Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок
Важливим завданням при підбитті підсумків аудиторської перевірки є оцінювання можливості подальшого функціонування підприємства. Кон-цепція постійної діяльності підприємства закладена в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у яких зазначено один із основних принципів ведення бухгалтерського обліку і підготовки фінансової звітності — принцип безперервності діяльності (оцінювання активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи із припущення, що його діяльність триватиме далі).
Існує Міжнародний стандарт аудиту 570 «Безперервність», у якому пояснюється доречність припущень про безперервність діяльності підпри-ємства, яке перевіряється, наводяться ознаки, що свідчать про можливість припинення функціону-вання суб'єкта господарювання, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього, а також пояснюється, як оцінка аудитором постійності діяльності підприємства-клієнта впливає на його висновок щодо всієї фінансової звітності.
Згідно з пп. 26—29 МСА 570 у разі виявлення умов чи обставин, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, аудитор повинен:
а)здійснити огляд планів управлінь-кого персоналу щодо майбутніх дій на підставі його оцінки припущення про безперервність діяльності підприємства;б)зібрати через проведення необхід-них процедур достатні та відповідні аудиторські докази для підтвердження або спростування існування суттєвої невизначеності, у тому числі розглянути вплив будь-яких планів управлінського персоналу та інших пом'якшувальних факторів;
в) попросити управлінський персонал надати письмові пояснення стосовно його планів на майбутнє.
Безперервності діяльності впливає на вид аудиторського висновку. Якщо виявлено суттєву невизначеність при відповідному застосуванні припущення про безперервність діяльності під-приємства, то аудитор розглядає:а)чи відображають фінансові звіти відповідно події або обставини, які породжують значні сумніви в здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, та чи відображають вони плани управлінського персоналу стосовно цих подій або обставин;б)чи вони чітко зазначають суттєву невизначеність, пов'язану з подіями або обста-винами, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, а отже, суб'єкт господарювання може виявитись нездатним реалізувати свої активи та виконати свої зобов'язання у процесі звичайної діяльності.Якщо у фінансових звітах здійснено відповідне розкриття інформації, аудитор повинен висловити безумовно-позитивну думку, але при цьому модифікувати аудиторський висновок, включивши до нього пояснювальний параграф, у якому зазначається існування суттєвої невизна-ченості стосовно подій чи обставин, що можуть стати підставою для значних сумнівів у здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, і який привертає увагу до приміток у фінансових звітах, що розкривають інформацію щодо питань, зазначених вище.У надзвичайних випадках (наприклад, у ситуацій коли існує багато суттєвих невизна-ченостей, які мають важливе значення для фінансових звітів), аудитор може розглянути доцільність відмови від висловлення думки замість того, щоб додавати пояснювальний параграф.;Якщо інфор-мація не була відповідно розкрита у фінансових звітах, аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку, відповідно до МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» (параграфи 45—46). У висновку треба зробити конкретне посилання на наявність суттєвої невизначеності, яка може призвести до значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі
Якщо аудитор вважає, що суб'єкт господарювання, фінансові звіти якого були підготовлені на основі припущення про безперервність діяльності підприємства, не зможе продовжувати своєї діяльності на безперервній основі, то він повинен висловити негативну думку.