Тема 1.9. Витрати виробництва. 3 страница
Завдання для самостійної роботи
1.1. Звернути увагу на питання:
1. Методи планування продуктивності праці.
2. Планування потреб підприємства в персоналі.
3. Склад фонду оплати праці.
4. Методи планування фонду оплати праці.
Методичні вказівки
Студентам потрібно звернути увагу на те, що продуктивність праці розраховується прямим або оберненим методами, залежно від чого маємо два показники: виробіток і трудомісткість. Продуктивність праці планується як в абсолютному вираженні (рівень) так і в відносному вираженні (у відсотках до попереднього періоду)
Відносний приріст продуктивності праці за рахунок впливу техніко-економічних чинників можна розрахувати по наступній методиці, що включає наступні етапи:
а) вихідна чисельність працівників (Чвих);
б) економія чисельності (Е);
в) приріст продуктивності праці у плановому році (Δ В).
а) Вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу (Чвих):
Чвих = ТПбп / Вб = Чб* Ітп,
де Ітп - індекс товарної продукції, що планується.
б) Економія чисельності працівників в плановому році за рахунок
впливу техніко-економічних чинників (Е):
Е = Σ Еі,
де Еі - економія чисельності за рахунок і-го чинника, чол.
При цьому знак (-) означає економію чисельності, а знак (+) додаткову потребу в працівниках.
Планова чисельність працівників (Чп):
Чп = Чвих + Е
У випадку визначення впливу окремих чинників (груп чинників) на динаміку продуктивності праці дана формула приймає наступний вигляд:
- Еі * 100
Δ Ві =- ------------,
Чвих – Е
де Δ Ві - приріст виробітку за рахунок і-го чинника (і-ої групи чинників).
в) Приріст продуктивності праці в плановому році (%):
Розрахунок частки приросту обсягу виробленої продукції (у відсотках) за рахунок підвищення продуктивності пращ (Δ ВПпп):
Тп(ч)
Л ВПпп = (1- ----------),
Тп(вп)
де Тп(ч), Тп(вп) - темп приросту (%) відповідно чисельності працівників та обсягу валової продукції у звітному (плановому) періоду.
Розрахунок планової чисельності працівників
1. Розрахунок планової чисельності основних робітників-відрядників
і допоміжних робітників (Чп), зайнятих на роботах, обсяг яких можна
визначити в нормованих годинах (за трудомісткістю):
Твр
Чп =- -----------,
Фв * Квн
де Твр - нормативна трудомісткість виробничої програми, н/год;
Фе - плановий річний ефективний фонд часу робітника, год.;
Квн - коефіцієнт виконання норм часу за планом.
2. Якщо в цеху обсяг виробництва продукції можна визначити в натуральному виразі, то планова чисельність основних робітників розраховується за формулою:
А
Чп =----------- --------* 100
Нв * Фв * Кн
де А - плановий обсяг робота в натуральному виразі;
Нв- годинна норма виробітку за планом.
3. Розрахунок чисельності робітників за нормами обслуговування застосовується на виробництвах з апаратурним процесом, де робітники виконують функції контролю, спостереження за ними (хімічна, металургійна, нафтопереробна і ін.). Розрахунок проводиться за формулами:
а) при багатоверстатному обслуговувані:
Об х З
Чп =----- ------ х Коб ,
Но
де Об - планова кількість одиниць устаткування;
3 - число змін,
Но - норма обслуговування, тобто кількість одиниць устаткування, що обслуговується одним робітником;
Коб - коефіцієнт приведення явочної чисельності допоміжних робітників до облікової, обчислюється як відношення номінального фонду часу одного робітника до ефективного планового фонду одного робітника, або за формулою:
Ксп=100/(100-f),
де f - плановий відсоток невиходів на роботу,
б) при бригадному обслуговувані:
Чп = О * 3 * Н" * Коб ,
де Н’’- норма обслуговування, тобто число робітників, необхідне для обслуговування одного агрегату.
4. За робочими місцями визначається чисельність допоміжних робітників (Чп), у яких виконувана робота пов'язана з обслуговуванням конкретного об’єкта і не залежить від обсягу робіт (крановики, комірники):
Чп = М * 3 * Коб,
де М - число робочих місць.
