Тема 5. Застосування моделей для процесу прийняття господарських рішень

Мета теми: з’ясувати сутність моделювання при розробці й прийнятті господарських рішень.

Програмні питання:

1. Необхідність моделювання економічних і виробничих ситуацій.

2. Основні припущення, які приймаються при розробці статичних моделей розробки й прийняття рішень.

3. Особливості динамічних моделей розробки й прийняття рішень.

4. Порівняльна характеристика динамічних та статичних моделей.

Визначення теми має надати знання щодо понять: статична економічна модель; динамічна економічна модель; моделювання; відносний прибуток; оптимальний обсяг виробництва; прогнозування.

Процес управління підприємством характеризується динамічністю. Зміни зовнішнього і внутрішнього середовища породжують необхідність прийняття різноманітних господарських рішень.

Оволодіння методами моделювання економічних і виробничих ситуацій, прийняття на їх основі господарських рішень є необхідною умовою забезпечення ефективності функціонування підприємств.

Моделювання – це відображення певних характеристик об'єкта з метою його дослідження. Позитивними характеристиками моделювання є: використання більш удосконаленої технології розрахунків в порівнянні з іншими методами; високий ступінь обґрунтованості рішень; скорочення строків розробки рішень; можливість виконання оберненої операції (мається на увазі, що маючи модель і вихідні дані, можна розрахувати результат, але можна зорієнтуватися на необхідний результат і визначити, які вихідні дані для цього необхідні).

Формалізована схема процесу моделювання наступна (існуючі залежності між показниками відображаються математичними символами, як функції без вказівки точної форми зв’язку):

Sо = (Т, RS, Z , О, А, К, Аорt ) (7)

де Sо – проблемна ситуація;

Т – час для прийняття рішення;

R - ресурси, що необхідні для прийняття рішення;

S - множина альтернативних ситуацій, до визначаючих проблемну ситуацію S= ( S1, S2, S3, …. Sn);

Z – множина цілей;

О – множина обмежень О = ( О1, О2, О3, …. Оj );

А – множина альтернативних варіантів рішень А= ( А1, А2, А3, …Аm).

В першу чергу необхідно моделювати ситуації, які потребують прийняття рішень по наступним питанням: визначення номенклатури продукції; розподіл коштів на придбання обладнання і збалансування його комплектації; розподіл матеріальних і фінансових ресурсів за видами діяльності підприємства; розрахунок ціни продукції, яка забезпечує оптимальний прибуток; визначення потреби в кредитах тощо.

Якщо в моделях відсутній фактор часу, процес розглядається в конкретний момент чи на фіксованому відрізку часу, то такі моделі називаються статичними (рис. 1). Для управління підприємством в умовах його стійкого функціонування (планова економіка) використовують статичні моделі, які базуються на припущенні про жорсткий прямий вплив наявних виробничих ресурсів на процес виробництва і обсяг продукції, що випускається підприємством. Для нестабільних умов їх можливості суттєво знижуються.

Рис. 1. Схема статичної моделі виробництва

Для сучасних умов господарювання методи і моделі прийняття рішень повинні бути динамічними. До динамічних моделей відносять моделі, в яких взаємозв’язок між економічними показниками описується в динаміці, в розвитку (рис. 2). При цьому окремі показники в даний момент часу залежать від інших показників в попередні моменти часу. Модель називається динамічною, якщо як мінімум одна із її змінних відноситься до періоду часу, відмінному від часу, до якого відносять інші змінні. Реальний характер функціонування підприємства носить дискретний характер – різночасово здійснюються витрати і надходять доходи, нерівномірно залучаються кредити, тому більш реальним відображенням економічних процесів слугує динамічна модель, яка враховує вплив раніше виготовленої і реалізованої продукції на виробничі ресурси даного періоду.

–фіксований період часу, протягом якого буде реалізована певна частка продукції, отримані платежі за неї, з яких буде формуватися частина виробничих ресурсів.

Рис. 2. Схема динамічної моделі виробництва

Використання в моделі виробництва динаміки випуску продукції в різні періоди часу і динаміки її реалізації створює реальну ситуацію поточного фінансового стану підприємства, так як враховує у функції часу потоки платежів (витрат) і потоки надходжень (виручки), що дозволяє прогнозувати необхідність залучення кредитів і завчасно знаходити джерела фінансування, або змінювати обсяг виробництва. Динамічні моделі дозволяють підприємству отримати ситуацію зміни прибутку у функції часу і планувати заходи по розширенню чи відновленню виробництва.

Завдання для самоконтролю:

1. Основні види моделей управління підприємством.

2. Призначення методів моделювання економічних і виробничих ситуацій.

3. Основні припущення, які приймаються при розробці статичних моделей розробки й прийняття рішень.

4. Характерні відмінності динамічних моделей від статичних.

5. Які моделі прийняття рішення є адекватними в ситуації невизначеності зовнішнього середовища?

Тема реферату:Застосування математичних моделей і кількісних методів у розробці і обґрунтуванні господарських рішень.

Література: основна [ 6; 7; 9], додаткова [13; 14; 19; 44]