Поліський економічний район

Внутрішні фактори розвитку

1.1. Природно - ресурсний потенціал. Поліський економічний районвключає чотири області: Волинську, Житомирську, Рівненську та Чернігівську. Загальна територія - 101,9 тис. км2 – 16,9% площі України. Район розміщений у північно-західній частині країни.

Грунти в північній частині району дерново-підзолисті. На півдні виділяються чорноземи на твердих карбонатних породах, які є досить родючими. Порівняно з територією усієї країни Полісся характеризуеться більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Питома вага сільськогосподарських угідь в Поліссі становить 57%, тоді як по країні в середньому - 72,2%. У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 70,4 %, проти 79% в середньому для України. Досить значною є питома вага пасовищ та природних кормових угідь.

Водні ресурси. Природно-кліматичні та фізико-географічні умови Полісся обумовили особливості водних ресурсів якими є вагома частка запасів підземних вод та озер і боліт, інших гідромінеральних ресурсів. На Полісся припадає до половини заболочених земель України (за вийнятком Чернігівської області). В той же час, основною складовою водних ресурсів Полісся залишаються ресурси річного стоку. Виділяються карстові озера, особливо Шацьке, Світязь, Пулемецьке, на Рівенщіні - Біле, Хоромис та ін.

Полісся в минулому було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лісистість коливається від 25 до 50%. У лісостеповій частині району поширені грабово-дубові ліси, які не лише відіграють велику роль в промисловості, а й мають водоохоронне значения; сприяють очищенню забрудненного атмосферного повітря.

Мінеральні ресурси. Комплекс мінеральних ресурсів Поліського району представлено паливо-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими метало-рудними ресурсами. Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів району обмежується запасами поліметалічних руд - 9,4% загальноукраїнських запасов. Певні перспективи щодо розробки в майбутньому мають поклади мідних руд Волині. Нерудні корисні копалини представлені сировиною для металургії, хімічної, промисловості конструкційних матеріалів, в тому числі - для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітними будівельними матеріалами та сировиною для будівелъної промисловості - будівельне та декоративне каміння, глина, вапно тощо.

Паливно-енергетичні ресурси.В Поліссі знаходиться один з двох розташованих в Україні кам'яновугільних басейнів - Львівсько-Волинський. Розвідані запаси кам'яного вугілля складають 75,6 млн. т. (0,17 % від загальноукраїнських) і мають, в основному, місцеве значення. Запаси бурого вугілля до загальних в Україні теж незначні - 0,42%, вони освоюються на Житомирщині, біля Коростишева. Торфова промисловість району видобуває місцеву сировину (Турське, Цирсеке, Морочне родовіща), запаси якої складають 58,3 % загальноукраїнських запасів торфу. На Черніговщині найбільші запаси торфу сформувалися у басейні болота Замглай. Важливе промислове значення мають нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області (Прилуцьке, Леляківське). Запаси Поліської нафти складають 9,6% від загальноукраїнських. Останнім часом у Волинській області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Лкачі та значні запаси уранової руди поблизу м. Рівне.

Промислове значення мають запаси титанових руд Іршанського родовіща.Разом з тим, наявні місцеві ресурси не в змозі повністю забезпечити зростаючі потреби господарства Полісся. Джерелами електроенерії в регіоні виступають теплові електростанції та Рівненська атомна електростанця. Недостатньо використовується гідроенергія малих річок, вітру, біоенергія тощо.

Природно - рекреаційні ресурси. Передумови, що сприяють розвитку рекреації, для Полісся - наявність унікальних підземних вод та лікувальних грязей. В сукупності з відповідними кліматичними умовами, помірним теплим кліматом, відносно не жарким літом та теплою зимою, ці передумови створюють сприятливі умови для організації культурно-оздоровчого відпочинку та мережі лікувально-оздоровчих закладів. Західне Полісся знаходиться в зоні екологічної напруги, що, насамперед, пов'язано з функціонуванням Рівненської АЕС та радіоактивним забрудненням внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, а також перезволоженням значних теріторій.

1.2.Економічний потенціал. Структура господарського комплексу Полісся у порівнянні з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженням промисловості, транспорту і зв’язку, торгівлі, матеріально-технічного постачання та заготівель в національному доході району (табл. 8).