5. Явочна кількість робітників у зміну - це їхня мінімальна кількість, необхідна для виконання планового завдання з виробництва продукції в зміну і визначається за формулою:
де Нз - змінне завдання з випуску продукції в натуральному виразі;
Вн - норма змінного виробітку продукції на одного робітника-відрядника;
Квн - плановий коефіцієнт виконання норм виробітку;
tн - норма часу на одиницю продукції;
Фз - фонд часу одного робітника за зміну.
Витрати на оплату праці розраховуються шляхом визначення фонду основної та додаткової заробітної плати.
Фонд основної зарплати розраховується по кожній категорії робітників.
Визначення відрядної розцінки (Р) здійснюється по двох варіантах:
Р = Сг*t
або
Р = Сг/Нв,
де Сг - годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.;
t - норма часу на одиницю виконуваної роботи;
Нв - годинна норма виробітку, шт.
2. За індивідуальною відрядною системою оплати пращ, відрядний
заробіток робітника (3іс) визначається за формулою:
3іс = Р*В,
де В - кількість продукції, зробленої робітником, шт.
3. Колективна відрядна розцінка за бригадною відрядною оплатою
пращ (Рбр) визначається за формулою:
де Сп - годинна тарифна ставка і-го члена бригада, грн.;
n - кількість членів у бригаді.
4. Заробітна плата всієї бригади (Збр) визначається за формулою:
Збр = Рбр*Вбр,
де Вбр - фактична кількість продукції зробленою бригадою за розрахунковий період, од.
5. Заробітна плата і-го члена бригади (Зтарі), що є складовою частиною заробітної плати всієї бригади, розраховується за формулою:
або 
де Ті - час, відпрацьований і-тим членом бригади, годин;
Ткі - тарифний коефіцієнт і-го члена бригади.
6. При перевиконанні норм бригада одержує премію (ΔЗ), що розподіляється між членами бригади пропорційно коефіцієнту трудового вкладу. 3 урахуванням премії заробітна плата члена бригади (3і) обчислюється таким способом:
де КТВі - коефіцієнт трудового вкладу і-го працівника
7. Заробіток за відрядно-преміальної системи оплати пращ (Звп) визначається таким способом:
де У в - розмір премії у відсотках до основного відрядного заробітку робітника, встановлений за виконання показників преміювання;
Уп - відсоток премії, встановлений за кожний відсоток перевиконання показників преміювання;
Ут - відсоток перевиконання показників преміювання.
8. Заробіток за відрядно-прогресивної системи оплати праці (3"вп):
де qн - виконання норм виробітку даним робітником, %;
qб - базовий рівень виконання норм виробітку, понад який застосовується оплата за підвищеними розцінками, %;
qпр - коефіцієнт, що показує наскільки збільшується відрядна розцінка за виробіток продукції понад установлену норму.
9. Заробіток за непрямої відрядної оплати праці (Зк) визначається за
формулою:
або 
,
де n - кількість основних робітників, що обслуговуються допоміжними робітниками з непрямою відрядною оплатою праці, чол.;
Зркі - непряма відрядна розцінка за одиницю продукції (робота), виробленої і-м робітником, що обслуговується, грн.;
Вфі - фактична кількість продукції (роботи), зробленої в даному періоді, шт;
Ск - годинна тарифна ставка допоміжного робітника, переведеного на непряму відрядну оплату;
Фг - кількість годин, фактично відпрацьованих даним допоміжним робітником;
У - середньозважений відсоток виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються даним допоміжним робітником.
10. Заробіток за погодинної оплати праці (Зп) визначається так:
Зп = Сг х Т,
де Сг - годинна тарифна ставка робітника даного розряду, грн.;
Т - відпрацьований час за розрахунковий період, годин.
11. Заробіток за почасово-преміальною системою (Зпп):
Зп х (Ув + Уп х Ут)
Зпп = Зп +-------------- ---------------,
де Уп - відсоток премії, встановлений до погодинного заробітку за тарифом за кожний відсоток перевиконання показників преміювання;
Ув - розмір премії у відсотках до погодинного основного заробітку робітника за тарифом, встановлений за виконання показників преміювання;
Ут - відсоток перевиконання показників преміювання.
