Тема 9. Правове регулювання робочого часу і часу відпочинку ( 2 год.)

1. Поняття робочого часу по трудовому праву.

2. Види робочого часу та їх характеристика.

3. Поняття і види режимів робочого часу.

4. Облік робочого часу.

5. Поняття часу відпочинку по трудовому праву.

6. Види часу відпочинку та їх характеристика.

7. Щорічні відпустки: поняття, види, порядок надання.

Методичні вказівки по вивченню теми

Вивчення даної теми необхідно почати з аналізу поняття «робочий час», під яким розуміється встановлений законом чи на його основі відрізок календарного часу, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку.

Студентам перш за все необхідно звернути увагу на чітке і правильне визначення правових понять робочого часу і часу відпочинку - категорій, які знаходяться в діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємообумовленості.

Соціально-економічна взаємозалежність цих категорій виявляється в тому, що чим більше або менше одна частина (наприклад, робочий час), тим менше або більше інша його частина (час відпочинку). Необхідно з'ясувати, що робочий час значною мірою визначає рівень життя трудящих, оскільки від його тривалості залежать фізичне здоров'я, трудове довголіття працівника, а також кількість вільного часу, використовуваного для відпочинку, задоволення культурних і інших потреб людини.

Правовий взаємозв'язок даних категорій виявляється в тому, що встановлення законом (ст.50 КЗпП України) максимальної тривалості робочого часу є однією з найважливіших гарантій конституційного права на відпочинок, закріпленого ст. 45 Конституції України.

Важливо з'ясувати, що регулювання робочого часу і часу відпочинку здійснюється не тільки в централізованому, але і в колективному договірному порядку.

Розглядаючи види робочого часу, особливу увагу слід приділити аналізу нормативно-правових актів, що закріплюють особливості праці і відпочинку окремих категорій працівників. Важливо уважно вивчити нормальний, скорочений і неповний робочий час, з'ясовувавши, яким категоріям працівників воно встановлюється і на яких підставах. Необхідно відрізняти скорочену тривалість робочого часу від неповної (статті 51, 56 КЗпП України).

Слід зупинитися на детальному аналізі питання про режим і облік робочого часу. Якщо робочий час припускає певну кількість часу (скільки?), протягом якого працівник трудиться, то режим робочого часу показує, яким чином (як?) він це робить. Законодавство передбачає можливість встановлення різних режимів, зокрема, це робота:

- з ненормованим робочим вдень;

- у режимі гнучкого робочого часу і з розділенням робочого дня на частини (ст.60 КЗпП України);

- на основі графіків змінності (ст.58 КЗпП України) тощо.

Для правильної характеристики вказаних режимів необхідно використовувати положення КЗпП України і інших нормативно-правових актів, рекомендованих для вивчення даної теми.

Велике науково-практичне значення має вивчення надурочних робіт. Студентам необхідно чітко з'ясувати умови правомірності застосування роботодавцем надурочних робіт, а також підстави залучення працівника до надурочних робіт. Не слід залишати без уваги питання про чергування, які є перебуванням працівників по розпорядженню роботодавця в організації в неробочий час для підтримки порядку і оперативного рішення яких-небудь питань.

Час роботи нерозривно зв'язаний з часом відпочинку. Тому при вивченні часу відпочинку необхідно звернути увагу на його види і порядок надання. Важливо пам'ятати, що основні види відпочинку і порядок їх надання регулюються в централізованому порядку. У колективно-договірному порядку розв'язуються питання часу відпочинку, які не врегульовані в законі, або закріплюються конкретизуючі норми, головним чином, щодо режиму його використання.

При розгляді питання про відпустки студентам необхідно вивчити Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. В теорії трудового права відпустка – це час відпочинку, який обчислюється у календарних днях (не враховуючи святкові і неробочі дні) і надається працівникам із збереженням місця роботи та заробітної плати.

Законом України «Про відпустки» встановлені наступні види відпусток:

1) щорічні відпустки:

- основна відпустка (ст. 6 Закону);

- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону);

- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону);

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст. 13, 14 і 15 Закону);

3) творча відпустка (ст. 16 Закону);

4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітніс­тю та пологами (ст. 17 Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 Зако­ну); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст.19 Закону);

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою і тру­довим договором можуть встановлюватися інші види від­пусток.

