Визначення відсотку втрати якості

Відсоток втрати якості на імпортні шкіргалантерейні вироби встановлюється у випадках, коли це передбачено контрактом або зазначено в заявці замовника експертизи. В Методиці про­ве­дення експертизи імпортних шкіргалантерейних виробів перед­бачена таблиця з орієнтовними відсотками втрати якості (від 10 до 50 %), які встановлюються залежно від виду та розміру де­фекту і виду виробів.

За наявності на виробі виробничих і невиробничих дефектів одночасно відсоток втрати якості встановлюється окремо і сума їх становить загальний відсоток втрати якості. При наявності на виробі двох або більше дефектів втрата якості встановлюється за найбільшим дефектом і підвищується на 10–30 % залежно від характеру дефектів.

У випадках відсутності у виробах або наборах комплектних деталей (гаманця, дзеркальця в сумках) втрата якості визна­ча­ється як відношення вартості деталей до вартості виробу. При виявленні забруднень або деформації на виробі втрата якості ста­новить від 10 до 40 %.

Якщо дефекти легко виправляються без погіршення зов­ніш­нього вигляду виробу, втрата якості розраховується як відно­шен­ня витрат, необхідних для усунення дефектів, до вартості виробу.

Дефекти, які є на закритих ділянках виробу, при визначенні втрати якості враховуються лише в тому випадку, коли вони погіршують експлуатаційні властивості виробу.

Питання для самоконтролю

1. Загальна класифікація галантерейних товарів.

2. Вимоги до якості виробів шкіргалантереї.

3. Вимоги до якості рукавиць і рукавичок.

4. Характеристика основних дефектів виробів шкірга­лантереї.

5. Порядок проведення експертизи шкіргалантерейних виробів.

6. Визначення втрати якості на імпортні шкіргалантерейні вироби.

Перелік нормативних документів

ДСТУ 28631-2006 Сумки, валізи, портфелі, ранці, папки, вироби дрібні шкіргалантерейні.

ДСТУ 3533-97 Виробництво шкіргалантерейної продукції. Тер­мі­ни та визначення.

ДСТУ 2198-93 Вироби шкіргалантерейні. Терміни та визна­чен­ня.

ДСТУ 3178-95 Фурнітура для шкіргалантерейних, текстильно-галантерейних, швейних виробів та взуття.

ГОСТ 28754-90 Ремни поясные и для часов. Общие технические условия.

ГОСТ 4.484-87 Изделия кожгалантерейные. Номенклатура по­ка­зателей.

ГОСТ 27503-87 Изделия кожгалантерейные.

ГОСТ 28846-90 (ISO 4418-78) Перчатки и рукавицы. Общие тех­нические условия.

ДСТУ 25871-83 Изделия кожгалантерейные. Упаковка, марки­ров­ка, транспортирование и хранение.

ЕКСПЕРТИЗА КИЛИМІВ ТА КИЛИМОВИХ ВИРОБІВ

Класифікація килимів

Килими й килимові вироби поділяють на килими машинного способу виробництва й ручного виготовлення.

Килими й килимові вироби машинного способу виробництва поділяють:

– за способом формування: ткані, неткані;

– за способом виробництва: ткані ворсові (жаккардові двох­по­лотняні, жаккардові пруткові, пруткові гладкі і смугасті, з роз­різним і нерозрізним ворсом; аксминстерські, стрічкові); тка­ні безворсові (візерункові, гладкі); неткані (прошивні (таф­тин­гові), трикотажні, голкопробивні, флоковані (формування вор­сового покриву з елементарних волокон електростатичним способом), вязально-прошивні (малимо));

– за видом і якістю сировини для ворсової пряжі: чисто вов­няні (з напівгрубої й грубої вовни), напіввовняні (з напівгрубої й грубої вовни з хімічними волокнами), хімічні (з елементарних хі­мічних волокон і ниток);

– за висотою ворсового покриву: низьковорсові (нижче 4 мм), средньоворсові (4–6 мм), високоворсові (6–10 мм);

– за характером ворсового покриву: з розрізним ворсом, з нерозрізним ворсом, з комбінованим ворсом (ворс розрізний й нерозрізний), з рельєфним малюнком (різна висота ворсу або петлі);

– за характером закріплення ворсових пучків (для тканих ви­робів): із одноуточним, із двохуточним, із триуточним за­кріп­ленням ворсових пучків, із вкладним ворсом;

– за видом основної обробки виворітної сторони: оброблені латексним розчином, оброблені крахмально-клеевим розчином.

Килими й килимові вироби ручного виготовлення підроз­ді­ляють:

– за технікою виготовлення: ворсові, високоворсові, махро­ві, безворсові, гобеленові;

– за типом вузла: полуторний, подвійний;

– за характером закріплення ворсових вузлів: одноутокові, двохутокові;

– за висотою ворсового покриву: ворсові (4–8 мм), висо­ко­ворсові (9–12 мм), махрові (понад 12 мм) [16, 79].