Тема 16. світова валютна система

Основні питання для вивчення

16. 1. Поняття валютної системи та її структура. Основні елементи національної та світової валютної системи.

16. 2. Еволюція світової валютної системи.

16. 3. Регіональні валютні системи. Європейська валютна система.

16. 4. Становлення валютної системи України.


Література

1. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. // М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. ‑ С. 246 – 320.

2. Ломакин В. К. Мировая экономика. Учебник для Вузов. –М.: "Юиити-Даиа", 2007. – С. 127-129.

3. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. В. М. Тарасевича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 158 – 172.

4. Передрій О. С. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 159 – 199.

5. Семенов А. Г. Современная система международных валютных отношений. Учебное пособие. – Донецк: ДонНУ, 2001. – С. 7 – 29, 156 – 166.

6. Солонінко К. С. Міжнародна економіка: Навч. Посібник. – К.: Кондор, 2008. – С. 271‑283.

7.Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. – 2‑ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – С. 177‑182.

8. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть // А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. – К.: Либідь, 2002. – С. 344 – 408.


16. 1. Поняття валютної системи та її структура.
Основні елементи національної та світової валютної системи

Валютна система – інституційно-правова форма організації валютних відносин. Розрізняють національні, світову та регіональні валютні системи.

Національна валютна система – інституційно-правова форма організації валютних відносин країни. Національна валютна система підпорядкована валютному законодавству країни.

Структура національної валютної системи:

- національна валютна одиниця;

- паритет валюти та механізм формування валютного курсу;

- умови конвертованості валюти;

- наявність чи відсутність валютних обмежень;

- склад офіційних золотовалютних резервів;

- порядок міжнародних розрахунків;

- організація валютного ринку країни та ринку золота;

- державні установи, що здійснюють валютне регулювання.

Світова (міжнародна) валютна система – це форма організації міжнародних валютних відносин, що обумовлюється розвитком міжнародної економіки як цілісної системи і закріплюється міждержавними угодами.

Елементи світової валютної системи:

- система валют і валютних цінностей;

- механізм валютних паритетів та курсів;

- умови взаємної конвертованості валют;

- обсяги валютних обмежень;

- форми міжнародних розрахунків;

- режим міжнародних валютних ринків та ринків золота;

- міждержавні валютно-кредитні організації та відповідні системи норм та регламентацій у сфері міжнародних розрахунків.

Золотовалютні резерви - запаси резервних активів, які можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат за борговими зобов'язаннями як перед урядовими установами, так і комерційними та фінансовими структурами інших держав та міжнародних фінансових організацій. Вони перебувають у власності та розпорядженні державних фінансових установ, до яких належать центральні банки, міністерства фінансів (казначейства), валютні управління, стабілізаційні валютні фонди.

Сучасні золотовалютні резерви, складаються з чотирьох основних компонентів – золотого запасу, вільно конвертованої валюти (ВКВ), резервної позиції у МВФ та спеціальних прав запозичення (СПЗ).

Золоті запаси є централізованим резервом золота у вигляді зливків та золотих монет, якими володіють центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації. Золоті запаси використовуються як резервний фонд коштів для міжнародних платежів. Під час оцінки вартості золотих резервів більшість країн орієнтується на ринкову ціну золота. У зв'язку з постійними коливаннями цієї ціни урядам країн необхідно періодично переоцінювати свої золоті запаси. Незважаючи на демонетизацію золота, його роль як міжнародного платіжного та резервного засобу зберігається (табл. 16.1).

Таблиця 16.1. Країни, що мають найбільші в світі запаси золота.

  Країни Найбільші в світі запаси золота в тонах (вересень 2008 р.) Частка золота в загальному обсязі золотовалютних резервів країни, %
США 8,133.5 76.5
Німеччина 3,412.6 64.4
МВФ 3,217.3  
Франція 2,508.8 58.7
Італія 2,451.8 61.9
Китай 1,054.0 1.0
Швейцарія 1,040.1 23.8
Японія 765.2 1.9
Нідерланди 621.4 57.8
Росія 495.9 2.2
Тайвань 422.4 3.6
Португалія 382.5 85.9
Індія 357.7 3.0
Венесуела 356.4 23.4
Великобританія 310.3 14.5
Ліван 286.8 28.4
Іспанія 281.6 37.0
Австрія 280.0 41.9
Бельгія 227.6 42.2
Алжир 173.6 3.4

Джерело: www.gold.org/value/stats

Запаси ВКВ перебувають, як правило, у безготівковій формі і зберігаються на кореспондентських рахунках і короткострокових депозитах у зарубіжних банках, а також у формі різного роду цінних паперів, виражених у валюті, що обертаються на міжнародному фінансовому ринку. До цих паперів належать здебільшого казначейські векселі та урядові облігації як найбільш надійні види фондових інструментів. Певна частка запасів іноземної валюти може зберігатися також у вигляді готівки в касах центрального банку.

