Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Історико-географічні регіони світу. Видатні економгеографи світу.

ВСТУП

ТЕМА: Предмет соціально-економічної географії світу.

Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Історико-географічні регіони світу. Видатні економгеографи світу.

Кожна наукова дисципліна залишає свій внесок у формуванні наших уявлень про світ. Роль географії в системі наук унікальна, бо тільки вона одночасно формує уявлення і про природу нашої планети, і про людське суспільство, створює цілісний образ кон­кретної території.

Раніше Ви вивчали соціально-економічну географію України, досліджуючи закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства нашої країни. Ці знання вам стануть у пригоді під час вивчений соціально-економічної географії світу. Ви дізнаєтесь про шляхи розвитку світового господарства, засади соціально-економічних відносин між країнами матимете уявлення про формування політичної карти світу, природні

ресурси, динаміку населення, актуальні проблеми людства тощо.

1. Предмет та завдання соціально-економічної географії світу.

Предмет дослідження науки - це ті сторони, властивості і відповідності, які

вивчаються даною наукою.

Економічна і соціальна географія світу - галузь науки, яка до­сліджує географічні засади світового господарства, глобальних проблем людства й світових господарських зв'язків, а також територі­альну організацію суспільства у світі й окремих країнах з ураху­ванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.

Економічна і соціальна географія світу - це комплексна наука, в складі якої нараховується багато наукових дисциплін:

- географія населення,

- географія природних ресурсів і умов,

- географія госпо­дарства і географія інфраструктури,

- країнознавство,

- краєзнавство,

- політична географія,

- географія культури,

- історична географія,

- медична географія,

- військова географія, економічна картографія,

- геоінформатика тощо.

Завдання соціально-економічної географії на сучасному етапі:

1. Економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різ­них регіонах світу;

2. Дослідження з географії світового господар­ства і світогосподарських зв'язків;

3. Політико-географічні дослідження країн світу; пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства;

4. Вивчення соціально-економіко-географічних аспектів

глобаль­них проблем людства за сучасних умов, коли розпались

останні найбільші імперії та Радянський Союз

5. Здійснення українізаціїсоціально-економічної географії, яка полягає у

вивченні глобальних процесів і світових закономір­ностей в контексті їх

проявів в Україні;

6. Дослідження окремих країн, регіонів та їх зв'язків із Україною.

2. Джерела географічних знань та методи економіко-географічних досліджень

Джерела географічної інформації:

1. Статис­тичні,

2. Картографічні,

3. Історичні документи,

4. Наукова література, енциклопедії, періодичні видання.

5. Інтернет

6. Поєднання різних джерел.

Методи дослідження науки- це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об'єктів.

Економічна і соціальна географія світу використовує мето­ди як суто географічні, так і загальнонаукові.

Основні методи економіко-географічних досліджень:

1. Статистичний;

2. Картографічний;

3. Порівняльний;

4. Історичний;

5. Економіко-математичний;

6. Наукової систематизації;

7. Районування.

Особливе місце посідає метод географічного прогнозування. Без прогнозу неможливо уявити пер­спективи розвитку будь-якої країни або території. Унікальні мож­ливості визначення взаємозв'язків об'єктів, процесів і явищ нада­ють ГС (геоінформаційні системи).

3. Історико-географічні регіони світу

У сучасному світі існує понад 200 країн, колена з яких індивіду­альна і неповторна. Країни і регіони світу різняться природними , та економічними умовами, культурною та етнічною специфікою населення.

Вивчення країн та регіонів задачу можна здійснювати за до­помогою методів наукової систематизації та районування, групи чи країни світу на підставі конкретних ознак.

Історико-географічний регіон - це сукупність країн, яка ха­рактеризується спільністю природних умов, фізико- і економіко-географічного положення, умов побуту та господарської діяльності людей, історії і культури народів, схожістю рівнів соціально-економічного розвитку і структур господарства.

Кількість основних регіонів світу визначається різними вченими по-різному.

Основні макрорегіони світу:

- Європа,

- Азія,

- Північна Америка,

- Латинська Америка,

- Африка,

- Австралія та Океанія.

Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці - субрегіопи. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіопи: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно-Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія, кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.

4. Видатні економгеографії світу.

Найбільш відомими вітчизняними вченими економгеографами є П. П. Чубинський,

С. Л. Рудницький,

К. Г. Воблий,

О. Т. Діб­рова.

Вагомий внесок у розвиток соціально-економічної географії зробили радянські та російські вчені. Серед них:

М. М. Баранський (1881-1963 рр.) - заклав основи радянської економічної географії створив наукову школу. Ним були розроб­лені методологічні принципи радянського країнознавства, основи географічної (картографічної) генералізації. Він засну­вав кафедри економічної географії в ряді вузів, а в Московсько­му університеті - географічний факультет.

С. Б. Лавров (1928-2000 рр.) - президент Російського геогра­фічного товариства, член Європейської Академії (Лондон). Роз­глядав питання формування Спільного Ринку та європейської інтеграції, проводив політгеографічні дослідження країн Євро­пи, а після розпаду СРСР займався аналізом причин розпаду та виникнення міжнаціональних конфліктів.

В. В. Вольський (1921-1999 рр.) - завідувач кафедри соціально-економічної географії зарубіжних країн географічного факуль­тету МДУ, спеціаліст з соціально-економічної географії країн Латинської Америки з проблем світової економіки та міжна­родних відносин.

В. П. Максаковський (1924 р.) - російський економгеограф, країнознавець, доктор географічних наук, професор, академік Російської академії освіти, автор серії підручників з соціально-економічної географії світу.

Завдання.

Користуючись картою «Історико-географічні регі­они світу», визначте, в якому європейському субрегіоні знаходить­ся Україна. На підставі критеріїв виділення історико-географічних регіонів доведіть або спростуйте відношення нашої країни до пев­ного субрегіону.

Соціогеографічний практикум (робота в парах)

Наведіть аргументи «за» та «проти» стосовно питання: «Чи по­трібні мені знання соціально-економічної географії світу?».

Підсумок.

1. Курс соціальної і економічної географії світу, присвячений особливостям світового і регіонального господарства планети, її населенню і природним ресурсам, дає бачення цілісного сучас­ного світу.

2. Сучасна соціально-економічна географія використовує різно­манітні джерела та методи досліджень. Особливо швидко роз­виваються методи, засновані на широкому використанні інфор­маційних технологій, які дозволяють узагальнювати та аналізувати відомості з багатьох джерел.

3. На підставі сукупності критеріїв з метою полегшення вивчення країн світ поділяють на такі історико-географїчні регіони: Єв­ропа, Азія, Африка, Австралія, Океанія, Північна Америка, Ла­тинська Америка.