На самостійне опрацювання виноситься питання (6 год.):

1. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні робочого часу.

2. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні часу відпочинку.

3. Правове регулювання робочого часу і часу відпочинку у проекті Трудового кодекса

України.

Практичні завдання – розв’яжіть задачі:

Завдання №1.

Сімнадцятирічний учень ПТУ Петренко протягом ро­ку у вільний від навчання час працював кур'єром у фірмі «Світанок».

Якої тривалості має бути його робочий час?

Завдання №2.

Колективним договором на заводі «Харчпроммаш» встановлений 36-годинний робочий тиждень.

На заводі «Хімволокно» працівникам фарбувального цеху, де шкідливі умови праці, встановлено 36-годинний робочий тиждень.

На заводі «Електрон» за угодою між директором і групою працівників, останнім установлено 36-годинний робочий тиждень.

Яки види робочого часу встановлені на цих підприємствах?

Завдання №3.

Наказом директора шинного комбінату за узгоджен­ням з профспілковим комітетом з метою виконання пла­нових завдань були залучені до надурочних робіт працівники гумового цеху.

Чи правомірне таке залучення до надурочних робіт?

Яка тривалість надурочних робіт допускається законо­давством?

Яка категорія працівників не може залучати­ся до надурочних робіт?

Завдання №4.

Робітниці шовкопрядильного комбінату Машковській, яка працювала на комбінаті 5 місяців, була на­дана відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами, після закінчення якої Машковська подала заяву про надання їй щорічної відпустки. Але їй було відмовлено з посилан­ням на те, що фактично вона пропрацювала на підприємстві менше шести місяців.

Яким чином має бути вирішене це питання?

Завдання №5.

Матвієнко був прийнятий на роботу слюсарем-сантехніком з оплатою праці в розмірі 0,5 тарифної ставки. Відповідно, тривалість його робочого часу складала 50 % від тривалості робочого часу на підприємстві. В зв'язку з цим, щорічна відпустка йому була надана тривалістю у 12 календарних дні.

Чи правомірно це?

Завдання №6.

За наказом директора підприємства, в зв'язку із зменшенням обсягу робіт, групі працівників був встанов­лений неповний робочий час. Та працівники заперечува­ли проти цього, оскільки згоди на встановлення їм непо­вного робочого часу вони не давали.

Який порядок встановлення неповного робочого часу?

Чи має право роботодавець в односторонньому поряд­ку встановлювати працівникам без їх згоди неповний ро­бочий час?

Якщо так, то за яких умов?

Завдання №7.

Кравченко, який працює оператором цукрового заво­ду, де безперервний виробничий процес, в зв'язку з нез'явленням на роботу працівника, який його повинен змінити, змушений був працювати дві години понад три­валість своєї зміни. В зв'язку з цим начальник цеху доз­волив йому вийти в наступну зміну на дві години пізніше.

Чи правомірно вирішене це питання?

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 9:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141;

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко). – К,: Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.

Про відпустки: Закон України від 15.11.1996 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №2. – Ст.4;

Про щотижневий відпочинок на промислових підприємствах: Конвенція МОП № 14 (1921р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1968. - №30. – Ст.191;

Про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень: Конвенція МОП № 47(1935р.)// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1956. - №5. – Ст.75;

Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток: Пост. Кабміну України від 27.04.94р. №250// ЗП України. – 1994. - №8. – Ст.202;

Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам: Затв. пост. Кабміну України від 14.04.97р. №346// Офіц.вісник України. – 1997, число 16;

Порядок, тривалість та порядок надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, де навчальний процес має свої особливості: Затв. пост. Кабміну України від 28.06.97 р. №634;

Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці: Затв. пост. Кабміну України від 17.11.97р. №1290// Офіц. вісник України. – 1997, число 48, с.22;

Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток: Затв. пост. Кабміну України від 19.01.98р. №45// Офіц. вісник України. – 1998. - №3. – Ст.105;

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: Затв. пост. Кабміну України від 21.02.01 р.;