Резервна позиція в МВФ – це особлива форма активів, що означає право країни-члена автоматично отримувати від нього кошти в іноземній валюті у межах 25 % квоти, а також суми, що раніше були надані в кредит Фонду. У зв’язку з тим, що квота в МВФ, яка визначає частку кожної країни в капіталі МВФ, на 75 % вноситься у національній валюті, а на 25 % – у вільно конвертованій валюті, визначеній Фондом, то саме на цю суму може претендувати країна щодо отримання її у якості кредиту на першу вимогу без будь-яких умов. Для використання цих коштів, на відміну від стандартних кредитів МВФ, не встановлюється часових обмежень і не потрібно мати попередньої згоди з боку Фонду. Резервна позиція в МВФ є, по суті, тим лімітом, у межах якого країна автоматично отримує від Фонду необхідну їй іноземну валюту.

Спеціальні права запозичення (СПЗ або СДР за англійською абревіатурою special drawing rights) – це компонент золотовалютних резервів, що являє собою запаси коштів в емітованих МВФ міжнародних резервних і платіжних засобах, які розподіляються між країнами-членами пропорційно до їхніх квот.

Угода про емісію СДР набула чинності 1 січня 1970 р. Відпочатку призначенням СДР було регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів, вимірювання вартості національних валют та розрахунки з МВФ.

16. 2. Еволюція світової валютної системи

Еволюція світової валютної системи, етапи якої представлені у табл. 16.2, відбиває:

1 еволюцію грошового матеріалу від товарних металевих грошей до паперово-кредитних, поступову демонетизацію золота;

2 зміну принципів встановлення валютного курсу, ступеню впливу держави на процеси курсоутворення.

тема 16. світова валютна система - student2.ru

тема 16. світова валютна система - student2.ru

Характерні ознаки демонетизації золота:

- золото остаточно втрачає функції грошей;

- не може слугувати мірою вартості грошей, основою визначення валютних курсів; скасовується прив’язка валют до золота;

- золото вилучається з власних операцій МВФ.

Міжнародна валютна система еволюціонує разом з еволюцією міжнародної економіки. Найважливіші тенденції сучасної валютної системи:

- глобалізація;

- посилення регульованого характеру;

- ускладнення структури, перш за все, за рахунок розвитку регіональних валютних систем.


16. 3. Регіональні валютні системи. Європейська валютна система

Регіональна валютна система являє собою договірно-правову форму організації валютних відносин групи країн.

Елементи регіональної валютної системи:

- регіональна міжнародна розрахункова одиниця;

- спеціальний режим регулювання валютних курсів;

- загальні валютні фонди і регіональні кредитно-розрахункові установи.

Європейська валютна система (ЄВС)– форма міждержавного регулювання валютних відносин країн західноєвропейського інтеграційного комплексу, цілі утворення та стартові механізми якої представлені на рис. 16.1 та 16.2.

тема 16. світова валютна система - student2.ru

тема 16. світова валютна система - student2.ru

Етапи розвитку ЄВС:

- І етап (1947 – 1950 р.р.) – валютні угоди між країнами Західної Європи складались головним чином на двосторонній основі;

- ІІ етап (1950 – 1958 р.р.) – сформувався та функціонував Європейський платіжний союз, який об’єднав 17 країн Західної Європи;

- ІІІ етап пов’язаний з трансформацією ЄВС у Європейський валютний союз – ЄВС (почав функціонувати з 1 січня 1959 р.): передбачав утворення спільного для країн – членів ЄС Європейського центрального банку та заміну національних валют спільною єдиною валютою – євро.

Маастрихтська угода 1992 р. визначила три етапи становлення ЄВС (табл.16.3) .

Основними перевагами введення єдиної валюти є:

- зменшення операційних витрат;

- розширення і зростання ліквідності фінансових ринків;

- зменшення валютних ризиків;

- спрощення міжнародних фінансових операцій;

- вирівнювання можливостей економічного співробітництва завдяки вирівнюванню умов торгівлі;

- запровадження єдиного масштабу цін;

- зменшення курсових витрат і ризиків під час здійснення економічних операцій.

    Таблиця 16.3 Етапи становлення Європейського валютного союзу (ЄВС) тема 16. світова валютна система - student2.ru


16. 4. Становлення валютної системи України

Реформування валютної системи України розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи в умовах становлення державності України і трансформації командно-адміністративної системи в ринкову.

Реформування валютної системи України здійснюється поетапно.

І етап – 1991 р. – листопад 1994 р. - характеризувався наступними заходами:

- установлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті;

- дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно-фінансових органах;

- вихід з рублевої зони (1992 р.), початок офіційного котирування українського карбованця до російського рубля з одночасною девальвацією карбованця; створення механізму міждержавних розрахунків;

- запровадження у грудні 1992 р. режиму плаваючого валютного курсу українського карбованця; початок формування валютного ринку і роботи Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ);

- офіційно започатковано створення державних золотовалютних резервів;

- з лютого 1993 р. проголошено курс на лібералізацію валютного ринку і запровадження дієвого механізму валютного регулювання і контролю;

- з метою приборкання інфляційних процесів з серпня 1993 р. до жовтня 1994 р. діє директивна фіксація курсу карбованця до долара США, німецької марки та російського рубля з посиленням адміністративних обмежень валютного ринку. 2 листопада 1993 р. було призупинено валютні торги на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ).

ІІ етап –друга половина 1994 р. - вереснь 1996 р. Його характерні ознаки:

- повернення до ринкових методів організації валютних відносин, перехід від фіксованого до керованого плаваючого курсу, відновлення роботи Української міжбанківської валютної біржі;

- ліквідація множинності валютних курсів;

- значне скорочення валютних обмежень.

ІІІ етап (сучасний) розпочався з випуску в обіг у 1996 р. національної валюти – гривні і характеризується наступними заходами і результатами:

- остаточний перехід на режим плаваючого валютного курсу гривні (курсоутворення обмежувалось до 2000 р. валютним коридором);

- певна децентралізація валютного ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах;

- подальша лібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвертованості національної валюти за поточними операціями;

- приєднання України (травень 1997 р.) до VIII Статті Статуту МВФ, що означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями;

- проведення більш гнучкої курсової політики в умовах стрімкого падіння курсу долару на світових фінансових ринках (2008 р.);

- реструктуризація золотовалютних резервів шляхом зменшення питомої ваги доларових резервів.


Основні терміни та поняття

Стандарт біметалевий; паритет золотий; валютна система; стандарт золотозлитковий; монетарне золото; стандарт золотовалютний; європейська валютна система (ЄВС); стандарт золотомонетний; стандарт паперово-грошовий; регіональна валютна система; паритет монетарний; стандарт золотий; світова (міжнародна) валютна система; стандарт грошовий; національна валютна система.


Контрольні та дискусійні питання

1. Визначте, що складає об’єктивну основу еволюції міжнародної валютної системи?

2. Золотий стандарт дисциплінує поведінку економічних суб’єктів на світових ринках. Чому?

3. Яка країна має переваги в умовах золотовалютного стандарту і чому? Назвіть ці переваги.

4. Що таке демонетизація золота? Коли і чому сталася остаточна демонетизація золота?

5. Якими Ви бачите перспективи розвитку сучасної валютної системи?

Вправи


Вправа 1.Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідні йому терміни та поняття.

1.Інституційно-правова форма організації валютних відносин.

2.Інституційно-правова форма організації валютних відносин країни.

3. Форма організації міжнародних валютних відносин, що обумовлюється розвитком міжнародної економіки як цілісної системи і закріплюється між­державними угодами.

4. Договірно-правова форма організації валютних відносин групи країн.

5. Форма міждержавного регулювання валютних відносин країн західноєвропейського інтеграційного комплексу.

6. Співвідношення грошових одиниць різних країн за їх офіційним золотим вмістом.

