Особливості товарознавчої експертизи яєць і яєчних товарів
Особливості приймання. Приймання яєць за кількістю та якістю проводиться на складах отримувачем протягом 24 годин. Приймання яєчних продуктів за кількістю проводиться отримувачем протягом 72 годин.
Відвантаження дієтичних яєць повинно проводитись з таким розрахунком, щоб вони надійшли до отримувача не пізніше 3 діб до закінчення терміну, встановленого для їх реалізації. При відсутності хіміко-бактеріологічних аналізів яєчних продуктів строк приймання їх продовжується на час, необхідний для проведення аналізу.
Оптові торгові підприємства (організації) можуть проводити 100 % розсортування яєць, отриманих від постачальника (відправника) з вищими проти стандартів і технічних умов відходами і невідповідним сортуванням. У цих випадках терміни приймання відповідно продовжуються.
Якість яєць і яєчних продуктів посвідчується такими документами: яєць – посвідченням про якість і ветеринарним свідоцтвом, яке видається відправником; яєчних продуктів – хіміко-бактеріологічним аналізом, який проводить виробник.
Відбір проб. При прийманні яєць в кожній категорії допускається не більше 6 % яєць, які за масою відносяться до нижчої категорії. Відхилення від мінімальної маси одного яйця для даної категорії не повинно перевищувати 1 г.
Для перевірки відповідності якості курячих харчових яєць вимогам діючого стандарту від партії яєць проводять вибірку у відповідності з кількістю транспортних одиниць. Пошкоджені пакувальні одиниці у вибірку не включають. Яйця в пошкоджених пакувальних одиницях піддають 100 % розсортуванню. Наявність в партії яєць з пошкодженою незабрудненою шкаралупою без ознак витікання («насічка», «м’ятий бік») не є підставою для бракування партії. В цьому випадку партію приймають за фактичними отриманими результатами досліджень.
Яйця, які не відповідають вимогам діючого стандарту, прийманню не підлягають. Партія, яка постачається в межах області та містить більше 6 % яєць, які за масою відносяться до нижчої категорії, прийманню не підлягає. При міжобласному постачанні таку партію приймають за відповідною нижчою категорією.
Для проведення досліджень з кожної прокладки відібраних пакувальних одиниць відбирають яйця згідно зі стандартом. Чистоту шкаралупи відібраних яєць перевіряють візуально (ГОСТ 27583-83).
Яєчний порошок приймають партіями. Для перевірки відповідності пакування і маркування вимогам стандарту від партії відбирають не менше 10 % пакувальних одиниць (бочок, барабанів, мішків або ящиків). Для перевірки відповідності якості від партії відбирають вибірку. З різних місць партії порошку, фасованого в банки або пакети, відбирають в вибірку три групові пакувальні одиниці. При отриманні незадовільних результатів проводять повторні аналізи на подвоєній вибірці від тієї ж партії. Результати повторних аналізів розповсюджуються на всю партію. З різних місць кожної відібраної в вибірку пакувальної одиниці відбирають стерильним щупом не менше трьох точкових проб у рівних кількостях. Маса проби, відібраної з кожної транспортної одиниці, повинна бути 0,2 кг. Об’єднану пробу ділять на дві рівні частини, які розміщують в чисті, стерильні скляні банки з притертими пробками або поліетиленові пакети. Одну частину направляють до лабораторії для дослідження, другу пломбують, етикетують і зберігають один місяць при температурі не вище 20 ºС і відносній вологості повітря 65–75 % для контрольної перевірки якості (ГОСТ 2858-82).
Показники якості, ідентифікації. Контроль якості яєць перед прийманням передбачає зважування 10 яєць для визначення категорії. Яйця курячі поділяють на відбірну категорію (маса одного яйця не менше 65 г), першу категорію (маса одного яйця не менше 55 г), другу категорію (маса одного яйця не менше 45 г) (ГОСТ 27583-88).
При овоскопіюванні визначають стан і висоту повітряної камери, стан жовтка, білка, шкаралупи, які повинні відповідати вимогам стандарту.
У перепелиних яйцях (РСТ УССР 2001-90) визначають зовнішній вигляд, масу одного і десяти яєць, густину, масову частку важких металів.
При визначенні густини 100 яєць занурюють в посуд з дистильованою водою при температурі 18–20 ºС. Яйця повинні опускатись на дно.
В яєчному порошку (ГОСТ 2858-82) визначають колір, структуру, запах і смак, масову частку вологи, золи, білкових речовин, жиру, бактеріологічні показники за стандартними методиками.
Правилами санітарно-ветеринарної експертизи передбачено, що при заготівлі і зберіганні яєць гусей і качок обов’язкове дотримання таких вимог: збір, зберігання і пакування яєць качок і гусей на заготівельних пунктах, базах і складах роблять ізольовано від курячих (окремі ящики, кошики); яйця качок і гусей повинні пакуватися в окремі ящики з написом: «Яйця качок», «Яйця гусей» із зазначенням порядку використання – «Для хлібопекарської промисловості» та ін.; у ветеринарних свідоцтвах, що супроводжують партії яєць качок або гусей, повинна вказуватися дата пакування і відвантаження.