Таблиця 8

Валовий регіональний продукт Поліського економічного району

Області Валовий регіональний продукт, млн. грн. Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту. % Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу, грн.
Україна 345113 441452 544153 112,1 102,7 107,3 7273 9372 11630
Волинська 119,0 103,7 103,5
Житомирська 115,6 101,1 103,6
Рівненська 113,1 102,1 106,9
Чернігівська 110,0 100,1 103,4

Джерело: [27]

Природно-кліматичні та соціально-економічні передумови господарювання визначають спеціалізацію Поліського району в загальнодержавному поділі праці, а саме його агропромислову орієнтацію. Про це свідчать дослідження валової доданої вартості (ВДВ) галузей економічного виробництва і товарної продукції промисловості району. Так, частка ВДВ галузей економіки Полісся у ВДВ галузей економіки України показує, що найбільший внесок у новостворену вартість створює сільське господарство - 15,5%. Частка новоствореної вартості промисловості становить 6,2 %. Загалом частка Поліського району у ВДВ України складає 8,5 %.

Аналіз промислового виробництва Полісся, зокрема порівняння питомої ваги, продукції галузей промисловості району з загальним обсягом виробництва в Україні, підтверджує, що досить високими є частки переробних галузей АПК – легкої та харчової промисловості. Окрім цих, галузями спеціалізації Полісся в суспільному поділі праці стали різнопрофільне, в основному працемістке машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, випуск пожежного обладнання, військово-промислове та конвекторне виробництво, хімія та нафтохімія, в тому числі – виробництво мінеральних добрив, хімічних волокон та ниток, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, виготовлення скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі промисловості, видобування окремих корисних копалин, в тому числі – вугілля, торфу, нафти и газу, випуск вузько-профільних виробів чорної та кольорової металургії (табл. 9).

Таблиця 9

Обсяги експорту-імпорту товарів регіонів України за 2008 рік

  Експорт Імпорт Сальдо
млн.дол. США у % до 2007р. у % до загального обсягу млн.дол. США у % до 2007р. у % до загального обсягу
Україна 67002,5 135,9 100,0 85534,4* 141,1 100,0 –18531,9
області              
Волинська 465,0 110,1 0,7 1307,7 123,9 1,5 –842,7
Житомир ська 521,2 128,7 0,8 456,8 155,0 0,5 64,4
Рiвненська 452,1 117,5 0,7 533,3 128,1 0,6 –81,2
Чернігівська 418,6 115,5 0,6 377,1 133,9 0,4 41,5

* З урахуванням нерозподілених за регіонами поставок сирої нафти

Джерело: [27]

Галузями промислової спеціалізації є машинобудування та металообробка, легка та харчова промисловість, а також лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузь, будівельна індустрія – в усіх областях за виключенням Чернігівської. Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області – електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та у Чернігівській - паливна. Ці галузі визначають спеціалізацію Полісся в межрегіональному поділі праці.

В машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів (Луцький завод електроапаратури, приладобудування, Рівненський завод приладобудування, високовольтної апаратури, торговельного устаткування). Радіо-, електроприлади та електроустаткування виробляють також у Житомирі, Коростишеві, Чернігіві.

Луцький автомобільний завод виробляє легкові автомоблі підвищенної прохідності. Розвивається сільськогосподарське машинобудування (Ніжин, Прилуки, Новоград-Волинський). Функціонують заводи з виробництва машин для тваринництва та кормовиробництва («Ковельсільмаш», «Розищефермаш»), автокормовози для тваринницьких ферм, транспортні причепи (Квасилів). Підриємства району виробляють хімічне устаткування (Бердичів, Бахмач, Коростень), верстати (Бердичів, Житомир), шляхові машини і комунальне устаткування (Коростень), запчастини для тракторів (Малин), автозапчастини (Житомир, Чернігів). Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнівський ливарно-механічний завод. Район посідає помітне місце в країні щодо машинобудування та металообробки. У Чернігові ведеться складання сучасних «Волг» чотирьох модифікацій автосімейства «Соболь» (серед них - «Швидка допомога»), вантажівки «Газель».

Хімічна промисловість представлена Рівненським виробничим об'єднанням «Азот» (азотні та фосфорні туки, сірчана кислота, синтетичний аміак). Хімічні волокна виробляють у Житомирі, Чернігові. Крім того, працюють заводи побутової хімії (Рівне, Луцьк, Ніжин).

Лісова, деревообробна та лісохімічна промисловість. Лісопромисловий комплекс представлений: Костопільським домобудівним заводом, Оржівським, Смизьким та Клеваньським деревообробними комбінатами, меблевими фабриками у Рівному, Житомирі, Костонолі, Дубно, Острозі, Радиславі, Сарнах, Ніжині, Прилуках, Чернігові, Щорсі. Виробництво паперу налагоджено у Житомирі, Коростишеві, Малині, картону - у Чернігові. Лісохімічна промисловість розвинена у Коростені. Виробляють скипидар, живицю, вітамінне борошно.

Промисловість будівельних матеріалів, особливо виробництво цементу і шиферу у м. Здолбунів, залізобетонних виробів і конструкцій, цегли в Луцьку, Рівному, Сарнах, Нововолинську, Бердичеві, Ніжені. У Луцьку діє картонно-рубероїдний завод, що виготовляє м'яку покрівлю, гідроізоляційні матеріали. Широко представлена обробка природного каменю - базальту, граніту у Костопільському, Сарненському та Рокитнівському районах Рівненської області, поблизу Володарсько-Волинського, Коростишева, Коростеня, Малина, Овруча, мармуру - біля Радомишля. Виділяється вапняково-силікатний завод у Новій Любомирці, завод базальтових і теплоізоляційних матеріалів у Костополі. Склоробні заводи збудовані у Костополі (кришталеві вироби), Ракитному та інших містах. Діє Житомирська дзеркальна фабрика. Баранівський фарфоровий завод - найбільше підприємство фарфоро-фаянсової промисловості України.

Легка промисловість - одна з провідних галузей Поліського району, особливо текстильна (меланжева фабрика діє в Луцьку, льнокомбінати в Житомирі і Рівному, фабрика нетканних матеріалів у Рівному, льнозаводи в Березному, Володимирці, Сарнах, Новгород-Сіверському). Серед підприємств бавовняної промисловості можна виділити бавовняно-ткацькі фабрики у Новгород-Сіверському, Острозі, ткацькі фабрики у Коростишеві і Радомишлі, панчішну фабрику у Житомирі. Вовняна промисловість - одна з найстаріших галузей текстильної промисловості. У Чернігові діє фабрика первинної обробки вовни, а також камвольно-суконний комбінат. Поширена швейна, шкіряно-взуттева промисловість, в тому числі виробництво штучної шкіри у Нововолинську, Ковелі, Прилуках, Чернігові.

Найважливішою галузю є харчова промисловість:цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна і молочна. Найпотужнішою галузю харчової промисловості є цукрова. Найбільші підприємства розміщені в сировинних районах, тобто в лісостеповій частині. Єдиний в Україні солодовий завод працює у Бердичеві. Потужні підприємства м'ясної промисловості зосереджено у Бахмачі, Бердичеві, Прилуках, Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Рівному. Молочні підприємства поширені на всій території району. Працюють заводи - крохмало-патоковий у Володимірці, спиртовий - у 3ірному; пивоваренні - в Луцьку, Рівному, Острозі, Квасилові, мінеральних вод - в Острозі, Березному, Степані; кондитерські - в Луцьку, Рівному, Житомирі. У Прилуках працюють ефіроолійний комбінат і тютюнова фабрика.

Агропромисловий комплекс. Провідну роль в економіці району традиційно відіграє сільське господарство та інші галузі агропромислового комплексу. В Поліссі розвинена порівняно потужна харчова та переробна промисловість. Профілюючими галузями АПК району є м'ясо-молочна, борошномельна, консервна, цукрова, масложирова, спиртова, кондитерська, тютюнова та інші. Значне експортне значения мають крохмальна, комбікормова, виноробна, плодоовочева галузі, виробництво горілчаних та безалкогольних напоїв.

В структурі АПК Полісся домінують сільське господарство та харчова промисловість. Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов району, сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві м’ясо-молочного напрямку, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льону, зерна, окремих зернобобових, плодів, овочів та ягід; розвинуто птахівництво. Навколо великих міст сільське господарство має, в основному, приміське значення. В структурі посівних площ сільськогосподарських культур Полісся, домінують зернові культури.

Основні площі зернових культур (озима пшениця, жито, ячмінь, просо) і цукрових буряків зосереджені у південній лісостеповій частині економічного району, а в північній переважають картоплярство та льонарство. На півдні району поширені хмілярство, овочівництво, садівництво і ягідництво. Зміцнюється приватний сектор і зростає його реальний вклад у виробництво сільськогосподарської продукції. Уже понад 60% молока і м'яса і понад 90% картоплі та овочів виробляється у приватному секторі.

1.3. Науково-технічний потенціал. ХХІ століття є часом переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість дослідницького потенціалу, рівень науково-дослідної роботи набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Протягом останніх років значно активізувалося наукове співробітництво із зарубіжними ВНЗ, науковими міжнародними фондами та організаціями.