7. При біметалізмі: відношення офіційної вартості одиниці золота до офіційної вартості такої ж одиниці срібла.

8. Міжнародна валютна система, основу грошового обігу якої складають кредитно-паперові гроші (які не конвертуються у золото) та режим плаваючих валютних курсів.

9. Цінність або матеріал (метал), які приймаються за загальною домовленістю у якості основи грошової системи країни або світового співтовариства. По відношенню до цієї основи визначається вартісний вміст грошей, грошової одиниці.

10. Грошова система, при якій за двома металами (золото, срібло) законодавчо закріплюється роль загального еквівалента.

11. Міжнародна валютна система, основана на золоті та деяких резервних валютах, на офіційно встановлених фіксованих паритетах валют до головної резервної валюти, до долара, який, у свою чергу, є конвертованим у золото за фіксованим курсом.

12.Система, основою грошового обігу якої слугує золото, яке виконує роль загального вартісного еквівалента.

13. Класична форма золотого стандарту: вільний обіг золотих монет та грошових знаків; вільний обмін всіх видів та типів грошей на золото.

14. Грошова система, за якої центральні банки обмінюють банкноти тільки на золоті зливки стандартної ваги.

15. Золото проби не нижче 995 / 1000, яке знаходиться у резервах центральних банків і яке може бути проданим за іноземну валюту на світовому ринку.


Поняття:

а) стандарт золотомонетний;

б) валютна система;

в) світова (міжнародна) валютна система;

г) паритет золотий;

д) стандарт золотозлитковий;

е) система паперово-валютного стандарту;

ж) стандарт грошовий;

з) регіональна валютна система;

і) система біметалевого стандарту;

й) європейська валютна система;

к) паритет монетарний;

л) система золотовалютного стандарту;

м) монетарне золото;

н) система золотого стандарту;

о) національна валютна система.


Вправа 2.Знайдіть єдину правильну відповідь.

1.Валютна система являє собою:
а) розгалужену систему механізмів, функціонування яких має забезпечувати купівлю й продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів;
б) державно-правову форму організації валютних відносин у міжнародній економіці;
в) здатність національної валюти вільно обмінюватися на валюти інших країн за діючими курсами.

2. В процесі еволюції світової валютної системи історично першою була:
а) Ямайська валютна система;
б) система Золотого стандарту;
в) Бреттон-Вудська валютна система.

3. Сучасною світовою валютною системою є:
а) Ямайська валютна система;
б) система Золотого стандарту;
в) Бреттон-Вудська валютна система

4. Для системи Злотого стандарту не є характерним:
а) фіксація золотого вмісту національних валют;
б) заборона вільної приватної купівлі-продажу золота;
в) безпосередня конвертованість національної валюти в золото;
г) наявність фіксованих валютних курсів.

5. Для Бреттон-Вудської ситеми не є характерним:
а) використання принципу фіксованих валютних курсів;
б) повна демонетизація золота у сфері валютних відносин;
в) використання плаваючих курсів;
г) перетворення СДР у головний резервний актив і міжнародний засіб розрахунків і платежів.

6. Євро повністю замінило національні валюти держав Європейського валютного союзу з:
а) 01.01.1999; б) 01.04.2000; в)01.08.2001; г) 01.06.2002.

7. Повна демонетизація золота відбувається в:
а) Ямайській валютній системі;
б) системі Золотого стандарту;
в) Бреттон-Вудській валютній системі;
г) усіх названих вище системах.


Вправа 3.Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове.

1. Елементом світової валютної системи виступаютьдержавні установи, що здійснюють валютне регулювання.

2.Еволюція світової валютної системи відбиваєеволюцію грошового матеріалу від товарних металевих грошей до паперово-кредитних, поступову демонетизацію золота.

3.Повна демонетизація золота характеризується його вилученням з власних операцій МВФ.

4.Приєднання України (травень 1997 р.) до VIII Статті Статуту МВФ означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за всіма міжнародними операціями.

5.Метою утворення Європейського валютного союзу є досягнення валютної стабільності та створення єдиної валюти – СДР.

6. Однією з переваг введення єдиної валюти в межах „зони євро” є скасування національних банківських систем країн-учасниць.

7.Суттєвим недоліком систем золотого та золотовалютного стандартів є висока вартість функціонування валютної системи.

Наши рекомендации