Правила о работе на открытом воздухе в холодрое время года: Обязательное пост. НКТ СССР от 11.12.29 г.// Известия НКТ СССР. – 1929. - №51-52;

Правила об условиях труда грузчиков при погрузочно-разгрузочных работах: Утв. НКТ СССР от 20.09.31 г.// Известия НКТ СССР. – 1931. - №30;

Положение о порядке и условиях применения труда женщин, имеющих детей и работающих неполное рабочее время: Утв. пост. Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 29.04.80г. №111/8-51//Бюллетень.Госкомтруда. – 1980. - №8;

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій: Затв. пост. Держкомпраці СРСР за погодж. з ВЦРПС від 20.07.84р.// Бюлетень Госкомпраці СССР. - 1984. - №11;

Рекомендации по применению режимов гибкого рабочего времени на предприятиях, в учреждениях и организациях отраслей народного хозяйства: Утв. пост. Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 30.05.85г.№162/12-55// Бюллетень Госкомтруда. - 1985. - №11

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці: Затв. наказом Мінпраці України від 10.10.97р. №7//Людина і праця. -1997. -№12;

Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів: Затв. наказом Мінохоронздоров'я і Мінпраці України від 31.12.97 р. № 383/55// Офіц. вісник України. – 198. - №4. – Ст.197;

Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку: Затв. наказом Мінпраці України від 30.01.98р. №16// Офіц. вісник України. – 1998. - №5. – Ст.191;

Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці: Затв. наказом Мінпраці України від 30.01.98р. №16// Офіц. вісник України. – 1998. - №5. – Ст.191.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів: Затв. наказом Мінтрансу України від 17.01.02 р. №219;

Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я: Наказ Мінохорони здоров’я України від 25.05.06 р. №319// Офіційний вісник України - 2006. - №24. – Ст.1780;

Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу: Затв. наказом Мінпраці України від 04.10.06 р. №359.

Бугров Л. Неполное рабочее время и вынужденные отпуска// Российская юстиция. – 1994. - №4;

Венедиктов В.С. Рабочее время и время отдыха. – Харьков, 1987;

Венедиктов В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економіки// Право україни. – 1999. - №7;

Гаращенко Л. Регулювання відпусток в конвенціях МОП та нормативних актах країнах Европи// Право України. – 1999. - №10;

Гинцбург Л.Я. Регулирование рабочего времени в СССР. – М.: Из-во «Наука», 1966. – 304с.

Єременко І. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку// Довідник кадровика. - 2005- №6;

Зубковский В. Компенсація за невикористану відпустку// Право України. – 1999. - №2;

Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник. – М.: Дело, 1999. – 726с.

Коршунов Ю.Н. Время труда и время отдыха: комментарии, разъяснения, рекомендации. – М., 1997;

Маценко Т. Норми робочого часу та часу відпочинку дл працівників закладів охорони здоров’я// Довідник кадровика. - 2007- №7;

Муксинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР. – М.: Юрид. лит., 1969. – 216с.

Наумов М.В. Структура внерабочего времени// Весник МГУ. – Серия 11. Право. – 1976. – №7;

Поляков Б. Робочий час і час відпочинку у виробничих кооперативах// Право України. – 1990. - №10;

Прокопенко В.І. Час відпочинку. — К.: Політвидав України, 1981. — 78 с.

Процевский А.И. Рабочее время. и рабочий день по советскому трудовому праву. — М.: Госюриздат, 1963.

Рабинович П.М. Время в правовом регулировании(филосовско-юридические аспекты)// Правоведение. – 1990. - №3;

Рожнов В. Оплата щорічної відпустки// Довідник кадровика. - 2006 - №7;

Ротань В. Скорочена тривалість робочого часу// Довідник кадровика. - 2005 - №7;

Ротань В. Правове регулювання режиму робочого часу// Довідник кадровика. - 2006 - №4;

Соломонов В. Підсумований облік робочого часу. Передумови та загальні правила запровадження на підприємстві// Довідник кадровика. - 2005 - №5;

Соломонов В. Підсумований облік робочого часу для водіїв автотранспортних засобів: нормативні положення та практичні розробки// Довідник кадровика. - 2005 - №8;

Соломонов В. Підсумковий облік робочого часу для працівників підприємств із збереження і переробки сільськогосподарської продукції// Довідник кадровика. - 2006 - №2;

Сташків Т. Робота за підсумковим обліком робочого часу// Довідник кадровика. - 2006 - №1;

Стеценко В. Облік використання робочого часу// Довідник кадровика. - 2006 - №2;

Хомций Я. Введение на предприятии сменной работы// Довідник кадровика. - 2008 - №12;

Хохрякова О.С. Отпуска рабочих й служащих. — М.: Юрид. лит., 1983.

