Аналіз асортименту і структури випуску продукції

Од­ним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік видів продукції, що виробляється, із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманітність продукції, що виробляється. Нарешті, структура – це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебіль­шого у відсотках. Зміна асортименту порівняно з планом приводить до асортиментних, а структури випуску – струк­турних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов'язані одне з одним, і тому маємо єдині асортиментно-структурні зру­шення у випуску продукції.

В якості прикладу розглянемо дані про виконання плану з асортименту, наведені в табл.7.

Таблиця 7

Вихідні дані для аналізу асортименту

Виріб Випуск продукції, тис. грн Зараховується у виконання плану
    за планом фактично виконання плану, % виконання плану
А
Б
В
Г
Д
Е*
Є  
Разом

* “Е” — новий вид продукції замість застарілої “Є”.

Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюють трьома способами.

Перший має назву “спосіб найменшого числа”. Його суть полягає у виборі меншої з двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, проте за умови, що вона не перевищує плано­ве завдання. В табл. 7 ці залікові суми разом становили 860 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності становитиме:

Аналіз асортименту і структури випуску продукції - student2.ru

Другий спосіб передбачає брати як загальний показник найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів, тобто 50 %, а у вираженні коефіцієнта – 0,5.

Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кіль­кості виробів з повним виконанням плану й кількості пла­нових позицій. Цей показник тісно пов'язаний з номенкла­турою продукції, тому його називають коефіцієнтом номенклатурності:

Аналіз асортименту і структури випуску продукції - student2.ru

Отже, згідно з усіма способами план з асортименту суттєво не виконано. При аналізі потрібно звернути увагу на розши­рення й оновлення асортименту. У нашому прикладі планува­лося оновлення асортименту на 12% (120:1000•100), однак фактично частка оновленої продукції з урахуванням фактич­ного обсягу випуску становила менше ніж 6 % (60:1010•100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції “Є”, яка не має попиту на ринку.

Треба зазначити, що сьогодні не можна пояснювати зру­шення в асортименті й структурі випуску продукції яки­мись “об'єктивними” причинами, бо всі вони оперативно вра­ховуються на самому підприємстві через коригування пла­нових завдань. Тому відхилення при виконанні плану – це відверто погана праця виконавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філій).

Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва і стану науково-дослідних і конструкторських розробок взагалі, які можуть бути запорукою майбутніх успіхів підприємства.

Аналіз якості продукції

У сучасних умовах господарювання великого значення набуває поліпшення якості виробленої продукції.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі числен­них показників, серед яких слід вирізнити загальні й част­кові, прямої та побічної дії. Найбільш узагальнюючий харак­тер мають частка продукції, що має сертифікати якості, її частка про­дукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі ви­пуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньо відомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, викорис­товують такі загальні об'єктивні показники якості:

• сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промис­ловості);

• марочність (харчова, промисловість будівельних мате­ріалів);

• строк служби (ресурс) і надійність;

• призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

• гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантій­них (безплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

• наявність рекламацій, їхні кількість і вартість;

• відсоток браку;

• пониження у сортності продукції за межами підприєм­ства;

• відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

• відповідність моді;

• наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.

Сортність використовують щодо продукції, в якій допус­каються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кіль­кість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 8.

Таблиця 8

Дані для аналізу сортності

Сорт     Посортовий коефі­цієнт     За планом Фактично Виконання плану, %
кількість виробів, шт. сума, грн кількість виробів, шт. сума, грн
І 1,0 115,9
ІІ 0,9 83,3
ІІІ 0,8 133,3
Разом х 111,2

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами.

Спосіб першосортних одиниць.У цьому разі визначаються посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок), які слід помножити на відповідну кількість продукції.

Плановий коефіцієнт сортності:

Аналіз асортименту і структури випуску продукції - student2.ru

Фактичний коефіцієнт сортності:

Аналіз асортименту і структури випуску продукції - student2.ru

Оскільки величина фактичного показника більша за пла­нову, можна зробити висновок, що фактична сортність про­дукції вища від планової.

Спосіб порівняння середньозважених цін.Якщо фактич­на середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним. Це дуже простий спосіб, проте він має істотну ваду – його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству. Виходячи з даних табл. 7:

Планова ціна виробу 8640 грн : 900 = 9,6 грн.

Фактична ціна виробу 9610 грн : 1000 = 9,61 грн.

Здійснені розрахунки свідчать також про виконання плану за сортністю.

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні.Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2 % (9610 : 8640 • 100) порівняно з натуральним – 111,1 % підтверджує факт виконання плану за сортністю.

З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає вплив зміни й асортименту продукції.

Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

Розрахунок факторів

1) зміна кількості виробленої продукції:

(1000 - 900) • 9,6 грн = +960 грн;

2) зміна якості (сортності) продукції:

(9,61 - 9,6) • 1000 = +10 грн

Разом + 970 грн.

Перевірка розрахунку: 9610 - 8640 = 970 грн.

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву “брак продукції”.

Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину (%браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не об­ліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфаб­рикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в май­бутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

При аналізі браку обов'язково з'ясовують причини його виникнення, місцезнаходження, час і винуватців.

Важливі умови профілактики браку:

• висока культура й організація виробництва;

• стабільний ритм роботи і постачання;

• впровадження у виробництво сучасних технологій і ус­таткування;

• кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відпо­відальність тощо.

Слід також пам'ятати, що між якістю продукції і вели­чиною браку існують складні й суперечливі зв'язки. Наприк­лад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язко­во спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку – це передусім показник якості роботи, нала­годженості технологічних процесів і чіткої організації ви­робництва. Це також показник порушення ритму виробниц­тва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

Наши рекомендации