Дефекти. Не допускаються до реалізації яйця масою менше 45 г (дрібні); з забрудненою шкаралупою; віднесені до харчових неповноцінних (крім бою) або до технічних. У залежності від виду дефекту і ступеня його розвитку яйця поділяються на харчові неповноцінні (які використовуються в кондитерській і хлібопекарській промисловості) і технічні.
До харчових неповноцінних відносять яйця з дефектами: бій (яйця з пошкодженою шкаралупою, без ознак витікання – насічка, м’ятий бік), виливка, запашистість, мала пляма і присушка, а також яйця з висотою повітряної камери більше 9 мм.
До технічних відносять яйця з дефектами: витікання, красюк, кров’яне кільце, велика пляма, тумак, а також яйця міражні, з гострим запахом, який не зникає.
Виливка – змішування жовтка і білка; вона буває малою – часткове змішування жовтка і білка в зв’язку з розривом жовткової оболонки і велика – повне змішування жовтка з білком, при овоскопуванні вміст яйця має жовтуватий колір; дефект виникає при необережному поводженні з яйцями під час транспортування (різкі поштовхи, струс та ін.).
Запашистість – яйця із стороннім запахом, який легко зникає.
Мала пляма – наявність під шкаралупою дрібних нерухомих плям загальним розміром 1/8 поверхні яйця; з’являється внаслідок розвитку плісені та бактерій під час зберігання яєць при підвищеній температурі, високій вологості повітря.
Красюк – повне змішування жовтка і білка внаслідок розриву жовткової оболонки в зв’язку зі збільшенням об’єму жовтка, який відбувається при переході води з білка при тривалому зберіганні яєць.
Кров’яне кільце і кров’яна пляма – яйця, на поверхні жовтка яких помітні при овоскопуванні кров’яні судини у вигляді кілець неправильної форми, які виникають внаслідок розвитку заплідненого зародку в умовах зберігання яєць при підвищеній температурі (при 21 ºС і вище).
Велика пляма – плями під шкаралупою загальним розміром більше 1/8 поверхні яйця, які утворюються колоніями плісенів і бактерій при високій вологості повітря та підвищеній температурі зберігання.
Тумак пліснявий – яйця при просвічуванні непрозорі, крім пуги, так як весь вміст вражений плісенню, білок і жовток змішані; запах яйця плісняви.
Тумак бактеріальний – яйця непрозорі, крім повітряної камери, яка збільшена і рухома; зовнішня поверхня шкаралупи сіруватого або мармурового кольору, часто з гнилісним запахом; вміст яйця у вигляді каламутної маси сіро-зеленого і брудно-жовтого кольору, має запах розкладу; виникає дефект внаслідок розвитку гнилісних бактерій.
Міражні яйця – яйця, вилучені з інкубаторів як незапліднені.
Не допускаються до реалізації морожені яєчні продукти, які мають сторонні присмаки і запахи, містять часточки шкаралупи та інші сторонні домішки, свинець, а також заражені патогенними (кишково-тифозної групи) і гнилісними мікроорганізмами.
Не допускаються до реалізації яєчні порошки підмочені, з ослизлою поверхнею, плісенню, стороннім запахом, з різкими змінами кольору, прогірклі.
При порушенні технології та режиму зберігання яєчних порошків можуть з’являтись такі дефекти: низька розчинність – результат незворотних змін у протеїнах при сушінні і зберіганні, реакції меланоїдиноутворення; розчинність знижується тим більше, чим вище вміст вологи в порошку і температура зберігання; висока кислотність – збільшення вмісту вільних жирних кислот внаслідок гідролізу жирів, а також утворення вільних кислотних груп у протеїнах (при меланоїдиноутворенні); потемніння кольору (коричневе забарвлення) – результат реакції меланоїдиноутворення і полімеризації продуктів окислення жирів (альдегідів); рибний смак – при розкладі лецетину з утворенням метиламінів та інших речовин.
Упакування, маркування, транспортування, зберігання. Яйцяупаковують в ящики з гофрованого картону, полімерні з використання прокладок з пагорбами (360 штук) і в коробки з полімерних або картонних матеріалів по 6–12 штук. Дієтичні та столові яйця упаковують окремо за категоріями. Ящики з гофрованого картону повинні бути обклеєні клеєвою стрічкою на паперовій основі або іншими матеріалами, які забезпечують цілісність упаковки і збереження яєць.
При транспортному маркуванні наносять маніпуляційні знаки «Обережно, крихке!», «Верх, не кантувати». Дрібні яйця упаковують окремо з позначкою «Дрібні». Кожне дієтичне яйце маркують червоною, а столове – синьою фарбою, вказують категорію, а для дієтичних – і дату сортування. Яйця маркують штампом круглої форми (ГОСТ 27583-88).
Яєчний порошок упаковують в яєчні барабани, фанерно-штамповані бочки, в паперові мішки та ящики з гофрованого картону з полімерним вкладишем, у пакети з плівки типу целофан-поліетилен-фольга-поліетилен, металеві банки. При транспортному маркуванні наносять попереджувальний знак «Боїться вологи».
Транспортують і зберігають яйця і яєчні продукти згідно з умовами, передбаченими нормативними документами (ГОСТ 2858-82, 27583-88).