Хохрякова О.С. Реформа законодательства об отпусках: теоретические проблеми// Советское государство и право. - 1991. — № 5;

Хуторян Н. Проблеми правового регулювання відпусток у проекті Трудового кодексу України.// Право України. – 2009. - № 3;

Шебанова А.И. Правовое регулирование рабочего времени и времени отдыха в СССР. – М.: Юрид. лит., 1984.

Тема 10. Правове регулювання нормування та оплати праці (2 год.).

1. Поняття нормування праці, його значення та метод правового регулювання.

2. Види норм праці, порядок їх введення, зміни і перегляду.

3. Поняття та методи правового регулювання оплати праці.

4. Структура заробітна плата. Мінімальна заробітна плата та який порядок її визначення?

5. Поняття тарифної системи та її елементи. «Безтарифна система» оплати праці. Преміальна системи оплати праці та її значення.

6. Надбавки і доплати до заробітної плати, їх види.

7. Особливості оплати праці при відхиленні від звичайних умов праці (ст.ст.102-1, 104 – 109, 111 – 114 КЗпП України).

8. Поняття гарантій і компенсацій по трудовому праву України та їх види.

9. Правові гарантії щодо охорони права працівників на заробітну плату.

Методичні вказівки по вивченню теми

Важливим елементом організації оплати праці є норму­вання праці, суть якого полягає в проектуванні раціональ­них трудових процесів і встановленні прогресивних науко­во обґрунтованих норм праці. Нормування праці є складо­вою частиною (функцією) управління виробництвом і включає визначення необхідних витрат праці (часу) на ви­конання робіт (виготовлення одиниці продукції) окремими робітниками (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці. Нормування праці передбачає вдосконалення органі­зації праці і технологічних процесів на робочих місцях, а також повне і економне використання обладнання.

Система норм праці включає норми, що найбільш ши­роко застосовуються: норма часу, норма виробітку, норма обслуговування, норма (норматив) чисельності. Різновидом норм обслуговування є норма управління.

Порядок введення, заміни і перегляду норм праці, строк їх дії, умови роботи, що підлягають обліку при розробці норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування, порядок ви­значення розцінок при відрядній оплаті праці і встановлення нормованих завдань при погодинній оплаті праці визна­чаються главою VI «Нормування праці» КЗпП України (ст.ст.85-92), яку студенти повинні вивчити. Необхідно та­кож ознайомитися з Рекомендаціями щодо нормування праці в галузях народного господарства, затвердженими постано­вою Міністерства праці і соціальної політики України від 19.05.95р. №2 (розроблені згідно з Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 20.03.95р. №197 «Про заходи поліпшення нормування праці в народному господарстві»).

Щодо питання про оплату праці, студентам, передусім, потрібно дати визначення заробіт­ної плати, вказати її відмінності від інших виплат і доплат, передбачених законодавством про працю, від винагород за цивільно-правовими договорами. Для цього необхідно ви­вчити Закон України «Про оплату праці».

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підпри­ємства.

У літературі категорія «заробітна плата» розглядаєть­ся у двох аспектах: економічному і правовому. Як еконо­мічна категорія заробітна плата становить собою вартість і ціну робочої сили. Як правова категорія заробітна плата є грошовою винагородою, що виплачується власником або уповноваженим ним органом працівнику за працю у вста­новленому сторонами трудового договору розмірі, в межах, визначених законодавством, соціально-партнерськими уго­дами, колективними та трудовими договорами.

Оплата праці складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та ком­пенсаційних виплат.

Необхідно відрізняти заробітну плату від винагороди, передбаченої цивільно-правовими договорами: договором підряду, доручення та ін.