1.4. Трудовий потенціал. Чисельність постійного населення в Поліському економічному районі на 1.01.2007 р. склала 4661,4 тис. осіб, щільність населения – 47,3 осіб/км2. Майже 54% населения проживає у містах і селищах міського типу, що значно менше, ніж в цілому по Україні. Помітну різницю між Поліссям та Україною в цілому становлять ознаки національного складу (рівномірне співвідношення чисельності основних национальностей – українців та росіян по всім областям району найбільш помітне, ніж у країні в цілому), міграційні процеси, динаміка чисельності населення. Природний потенціал населення району також має характерні риси та загальні для України тенденції. 3 другої половини 90-х років почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Причиною цього явища стало зменшення народжуваності (особливо низький показник в Житомирській області.

Кількість зайнятого населения складае майже 41% від загальної кількості населення району. В структурі зайнятості третина працевлаштованого населення зайняті в галузях АПК. Частка зайнятих у промисловості в результаті зростання безробіття скорочується значнішими темпами, ніж в сільському господарстві. Рівень безробіття перевищує загальноукраїнський показник. Найвищим є рівень безробіття у Волинській та Чернігівській областях, де він складає більше 4 %.

1.5. Просторо-економічний потенціал. Враховуючи сприятливе географічне положення та виходячи із господарської спеціалізації, Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв’язки з багатьма країнами. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітна кількість імпортоорієнтованих підприємств. Підприємства, які імпортують товари та послуги з-за меж України у Поліссі складають 6% усіх підприємств України. У загальному числі об'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють експорт товаров і послуг з України, поліські підприємства складають 8,7%.

В цілому зовнішьоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою, незважаючи на значні резерви експортного потенціалу, в тому числі в галузі транспортного обслуговування, промисловості будівельних матеріалів, АПК, паливно-енергетичному та лісовому комплексі.

Також економічні зв'язки з зарубіжними країнами здійснюються у вигляді інвестицій. На Полісський економічний район припадає 5,9% усіх отриманих Україною іноземних інвестицій. Район налагодив ділові стосунки з 70 країнами світу.

1.6. Розвиток інфраструктури. Розташування району з точки зору розміщення транспортних комунікацій вигідно відрізняє Полісся від інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі транспортні коридори міжнародного значення напрямків Росія-Україна-Польща та Україна-Білорусь. Головним водним шляхом району є р. Десна. Судноплавні ділянки мають р. Стир та р. Горинь, Кіївське водосховище.

Основний вид транспорту залізничний. Середня густота колій - 30 км на 1000 км2. Автомобільні шляхи мають значну густоту, особливо у південій частині економічного району. Головні магістралі (залізничні та автомобільні) зв'язують основні промислові центри району з Києвом, Львовом, зарубіжними країнами (Білоруссю, Польшею, Росією). Через територію району прокладено газомагістралі Івацевичі-Долина з відгалуженням на Рівне та Костопіль, Дашава - Київ- Брянск - Москва, Уренгой - Помари -Ужгород, частково нафтопровід «Дружба» (Острог Радивилів). Судноплавство здійснюється по річках Стир, Горинь, Десна, Дніпро. Набільшими аеропортами е Чернігівський, Житомирський, Луцький і Рівненський.

Зовнішні фактори розвитку

2.1. Геоекономічне та геополітичне становище. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших районів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія – Україна – Польща та Україна – Білорусь.

Роль транспорту Полісся в його господарстві в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв’язків з країнами далекого та близького зарубіжжя. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва – єврорегіону «Буг». Єврорегіон «Буг» має вигідне транспортно-географічне положення. Через його територію проходять важливі транспортні шляхи: Київ – Луцьк – Ковель – Хелм – Люблін – Варшава. До того ж транспортний вузол Ковель може виявитися в зоні впливу транс’європейских магістралей Ліссабон – Трієст – Будапешт – Львів – Київ та Берлін – Варшава – Люблін – Ковель – Київ – Москва. Це є важливою передумовою створення ВЕЗ «Інтерпорт Ковель».

2.2. Вплив зовнішньоекономічної ситуації на розвиток регіону. Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв’язки з багатьма країнами, цьому сприяє географічне положення та господарська спеціалізація. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітна кількість імпортоорієнтованих підприємств. У 2007 р. експорт складав 1574,7 млн. дол. – 3,2% від загального експорту з України, імпорт – 2027,8 млн. дол. – 3,3% від загального по Україні. Сальдо експортно –імпортних операцій по району є від’ємним (-453,1 млн. дол.). В цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою. Значні резерви експортного потенціалу є в галузях АПК, у сфері транспортного обслуговування, у паливно – енергетичному та лісовому комплексі тощо.

Зважаючи на особливості економіко – географічного положення району, основними партнерами з зовнішньоекономічної діяльності мають стати Польща, Білорусь та Росія.

Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризується Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області.

Наши рекомендации