Фактори розміщення продуктивних сил

Самостійна робота № 1 Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил

1 Фактори розміщення продуктивних сил.

2 Історія виникнення і розвитку науки РПС

Список рекомендованої літератури

1. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. Посібник / За ред. Є.П. Качана.- К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. - 704 с.

2. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України: Навч. Посібник.- Київ ЦУЛ, 2002. – 470 с.

3. Доргунцов С.І., Пітюренко Ю.І. та ін. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни.- К.: КНЕУ, 2000.

4. Заблотський Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Посібник.- К.: Академвидав, 2002.-367 с.

Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика.- К., 1999.

Фактори розміщення продуктивних сил.

Закономірності і принци­пи реалізуються при врахуванні конкретних умов - чинників розміщення, що впливають на вибір місць розташування промислових підприємств і формування територіально-виробничих комплексів, які можна згрупувати за чотирма напрямами: природно-географічні, демографічні, техніко-економічні й соціально-економічні. Детальне врахування, аналіз і оцінка їх є найважливішим етапом економічного обґрунтування розміщення під­приємств.

Природно-географічні чинники включають якісну й кількісну хара­ктеристики родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельних ресурсів, грунтово-кліматичних та природно-транспортних умов. Особливо важливим є вплив цих чинників на розміщення галузей видобувної промисловості, гідроенергетики, галузей промисловості, що переробляють сільськогосподарську продукцію. За кількісною та якісною характеристиками корисних копалин, їх фізико-технічними властивостя­ми, характером залягання визначають розмір підприємств, методи видобутку копалин, техніко-економічні показники (собівартість, проду­ктивність праці, фондо- і капіталомісткість, рентабельність тощо).

Демографічні чинники - це чисельність населення, його розміщення, кількісна та якісна оцінки трудових ресурсів по областях і районах. При рівномірному розселенні трудових ресурсів виникає потреба розміщення промисловості відносно споживача готової продукції, а також оцінки мобільності населення для прогнозування його міграції з огляду на перс­пективу розвитку економічних районів. Для ефективного використання трудових ресурсів необхідно розміщувати виробництво у невеликих і се­редніх містах та обмежувати нове будівництво - у великих. Демографічні чинники найбільше впливають на розміщення трудо- та наукомістких галузей промисловості І приладобудування, інструментальної, радіотех­нічної, електронної, електротехнічної). Розміщення підприємств цих галузей залежить переважно від наявності кваліфікованих кадрів.

Техніко-економічні чинники - науково-технічний прогрес, транспо­ртні умови, форми суспільної організації виробництва. Вирішальне значення мас науково-технічний прогрес. Його прискорення послаблює вплив природно-географічних і демографічних чинників. Впровадження результатів науково-технічного прогресу, особливо нових передових пра­це- та ресурсозберігаючих технологій, сприяє зниженню праце-, матеріале-, фондо- й капіталомісткості, а це, в свою чергу, - створенню відносно однакових умов для прискореного розвитку продуктивних сил економічних районів, рівномірного їх розміщення. У розміщенні вироб­ництва неабияку роль відіграє хімізація, значно розширюючи можливості задоволення потреб підприємств у сировині та основних матеріалах, спри­яючи економії натуральних видів сировини, утилізації відходів, а отже, поліпшенню охорони навколишнього природного середовища.

Розміщення промислового виробництва істотно залежить від форм його суспільної організації (концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування). Вдосконалення цих форм забезпечує зростання потужно­сті підприємств, розмірів сировинних, та паливно-енергетичних баз в

економічному районі. Для раціонального розміщення виробництва важ­ливим є транспортний чинник, тобто наявність розвиненої транспортної мережі в районі, відстані перевезень, нераціональні зустрічні транспортні потоки.

Соціально-екопомічш чинники при розміщенні виробництва мають забезпечувати подолання соціально-економічних відмінностей між міс­том і селом, промисловістю і сільським господарством, а також раціональну зайнятість населення, охорону природи, поліпшення умов праці й життя людей, розвиток освіти, охорони здоров'я, житлово-кому­нального господарства, сфери послуг.

З розвитком науки й техніки дія окремих чинників на розміщення послаблюється і водночас посилюється дія інших. Так, впровадження працезберігаючих технологій може послаблювати залежність окремих галузей промисловості від наявності деяких видів сировини. Нині зростає роль чинника часу, оскільки суспільству не байдуже, за який термін буде спо­руджений певний виробничий об'єкт. З одного боку, зволікання з будівництвом може дезорганізувати виробництво в інших галузях, які орі­єнтуються на його продукцію, і тоді суспільство зазнає збитків як матеріальних, так і моральних. З другого боку, збільшення строків будів­ник І ва означає девальвацію вкладених коштів, що зумовлює зростання витрат на спорудження об'єкта.

У сучасних умовах на розвиток і розміщення продуктивних сил України великий вплив матиме геополіптчпий чинник. Україна має дуже зручне географічне положення: приморське розташування; близькість до країн Центральної і Західної Європи та Близького Сходу; наявність роз­виненої транспортної мережі міжнародного значення, сусідство з Росією, Польщею, Туреччиною, Білоруссю, Румунією, Молдовою, Словаччиною й Угорщиною.

Досить помітно впливає на розміщення продуктивних сил України національний чинник (компактне розселення більшості росіян па території східних областей, існування Автономної Республіки Крим).

Відповідно до принципу забезпечення національної безпеки, геополігичний чинник відіграє важливу роль у формуванні зовнішньо­економічних зв'язків України з країнами Європи, Азії, країнами - членами СНД. Територія нашої держави використовується для транзитних пере­везень, що забезпечує певні валютні надходження до її бюджету. Позитивно впливає на поведінку іноземних інвесторів політика уряду України в галузі міжнаціональних відносин, забезпечення рівних прав і обов'язків усіх громадян. Разом з тим економічна політика Росії відносно України вимагає відповідних кроків до утвердження економічного суве­ренітету нашої держави. Це насамперед подальший розвиток власного паливно-енергетичного комплексу розширення економічних відносин з іншими країнами з метою зведення до мінімуму сировинної залежності від Росії, створення нових галузей виробництва для забезпечення власних потреб у товарах широкого вжитку тощо. Для нормального функціону­вання багатьох підприємств важкої промисловості і особливо машинобудування в Україні вирішується складне завдання - створення багатьох виробництв, які б виготовляли комплектні деталі. Його вико­нання вимагає відповідного обгрунтування розміщення нових виробництв, що, в свою чергу, може істотно змінити сучасний характер розміщення продуктивних сил в Україні.

Сучасна теорія розміщення продуктивних сил збагатилася на низ­ку важливих положень, сформульованих у результаті емпіричних досліджень. Так, чинники розміщення продуктивних сил поповнилися со­ціальними й екологічними, які до того ж у багатьох ситуаціях стали пріоритетними й визначальними. Це можна простежити на прикладі роз­міщення АЕС і хімічних комбінатів, коли прагнення до економічного ефекту спричинює негативні соціальні та екологічні наслідки.

Теорія розміщення продуктивних сил вимагає всебічного врахуван­ня інтересів як суспільства у цілому, так і його членів, зокрема збереження навколишнього природного середовища та природних ресурсів.