Заробітну плату необхідно відрізняти від гарантійних виплат і доплат, а також компенсаційних виплат.

Студент повинен розкрити значення тарифної системи і її елементів, які є основою організації, формування та диференціації заробітної плати на підприємствах, в установах і організаціях. Тарифна система включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики(довідники). Необхідно розглянути кожний елемент тариф­ної системи. Особливу увагу потрібно звернути на один з ос­новних елементів тарифної системи — тарифну ставку.

Важливим складовим елементом організації оплати праці є форми і системи оплати праці. При організації оплати праці, згідно ст.97 КЗпП України, застосовуються погодинна (проста і преміальна), відрядна (проста, преміальна, непряма, прогресивна, акордна) та інші системи.

Під час вивчення питання про оплату при відхиленні від нормальних умов праці потрібно детально розглянути відповідні статті глави VII «Оплата праці» КЗпП України про оплату праці при виконанні робіт різної кваліфікації, при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплату роботи в над­урочний час, у святкові і неробочі дні, у нічний час, при не­виконанні норм виробітку, при виготовленні продукції, що виявилася браком, оплату часу простою, а також при осво­єнні нового виробництва (продукції).

Характерним для більшості із вказаних випадків є те, що працівникам провадяться доплати і надбавки, розмір яких встановлюється на підприємстві самостійно і закріплюється в колективному договорі. При цьому їх розмір не може бути нижче встановлених законодавством. Розглядаючи питання про доплати і надбавки, студенти повинні також вивчити Перелік і розміри доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників об'єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер, який міс­титься в Додатку №3 до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнським об’єднанням роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 рр. від 15.04.08 р.

Студенти повинні визначити правову природу гарантій­них виплат і доплат, а також компенсаційних виплат, передбачених статтями глави VIII «Гарантії і компенсації» КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», а також іншими рекомен­дованими нормативно-правовими актами.

Нарешті, студенти повинні вивчити норми законодавст­ва про працю, направлені на охорону заробітної плати. Йдеться про її своєчасну виплату, про заборону обмежен­ня працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, обмеження розміру утримань із заробітної плати, про захист прав працівників у разі банкрутства підприєм­ства та ін. Необхідно розглянути питання про індексацію заробітної плати, а також про компенсацію заробітної пла­ти у зв'язку із затримкою її виплати. Для цього студенти повинні детально розібрати положення розділу IV «Права працівників на оплату праці та їх захист» Закону Украї­ни «Про оплату праці», інші рекомендовані акти.

На самостійне опрацювання виноситься питання (6 год.):

1. Відмінність заробітної плати від винагород за цивільно-правовими договорами.

2. Прожитковий мінімум і заробітна плата.

3. Стандарти МОП у сфері мінімальної заробітної плати.

4. Європейські міжнародні стандарти оплати праці.

5. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні оплати праці.

Практичні завдання – розв’яжіть задачі:

Завдання № 1.

Бухгалтеру фірми «Росинка» Задорожній встановлено посадовий оклад 1620 грн. Оскільки Задорожня має шес­тирічну дитину, яка часто хворіє, на її прохання встанов­лено неповний робочий час.

Пропорційно відпрацьовано­му часу Задорожна отримала зарплату за місяць в розмірі 810 грн. Але з цим не погодилась, оскільки це менше встановленого законом мінімального розміру заробітної плати, і звернулась до комісії по трудовим спорам.

Яке рішення має винести КТС?

Завдання № 2.

Група слюсарів-ремонтників була залучена до наду­рочних робіт на 4 години. В зв'язку з відсутністю на підприємстві коштів для додаткових виплат, за розпоря­дженням директора ці роботи були компенсовані шля­хом надання одного дня відгулу.

Чи правомірно це?

Завдання № 3.

В зв'язку з заборгованістю по аліментах на непо­внолітніх дітей, із заробітної плати Ковальчука здійсню­вались відрахування в розмірі 70 % заробітку.

Чи правомірні такі дії?

Завдання № 4.

