньорічна виробнича потужність.

Вихідна потужність розраховується за формулою:

Мвих. = Мвх. + Мотз. + Мр. +МІіа - Мв

де Мвх. — вхідна потужність підприємства;

Мотз — збільшення потужності протягом розрахункового періоду внаслідок здійснення поточних організаційно-технічних заходів;

Мр. — нарощування виробничої потужності завдяки реконструкції або розширенню підприємства;

Мна — збільшення (+) або зменшення (-) виробничої потужності, спричинене змінами в номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється;

Мв — зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття (виведення з експлуатації певної кількості фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування.

Середньорічна виробнича потужність розраховується за формулою.

де Мвв — кількість введених в дію виробничих потужностей;

Мвив — кількість виведених виробничих потужностей;

tвв — кількість місяців із моменту введення виробничих потужностей до кінця року;

tвиб. — кількість місяців із моменту вибуття виробничих потужностей до кінця року.

Коефіцієнт використання виробничої потужності визначається шляхом ділення обсягу виробленої у розрахунковому періоді продукції на середньорічну величину потужності.

1.2. Розглянути систему показників виробничої потужності, методику їх

розрахунку.

1. Узагальнюючим показником використання потужності основних фондів підприємства (показник фондовіддачі (ФВ). Він визначається відношенням обсягу виробленої продукції (В) до середньорічної вартості ОПВФ (Ф):

2. Інший узагальнюючий показник використання ОПВФ на підприємстві - фондомісткість продукції визначається відношенням середньорічної вартості ОПВФ до обсягу випущено) продукції в грошовому, натуральному або трудовому виражені (В), тобто:

3. Коефіцієнт використання парку наявного обладнання (Кно) визначається відношенням кількості (потужності) діючого обладнання (іч(д) до кількості всього обладнання, що є в наявності на підприємстві (Мно):

4. Коефіцієнт використання парку встановленого обладнання визначається відношенням кількості діючого обладнання до загальної кількості встановленого на підприємстві обладнання:

5. Коефіцієнт використання ефективного (або планового) фонду часу обладнання (Ке) визначається таким чином:

Відносно окремих одиниць обладнання цей коефіцієнт прийнято називати коефіцієнтом екстенсивного завантаження і визначати діленням Тф на Те.

6. Коефіцієнт змінності роботи обладнання:

де Твт-з - фактично відпрацьоване число верстато-змін;

Тдн - число робочих днів у періоді;

е (зм) - ефективний фонд часу встановленого обладнання при роботі в одну зміну.

7. Основним з них є коефіцієнт інтенсивного завантаження обладнання (Кі.з.), який характеризує використання обладнання за продуктивністю в одиницю часу:

8. Інтегральний коефіцієнт завантаження (використання) обладнання (Кі) дозволяє дати загальну оцінку рівня його використання, як за продуктивністю, так і за часом. Він визначається множенням коефіцієнтів екстенсивного (Ке.з.) і інтенсивного завантаження (Кі.з.), тобто:

Кі = Ке.з. х Кі.з.

9. Узагальнюючим показником використання виробничої потужності є коефіцієнт використання виробничої потужності (КП), що визначається за формулою:

де Q - річний обсяг виробництва продукції;

ВП - величина середньорічної виробничої потужності. Даний коефіцієнт може розраховуватися як по окремих видах продукції, дільницях, цехах, так і по підприємству загалом.

1.2. Вирішення завдань

Задача 1

Визначити виробничу потужність і коефіцієнт завантаження групи верстатів кількістю 6 од. за такими вихідними даними. У році 260 робочих днів. Режим роботи двозмінний, тривалість зміни 8 годин, втрати часу на ремонт верстата - 3%. Річний план виготовлення деталей на верстаті 4200 шт. Трудомісткість деталі 6 нормо-годин. Коефіцієнт виконання норм виробітку 1,2.

Задача 2

У цеху встановлено 189 од. обладнання, місячний ефективний однозмінний фонд часу одиниці обладнання 170 годин. За даними обліку використання обладнання встановлено, що протягом місяця обладнання відпрацювало: в першу зміну 42500 верстато-годин, у другу 16340 верстато-годин. Визначити: 1) коефіцієнт змінності обладнання.