11 .Зміна відрядної розцінки (у %) за збільшення норми виробітку визначається за формулою:
де Ув - підвищення норми виробітку, %.
1.2. Вирішити завдання
Задача 1
Визначити:
1.Середньорічний виробіток товарної продукції на одного ПВП в базисному і плановому році.
2. Планову чисельність працюючих.
3. Загальний приріст виробітку в плановому році/ в %/.
4.Зміну виробітку в плановому році за рахунок структурних змін у виробництві.
Вихідні дані:
1.Обсяг товарної продукції в базисному році- 69819 тис. грн.
2. Приріст товарної продукції в плановому році - 4 %.
З.Чисельність ПВП в базисному році -1200 чол.
4. Економія чисельності, що планується, за рахунок впливу техніко -економічних чинників складе - 80 чол., в т.ч. за рахунок структурних змін у виробництві + 30 чол.
Задача 2
Розрахувати можливе зменшення чисельності і зростання продуктивності праці на основі наступних вихідних даних:
1. Трудомісткість одиниці виробу після впровадження технічного заходу знизилася на 20 нормо-годин.
2. Обсяг виробництва вказаного виробу після впровадження заходів становитиме 1500 од.
3. Корисний річний фонд робочого часу одного робітника в плановому періоді
становитиме 1800 годин.
4. Плановий процент виконання норм вироблення становитиме 112%.
5. Початкова чисельність ПВП становитиме 1000 чоловік.
Задача 3
В механічному цеху заводу "Поліграфмаш" на кінець базисного року установлено 124 од. обладнання. У відповідності з планом технічного розвитку цеху передбачено запровадження слідуючих заходів:
1. до 1.06 ліквідувати 14 одиниць фізично зношеного обладнання;
2. до 1.04 замінити 12 одиниць обладнання, середній приріст продуктивності якого буде становити 42%;
3. до 1.08 завершити модернізацію 27 одиниць обладнання, в результаті чого
його продуктивність збільшиться в середньому на 23%.
Чисельність робітників (ПВП) підприємства в базисному році - 964 чол. Питома вага робочих-верстатників в загальній чисельності працюючих на підприємстві складає 31%. Темп зросту обсягу виробництва в плановому році -103%.
Визначити: 1) економію чисельності робочих в плановому році за рахунок технічного удосконалення верстатного парку; 2) приріст продуктивності праці в плановому році (в %).
Задача 4
В базовому періоді на підприємстві було зайнято 1247 робітників. В плановому періоді намічено збільшити їх чисельність до 1275 чоловік. Обсяг виробництва продукції в базовому періоді становить 28200 тис. грн., а на наступний рік заплановано збільшити обсяг випуску продукції на 1650 тис. грн.
Визначити долю приросту обсягу продукції за рахунок підвищення продуктивності праці.
Задача 5
Розрахувати місячний заробіток членів бригади. Початкові дані:
| Найменування показника | Одиниці виміру | Значення показників |
| 1 . Число робітників у бригаді, з них: | Чол. | |
| 4 розряду | Чол. | |
| 5 розряду | Чол. | |
| 6 розряду | Чол. | |
| 2. Місячне вироблення бригади | штук виробів. | |
| 3. Відрядна розцінка | грн/шт. | 25,2 |
| 4. Тарифні коефіцієнти: | ||
| 4 розряду | 1,33 | |
| 5 розряду | 1,5 | |
| 6 розряду | 1,71 | |
| 5. Відпрацьовано годин: | година/місяць | |
| робочим 4 розряду | -//- | |
| робочим 4 розряду | -//- | |
| робочим 5 розряду | -//- | |
| робочим 6 розряду | -//- |
1.3. Реферати:
- Методика розрахунку продуктивності праці за чинниками та можливі шляхи її удосконалення.
- Визначення впливу різних техніко - економічних чинників на співвідношення чинників на співвідношення темпів приросту продуктивності праці та середньої заробітної плати.
