Загальна характеристика бухгалтерських систем

Бухгалтерський облік — одна з функцій управління, яка характеризується чіткою системністю. Загалом під системою управління розуміють єдність керованого об'єкта й органу керування. Системою бухгалтерського обліку є певний логіч­ний комплекс, що сформований на основі плану рахунків пев­ної бази (виробничої, прибуткової, витратної) та здатний уза­гальнювати процеси виробництва, збуту і постачання, визна­чаючи при цьому кінцеві фінансові результати діяльності.

Основними причинами, які зумовили створення класифі­кації систем бухгалтерського обліку, є такі:

1) класифікація сприяє точнішому визначенню спільних рис і відмінностей між країнами;

2)класифікація може допомогти запровадити в країні бух­галтерську справу, вибрати систему, що найбільше підходить для тієї чи іншої держави;

3)класифікація систем є досконалим пізнавальним інстру­ментом, який дає можливість скопіювати підходи до форму­вання системи певного типу;

4)для спеціалістів бухгалтерського обліку класифікація є орієнтиром, що дає змогу передбачити проблеми, з якими мож­на зіткнутися при виборі системи.

При класифікації бухгалтерських систем виникають проблеми двох видів:

1. Брати за основу нормативи чи виходити з діючої практи­ки? Така відмінність для деяких країн може бути суттєвою. Наприклад, у Швеції встановлено ряд бухгалтерських вимог, але на практиці головним принципом є надання інвесторам високоякісної інформації.

2. Система бухгалтерського обліку не стабільна і може пе­реходити з однієї групи в іншу. Останнє виникає інколи про­тягом незначного періоду. Прикладом є Іран, де в 70-ті роки

XX ст. після падіння шахського режиму відбулися суттєві зміни в системі бухгалтерського обліку. Багато великих при­ватних компаній були націоналізовані. Введення норм, що ґрунтуються на ісламі, призвело до ліквідації поняття про­центної ставки. Деякі школи бізнесу припинили своє існуван­ня, інші утворилися на нових засадах бухгалтерського обліку. Подібні зміни можуть відбуватись і повільніше. Так, в систе­ми бухгалтерського обліку Нової Зеландії в 60-ті роки XX ст. почали вводитися відмінні від діючих у Великобританії прин­ципи, хоча деякі положення системи бухгалтерського обліку в цій країні були взяті з Інституту дипломованих бухгалтерів Англії та Уельсу.

Загалом облікова система характеризується певним комп­лексом показників, головними з яких є:

· функціонування розвинутої системи бухгалтерських стандартів, що забезпечує отримання і використання достат­ньо повної та аналітичної інформації для прийняття управ­лінських рішень. Національні бухгалтерські стандарти включа­ють національні інструкції, положення та накази, які регла­ментують ведення бухгалтерського обліку;

· національний план рахунків, побудований на певній об­ліковій базі;

· система організації бухгалтерського обліку на під­приємстві. Більшості облікових систем властиві дві бухгал­терії: фінансова та управлінська, які виконують різні функції;

· методологія визначення кінцевого фінансового резуль­тату роботи підприємства;

· мета облікової системи, використання фінансових резуль­татів діяльності.

Аналіз економічної літератури дає змогу визначити шість національних і міжнародних бухгалтерських систем:

1. Країни Східної Європи — єдина бухгалтерія; витратна база плану рахунків; мета облікової системи — зниження со­бівартості.

2. Країни Європейського Союзу (ЄС) — дві бухгалтерії (за­гальна й аналітична); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи — збільшення прибутку.

3. Англосаксонська система — дві бухгалтерії (фінансова й управлінська); прибуткова база плану рахунків; мета обліко­вої системи — збільшення прибутку.

4. Французька система — дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії — збільшення доходу.

5. Країни Африканського Союзу — дві бухгалтерії; виробни­ча база плану рахунків; мета бухгалтерії — збільшення доходу.

6. Організація Об'єднаних Націй (ООН) — дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета облікової системи — збільшення доходу.