Завдання, тактика та стратегія управління активами підприємства

До активів відносять всі види майна підприємства, що нале­жать йому на праві власності й використовуються для здійснення статутної діяльності. Політика управління активами суб'єктів господарювання базується на розумінні їх як джерела отримання грошових потоків. Класифікація активів за різними ознаками враховуючи їх переваги й недоліки дає можливість ефективніше ними управляти (Рис.6.1).

Переваги необоротних активів: • менший ризик інфляційного знецінення та можливе збільшення ринкових цін на нерухо­мість швидшими темпами, ніж темпи інфляції; • менший ризик втрати в про­цесі господарської діяльності; • здатність приносити ста­більний прибуток за несприятливої господарської кон'юнкту­ри у формі орендних та лізингових платежів; • можливість більш інтенсив­ного використання (у дві або три зміни) в періоди підйому ринкової кон'юнктури

Недоліки необоротних активів: • можливість морального зносу за швидкої змінюваності техно­логій; • низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів; • низький рівень ліквідності й неспроможність забезпечити потік платежів при погіршенні платоспроможності

Переваги оборотних активів: • більш висока ліквідність; • знаходження частини оборот­ них активів у вигляді готових засобів платежу; • можливість швидкої реструк­туризації оборотних активів; • моживість підвищити темпи обігу шляхом раціонального управління

Недоліки оборотних активів: • можливе інфляційне знецінен­ня грошових активів; • додаткові витрати на утриман­ня зайвих оборотних активів; • можливі втрати у зв'язку з природним убутком товарно-матеріальних цінностей; • більш високий рівень фінансових ризиків

Рис.6.1. Переваги й недоліки активів

Характеризуючи активи як об'єкт фінансового управління, необхідно відзначити особливості їх окремих складових. Так, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна, основ­на відмінність якої полягає у багаторазовому використанні в про­цесі господарської діяльності та частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. У процесі формування й управлін­ня необоротними активами необхідно усвідомлювати їх плюси і мінуси порівняно з оборотними активами.

Основне завдання управління необоротними активамиполя­гає у забезпеченні своєчасного оновлення основних виробничих фондів та високої ефективності їх використання. Можливості оперативного управління необоротними активами незначні.

До оборотних активів підприємства підносять ті види майно­вих цінностей, які повністю споживаються за один виробничий цикл. При цьому необхідно усвідомлювати, що елементи оборот­ного капіталу, вкладеного в поточні активи підприємства, постій­но переходять зі сфери виробництва у сферу обігу і знову поверта­ються у виробництво. Та частина оборотного капіталу, яка по­стійно перебуває у сфері виробництва, називається оборотними фондами. До складу оборотних фондів відносять: виробничі запа­си, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробниц­тва, витрати майбутніх періодів.

Друга частина оборотного капіталу перебуває у сфері обігу і відповідно називається фондами обігу (готова продукція на складі, відвантажені товари, грошові кошти, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції та інші оборотні активи).

Залежно від рівня контролю за процесом формування і вико­ристання оборотні активи підприємства можуть бути:

· нормовані (всі оборотні виробничі фонди, а також та части­на фондів обігу, що представлена залишками нереалізованої про­дукції на складі);

· ненормовані (всі інші елементи фондів обігу, крім залишків нереалізованої продукції).

Нормовані оборотні кошти є об'єктом фінансового планування і обов'язково відображаються у бізнес-планах та поточних бюдже­тах підприємства. Ненормовані оборотні кошти, як правило, не плануються.

При управлінні оборотними активами необхідно комплексно оцінювати їх позитивні та негативні сторони порівняно з необо­ротними активами.

Політика управління оборотними активами відзна­чається значною маневреністю, можливістю активного впливу на їх розмір, склад, структуру, оборотність, ліквідність та прибут­ковість. Відповідно, в процесі управління оборотними активами вирішується набагато більше коло завдань фінансового менедж­менту.

До основних завдань управління оборотними активаминале­жать: