Сутність, функції та класифікація фінансового ринку

Фінансовий ринок – це підсистема фінансових відносин, що може успішно функціонувати і розвиватись лише в ринкових умовах, має власну структуру та визначені функції.

За своєю економічною сутністю фінансовий ринок – сукупність економічних відносин, які виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні фінансові послуги, пов’язані з купівлею-продажем фінансових активів, які знаходяться у власності економічних суб’єктів національної, регіональної та світової економіки.

З організаційного погляду фінансовий ринок – сукупність фінансових інституцій, які спрямовують потік грошових коштів від власників до позичальників і навпаки. До таких інституцій належать банківські установи, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії тощо.

Основною метою функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення тимчасово вільних коштів від суб'єктів, які їх заощадили, до суб'єктів, які відчувають потребу в таких коштах.

Сутність фінансового ринку відображена у його функціях. У сучасних умовах фінансовий ринок виконує такі основні функції:

активна мобілізація тимчасово вільного капіталу з різних джерел;

ефективний розподіл акумульованого вільного капіталу між численними кінцевими його споживачами;

визначення найефективніших напрямів розміщення капіталу з позицій забезпечення високого рівня його дохідності;

формування ринкових цін на окремі фінансові інструменти і послуги, які найоб'єктивніше відображають співвідношення між попитом і пропозицією;

здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями фінансових інструментів;

створення умов для мінімізації фінансових ризиків;

прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі.

Існує велика кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок.

За періодом обертання фінансових активів фінансовий ринок поділяють на:

ринок грошей, на якому обертаються короткострокові фінансові ресурси (терміном до 1 року). Фінансові активи, що обертаються на ринку грошей, є найліквіднішими, їм притаманний найменший рівень фінансового ризику, а система формування цін на них є доволі простою;

ринок капіталів, на якому здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг зі строком обертання більше одного року. Фінансові активи, які обертаються на ринку капіталів, як правило, менш ліквідні, їм притаманний найбільший рівень фінансового ризику і досить високий рівень дохідності.

Ці два види фінансового ринку тісно пов'язані між собою. Проте поділ фінансових ринків на ринок грошей і ринок капіталів у сучасних умовах функціонування цих ринків має дещо умовний характер, оскільки сучасні ринкові технології та умови емісії багатьох фінансових інструментів передбачають відносно простий і швидкий спосіб трансформації окремих короткострокових фінансових активів у довгострокові, і навпаки.

За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяють на:

кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), тобто ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах повернення, строковості, платності і забезпеченості;

ринок цінних паперів (фондовий ринок), на якому об'єктом купівлі-продажу є усі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;

валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є іноземна валюта і фінансові інструменти, які обслуговують операції з нею;

ринок золота та інших дорогоцінних металів (срібла, платини тощо), на якому об'єктом купівлі-продажу є дорогоцінні метали. В Україні ринок золота — найменш розвинутий вид фінансового ринку через відсутність належного правового регламентування;

ринок фінансових послуг як сукупність різноманітних форм мобілізації й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання. Фінансові послуги за своєю структурою є дуже різноманітними, можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди, страхування тощо.

За організаційними формами функціонування фінансовий ринок поділяють на такі види:

організований (біржовий) ринок, який представлено системою фондових і валютних бірж;

неорганізований (позабіржовий, або "вуличний") ринок, на якому здійснюється купівля-продаж фінансових інструментів і послуг, угоди за якими не реєструються.

Перевагами організованого фінансового ринку є:

висока концентрація попиту і пропозиції в одному місці (встановлюється найбільш об'єктивна система цін на окремі фінансові інструменти);

проведення перевірки фінансового становища емітентів основних видів цінних паперів, допущених до торгів;

процедура торгів має відкритий характер;

гарантується виконання укладених угод.

Однак біржовий ринок має окремі слабкі сторони, зокрема:

він більш суворо регулюється державою, що знижує його гнучкість;

виконання всіх нормативно-правових актів щодо його функціонування збільшує витрати на здійснення операцій купівлі-продажу;

великомасштабні угоди, які реалізуються окремими учасниками на ринку, практично неможливо зберегти в таємниці.

Перевагами неорганізованого фінансового ринку є:

забезпечення обігу більш широкої номенклатури фінансових інструментів і послуг;

задоволення потреб окремих інвесторів у фінансових інструментах з високим рівнем ризику і, відповідно, більшим доходом;

таємниця здійснення окремих угод.

Проте неорганізований фінансовий ринок має певну низку недоліків, зокрема:

вищий рівень фінансового ризику (оскільки багато фінансових інструментів і послуг, які котируються на ньому, не проходять процедури перевірки на біржах або були ними відхилені в процесі лістингу);

більш низький рівень юридичної захищеності покупців;

торгівля цінними паперами більш низької якості;

більш низький рівень поточної інформованості покупців тощо.

За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяють на:

місцевий фінансовий ринок, представлений в основному операціями комерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торговців цінними паперами з їх контрагентами — місцевими суб'єктами господарювання і населенням;

регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками, включає систему регіональних фондових і валютних бірж;

національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм;

світовий фінансовий ринок як складову світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.

За швидкістю реалізації угод фінансовий ринок поділяють на:

ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод (ринок "спот"), на якому угоди здійснюються за короткий строк (як правило, до трьох днів);

ринок з реалізацією угод у майбутньому (строкові ринки: форвардний, ф'ючерсний, опціонний і ринок свопів). Предметом обігу на цьому ринку є, як правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).

За умовами обігу фінансових інструментів (у цьому випадку йдеться виключно про фондові інструменти) фінансовий ринок поділяють на:

первинний ринок, що характеризує ринок перших та повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів;

вторинний ринок, де обертаються цінні папери, продані на первинному ринку. Однією з основних функцій вторинного ринку є встановлення реальної ринкової ціни (курсової вартості) окремих цінних паперів, яка відображає всю наявну інформацію про фінансовий стан емітентів і умов емісії.

Залежно від характеру руху відповідних фінансових потоків фінансовий ринок поділяється на:

ринок прямого фінансування, де купівля-продаж фінансових ресурсів відбувається безпосередньо між продавцем і покупцем;

ринок непрямого фінансування — де купівля-продаж здійснюється через фінансових посередників.

Варто зазначити, що всі складові фінансового ринку перебувають у тісному взаємозв'язку. Фінансовий ринок досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли у його функціонуванні задіяні всі складові: ринок грошей і валютний ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів, ринок фінансових послуг тощо.