За усним розпорядженням начальника цеху група працівників залучалась неодноразово протягом місяця до робіт понад установлену норму для виконання термінових замовлень. Оскільки таке залучення працівників до надурочних робіт було неправомірним, директор запропонував працівникам компенсувати наду­рочну роботу шляхом наданням їм відгулів. Але працівники з цим не погодились і звернулись до суду.

Яке рішення має винести суд?

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 10:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141;

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко). – К,: Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.

Про оплату праці: Закон України від 24.03.95 р.// Відомості Верховногї Ради України. – 1995. - №17. – Ст.121;

Про охорону заробітної плати: Конвенція МОП № 95 (1949 р.)// Людина і праця. – 1993. - №4;

Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності: Конвенція МОП №100 (1951 р.)// Людина і праця. – 1995. - №8;

Порядок обчислення середньої заробітної плати: Затв. Пост. Кабміну України від 08.02.95р. № 100// ЗП України. – 1995. - №4. – Ст.111;

Про доплати і надбавки за науковий ступінь, знання та використання в роботі іноземної мови працівникам апарату органів державної виконавчої влади, прокуратури, судів, митної і податкової служби та інших органів: Пост. КМУ від 5.06.95р. №390// Людина і праця. – 1995. - №7;

Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах: Пост. Кабміну України від 11.08.95 р. №648// Урядовий кур’єр. – 1995. – 31 серпня;

Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість: Пост. Кабміну України від 02.03.98р. № 255// Офіційний вісник України. – 1998. - №№9. – Ст.351;

Про оплату праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери: Пост. Кабміну України від 30.08.02 р. №1298// Офіційний вісник. – 2002. – 36. – Ст.1699;

О порядке оплаты временного заместительства: Разъяснение Госкомтруда СССР от 29.12.65 г.// Бюл. Госкомтруда СССР. – 1966. - №3;

Рекомендації щодо нормування праці в галузях народного господарства: Затв. пост. Мінпраці України від 19.05.95р. № 2 (розроб. згідно з пост. КМУ від 20.03.95р. № 197)// Праця і зарплата. – 1995. - №7

Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: Пост. Пленуму ВСУ від 24.12.99р.// Праця і зарплата. – 2000. - №13.

Бондар Я., Роман Г. Динаміка перманентної проблеми (Політична складова реформування заробітної плати: соціальний діалог чи класова боротьба?)// Профспілки України. – 2002. - №5;

Гетьманцева Н. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці// Право України. – 1997. - №12;

Дієсперов В. Як реформувати заробітну плату// Праця і зарплата. – 1997. - №19;

Додонов О., Кузьменко В. Стан та дальше підвищення рівня гармонізації законодавчих та нормативних актів з оплати праці в Україні до рівня відповідних актів європейських країн// Україна: аспекти праці. – 2004. - №7;

Домбругова А. Службові відрядження: гарантії і компенсації/Довідник кадровика. – 2006. - №5;

Зайкин А.Д., Ремизов К.С. Экономико-правовая организация оплаты труда при переходе к рынку// Вестник МГУ. – Серия 11. – Право – 1995. - №3;

Колот А. Зарубіжний досвід матеріального стимулювання персоналу// Україна: аспекти праці. – 1998. - №1;

Копайгора І. Правове регулювання заробітної плати у соціалістичних кодексах про працю в Україні// Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №5;

Костишина Г.Мотиваційні підстави оплати праці на підприємствах різноманітних форм власності// Україна: аспекти праці. – 1998. - №2;

Лаптій І. Оплата праці як соціально-економічна та правова категорія// Право України. – 2005. - №1;

Ломанов І. Захист заробітної плати: зарубіжний досвід і пропозиції щодо його впровадження в Україні// Праця і зарплата. – 1997. - №20;

Мазур В. Оплату праці – до світового рівня// Профспілки України. – 2002. – №2;

Мартемьяков В.С., Скачкова Г.С. Заработная и заработанная плата// Сов. гос-во и право. – 1988. - №3;

Новіков В. Мінімальні гарантії оплати праці: сутність і форми реалізації// Праця і зарплата. – 2000. - №9;

Осинцова Ж.П. Роль отраслевых(тарифных) соглашений Российской Федерации и тарифных договоров ФРГ в регулировании трудовых отношений// Вестник МГУ. – Серия 11. – Право – 1995. - №6;

