Аудиторська палата України. Порядок її створення та діяльності
Стаття 13. Створення Аудиторської палати України
Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган.
Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність. Аудиторська палата України є неприбутковою організацією.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів.
Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.
Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України.
До складу Аудиторської палати України від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.
Право аудиторів обирати представників до складу Аудиторської палати України і бути обраними реалізується через рішення, які приймаються на з'їзді аудиторів України.
Порядок делегування представників до Аудиторської палати України визначається відповідно з'їздом аудиторів України, колегією державних органів або іншим вищим керівним органом.
Діяльність Аудиторської палати України
Рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів за винятком випадків, передбачених цим Законом та Статутом.
Аудиторська палата України здійснює регуляторну діяльність з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
Аудиторська палата України може створювати на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.
Термін повноважень члена Аудиторської палати України становить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до Аудиторської палати України більше двох термінів підряд.
Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленому цим Законом порядку.
Члени Аудиторської палати України, за винятком Голови Аудиторської палати України, виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Джерелами фінансування діяльності Аудиторської палати України можуть бути:
плата за проведення сертифікації фізичних осіб на право зайняття аудиторською діяльністю;
плата за включення до Реєстру;
добровільні внески, що надходять від професійних організацій аудиторів України;
інші джерела, не заборонені законодавством.
Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України може створювати комісії із числа її членів. До роботи в комісіях можуть залучатись експерти, які не є членами Аудиторської палати України.
Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членамиСтаття 13. Створення Аудиторської палати України
Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган.
Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність. Аудиторська палата України є неприбутковою організацією.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів.
Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.
Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України.
До складу Аудиторської палати України від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.
Право аудиторів обирати представників до складу Аудиторської палати України і бути обраними реалізується через рішення, які приймаються на з'їзді аудиторів України.
Порядок делегування представників до Аудиторської палати України визначається відповідно з'їздом аудиторів України, колегією державних органів або іншим вищим керівним органом.
Діяльність Аудиторської палати України
Рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів за винятком випадків, передбачених цим Законом та Статутом.
Аудиторська палата України здійснює регуляторну діяльність з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
Аудиторська палата України може створювати на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.
Термін повноважень члена Аудиторської палати України становить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до Аудиторської палати України більше двох термінів підряд.
Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленому цим Законом порядку.
Члени Аудиторської палати України, за винятком Голови Аудиторської палати України, виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Джерелами фінансування діяльності Аудиторської палати України можуть бути:
плата за проведення сертифікації фізичних осіб на право зайняття аудиторською діяльністю;
плата за включення до Реєстру;
добровільні внески, що надходять від професійних організацій аудиторів України;
інші джерела, не заборонені законодавством.
Повноваження АПУ
Повноваження Аудиторської палати України визначаються ЗУ «Про ауд. Діял.» та Статутом АПУ.
Статут Аудиторської палати України приймається двома третинами голосів від загальної кількості членів Аудиторської палати України.
Аудиторська палата України:
1) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;
2) затверджує стандарти аудиту;
3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;
4) веде Реєстр;
5) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;
6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;
7) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення;
8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.
Щорічно Аудиторська палата України отримує від аудиторських фірм та аудиторів звіти про виконані ними роботи, здійснює їх аналіз та подає до Кабінету Міністрів України узагальнену інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.
Нормативні документи АПУ
АПУ затвердила такі нормативні акти для контролю і встановлення норм ведення аудиторської діяльності: -Звіт аудиторської фірми (аудитора) про надані послуги
-Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні
-Методичні рекомендації аудиторам на випадок залучення їх до процесуальних дій в якості свідків, експертів або спеціалістів
-Методичні рекомендації з рейтингування аудиторських фірм України
-Перелік послуг, які можуть надавати аудитори
-Порядок сертифікації аудиторів банків
-Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів
-Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків
-Порядок проведення перевірок матеріалів скарг, які надходять до Аудиторської палати України
-Положення про сертифікацію аудиторів
-Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг
-Положення про зовнішні перевірки систем контролю якості, створених аудиторськими фірмами та аудиторами
-Положення про Комісію з сертифікації та освіти аудиторів АПУ
-Положення про Комітет з контролю за якістю аудиторських послуг
-Положення про комісію АПУ з контролю якості та професійної етики
-Положення про комісію АПУ з моніторингу та законодавчого регулювання аудиту
-Положення про комісію АПУ зі стандартів та практики аудиту
-Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України
-Положення про забезпечення незалежності аудитора
-Прийняти Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту з 1 січня 2004 року
-Про застосування Міжнародних стандартів аудиту видання 2006 року
39. Зміст терміну «аудитор»
Аудитором - фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог ЗУ «Про ауд. діял.» та інших нормативно-правових актів.
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.
Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.
Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність і не повинен відповідати за виявлення абсолютно всіх фактів шахрайства і помилок, які впливають на достовірність висновку. Проте, аудитор повинен отримати гарантію відсутності істотних випадків такого роду для написання позитивного аудиторського висновку.
Крім цього аудитор несе відповідальність (матеріальну) в межах умов підписаного договору за порушення, пов’язані з невідповідним використанням своїх обов’язків, які стали причиною матеріальних збитків клієнта Ще під час планування аудиторської перевірки аудитор повинен оцінити ризик того, що помилки та шах-райство можуть спричинити значні перекручення у фінансовій звітності підприємства і звернутися до керівництва підприємства запитом про те, чи всі помилки та випадки шахрайства документально оформленні і представлені йому.