- Методи планування фонду оплати праці
1.4. Результати роботи оформити у формі:
- конспект
- реферат
- звіт
Література:
1. Тарасюк Г.М., "Планування діяльності підприємства", К. 2003 Т.1, Т.2
2. Алексєєва М.М. "Планування діяльності фірми", М. 1998, ст.. 3-35.
3. Покропивний С.Ф. "Економіка підприємства", К. 2002.
4. Білов М.А., Євдокимова Н.М. „Планування діяльності підприємства" - К.,
2002 р.
5. Ільїн А.І. „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2004 р.
6. Е.А. Афітов „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2001 р.
7. Р.Б. Тян „Планирование деятельности предприятия" - К., 1998 г.
8. Бухалков М.І. „Внутріфірмове планування" - М., 2003 р.
Тема 1.9. Витрати виробництва.
Самостійна робота № 9. Планування витрат підприємства. Розрахунок витрат за техніко-економічними факторами
Мета: Розглянути суттєву характеристику витрат та їх класифікацію.
Студент повинен знати: Сутність та склад витрат, їх класифікацію.
Студент повинен вміти: Визначити склад витрат за елементами, калькуляційними статтями, в залежності від обсягу виробництва.
Завдання для самостійної роботи
1.1. Звернути увагу на питання:
1. Кошторис витрат на виробництво.
2. Калькуляція витрат на продукцію.
3. Планування витрат за техніко-економічними факторами.
Методичні вказівки
Складення кошторису витрат на виробництво
Кошторис витрат на виробництво складається з цілю визначення загальної суми всіх планових витрат підприємства (за економічними елементами) і взаємного зв'язку плану собівартості з іншими розділами техніко-економічного плану підприємства.
В кошторис витрат на виробництво включаються: 1) витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у випуску промислової продукції; 2) витрати на виконання робіт та послуг нормативного характеру як для господарств свого підприємства (капітальне будівництво, житлово-комунальне господарство), так і для інших організацій.
Не включаються в кошторис витрат на виробництво: 1) витрати окремих підрозділів підприємства, що відносяться до інших галузей народного господарства (будівництво, сільське господарство і т.ін.); 2)вартість продукції власного виробництва, яка споживається всередині підприємства на промислово-виробничі потреби (внутрішньозаводський обіг).
Порядок розрахунку, що проводиться у звідному кошторису витрат на виробництво, може бути представлений слідуючою схемою:
1. Приводиться і підсумовуються дані за статтями калькуляції на основі розроблених окремих кошторисів витрат за цими статтями (поза виробничих витрат). Сума величин за цими статтями е сумою витрат на виробництво.
2. Для визначення виробничої собівартості валової продукції
необхідно зкорректувати величини, розраховані в попередньому пункті.
2.1.Вирахувати витрати на роботи і послуги, які не включаються до
складу валової продукції (будівельно-монтажні роботи, що виконуються
промисловим персоналом підприємства для капітального будівництва
житлово-комунального господарства; послуги транспорту підприємства,
що надаються стороннім організаціям \ невиробничим господарствам
підприємства; лабораторій, проектні та науково-дослідницькі роботи, які
виконуються для сторонніх організацій; роботи, пов'язані з підготовкою
та освоєнням виробництва продукції, що відшкодовуються за рахунок
коштів фонду розвитку виробництва чи спеціальних асигнувань.
2.2.Врахувати зміни залишків витрат майбутніх періодів: якщо
залишок на кінець періоду зростає в порівнянні з початком періоду, сума
збільшення відраховується із витрат на виробництво, якщо зменшується
то сума зменшення додається до витрат на виробництво.
2.3.Врахувати зміни залишків резервів майбутніх платежів: приріс
додається, зменшення віднімається.
Отримана сума є виробничою собівартістю валової продукції.
3. Для визначення виробничої собівартості товарної продукції
необхідно виробничу собівартість валової продукції з коректувати на
величину змін собівартості залишків незавершеного виробництва, напівфабрикатів, інструментів, оснащення власного виробництва за період, що планується: приріст віднімається, зменшення додається. Отримана сума є виробничою собівартістю товарної продукції.
4. Додавання до розрахованої суми поза виробничих витрат формує повну собівартість товарної продукції.