Осовий Г. Заробітна плата як дзеркало чесноти держави, порядність роботодавців і сила профспілок// Профспілки України. – 2002. - №5;

Погодинна мінімальна заробітна плата: реалії і перспективи// Праця і зарплата. – 2006. - №48№

Ростова Л., Жулан І. Оплата праці: точка зору професіоналів// Профспілки України. – 2003. - №6;

Скрипник А. Актуальні питання упровадження прожиткового мінімуму// Праця і зарплата. – 2000. - №4;

Солдатенков М., Колот А. Політика заробітної плати: потреби часу// Урядовий кур’єр. – 1998. – 12 листопада;

Тимофєєв В.О. Соціально-економічні умови та принципи державного реформування організації заробітної плати// Людина і праця. – 1995. - №2-3;

Ткаченко Л. Заробітна плата на тлі соціальних стандартів// Праця і зарплата. - 2007. - №21;

Товстенько О., Ломанов І. Мінімальна заробітна плата: функціональна роль і методологічні основи її застосування// Праця і зарплата. – 1997. - №23;

Тьоткін В. Проблеми невиплати та несвоєчасної виплати заробітньої плати// Довідник кадровика. – 2004. - №6;

Фильев В.И. Организация заработной платы на современных предприятиях// Трудовое право. – 1997. - №1;

Цимбалюк С. Заработная плата: организационній механизм формирования, структура, характеристика и порядок начисления некоторых виплат// Справочник кадровика. – 2010. – №№1 - 8;

Чуча С.Ю. Гаранти получения заработной платы при несостоятельности работодателя// Гос-во и право. – 2002. - №11;

Яковлев Р. Реформирование заработной платы – процесс длительный// Человек и труд. – 1998. - №№10 и11;

Яковлев Р. Усиление госрегулирования заработной платы: необходимость, направления и меры// Российский экономический журнал. – 1999. - №6.

Тема 11. Правове забезпечення охорони та дисципліни праці (Самост.)

1. Поняття охорони праці та її забезпечення.

2. Поняття та значення трудової дисципліни та методи її забезпечення.

3. Внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах, в установах та організаціях.

4. Поняття, види та порядок застосування заохочень по трудовому праву.

Методичні вказівки по вивченню теми

Право на безпечні і нешкодливі умови праці визнано в Україні одним із конституційних прав людини і громадянина. Його забезпечення здійснюється за допомогою правових, соціально-економічних, організаційно-технічнічних, саніітарно-гігієнічних іі лікувально-профілактичних заходів та засобів, що утворюють систему охорони праці.

Законодавство України про охорону праці передьачає комплекс гарантій, які надаються при укладанні трудового договору, його реалізації і припинення.

Забезпечення прав громадян на безпечні та нешкідливі умови праці здійснюється шляхом створення системи охорони праці не лише на національному, а й на виробничому рівні.

Підвищення ефективності діючої системи управління охорони праці на всіх рівнях є одним із шляхів зниження виробничого травматизму та професійних захворювань, зменшення факторів шкідливого впливу на органіізм працівників та скорочення кількості робочих місць із шкідливими та важкими умовами праці.

Щодо питання про дисципліну праці. Вивчення цієї теми слід почати із з'ясування поняття «дисципліна праці». Дисципліна праці - це строго регламентований порядок поведінки учасників трудового процесу або система загальнообов'язкових правил, що діють під час спільної трудової діяльності. Вона є необхідною умовою будь-якої колективно-організованої праці, оскільки всяка сумісна праця потребує певного порядку.

Студент повинен з'ясувати, що дисципліна праці - це перш за все обов'язкове для всіх працівників підпорядкування правилам поведінки, встановлених Кзпп України і іншими нормативними актами. Звідси витікає, що дисципліна праці володіє наступними ознаками: загальнообов'язковість, нормативність, двосторонній характер.

Важливо звернути увагу на те, що як правова категорія дисципліна праці виступає в декількох аспектах: як один з принципів організації праці; як елемент трудового правовідношення; як фактична поведінка, тобто рівень дотримання всіма працівниками встановлених правил поведінки; як інститут трудового права;

Необхідно відзначити, що дисципліна праці не тільки дозволяє раціонально використовувати робочий час і підвищити ефективність виробництва, але і сприяє охороні здоров'я.