Задача 3

Визначити коефіцієнт екстенсивного використання обладнання, якщо відомо, що в цеху встановлено 20 токарних, 8 фрезерних і 10 свердлильних верстатів. Річна виробнича програма механічного цеху складає по токарних роботах 60000 верстато-год., по фрезерних - 15000, по свердлильних роботах -18000 верстато-год. Токарні і фрезерні верстати працюють в 2 зміни, свердлильні в 1 зміну. Токарні і фрезерні верстати простоюють в ремонті протягом року 365 год. кожний, свердлильні - по 276 год. В році 250 робочих днів, тривалість зміни 8 год.

Задача 4

Визначити річну пропускну спроможність складаної ділянки стендової збірки верстатів. Вихідні дані:

1. Кількість святкових і вихідних днів у році -112 дн.
2.Режим роботи - двозмінний
3.Тривалість зміни - 8 годин
4.Виробнича площа ділянки - 250 м²
5. Площа, необхідна для складання одного верстата - 10 м²

6. Тривалість складання одного верстата - 9 годин

Задача 5

Визначити:

1) величину середньорічної виробничої потужності підприємства, що планується з багато номенклатурним виробництвом;

2) потужність підприємства на кінець планового року.

Вихідні дані:

Потужність на початок планового року 34860 тис. грн. Введення потужності, що планується: з 1.07. 2470 тис. грн. Виведення, що планується: з 1.02. 3050 тис.грн.

Задача 6

Визначити виробничу потужність і коефіцієнт завантаження групи верстатів кількістю б од. за такими вихідними даними. У році 260 робочих днів. Режим роботи двозмінний, тривалість зміни 8 годин, втрати часу на ремонт верстата - 3%. Річний план виготовлення деталей на верстаті 4200 шт. Трудомісткість деталі 6 нормо-годин. Коефіцієнт виконання норм виробітку 1,2.

1.3. Результати роботи оформити у формі:

- конспект

- звіт

Література:

1. Тарасюк „Планування діяльності підприємства"

2. Зінь В.А., Турчанок М.О. „Планування діяльності підприємства" - К., 2004 р.

3. Алексєєва М.М. "Планування діяльності фірми", М. 1998, ст.. 3-35.

4. Покропивний С.Ф. "Економіка підприємства", К. 2002.

5. Білов М.А., Євдокимова Н.М. „Планування діяльності підприємства" - К.,
2002 р.

6. Ільїн А.І. „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2004 р.

7. Е.А. Афітов „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2001 р.

8. Р.Б. Тян „Планирование деятельности предприятия" - К., 1998 г.

9. Бухалков М.1. „Внутріфірмове планування" - М., 2003 р.

Тема 1.7. Матеріально-технічне забезпечення

Самостійна робота № 7. Запаси і регулювання їх розмірів. Складання балансу ресурсів

Мета: суттєву характеристику запасів, їх значення в плануванні матеріально-технічного забезпечення та систему регулювання.

Студент повинен знати: сутність запасів, їх склад, методику нормування та регулювання.

Студент повинен вміти: розраховувати норму запасів, складати баланс ресурсів.

Завдання для самостійної роботи

1.1. Звернути увагу на питання:

- сутність запасів та їхній склад

- система регулювання запасів

- нормування запасів

- складання балансу ресурсів

Методичні вказівки

При плануванні матеріально-технічного забезпечення визначаємо:

1. Потребу підприємства в сировині, матеріалах.

2. Виробничий запас.

3. Для обґрунтування забезпечення потреби в ресурсах розробляється матеріальний баланс.

Щоб засвоїти методику розрахунку потреб в матеріальних ресурсах, студенту потрібно вивчити систему регулювання величини необхідних запасів матеріалів. Для цього потрібно розглянути сутність запасів та їхній склад. Запаси-це матеріальні активи, які:

- утримуються з метою подальшого продажу продукції

- утримуються для споживання під час виробництва продукції.

Класифікуються запаси за такими видами:

- виробничі запаси

- незавершене виробництво

- готова продукція

- виробничі запаси - це придбані або самостійно вироблені запаси, які підлягають подальшій переробці на підприємстві.

Наявність запасів залежить від періодичності доставки матеріалів до споживачів, територіального віддалення підприємства, організацією потоку усіх матеріальних ресурсів.

Управління запасами повинно забезпечити ефективність їх використання

включає:

- розробку норм запасів та їх планування

- облік, аналіз, контроль за фактичним станом та оперативне регулювання

1.2. Вирішити завдання

Задача 1

Норматив оборотних засобів підприємства у звітному році склав 958 тис. грн., а обсяг реалізованої продукції 1560 тис.грн. Потрібно визначити, як зміниться коефіцієнт оборотності, якщо в плановому році передбачається збільшення обсягу реалізованої продукції на 15 %, а нормативу оборотних засобів тільки на 10 %.

Задача 2

На підприємстві у II кварталі заплановано виготовити виробів А - 8880 одиниць. Норма витрат матеріалів на одиницю виробу складає 10 кг. Залишки матеріалів на І квітня - 850 кг., крім цього, в березні було замовлено постачальнику 1000 кг. Потрібно розрахувати обсяг закупок матеріалів на II квартал.

Задача 3

Розрахувати норматив оборотних засобів у виробничих запасах по основних матеріалах і напівфабрикатах на кінець планового року. Програма випуску виробів в IV кварталі планового року: виріб А - 200 шт.; виріб Б - 350 шт. Вихідні дані - в таблиці.

Види матеріалів	Норма витрат на один виріб, кг.	Інтервал між поставками, дні	Транспортний запас, дні	Ціна, тис. грн.
А	Б
Сталь вуглецева
Сталь якісна
Чавун				-
Кольорові метали

Задача 4

Визначити надходження необхідної кількості і матеріалів в плановому періоду.

Випуск деталей, тис. шт.	Норма витрат,, кг.	Залишок на початок, тонн	Залишок на кінець в % від загальних витрат	Розмір мобілізації внутрішніх резервів, тонн
			8%

Задача 5

Визначити потребу підприємства в чорному металі і його мінімальний, максимальний та середній запас.

Чиста вага, кг.	Коефіцієнт використання металу	Річний випуск, тис.грн..	Норма витрат на одну деталь, кг.	Потреба в металі на рік	Період постачання кг., дні	Період зриву поставок, дні
	0,7

1.3. Самостійно розробити:

- таблицю балансу матеріальних ресурсів

1.4. Реферати:

- методика оптимізації запасів сировини та матеріалів

- шляхи удосконалення матеріального забезпечення підприємства

- регулювання рівня запасів МТР

1.5. Результати роботи оформити у формі:

- конспект

- реферат

- таблиці

- звіт

Література:

1. Тарасюк Г.М., "Планування діяльності підприємства", К. 2003 Т.1, Т.2

2. Алексєєва М.М. "Планування діяльності фірми", М. 1998, ст.. 3-35.

3. Покропивний С.Ф. "Економіка підприємства", К. 2002.

4. Білов М.А., Євдокимова Н.М. „Планування діяльності підприємства" - К.,
2002 р.

5. Ільїн А.І. „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2004 р.

6. Е.А. Афітов „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2001 р.

7. Р.Б. Тян „Планирование деятельности предприятия" - К., 1998 г.

8. Бухалков М.І. „Внутріфірмове планування" - М., 2003 р.

Тема 1.8. Планування персоналу і оплата праці

Самостійна робота № 8. Розрахунок чисельності та продуктивності праці. Складання балансу робочого часу одного робітника. Розрахунок фонду оплати праці

Мета: Розглянути методику планування продуктивності, трудомісткості продукції та фонду оплати праці.

Студент повинен знати: методику розрахунку планових показників продуктивності, трудомісткості продукції та фонду оплати праці.

Студент повинен вміти: розраховувати показники продуктивності, трудомісткості продукції та фонду оплати праці.