6. Коректування повної собівартості товарної продукції на величину зміни собівартості залишків нереалізованої продукції формує собівартість реалізованої продукції (приріст віднімається, зменшення додається).
Методика калькуляції собівартості окремих видів продукції
Калькуляція собівартості продукції заключається у відношенні прямих та непрямих витрат (згрупованих за калькуляційними статтями) на собівартість одиниці окремих видів продукції. Для складення планових калькуляцій необхідно підготувати специфікації на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, а також ряд кошторисів комплексних непрямих витрат.
Порядок віднесення прямих витрат
1.Прямі матеріальні витрати розподіляються на собівартість окремих видав продукції (одиниці продукції) на основі планових норм витрат, специфікації, тарифів і цін з урахуванням усіх витрат щодо заготовки і доставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів і палива ( що йде на технологічні цілі) на склад підприємства. Зворотні відходи (відходи матеріалів, які ще можуть бути використані самим підприємством в якості матеріалів, палива, на інші виробничі потреби або реалізовані на сторону) виключаються із вартості прямих матеріальних витрат.
2.У статтю «Основна заробітна плата виробничих робітників» включається заробітна плата виробничих робітників, які безпосередньо беруть участь у виготовлені продукції. Дані витрати відносяться на собівартість методом прямого рахунку, виходячи з технологічної трудомісткості продукції, погодинних тарифних ставок виробничих робітників, індивідуальних і комплексних відрядних розцінок.
3.У статтю «Додаткова заробітна плата виробничих робітників» включаються виплати, передбачені законодавством про працю »колективними угодами. Дані витрати включаються в собівартість окремих виробів пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників.
4.Відрахування на соціальні заходи визначаються у відповідності з встановленою нормою у відсотках до витрат на основну і додаткову заробітну плату виробничих робітників. .
5.Кошторис витрат на підготовку і освоєння виробництва нової продукції складається для кожного виду продукції, що освоюється. Сюди включаються частини витрат на проектування продукції, технологічну підготовку виробництва, проведення дорозвідкових робіт (в добувній промисловості), що відносяться на собівартість продукції. Дані витрати називають витратами майбутніх періодів. Друга частина витрат на освоєння виробництва продукції покривається із фонду розвитку виробництва.
Порядок розподілу непрямих витрат
6. Витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання (ВУЕМО) можуть розподілятися 3-ма способами.
а) на спеціалізованих виробництвах, що випускають тільки один вид
продукції, ВУЕМО розподіляються методом прямого рахунку;
б) на підприємствах, що випускають продукцію з однаковими
(приблизно рівними) рівнями механізації виробництва і структурою
машиноемності продукції, ВУЕМО можуть розподілятися у відповідності
з рекомендаціями СБО 16 «Витрати»:
• пропорційно сумі основної зарплати виробничих робітників;
• пропорційно прямим витратам на оплату пращ;
• пропорційно прямим матеріальним витратам;
• пропорційно всій сумі прямих витрат на одиницю продукції.
в) на підприємствах, що випускають продукцію з різним рівнем
механізації виробництва і/чи різноманітною структурою машиноемності
продукції ВУЕМО повинні розподілятися на основі кошторисних ставок.
Останні розраховуються на основі:
- машинного часу (в розрізі окремих груп обладнання), що витрачається
на виготовлення одного виробу;
- вартості однієї машино-години (верстато-години) відповідного
обладнання.
7.Загальновиробничі витрати. Якщо підприємство (цех) випускає
один вид продукції, то ЗВВ будуть прямими витратами і не потребують
розподілу за видами продукції. В інших випадках необхідно вибрати базу
розподілу (СБО 16 «Витрати»).
8.Адміністративні витрати розподіляються аналогічно загально виробничим витратам.
9.Витрати на збут. Частина витрат, пов'язаних із збутом продукції,
є прямими (тобто можуть бути віднесені до конкретних видів продукції) і
розподіляються методом прямого рахунку. Друга частина, яка відноситься до непрямих витрат, розподіляється пропорційно виробничій собівартості одиниці продукції.
1.2. Вирішити завдання:
Задача 1
План випуску продукції - 4000 виробів. Собівартість - 92000 грн.