Студенти повинні добре засвоїти питання про правові методи забезпечення трудової дисципліни. Під ними розуміються передбачені трудовим законодавством способи забезпечення дисципліни праці. До методів забезпечення, трудової дисципліни також відносяться: переконання, примушення, виховання, заохочення.

Найуважнішим чином слід підійти до вивчення внутрішнього трудового розпорядку. Внутрішній трудовий розпорядок - це встановлений законодавством (локальними актами) порядок поведінки працівника на підприємстві, в установі, організації. Він визначається правилами трудового розпорядку організації. Студент повинен засвоїти, хто і яким чином затверджує Правила внутрішнього трудового розпорядку, який їх зміст. У окремих сферах трудової діяльності і для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну, які передбачають додаткові особливості трудової діяльності окремих категорій працівників, а також закріплюють особливі види дисциплінарних стягнень.

Послідовне вивчення питань даної теми дозволить студенту перейти до розгляду заходів заохочення за трудові успіхи. Під заохоченням за працю слід розуміти публічне визнання заслуг працівника. Важливо з'ясувати, які види заохочень передбачені трудовим законодавством, хто і в якому порядку має право застосовувати заходи заохочення до працівника.

Додатково на самостійне опрацювання виноситься питання (6 год.):

1. Досвід забезпечення трудової дисципліни у зарубіжних країнах.

2. Правове регулювання дисципліни праці у проекті Трудового кодексу України.

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 11:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141;

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко). – К,: Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.

Про державну службу: Закон України від 16.12.93р.// Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №52. – Ст.490;

Про державні нагороди: Закон України від 16.03.2000р.// Офіційний вісник України. – 2000. - №15. – Ст.587;

Дисциплінарний статут прокуратури України: Затв. пост. Верховної Ради України від 06.11.91р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №4. –Ст.15;

Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту: Затв. пост. Кабміну України від 26.01.93р. №55// ЗП України. – 1993. - №4-5. – Ст.71;

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій: Затв. пост. Держкомпраці СРСР за погодж. з ВЦРПС від 20.07. 84р.//Бюлетень Держкомпраці СРСР. – 1984. - №11;

Про практику розгляду судами трудових спорів: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92р. №9(зі змінами від 01.04.94р., 26.10.95р., 25.05.98р.). – Постанови Пленуму Верховного Суду України(1963-2000). У 2-х томах. – Т.1. – К.: А.С.К.,2000. – С.194-209.

Бойко М. Дисципліна праці// Довідник кадровика. – 2009. – №6;

Борисова Б.А. Дисциплина труда// Трудовое право. – 1997. - №2;

Григор’єва Л. Трудова дисципліна і закон// Праця і зарплата. - №№ 30-33, серпень- вересень 2000р.;

Каринский С.С. Поощрения за успешный труд по советскому трудовому праву. – М., 1961;

Кожушко С. Трудова дисципліна у системі елементів трудових правовідносин// Право України. – 2005. - №9;

Колганова М. Мотивы и стимулы соблюдения трудовой дисциплины// Трудовое право. – 1999. - №3;

Лебедев В.М. Воспитательная функция советского трудового права. – М., 1981;

Панасюк О. Про «внутрішній трудовий розпорядок» як категорію трудового права// Право України. – 2005. - №4;

Пасічник М. Порушення трудової дисципліни. Дисциплінарні стягнення// Довідник кадровика. – 2007. - №1;

Потеряхин А. Дисциплина труда: два взгляда на природу человека// Довідник кадровика. – 2010. - №3;

Соболев С.А. Трудовое законодательство о поощрениях и дисциплинарных взысканиях в России и на Украине// Гос-во и право. – 1993. – №8;

Угрюмова Г. Дисципліна праці: розвиток та удосконалення інституту// Право України. – 2006. - №1;

Хуторян Н.М. Правове регулювання дисципліни праці в новому Кодексі України про працю// Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку: Монографія(Від. ред.Н.М.Хуторян) – К.: Ін Юре, 1999. – С.103-106;

МОДУЛЬ Ш.