Питома вага основної заробітної плати виробничих робітників становить 20%. Розрахувати величину цехових витрат, які потрібно включити до калькуляції собівартості одиниці виробу. Загальна сума цих витрат становитиме - 40560грн.
Задача 2
За рік підприємство виготовило 200 виробів, виробнича собівартість яких склала 72000 грн., причому питома вага основної заробітної плати виробничих робітників становить 22%.
Розрахувати величину загально виробничих витрат, які були включені у калькуляцію собівартості одиниці продукції, якщо їх загальна сума дорівнювала 39,5 тис. грн.
Задача 3
Визначити виробничу собівартість дитячого шерстяного костюму, якщо відомо:
| 1. Прямі витрати: | ||||
| Статті витрат | Одиниця виміру | Норма витрат | Ціна за одиницю (грн/кг). | |
| 1. Сировина, основні матеріали | кг | 0,54 | 37,0 | |
| 2. Зворотні відходи | кг | 0,05 | 2,8 | |
| 3. Допоміжні матеріали | грн. | - | 2,0 | |
| 4. Основна зарплата | грн. | - | 12,3 | |
| 5. Допоміжна зарплата | % | - | ||
| 6. а рахунок на зарплату | % | - | 37,5 | |
2. Загальновиробничі витрати за кошторисом складають 248,0 тис. грн.
3. Фонд заробітної плати основних робітників підприємства складає 165
тис. грн.
Задача 4
Визначити виробничу собівартість товарної продукції, якщо відомо:
1. Матеріальні витрати 2000 тис. грн.
2. Енергія, паливо зі схорони 150 тис. грн.
3. Оплата пращ 650 тис. грн.
4. Нарахування на соціальні цілі 37,5%
5. Амортизація И 00 тис. грн.
6. Інші витрати 500 тис. грн.
7. Витрати, які не входять у валову продукцію 20 тис. грн.
8. Витрати майбутніх періодів на кінець року зменшуються на 5 тис. грн.
9. Залишки резервів майбутніх платежів зменшуються на 12 тис. грн.
10. Собівартість незавершеного виробництва на кінець року збільшиться на 8 тис.грн.
1.3.Реферати:
- Доцільність та економічне значення планування собівартості продукції;
- Шляхи зниження собівартості продукції;
- Загально виробничі витрати та шляхи їх скорочення.
1.5.Результати роботи оформити у виді:
- таблиць;
- конспекту, рефератів;
- звіту.
Література:
1. Тарасюк Г.М., "Планування діяльності підприємства", К. 2003 Т.1, Т.2
2. Алексєєва М.М. "Планування діяльності фірми", М. 1998, ст.. 3-35.
3. Покропивний С.Ф. "Економіка підприємства", К. 2002.
4. Білов М.А., Євдокимова Н.М. „Планування діяльності підприємства" - К.,
2002 р.
5. Ільїн А.І. „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2004 р.
6. Е.А. Афітов „Планування на підприємстві" - Мінськ, 2001 р.
7. Р.Б. Тян „Планирование деятельности предприятия" - К., 1998 г.
8. Бухалков М.І. „Внутріфірмове планування" - М., 2003 р.
Планування витрат за техніко-економічними факторами
Мета: розглянути методику планування витрат за техніко — економічним факторами.
Студент повинен знати: методику розрахунку плану собівартості за техніко – економічними факторами.
Студент повинен вміти: методику розрахунку плану собівартості за техніко – економічними чинниками.
Завдання для самостійної роботи
1.1. Розглянути методику планування собівартості за техніко-економічними факторами.
Методичні вказівки
Зведений розрахунок змін витрат на гривну товарної продукції за техніко-економічними чинниками.
Після розрахунків впливу техніко-економічних чинників складається зведений розрахунок зниження витрат на гривну товарної продукції. Цей процес підрозділяється на ряд етапів.
1. Витрати на 1 грн. ТП в базисному році (Вб):
2. Собівартість товарної продукції планового року в цінах і умовах: 
3. Сума економії від зниження собівартості в плановому році під впливом окремих техніко-економічних чинників:
4. Собівартість товарної продукції планового року в умовах планового року і базисних цінах:
5. Собівартість товарної продукції планового року в умовах і цінах млинового року: